Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №953/9879/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/9879/26

н/п 3/953/1826/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., вивчивши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова п`ять справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №162649 від 09.07.2026, 09.07.2026 о 15.00 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилася від передбачених законодавством батьківських обов`язків відносно доньки ОСОБА_2 , 2019 року народження, щодо забезпечення належним умов для охорони здоров`я дитини, а саме: не забезпечено укладення декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, у зв`язку з чим дитина не була забезпечена належним первинним медичним супроводом та своєчасним доступом до медичних послуг, чим порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №162653 від 09.07.2026, 09.07.2026 о 15.00 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилася від передбачених законодавством батьківських обов`язків відносно доньки ОСОБА_3 , 2020 року народження, щодо забезпечення належним умов для охорони здоров`я дитини, а саме: не забезпечено укладення декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, у зв`язку з чим дитина не була забезпечена належним первинним медичним супроводом та своєчасним доступом до медичних послуг, чим порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №162650 від 09.07.2026, 09.07.2026 о 15.00 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилася від передбачених законодавством батьківських обов`язків відносно доньки ОСОБА_4 , 2012 року народження, щодо забезпечення належним умов для охорони здоров`я дитини, а саме: не забезпечено укладення декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, у зв`язку з чим дитина не була забезпечена належним первинним медичним супроводом та своєчасним доступом до медичних послуг, чим порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №162652 від 09.07.2026, 09.07.2026 о 15.00 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилася від передбачених законодавством батьківських обов`язків відносно доньки ОСОБА_5 , 2021 року народження, щодо забезпечення належним умов для охорони здоров`я дитини, а саме: не забезпечено укладення декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, у зв`язку з чим дитина не була забезпечена належним первинним медичним супроводом та своєчасним доступом до медичних послуг, чим порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №162651 від 09.07.2026, 09.07.2026 о 15.00 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилася від передбачених законодавством батьківських обов`язків відносно доньки ОСОБА_6 , 2015 року народження, щодо забезпечення належним умов для охорони здоров`я дитини, а саме: не забезпечено укладення декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, у зв`язку з чим дитина не була забезпечена належним первинним медичним супроводом та своєчасним доступом до медичних послуг, чим порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 06.08.2026 п`ять справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП об`єднано в одне провадження.

ОСОБА_1 в судовому засіданні, в ході розгляду справи, не погодилася з протоколами про адміністративне правопорушення, зазначила, що на теперішній час декларації з лікарями на дітей укладено.

В дане судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про час і місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, а тому суд, у відповідності зі ст. 268 КпАП України, розглядає справу за її відсутності.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, приходить до наступного.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднаються у чотири групи (елементи): об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Суб`єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб`єктивної сторони.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством.

Суб`єкт адміністративного проступку є фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережность. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків. Отже, диспозиція цієї статті є бланкетною (відсилочною), не конкретизованою, а такою, що скеровує до норм законодавства України, які регулюють обов`язки батьків по відношенню до дітей.

Кваліфікуючою ознакою правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тобто при складанні протоколу уповноважена особа повинна встановити, від виконання яких саме обов`язків по відношенню до дітей ухиляються батьки.

Таким чином, складом наведеного порушення є саме незабезпечення батьками або особами, що їх замінюють необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з викладеного, при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суд має встановити чи підтверджений факт батьківства особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, до неповнолітньої дитини, від виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання якої ухиляється.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимогами ст.280 КУпАП покладено на суддю обов`язок, крім іншого, з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Як зазначено вище, в протоколах про адміністративні правопорушення від 09.07.2026, складених відносно ОСОБА_1 , зазначено, що вона ухилилася від передбачених законодавством батьківських обов`язків відносно доньки ОСОБА_2 , 2019 року народження, сина ОСОБА_3 , 2020 року народження, доньки ОСОБА_4 , 2012 року народження, доньки ОСОБА_5 , 2021 року народження, доньки ОСОБА_6 , 2015 року народження, щодо забезпечення належним умов для охорони здоров`я дітей, а саме: не забезпечено укладення декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, у зв`язку з чим діти не були забезпечені належним первинним медичним супроводом та своєчасним доступом до медичних послуг, чим порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України.

Обов`язки батьків щодо піклування та розвитку дитини визначено ст. 150 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 № 2947-III, відповідно до вимог якої батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я та безпечні умови життя, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно ст. 6 Закону України «Про охорону законодавства України про охорону здоров`я», кожний громадянин України має право на охорону здоров`я та отримання медичної допомоги.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України 19.03.2018 № 503 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.01.2023 № 16), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.03.2018 за № 347/31799 (далі - Порядку), пацієнт (його законний представник) обирає лікаря, який надає ПМД, незалежно від місця проживання/перебування такого пацієнта.

Згідно п. 1 розділу IV Порядку, підставами для припинення дії Декларації є:

1) подання пацієнтом (його законним представником) Декларації про вибір іншого лікаря, який надає ПМД;

2) внесення пацієнтом інформації про припинення дії Декларації до Реєстру декларацій з використанням особистого кабінету пацієнта згідно з пунктом 7 розділу II цього Порядку;

3) подання пацієнтом (його законним представником) заяви до НСЗУ про припинення дії Декларації згідно з пунктом 6 розділу II цього Порядку;

4) внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, яка є надавачем первинної медичної допомоги, або про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП, яка є надавачем первинної медичної допомоги, крім випадків реорганізації юридичної особи;

5) припинення дії ліцензії надавача первинної медичної допомоги на право провадження господарської діяльності з медичної практики або внесення змін до ліцензії, які не передбачають права на подальше надання ПМД;

6) припинення провадження господарської діяльності з медичної практики надавачем первинної медичної допомоги;

7) припинення трудових відносин лікаря, який надає ПМД, зазначеним в Декларації, з надавачем первинної медичної допомоги, зазначеним в Декларації;

8) повідомлення надавача первинної медичної допомоги про припинення дії Декларації на підставі подання заяви лікарем, який надає ПМД, зазначеним у Декларації, керівнику надавача первинної медичної допомоги про відмову від подальшого ведення пацієнта у зв`язку з тим, що пацієнт не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку надавача первинної медичної допомоги, за умови, що це не загрожуватиме життю пацієнта і здоров`ю населення.

При цьому керівник надавача первинної медичної допомоги встановлює всі обставини, які призвели до відмови лікаря від подальшого ведення пацієнта, та, в разі прийняття рішення про припинення дії Декларації, повідомляє НСЗУ про таке рішення.

У повідомленні надавач первинної медичної допомоги зазначає: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) пацієнта, дату його народження, унікальний ідентифікатор Декларації в Реєстрі декларацій та/або номер Декларації, інформацію про прийняте рішення щодо припинення дії Декларації на підставі подання заяви лікарем, який надає ПМД, у тому числі дату і номер (за наявності) заяви лікаря, реквізити рішення внутрішньої комісії надавача первинної медичної допомоги (у разі її створення);

9) смерть лікаря, який надає ПМД;

10) досягнення пацієнтом 18-річного віку у разі, якщо згідно з Декларацією лікарем, який надає ПМД, обрано лікаря-педіатра;

11) смерть пацієнта, набрання законної сили рішенням суду про оголошення пацієнта померлим;

12) деактивація запису про пацієнта у Реєстрі пацієнтів відповідно до Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30 листопада 2020 року № 2755, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2021 року за № 44/35666;

13) повідомлення надавачем первинної медичної допомоги НСЗУ про намір не укладати (не продовжувати) договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій після припинення його дії.

14) встановлення факту подання декларації з порушенням вимог цього Порядку за результатом здійснення НСЗУ моніторингу дотримання надавачами медичних послуг умов договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

В ході розгляду справи, ОСОБА_1 надано:

- копію декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №0001-ММ50-9900 від 19.10.2020 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 88);

- копію декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №0001-9АЕХ-6НА0 від 30.09.2021 відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 89);

- копію декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №0001-ХН9Х-Х0А0 від 14.12.2020 відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 90);

- копію декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №0001-4АХА-2А00 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 91);

- копію декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №0001-3ТХЕ-РА10 від 10.12.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 92).

Отже, на момент складання протоколів про адміністративне правопорушення від 09.07.2026 серії ВБА №162649, серії ВБА №162653, серії ВБА №162650, серії ВБА №162652, серії ВБА №162651, декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу із дітьми ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , 2019 року народження, ОСОБА_3 , 2020 року народження, ОСОБА_4 , 2012 року народження, ОСОБА_5 , 2021 року народження, ОСОБА_6 , 2015 року народження, були укладені.

Даних, що вказані декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу станом на 09.07.2026 припинили дії на підставі п. 1 розділу IV Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу чи з інших підстав, матеріали справи не містять.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, крім інших, є протоколи про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, пояснення свідків та інші документи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Згідно статті 62 Конституції України, положення якої закріплює принцип невинуватості, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ, зокрема, у рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Крім того, суд враховує положення частини 3 статті 62 Конституції України, яка визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).

Суд, оцінивши наявні докази, приходить до висновку, що докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

Вказані обставини не дають підстав для висновку про наявність складу правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне провадження у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ч.1 ст. 184, ст. 1,7, 9, 247, 268, 283-285, 307, 308 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №162649 від 09.07.2026 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №162653 від 09.07.2026 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №162650 від 09.07.2026 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №162652 від 09.07.2026 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №162651 від 09.07.2026 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.О. Муратова