Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №521/10536/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 06 вересня 2026 р.

Справа: №521/10536/26

Суддя: Ганошенко С. А.

Справа № 521/10536/26

Номер провадження № 2/521/7457/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Ганошенка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Папінян В.В.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Одеса в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач 23.06.2026 року звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеса з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 77589475 від 09.09.2021 року у розмірі 12635,26 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000, 00 гривень.

Обґрунтовано позов тим, що 09.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір

№77589475 від 09.09.2021 року. Відповідно до умов Договору позики, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 6000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути надану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених пунктами Договору.

Відсоткова ставка знижена (акційна) відсоткова ставка становить 0,796% і (базова/фіксована) , яка становить 1,99 %, і яка нараховувалась за кожен день користування позикою.

22.02.2022 року було укладено договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором

№ 77589475 від 09.09.2021 року.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023/, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором позики № 77589475 від 09.09.2021 року.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 77589475 від 09.09.2021 року.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом за договором позики № 77589475 від 09.09.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на 23.06.2026 року, становить 12635,26 грн.. з яких:

-заборгованість за тілом кредиту -6000,00 грн.;

-заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги -6634,28 грн.;

-заборгованість за пенею та/або штрафами-0,00 грн.;

-заборгованість за комісіями-0,00 грн.;

-нараховані 3%річних -0,98 грн.

Отже, на підставі наведеного, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача вказані суми заборгованості за договором позики а також, судові витрати по сплаті судового збору в сумі -3328,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі - 9000,00 грн.

Ухвалою суду від 02.07.2026 року відкрито провадження по справі, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивача про судовий розгляд справи було повідомлено шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем його проживання.

Відповідача про судовий розгляд справи було повідомлено шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем його проживання, яку він отримав 10.04.2026 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке надійшло до суду 31.08.2026 року. Відзиву на позовну заяву від відповідача, у визначений судом п`ятнадцятиденний строк, до суду не надійшло.

У зв`язку з чим та після закінчення тридцятиденного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч. 2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на те, що розгляд даної справи здійснений у спрощеному провадженні без виклику учасників, підстави для проведення заочного розгляду справи відсутні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір

№ 77589475 від 09.09.2021 року.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 77589475 від 09.09.2021 року.

-заборгованість за тілом кредиту -6000,00 грн.;

-заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги -6634,28 грн.;

-заборгованість за пенею та/або штрафами-0,00 грн.;

-заборгованість за комісіями-0,00 грн.;

-нараховані 3%річних -0,98 грн.

Згідно п. 2.1 Договору позики сума кредитну становить 6000,00 грн. у валюті: українські гривні.

Згідно п. 2.2 зазначеного договору строк кредиту становить 10 днів з 09.09.2021 року.

Відповідно до п. 2.3 вказаного договору, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та відсотків за користування кредитом -19.09.2021 року.

Згідно п. 2 та Додатку 1 до договору позики №77589475 від 09.09.2021 року загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 6477,60 грн. в грошовому виразі та 1169,76 % річних у відсотковому значенні (орієнтовна реальна річна відсоткова ставка).

Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 6477,60 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.2.2 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Відповідно до Додатку 1 до договору позики № 77589475 від 09.09.2021 року відсотки за користування кредитом: 477,60 грн., які нараховуються за ставкою 0, 796% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 2.3. стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить

1, 99% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

У відповідності до умов договору позики, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 4F9RF1rpTk, який було надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який вказаний Позичальником був при укладанні договору позики.

Таким же чином сторонами було узгоджено між собою Додаток № 1 до вказаного вище договору позики, яким визначено графік платежів.

З договору позики № 77589475 від 09.09.2021 року, вбачається, що сторони кредитного договору погодили між собою умови кредитування, а саме його строк, процентну ставку, суму кредиту, тощо.

Згідно Правил надання грошових коштів у позику, Товариство не отримує повні реквізити Банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по карті через Інтернет. Для платіжних операцій по картах Товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Payment Card Industry Data Security Standard (далі PCI DSS, Стандарт) це міжнародний стандарт безпеки даних індустрії платіжних карток, що є сукупністю вимог щодо забезпечення безпеки даних власників платіжних карток, які передаються, зберігаються і обробляються в інформаційних інфраструктурах організацій.

Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст. 526 та ст. 527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, було укладено договір факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022 року, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором позики № 77589475 від 09.09.2021 року.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77589475 від 09.09.2021 року.

Тобто, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у зв`язку з невиконанням умов договору №77589475 від 09.09.2021 року на суму 12635,26 грн. з яких:

-заборгованість за тілом кредиту -6000,00 грн.;

-заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги -6634,28 грн.;

-заборгованість за пенею та/або штрафами-0,00 грн.;

-заборгованість за комісіями-0,00 грн.;

-нараховані 3%річних -0,98 грн.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» загальну суму заборгованості за кредитним договорами у розмірі 12635,26 грн. та судові витратипо сплаті судового збору в сумі -3328,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі - 9000,00 грн.

Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язувався вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному вказаним Договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати грошові кошти позики в строки, передбачені договором позики.

Отже станом на момент подачі позову до суду ОСОБА_1 має заборгованість на загальну суму 12635,26 грн. з яких:

-заборгованість за тілом кредиту -6000,00 грн.;

-заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги -6634,28 грн.;

-заборгованість за пенею та/або штрафами-0,00 грн.;

-заборгованість за комісіями-0,00 грн.;

-нараховані 3%річних -0,98 грн.

Доказів погашення заборгованості перед Кредитором з боку відповідача матеріали справи не містять.

Також, інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, матеріали справи не містять.

Окрім наведеного, у матеріалах справи наявні письмові матеріали на підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката, а саме: договір про надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявка на надання юридичної допомоги №112 від 01.05.2026 року, та витяг з Акту № 22 від 29.05.2026 року про надання правничої допомоги на загальну суму -9 000,00 грн.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми заборгованості за кредитним договором.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви прийняття аргументів, викладених позивачем в позовній заяві, за якими суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відтак, після підписання кредитного договору у сторін виникають взаємні права та обов`язки, зокрема, у позикодавця виникає зобов`язання надати кредитні кошти позичальнику, а у позичальника виникає зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи, що виникають в результаті використання кредитних коштів.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. "

Судом, при розгляді справи також, приймаються до уваги висновки зроблені Верховним Судом України в постанові від 23.03.2020 року (справа № 404/502/18), згідно яких боржник, що отримав повідомлення про передачу прав вимоги за договором не звільняється обов`язку погашення заборгованості, повідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє останнього від обов`язку щодо погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісний кредитор) у відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразово ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору.

Судом встановлено, що відповідач за власним волевиявленням, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» подав заявку на отримання кредиту, між позикодавцем та позичальником було укладено договір позики, на виконання якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» перерахував кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_2 , який належить відповідачу в розмірі 6000,00 грн., що вбачається з довідки від 07.05.2026 року №КД-000164182/ТНПП, яка є у справі.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини у сфері надання позики в електронному вигляді, згідно з якими ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та перерахувало відповідачу грошові кошти в розмірі 6000,00 грн., натомість позичальником кредитні кошти кредитодавцю не повернуто, що останнім жодним чином не спростовано. З огляду на що, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в частині стягнення з відповідача основної суми боргу у розмірі 6477,60 грн., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту -6000,00 грн.;

- заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги -477,60 грн.;

- заборгованість за пенею та/або штрафами-0,00 грн.;

- заборгованість за комісіями-0,00 грн.;

- нараховані 3%річних -0,98 грн. є обґрунтованими та потребують задоволення.

Водночас щодо нарахування позивачем заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги у сумі -6156,68 грн. суд висновує про наступне.

Позивач з посиланням на п. 6.5. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" зазначає, що у разі неповернення/повернення не в повному обсязі Позики та відсотків, Позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нарахувати відсотки у розмірі передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та відсоткі, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

З вищезазначеним обгрунтуванням щодо стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитом понад строк, який обумовлений у договорі позики №77589475 від 09.09.2021 року суд не може погодитися, виходячи з наступного.

Так, згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у Постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Так, як слідує з матеріалів справи, Договір позики № 77589475 від 09.09.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , було укладено строком на 10 днів, тобто до 19.09.2021 року, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00 грн.

Водночас, відповідно до розрахунку заборгованості за Договором позики № 77589475 від 09.09.2021 року, який складено ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», вбачається, що проценти за користування позикою нараховувалися у період з 22.02.2022 року до 10.01.2023 року, тобто поза межами строку кредитування.

Докази продовження строку Договору позики № 77589475 від 09.09.2021 року в матеріалах справи відсутні.

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача у позовній заяві на те, що умови продовження строку нарахування процентів за користування позикою передбачено Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), з огляду на наступне.

Так, положень про порядок пролонгації (автопролонгації) Договір позики № 77589475 від 09.09.2021 року не містить.

У пункті 5.2 Договору позики зазначено, що позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

У розділі 7 Правил передбачено порядок продовження строку користування позикою.

Разом з тим, зазначені Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) підписом позичальника, у тому числі й електронним (аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора), не підписані, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила розумів позичальник та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Договір позики № 77589475 від 09.09.2021 року, а також, що вказаний документ на момент отримання відповідачем позикових коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації (автопролонгації) строку дії Договору позики.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позичальнику Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», відсутність у Договорі позики домовленості сторін про пролонгацію (автопролонгацію) строку дії такого договору, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем Договору позики як його невід`ємна частина, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді можливість продовження строку договору.

Надані позивачем правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Інший висновок не відповідав би принципам справедливості, добросовісності, розумності (ст.3 ЦК України) та уможливив би покладення на слабшу сторону споживача, невиправданий тягар з`ясування змісту Договору позики.

Такий висновок також узгоджується з правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.05.2022 у справі №697/302/20, і судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Відтак, докази продовження строку Договору позики № 77589475 від 09.09.2021 року в матеріалах справи відсутні, а тому відповідачу безпідставно нараховано відсотки поза межами строку дії договору за період з з 22.02.2022 року до 10.01.2023 року.

Сторони погодили, що за період з 09.09.2021 року по 19.09.2021 року базова процентна ставка за користування кредитом становить 1,99 % за день користування кредитом, знижена процентна ставка також становить 0,80 %, що , враховуючи розмір отриманого кредиту, становить 47,76 грн. за день.

Відтак, розмір нарахованих процентів за користування кредитом в межах строку дії Договору позики № 77589475 від 09.09.2021 року становить 6477,60 грн (47 , 76 * 10 = 477,60).

Така ж сума відсотків за користування кредитом в межах строку дії договору погоджена сторонами у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком № 1 до Договору позики № 77589475 від 09.09.2021 року.

На підставі викладеного вище, суд, надавши належну правову оцінку фактичним обставинам справи, врахувавши засади добросовісності, розумності та справедливості, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованість за договором позики №77589475 від 09.09.2021 року становить у сумі 6477,60 грн яких:

- 6 000,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту;

- 477,60 грн. - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом;

- нараховані 3%річних -0,98 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 6000,00 грн., відсотками за користування кредитом у сумі 477,60 грн. та нараховані 3% річних у сумі -0,98 грн. підлягають частковому задоволенню, а в іншій частині вимог- необхідно відмовити.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Саме такого висновку дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019 року.

Судом встановлено, що представництво інтересів позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» здійснювало адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС», на підставі договору про надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявки на надання юридичної допомоги №112 від 01.05.2026 року, витягу з Акту № 22 від 29.05.2026 року про надання правничої допомоги на суму -9 000,00 грн. (надання усної консультації з вивченням документів - 2 год. - 3000,00 грн., складання позовної заяви - 2 год. - 3000,00 грн.), що в загальній сумі складає - 9000,00 грн.

Відповідно до акту про надання юридичної допомоги №22 від 29.05.2026 року що є документальним підтвердженням факту надання правової допомоги, вбачається, що АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в особі керуючого партнера Т.В. Бурдюг, було надано позивачу -ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» послуги з правничої допомоги по даній цивільній справі, а саме: надання усної консультації з вивчення документі, та послуги зі складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, загальна вартість яких становить -9000,00 грн.

При цьому суд висновує, що пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

До аналогічних висновків прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд приходить до переконання, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа позовної заяви.

Отже, суд приходячи до вищевказаного висновку про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, виходив також з того, що оскільки АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» неодноразово надавало та надає правову допомогу позивачу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» по аналогічним спорам з приводу стягнення заборгованості за кредитними договорами, а тому суд вважає, що вищевказані витрати з правової допомоги завищеними та такими, що підлягають зменшенню, зокрема в частині витрат, на усну консультацію (2 год.) щодо спірних правовідносин та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (3 год.), до розміру - 2000,00 ( дві тисячі) грн. виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд також бере до уваги той факт, що спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з фактичних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3328,00 грн. що підтверджується платіжною інструкцією №0658910010 від 15.06.2026 року.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 3328,00 грн.

Згідно ч.1,ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати,пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, суд висновує що, оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, із відповідача на користь позивача належить стягнути лише суму сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 1706,39 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (Код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за договором позики №77589475 від 09.09.2021 року у розмірі 6478, 58 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (Код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) судовий збір у сумі 1706,39 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі -2000,00 грн.

В іншій частині вимог- відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 07.09.2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua