Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №947/23372/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/23372/26

Провадження № 2/947/5631/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.,

при секретарі Коростій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа: комунальне підприємство «Міське Агентство з приватизації житла» ОМР (65005, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 66) –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з заявою в якій просять встановити факт, належності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правовстановлюючого документу, а саме - Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 27 травня 1993 року, виданого згідно розпорядження органу приватизації №10905 від 27.05.1993 року, на квартиру АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що в зв`язку з допущенням помилки в їх прізвищах в зазначеному свідоцтві, вони не можуть реалізувати своє право на державну реєстрацію належної їм квартири тому вимушені звернутись до суду з даною заявою.

Встановлення факту належності зазначених заявниками документу має для них юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації права на державну реєстрацію належної їм квартири.

Представник заявників - адвокат Бацула М.І. надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заяву просив задовольнити.

Заінтересована особа: комунальне підприємство «Міське Агентство з приватизації житла» Одеської Міської Ради сповіщалось належним чином, про причини неявки до судового засідання не повідомило.

Відповідно до змісту ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 27.05.1993виданого на підставі розпорядження органу приватизації №10905 від 27.05.1993, квартира АДРЕСА_1 , належить на правах приватної, спільної (сумісної) власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

При цьому відповідно до паспортугромадянина України НОМЕР_2 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській обл., 05 грудня 1996 року, прізвище заявника є – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській обл., 03 жовтня 1996 року, прізвище заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_1 від 27.05.1993 р. – прізвище заявника зазначено – ОСОБА_3 , а прізвище заявниці зазначено - ОСОБА_2 .

Згідно відповіді від 06.04.2026 року комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», повідомлено, що внести зміни у правовстановлюючі документи не є можливим, так як в паспорті громадянина України у заявниці зазначено прізвище « ОСОБА_4 », а в свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 27.05.1993 р. «Диснюк», та в паспорті громадянина України у заявника зазначено прізвище «ОСОБА_5 », а в свідоцтва про право власності на житло №4-2505 від 27.05.1993 р. «Придущенко», у зв`язку з чим рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту належності належного заявникам вищезазначеного правовстановлюючого документу.

При цьому приватизація зазначеної квартири була проведена згідно заяви на приватизацію житла, довідки про склад сім`ї наймача та займаних ними приміщень, які були оформлені належним чином, підписані керівником по обслуговуванню житла та паспортистом, де в довідці про склад сім`ї наймача ізольованої квартири на українській мові зазначені прізвища « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_7 », а також в заяві на приватизацію житла прізвище на українській мові зазначено « ОСОБА_6 », а на зворотній сторінці заяви прізвище ОСОБА_8 зазначено « ОСОБА_4 ».

Однак, в свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_1 від 27.05.1993 на квартиру були допущені помилки, які перешкоджають заявникам володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд, а саме прізвище заявника записано, як «Диснюк» ОСОБА_9 що не збігається із записом прізвища в паспорті громадянина України, серії НОМЕР_3 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській обл., 03 жовтня 1996 р., де прізвище заявника зазначене, як ОСОБА_10 , та прізвище іншого заявника записано, як ОСОБА_11 , що не збігається із записом прізвища в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській обл., 05 грудня 1996 р., де прізвище заявника зазначене, як ОСОБА_12 .

Внаслідок такої помилки, в заявників на даний час, виникла певна невідповідність між документами, що посвідчує особу паспорта громадянин України серії НОМЕР_3 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській обл., 03 жовтня 1996 р., та паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській обл., 05 грудня 1996 р., та правовстановлюючим документом, свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_1 від 27.05.1993 р., яке було видано на ім`я заявників.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суд України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення факту, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документу, в якому допущені помилки у прізвищі, імені по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявнику подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Встановлення факту належності зазначених заявниками документу має для них юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації права на державну реєстрацію належної їм квартири.

Від наявності чи відсутності юридичних фактів залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Рішення суду у справах про встановлення факту, що має юридичне значення, має відповідати загальним вимогам, що ставляться у ЦПК України, Крім того, законодавець висуває додаткові вимоги до такого рішення, а саме, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт (ч. 1 ст. 319 ЦПК України).

При таких обставинах, та враховуючи положення ст. 293 ЦАК України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає вимоги заявників доведеними, обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 81,211,247,258,259,273,293,315,316 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 - задовольнити.

Встановити факт, що Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_4 від 27 травня 1993 р., на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано і записано у реєстрову книгу за №4-2505, видане управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_3 , належить - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській обл., 05 грудня 1996 р., ІПН № НОМЕР_5 .

Встановити факт, що Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_4 від 27 травня 1993 р., на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано і записано у реєстрову книгу за №4-2505, видане управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_2 , належить - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській обл., 03 жовтня 1996 р., ІПН № НОМЕР_6 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя І. В. Огренич