Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №496/4271/24 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4271/24

Провадження № 2/496/548/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря – Сосненко А.І.,

представника позивача – Колесник О.В., відеоконференція,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в наслідок злочину дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, який уточнив (а.с. 32-34), в якому просить стягнути відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 124980,00 гривень, відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 50000 гривень, судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до попереднього розрахунку, а саме витрати за висновок експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу 4000 гривень; витрати за висновок автотехнічного дослідження обставин зіткнення автомобілів 16360 гривень; витрати на професійну правничу допомогу 18500 гривень, всього 38860,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 17.11.2022 року, о 19:00 год., на ділянці автодороги сполученням «Одеса – Рені» 28 км+350 м водій ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Центральна с. Мирне Біляївського району Одеської області в напрямку автодороги сполученням «Одеса – Рені» на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, при виконанні повороту ліворуч в бік м. Одеси не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України «Дати дорогу», не дав дорогу автомобілю «SKODA OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по автодорозі сполученням «Одеса – Рені» в напрямку м. Рені, та допустив зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.16.1, 2.1 ПДР України. Винність відповідача ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 122199 від 17.11.2022 року. На підставі цього протоколу, визнання вини в настанні пригоди самим відповідачем ОСОБА_2 , винисено постанову від 03.05.2023 року про притягнення Відповідача до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП. Зазначеною постановою суду відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 814-01/22 від 06.01.2023 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «SKODA OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, визначається рівною 213644,21 грн. Позивачем було отримане страхове відшкодування у розмірі 160 000,00 гривень. Тому, на підставі викладеного, з Відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню різниця між спричиненою матеріальною шкодою та сумою страхового відшкодування. У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 28.08.2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

15.01.2025 року до суду надійшла уточнена позовна заява з додатками.

Ухвалою суду від 06.03.2025 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовну заяву, при цьому посилався на обставини, викладені у позовній заяві.

До судового засідання представник відповідача не з`явився, проте 28.10.24 року надав відзив на позовну заяву (а.с. 17-18), відповідно до якого заперечує проти позовної заяви, посилаючись, що апеляційний суд в постанові вказав, що підстави про встановлення судом факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП у апеляційного суду відсутні, враховуючи положення ст.247 КУпАП, яка не містить вимог щодо встановлення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у випадку закриття провадження по справі у зв`язку із закінченням на момент її розгляду строків встановлених ст. 38 КУпАП, вина особи у вчиненні порушення ПДД, що спричинило пошкодження транспортного засобу має бути встановлена постановою суду, також раніше у судовому засіданні представник просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що 17.11.2022 року вона з ОСОБА_1 були в м.Одеса, поверталися з міста Одеса, їхали приблизно 80-90 км/год, в с.Мирне Одеського району, вона сиділа позаду в автомобілі, потім почула як ОСОБА_1 почав гальмувати, потім відчула удар. Всіма питаннями щодо ремонту автомобілю займався ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення сторін по справі, свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, 17.11.2022 року, о 19:00 год., на ділянці автодороги сполученням «Одеса – Рені» 28 км+350 м водій ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Центральна с. Мирне Біляївського району Одеської області в напрямку автодороги сполученням «Одеса – Рені» на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, при виконанні повороту ліворуч в бік м. Одеси не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України «Дати дорогу», не дав дорогу автомобілю «SKODA OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по автодорозі сполученням «Одеса – Рені» в напрямку м. Рені, та допустив зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.16.1, 2.1 ПДР України.

Постановою Одеського апеляційного суду від 03.05.2023 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Автомобіль «SKODA OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на праві власності належить Позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 від 19.05.2022 року.

Відповідно до висновку № 10507240 від 11 червня 2024 року за результатами автотехнічного дослідження обставин зіткнення автомобілів «SKODA OCTAVIA» р/н НОМЕР_2 та «ВАЗ-2108» р/н НОМЕР_1 , вказано: 1. З технічної точки зору водієві автомобіля ВАЗ-2108 р/н НОМЕР_1 перед початком маневру лівого повороту відповідно до вимог п. 10.1 ПДР України слід було переконатися, що це буде безпечним для інших учасників руху, зокрема тим, які рухаються по автодорозі сполученням «Одеса – Рені», та відповідно до вимог п. 16.11 ПДР України дати дорогу тим транспортним засобам, яким такий маневр міг би створити перешкоду або небезпеку для руху. 2. З технічної точки зору дії водія автомобіля Skoda Octavia р/н НОМЕР_2 з моменту виникнення небезпеки для руху регламентувалися вимогами п.12.3 ПДР України, відповідно до яких його водієві слід було застосувати заходи по зниженню швидкості аж до зупинки. 3. З технічної точки зору в даній дорожньо-транспортній ситуації факторів технічного характеру, які перешкоджали б водієві автомобіля ВАЗ-2108 р/н НОМЕР_1 виконати належним чином вимоги п. 10.1 та 16.11 ПДР України, тим самим запобігти ДТП, з наданих на дослідження матеріалів не вбачається. 4. З технічної точки зору водій автомобіля Skoda Octavia р/н НОМЕР_2 не мав у своєму розпорядженні технічної можливості запобігти події шляхом належного виконання вимог п. 12.3 ПДР України. 5. Дії водія автомобіля ВАЗ-2108 р/н НОМЕР_1 , пов`язані з неналежним виконанням вимог п. 10.1 та 16.11 ПДР України, є необхідною і достатньою умовою події, тобто є технічною причиною її настання.

Тому з урахуванням практики Верховного Суду від 04 березня 2020 року в справі № 641/2795/16-ц зазначено, що «не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожньої і руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо».

Аналогічні позиції викладені Верховним Судом у постановах: від 14.09.2022 року в справі № 441/756/18, від 26.01.2022 року в справі № 465/674/19, від 26.01.2022 року в справі №465/674/19, від 29.04.2020 року в справі № 686/4557/18, від 07.02.2018 року в справі №910/18319/16, від 16.04.2019 року в справі № 927/623/18.

Суд погоджується з доводами представника позивача що не притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП не свідчить про відсутність його вини у завданні шкоди, оскільки закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст.38 КУпАП не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП, та вина ОСОБА_2 у вчинені порушень ПДР України що призвело до вказаного вище ДТП знайшло своє підтвердження у судовому засіданні за обставин наведених вище.

За вказане вище автотехнічне дослідження Позивачем було сплачено суму в розмірі 16360 гривень.

Позивач звернувся до судового експерта Чумаченко Л.В. для проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріальної шкоди, отримав висновок № 814-01/22 від 06.01.2023 року про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля «SKODA OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_2 .

За вказаний звіт Позивачем було сплачено суму в розмірі 4000 гривень.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 814-01/22 від 06.01.2023 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «SKODA OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, визначається рівною 213644,21 гривні.

Цивільно-правова відповідальність позивача була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», відповідно до поліса № 212061228, який був дійсним на момент ДТП, тому відповідно до ст. 35 та п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів» Позивачем до МТСБУ було подано заяву про виплату страхового відшкодування та надано всі необхідні документи та 17 травня 2023 року було отримане страхове відшкодування у розмірі 160000,00 гривень.

Тобто страховиком Позивачу було виплачене страхове відшкодування в межах ліміту страхового полісу.

Позивач відремонтував належний йому автомобіль «SKODA OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується актом виконаних робіт № ОД-1-00005 від 19.01.2023 р. та квитанцією про сплату. Сума яка була сплачена Позивачем за ремонт належного йому автомобіля склала 284980 гривень.

На підставі ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п.4 постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства про вирішення спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки", вбачається, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що, відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №1961-ІV) передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст.29 Закону 1961-ІV, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Закон України «Про страхування» передбачає, що страхова компанія, надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку здійснює не відшкодування матеріальних збитків, які понесла застрахована особа, а страхові виплати, розмір яких визначається у встановленому порядку у розмірі матеріальних збитків, понесених застрахованою особою.

Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Дослідивши наданий позивачем висновок експертного дослідження по визначенню матеріального збитку № 814-01/22 від 06.01.2023 року, копію акту виконаних робіт №ОД-1-00005 від 19.01.2023 року вартості відновлювального ремонту, суд вважає, належним і допустимим доказом у справі на підтвердження розміру матеріального збитку, завданого позивачу у внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Так, згідно зі ст. 34 Закону 1961-ІV розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визначення яких містяться в пункту 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 8 від 05.01.1998року.

Розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи згідно з наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень»(з послідуючими змінами), з урахуванням наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395(з послідуючими змінами) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» (далі - Методика).

Вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин (п.1.3. Методики).

Відповідно до п. 1.4 Методика застосовується, зокрема, з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження колісного транспортного засобу.

Отже, наданий позивачем на підтвердження своїх позовних вимог висновок№ 814-01/22 від 06.01.2023 р. експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу, копію акту виконаних робіт № ОД-1-00005 від 19.01.2023 р. вартості відновлюваного ремонту, копію квитанції за сплату вартості відновлюваного ремонту, копію висновку № 10507240 від 11 червня 2024 року за результатами автотехнічного дослідження обставин зіткнення автомобілів «SKODA OCTAVIA» р/н НОМЕР_2 та «ВАЗ-2108» р/н НОМЕР_1 , копію рахунку № 1206-1 від 12 червня 2024 року про сплату послуг судового експерта, суд приймає до уваги в якості належного та допустимого доказу у справі, наданий позивачем, оскільки наведені у ньому роботи, деталі та матеріали знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з тими пошкодженнями застрахованого автомобіля, що виникли у результаті ДТП, а також зафіксовані на фотознімках пошкоджень, що додані до вказаного висновку.

Таким чином, з урахуванням наведених вище положень законодавства, позивач має право на отримання страхового відшкодування, виходячи з розміру матеріального збитку, завданого йому як власнику пошкодженого автомобіля марки «SKODA OCTAVIA» р/н НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідачем належними засобами доказування не спростовано, що оцінена вартість робіт, деталей та матеріалів для відновлення застрахованого автомобіля є необґрунтованою (завищеною або заниженою), що відповідно до приписів ч.1 ст.81 ЦПК України є його обов`язком.

За таких обставин підлягають задоволенню вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача суми матеріальних збитків у розмірі 124980,00 грн., які не відшкодовані позивачу, а також стягнення витрати за висновок експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу 4000,00 грн., витрати за висновок автотехнічного дослідженнях обставин зіткнення автомобілів 16360,00 грн.

Щодо моральної шкоди.

Відповідно до п. 1. ч. 1. ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

На підставі ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч.3 ст.12, та 81 ЦПК України.

Позивач в обґрунтування моральної шкоди в позовній заяві зазначив, враховуючи, що після настання ДТП, яка відбулась 17.11.2022 р. та до теперішнього часу завдана позивачу матеріальна шкода не відшкодована, з урахуванням тривалості порушення нормальних життєвих зв`язків, перенесених душевних страждань, вимушених змінах у життєвих стосунках позивача, розмір моральної шкоди, яку зазнав Позивач ОСОБА_1 , через неправомірні дії Відповідача ОСОБА_2 , він оцінює у розмірі 50000 грн.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»), заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс. При наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

Суд приймає до уваги доводи позивача про завдання йому моральної шкоди, що виразилася в душевних стражданнях, які він зазнав внаслідок вчиненого порушення.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд відхиляє доводи представника відповідача, що позивачем не доведено наявність такої шкоди.

Вина відповідача в заподіяні моральної шкоди позивачу повністю підтверджується поясненнями представника позивача, свідка та матеріалами справи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вчиненим відповідачем правопорушенням позивачу завдано моральної шкоди.

Між тим, розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 50000 грн., на думку суду достатніми доказами не обґрунтований та виходячи із засад виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що позовну вимогу про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково.

Таким чином, суд, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, враховує характер та ступінь її завдання, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що дана позовна вимога підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача, як заподіювача шкоди підлягає стягненню 8000,00 грн. моральної шкоди на користь позивача.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі ч.ч.1, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов законний, обґрунтований, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні і підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 1166, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 81, 258-259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 :

- матеріальної шкоди у розмірі 124980,00 грн.,

- моральної шкоди в розмірі 8000,00 грн.,

- витрати за висновок експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу 4000,00 грн.,

- витрати за висновок автотехнічного дослідженнях обставин зіткнення автомобілів 16360,00 грн.,

- витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1399,84 грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.М. Горяєв

З урахуванням розрахунку ДСА України щодо необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23, чисельність суддів Біляївського районного суду, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб (штатна кількість – 12 суддів, але фактична кількість суддів в Біляївському районному суду Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ на теперішній час– 6 суддів (без урахування суддів, які на лікарняному, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження, тому з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку складання повного тексту рішення суду, яке було складено 04.09.2026 року.