Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №492/1103/26 — Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1103/26

провадження № 1-кп/492/153/26

ВИРОК

Іменем України

07 вересня 2026 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026162270000233, внесеному 17 квітня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плоцьк Арцизького району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:

- 18 червня 2025 року вироком Арцизького районного суду Одеської області за частиною 4 статті 185, частиною 1 статті 162 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком два роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, -

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Судом встановлено, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-Х від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

ОСОБА_6 розуміючи, що на території України введено воєнний стан, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 16 квітня 2026 року о 05 годині, більш точного часу в ході судового слідства не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу будинку № 31 по вул. Калмикова в місті Арциз Болградського району Одеської області, на присадибній земельній ділянці біля балкону квартири 37 помітив велосипед марки «Comanche» моделі «Tomahawk», чорного кольору. За вказаних обставин у ОСОБА_6 виник прямий умисел спрямований на таємне викрадення вищезазначеного велосипеду, реалізуючи який він, діючи в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та противоправний характер, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, у відсутності сторонніх осіб, які могли б завадити реалізації вищезазначеного умислу, шляхом вільного доступу, переступивши огорожу з сітки рабиці висотою приблизно 0,5 метра, пройшов до присадибної ділянки будинку № 31, звідки умисно, таємно, викрав велосипед марки «Comanche» моделі «Tomahawk», чорного кольору, вартістю 8366 гривень 66 копійок, після чого перенісши його на руках через вищезазначену огорожу, покинув місце події з вищезазначеним викраденим майном, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_7 завдано майнової шкоди у розмірі 8366 гривень 66 копійок.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Частина 4 статті 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, від надання показань відмовився.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026162270000233 від 17 квітня 2026 року за частиною 4 статті 185 КК України;

- протоколом огляду місця події від 23 травня 2026 року;

- постановою слідчого від 23 травня 2026 року про визнання предметів речовими доказами;

- ухвалою слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року про накладення арешту на речові докази;

- висновком експерта № СЕ-19/116/14317-ТВ від 03 червня 2026 року, згідно з яким ринкова вартість бувшого у використанні велосипеду торгової марки «Comanche» модель «Tomahawk» станом на 16 квітня 2026 року становить 8366,66 грн.

Проаналізувавши досліджені під час судового розгляду докази, судом встановлено, що докази є переконливими, послідовними, такими, що узгоджуються між собою і у своїй сукупності підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, і, аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними і вони є достатніми для ухвалення обвинувального вироку.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд бере до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, що слідує з положень частини 2 статті 50 КК України.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставин, які відповідно до статей 66 КК України пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом встановлено не було.

До обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_6 , суд відносить рецидив злочинів.

У постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2024 року у справі № 383/1269/22, провадження № 51-667км24) Верховний Суд виснував, що щире каяття повинно мати не формальний характер, оскільки воно характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину. Це ставлення виявляється в тому, що винний визнає свою винуватість, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого.

Виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття передбачає, крім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль стосовно цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого і готовність відбувати покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає в розшуку майна, здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об`єктивно підтверджують її щире каяття.

Тож можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Так, визнання обвинуваченим ОСОБА_6 винуватості автоматично не свідчить про його щире каяття, відвертий осуд своєї поведінки й відповідне суб`єктивне ставлення до вчиненого, а позиція обвинуваченого під час судового розгляду щодо визнання вини має лише формальний характер, не є послідовною та не ґрунтується на його реальних діях, спрямованих на усунення наслідків неправомірних дій, чого у цьому кримінальному провадженні судом встановлено не було.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який кваліфікований за частиною 4 статті 185 КК України та відповідно до статті 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, наявність обставини, яка обтяжує покарання – рецидив злочину, особу винного, який проживає з матір`ю та братом, за місцем проживання характеризується позитивно, а також те, що обвинувачений на наркологічному обліку та на психіатричному обліку в КНП «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради не перебуває, раніше неодноразово судимий, вчинив злочин в період іспитового строку.

Також, суд враховує, що згідно з висновком досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_6 оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як високий. З урахування інформації, що характеризує обвинуваченого за місцем його проживання, результати оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Таким чином, враховуючи відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який за місцем реєстрації характеризується задовільно, вину у вчиненому визнав, має не зняті та не погашені в установленому законом порядку судимості, будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням, вчинив умисний корисливий злочин в період іспитового строку, з урахуванням позиції сторони обвинувачення та обвинуваченого, думку потерпілої, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і у суду є підстави застосувати до обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі у межах санкції, передбаченої частиною 4 статті 185 КК України. Суд з урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення не вбачає підстав для застосування положень як статті 69 КК України так і статті 75 КК України.

Суд дійшов висновку, що призначення такого покарання, як позбавлення волі, буде необхідним, достатнім та дієвим заходом для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень і таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд також враховує те, що він вчинив кримінальне правопорушення за цим вироком після ухвалення Арцизьким районним судом Одеської області вироку від 18 червня 2025 року, яким він засуджений за частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 162, частиною 4 статті 185 КК України до позбавлення волі строком на п`ять років зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на два роки, із застосуванням статті 76 КК України. Суд також враховує те, що призначене ОСОБА_6 покарання по вказаному вироку ним не відбуте.

У зв`язку із вчиненням обвинуваченим ОСОБА_6 зазначеного кримінального правопорушення у період встановленого йому іспитового строку слід розцінювати як порушення ним умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до частини 3 статті 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України, тому суд дійшов висновку про те, що в силу частини 3 статті 78 КК України обвинуваченому ОСОБА_6 слід призначити покарання за правилами, передбаченими статтею 71 КК України, а саме за сукупністю вироків.

Вказані висновки суду повністю узгоджуються з роз`ясненнями, викладеними в абзацах 4 пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з подальшими змінами та доповненнями), відповідно до яких, виходячи з положень частини 2 статті 75 КК (в редакції 2001 року), а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Наведений висновок суду також відповідає висновку Верховного Суду, що викладений у його постанові від 14 вересня 2021 року (справа № 127/25037/17), згідно з яким у випадку вчинення злочину під час іспитового строку, покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком. Таким чином, законодавець звільнення від покарання з випробуванням не вважає невід`ємною частиною покарання, призначеного попереднім вироком, а лише способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у випадку вчинення нового злочину під час іспитового строку.

Суд, враховуючи положення статті 71, частини 3 статті 78 КК України дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 , який вчинив нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку, з не відбутого ним покарання у виді п`яти років позбавлення волі, призначеного йому за попереднім вироком, слід частково приєднати до покарання, призначеного за цим вироком, шість місяців позбавлення волі.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку

Судом встановлено, що у наявному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 16 червня 2026 року до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 16 червня 2026 року до 09 серпня 2026 року з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у сумі 66560 грн. В подальшому ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 05 серпня 2026 року до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 05 серпня 2026 року до 03 жовтня 2026 року з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у сумі 66560 грн.

При цьому, оскільки в межах кримінального провадження до ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк попереднього ув`язнення підлягає зарахуванню із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі, відповідно до частини 5 статті 72 КК України. Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з 16 червня 2026 року.

Враховуючи ризики, передбачені статтями 177, 178 КПК України, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 залишити без змін.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо речових доказів.

Суд вирішує питання про речові докази у кримінальному провадженні згідно з частиною 9 статті 100 КПК України: велосипед марки «Comanche» чорного кольору, рама 21, колеса 29, номер рами «G13120006831О», який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7 повернути власнику ОСОБА_7 .

На підставі частини 4 статті 174 КПК України, арешт накладений на вищезазначені речові докази на підставі ухвали слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року підлягає скасуванню.

У зв`язку з доведеністю вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення і проведенням по кримінальному провадженню експертного дослідження по встановленню його вини, суд, керуючись частиною 2 статті 124 КПК України, дійшов висновку про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави процесуальних витрат на залучення експерта, який проводив судову товарознавчу експертизу у наявному кримінальному провадженні у розмірі 1444,08 грн.

Керуючись статтями 100, 349, 369-371, 373-375 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України та призначити йому покарання за частиною 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі частини 1 статті 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_6 до покарання, призначеного за даним вироком, приєднати частково шість місяців позбавлення волі з не відбутого ним покарання за вироком Арцизького районного суду Одеської області від 18 червня 2025 року та остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років шість місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з 16 червня 2026 року. Відповідно до частини 5 статті 72 КК України в строк призначеного покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_6 з 16 червня 2026 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання цим вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 1444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) гривні 08 копійок.

Речовий доказ велосипед марки «Comanche» чорного кольору, рама 21, колеса 29, номер рами «G13120006831О», який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 повернути власнику ОСОБА_7 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року на вказаний речовий доказ.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_6 , який перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області ОСОБА_1