Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №500/4420/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4420/26

07 вересня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Мірінович У.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду через представника адвоката Кириленка Андрія Володимировича надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у формі ненарахування до та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень у відповідності пункту 4 Постанови КМУ “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану” від 11 лютого 2025 року № 153;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень у відповідності до пункту 4 Постанови КМУ “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану” від 11 лютого 2025 року № 153.

Позовні вимоги обґрунтуванні тим, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.10.2022 був прийнятий на військову службу на підставі контракту, 24.11.2024 отримав поранення (травму) під час захисту Батьківщини. 11.02.2025 було прийнято постанову Кабінету Міністрів України №153, відповідно до пункту 4 якої вважає, що має право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень. Позивач зазначає, що звертався до відповідача, проте йому відмовлено в отриманні такої винагороди. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Цією ж ухвалою суду зобов`язано Військову частина НОМЕР_1 надати суду у строк для подання відзиву на позовну заяву належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, що стали підставою для вчинення оскаржуваної позивачем бездіяльності.

28.07.2026 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що для набуття права для отримання винагороди повинні бути виконанні певні умови на дату набрання чинності Постанови № 153:

- бути з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

- бути прийнятим або призваним у віці до 25 років на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року;

- проходити військову службу;

- брати безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, на території держави-агресора (далі-бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців.

Інших заяв, у тому числі по суті, до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 27.07.2023, орган видачі 6130. (арк. справи 12)

Позивачем укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на шість місяців, який набрав чинності з 13.10.2022. (арк. справи 27-28)

Згідно відомостей військового квитка серії НОМЕР_3 позивач з 07.04.2021 призваний на строкову військову службу і направлений у Військову частину НОМЕР_4 , а з 13.10.2022 прийнятий на військову службу за контрактом.

07.05.2024 позивач виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_4 на підставі наказу №136. (арк. справи 14-16)

Згідно довідки про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин №609/15253 від 19.11.2025, виданої Військовою частиною НОМЕР_4 , солдат ОСОБА_1 :

дійсно в період з 06.12.2022 по 10.01.2023 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Донецькій області, Бахмутський район, Торецька міська ТГ;

дійсно в період з 07.10.2023 по 25.11.2023 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Донецькій області, Бахмутський район, Торецька міська ТГ.

Всього брав безпосередню участь в бойових діях 86 днів. Станом на 07.05.2024 за солдатом ОСОБА_1 випадків притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення відповідальності не обліковано.

Одночасно зазначено, що військовослужбовець має захворювання, поранення (травму, контузію, каліцтво), одержані під час захисту Вітчизни. (арк. справи 25-26)

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.05.2024 №136 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_4 , з 08 травня 2024 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. (арк. справи 37)

02.03.2026 представник позивача адвокат Кириленко А.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з заявою №ОМ/703651/03, у якій просив, зокрема, надати інформацію, чи вчинялись військовою частиною НОМЕР_1 заходи для реалізації права ОСОБА_1 на нарахування та виплату одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 11.02.2025 №153. (арк. справи 21-22)

На вказану заяву відповідач листом від 06.03.2026 №217 повідомив представника позивача, що військовослужбовець солдат ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 08.05.2024 та по теперішній час на посаді гранатометника 1 відділення охорони взводу охорони роти охорони. За час проходження служби у військовій частина НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 не брав участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил України діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях і відповідно довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України не отримував.

Окремо відповідачем зазначено про те, що документи, які необхідні для нарахування та отримання одноразової грошової винагороди солдатом ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ від 11.02.2025 №153, до військової частини НОМЕР_1 не надходили. (арк. справи 22, зворот)

19.04.2026 представник позивача адвокат Кириленко А.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з заявою №ОМ/703651/04, у якій просив, включити ОСОБА_1 до наказу про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 11.02.2025 №153 у повному обсязі; нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень у відповідності до пункту 4 Постанови КМУ №153. (арк. справи 23-24)

Згідно переліку додатків, до зазначеної заяви представником позивача долучено, серед іншого, копію довідки Військової частини НОМЕР_4 про безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин №609/15253 від 19.11.2025, а також копію довідки про обставини травми від 08.05.2024 №192/47.

На вказану заяву відповідач листом від 25.04.2026 №353 повідомив представника позивача, що військовослужбовець солдат ОСОБА_1 проходить військову службу з 2021 року, а тому не підпадає під дію постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153. (арк. справи 24-25)

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень на підставі п. 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі також - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами першою та другою статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (надалі по тексту також - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Законом, що визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також - Закон № 2011-XII).

За змістом частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. (частина друга статті 9 Закону № 2011-XII)

Приписами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII унормовано, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінет Міністрів України 11 лютого 2025 року прийняв постанову №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану". (далі Постанова №153)

Пунктом 2 Постанови №153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (далі Порядок №153).

Цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (надалі по тексту також - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.

Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього. (пункт 1 Порядку № 153)

За змістом пункту 3 Постанови № 153 учасниками експериментального проекту є громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Пунктом 4 Постанови №153 установлено, що:

особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

За змістом частини 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Офіційне опублікування постанов Кабінету Міністрів України здійснюється в газеті "Урядовий кур`єр" та Офіційному віснику України, а також в інших офіційних друкованих виданнях, визначених законом. Крім того, акти Кабінету Міністрів України оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України (частина 5 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

Постанова Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" від 11.02.2025 за №153 опублікована в газеті "Урядовий кур`єр" 13.02.2025.

Таким чином, Постанова №153 набрала чинності 13.02.2025, тобто з дня її офіційного опублікування в газеті "Урядовий кур`єр".

Підсумовуючи викладене слід вважати, що за загальним правилом реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, запровадженої абзацом другим пункту 4 Постанови №153 Постанови №153, забезпечується у разі одночасного існування чотирьох умов, а зокрема заявник має:

(1) бути особою рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

(2) бути прийнятою або призваною на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за №2102-IX до набрання чинності цією постановою (до 13.02.2025) у віці до 25 років;

(3) проходити військову службу (при цьому судом ураховано, що законодавцем застосовано теперішню форму часу дієслова «проходять», як наслідок така умова повинна існувати на час набрання чинності названою Постановою №153;

(4) брати безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (надалі по тексту також - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (13.02.2025).

Разом з тим, пунктом 4 Постанови №153 визначені додаткові умови, за яких особа також має право на отримання допомоги у зменшеному розмірі (пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях в районі їх ведення, якщо сумарна кількість становить менше шести місяців), у повному розмірі (за наявності захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) або взагалі не має права на таку допомогу (у випадку двох та більше разів притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни).

Цим же пунктом Постанови №153 передбачено умови, за яких особа має право на одноразову допомогу у розмірі, визначеному абзацом другим пункту 4 цієї постанови, за умови її відповідності попереднім критеріям, якщо така особа була прийнята на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу; проходила військову службу і була атестована до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”; проходила військову службу, мала спеціальні звання або класний чин та була переатестована до присвоєння офіцерського звання.

Зі змісту наданих сторонами заяв по суті, а також досліджених судом доказів слідує, що предметом заявленого спору є відповідність позивача критерію, згідно якого особа до набрання чинності Постановою №153 у віці до 25 років була прийнята або призвана на військову службу під час воєнного стану.

З матеріалів справи слідує, що позивач є громадянином України, який з 07.04.2021 у віці 18 років зарахований на строкову військову службу, а з 13.10.2022 у віці 20 років прийнятий на військову службу за контрактом з присвоєнням йому військового звання «солдат».

Отже, позивач у віці до 25 років під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, був прийнятий на військову службу за контрактом, з числа осіб, які проходили строкову військову службу.

Наведені обставини свідчать про відповідність позивача критеріям віку та проходження військової служби у період дії воєнного стану, зазначеним в абзаці другому пункту 4 Постанови №153.

Відмовляючи позивачу у виплаті одноразової допомоги, передбаченої пунктом 4 Постанови №153, відповідач у листі №353 від 25.04.2026 послався на той факт, що ОСОБА_1 розпочав військову службу у віці до 25 років до запровадження воєнного стану (у 2021 році), що на думку відповідача свідчить про відсутність у нього права на таку допомогу.

Суд критично оцінює таку позицію відповідача, оскільки вважає вказаний підхід надмірно формальним та таким, що ґрунтується на помилковому тлумаченні положень абзацу другого пункту 4 Постанови №153.

Так, відповідач фактично ототожнює призов позивача на строкову військову службу (07.04.2021) з поняттям «проходження військовослужбовцем віком до 25 років військової служби під час воєнного стану».

Проте, аналізуючи вказане положення абзацу другого пункту 4 Постанови №153, у його взаємозв`язку з метою експериментального проекту, на реалізацію якого вказана постанова прийнята, слід вважати ключовим, що для отримання права на виплату спірної грошової допомоги військовослужбовець у віці до 25 років має бути прийнятим (призваним) та проходити військову службу, брати участь у бойових діях під час дії воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач у віці до 25 років до введення воєнного стану (07.04.2021) був призваний на строкову військову службу, а з 13.10.2022 (після введення воєнного стану 24.02.2022) прийнятий на військову службу за контрактом, яку продовжив проходити та проходить по теперішній час.

Також згідно довідки про безпосередню участь у бойових діях від 19.11.2025 №609/15253 позивач має захворювання, поранення (травму, контузію, каліцтво), одержані під час захисту Вітчизни, що відповідно до абзацу четвертого пункту 4 Постанови №153 свідчить про відповідність позивача критеріям, передбаченим для військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, та мають право на отримання винагороди у повному обсязі.

З огляду на викладене суд робить висновок про те, що відмова відповідача у виплаті позивачу винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови №153, з підстав прийняття його на військову службу до введення воєнного стану (до 24.02.2022), є протиправною та такою, що суперечить наведеним вище положенням чинного законодавства.

Враховуючи, що у межах даної справи судом встановлено відповідність позивача усім критеріям, згідно яких він має право на отримання одноразової грошової винагороди у сумі 1 млн гривень, передбаченої постановою КМУ №153, тому з метою ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку винагороду у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, у той час як відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки, у зв`язку з чим позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу понесених ним витрат по його сплаті не підлягає вирішенню судом. Інформація про понесення позивачем інших судових витрат в матеріалах справи відсутня.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 258, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у формі ненарахування до та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі один мільйон гривень у відповідності пункту 4 Постанови КМУ “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану” від 11 лютого 2025 року № 153.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень у відповідності до пункту 4 Постанови КМУ “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану” від 11 лютого 2025 року № 153.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 07 вересня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 код РНОКПП НОМЕР_5 );

відповідач:

- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Головуючий суддя Мірінович У.А.