Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №480/9459/24 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Суми Справа № 480/9459/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору. Позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду

Позивач зазначає, що під час проходження військової служби йому неправомірно у 2020 році виплачували грошове забезпечення, з урахуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у сумі 1762 грн, а не з урахуванням такої величини, визначеної станом на 01 січня 2020 року.

Тому позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу в періоди з 29.01.2020 до 28.09.2020 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44; зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 28.09.2020 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови КМУ № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 44.

Судом було відкрито провадження у справі 31.10.2024.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову та зазначає, що ним правомірно нараховано та виплачено позивачу грошове забезпечення, виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року (1762 грн), оскільки згідно з Постановою № 704 саме така величина застосовується для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців. Також наголошує, що позивачу у спірний період не виплачувалася грошова допомога для оздоровлення, а також матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Встановлені судом фактичні обставини. Висновки суду та їх мотиви.

У спірний період з 29.01.2020 до 28.09.2020 року позивач проходив військову службу у відповідача, що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

У спірний період позивачу нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення (основні та додаткові види, премія) з урахуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 (1762 грн), що підтверджується особистою карткою грошового забезпечення за 2020 рік.

Позивач вважає вказані обчислення протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.

Висновки суду та їх мотиви.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" 20.12.1991 № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018, якою затверджено схеми складових грошового забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первісній редакції, яка була чинна до 31.01.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Кабінет Міністрів України 21.02.2018 прийняв Постанову № 103. Пунктом 6 вказаної постанови внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, згідно яких це й пункт викладено у наступній редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Такими змінами запроваджено, що розміри посадових окладів та окладів за військовим званням розраховуються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний коефіцієнт.

Окружний адміністративний суд м. Києва, рішенням від 16.10.2019 в адміністративній справі № 826/6453/18, яке 29.01.2020 залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції, визнав протиправним та нечинним п. 6 Постанови КМУ № 103.

Отже, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18, тобто з 29.01.2020, пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативно-правові акти, які б надалі встановлювали порядок розрахунку посадових окладів та окладів за військове (спеціальне) звання, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, на відповідний коефіцієнт, відсутні.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" № 2017-ІІІ базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Згідно з законами України про Державний бюджет України на відповідний рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 складає 1762 грн, з 01.01.2020 - 2102 грн.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у період з 29.01.2020 до 28.09.2020 позивач мав право на отримання грошового забезпечення виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020.

Встановлене положеннями пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

Таким чином, відповідач не застосувавши вказані вище алгоритми нарахування, допустив протиправну бездіяльність, яка не відповідає критеріям правомірності, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.09.2025 у справі № 420/32801/24 та від 09.09.2025 у справі № 420/6924/24.

Вимоги щодо здійснення перерахунку грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не підлягають задоволенню, оскільки у період з 29.01.2020 до 28.09.2020 такі виплати позивачу не проводились, що підтверджується особистою карткою грошового забезпечення за 2020 рік. Доказів щодо проведення таких виплат до суду не подано.

Щодо позовних вимог про виплати грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

За правилами пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Пунктами 4, 5 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз наведених положень Порядку №44 дає підстави для висновку, що виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення позивача, має здійснюватися одночасно з виплатою грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які набуто у зв`язку з виконанням позивачем обов`язків під час проходження служби, тому такі позовні вимоги необхідно задовольнити.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.04.2026 у справі № 140/6730/24, від 27.06.2024 у справі № 580/602/22 та від 27.07.2023 у справі № 380/813/22.

Отже, суд задовольняє позовні вимоги частвово, в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, зобов`язання відповідача нарахувати та виплати позивачу сум з урахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. В іншій частині позовних вимог, то суд відмовляє, в зв`язку з необґрунтованістю.

Судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та в матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, то їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись статтями 90, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), яка полягає у відсутності нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 28.09.2020 грошового забезпечення (основних та додаткових видів, премії), виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2020.

3. Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за період з 29.01.2020 до 28.09.2020 грошове забезпечення (основні та додаткові види, премія), виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2020 з урахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук