Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №440/7362/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/7362/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/7362/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

08.06.2026 ОСОБА_1 звернувся з вищезазначеним позовом, в якому, з урахуванням заяви від 31.07.2026 про зменшення розміру позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (надалі - в/ч НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (надалі - в/ч НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ТЦК) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 26.02.2022 по 19.05.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 26.02.2022 по 19.05.2023 визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, за вирахуванням виплачених сум грошового забезпечення.

Мотивуючи позов, заявник повідомляє, що проходив військову службу у Збройних Силах України у складі в/ч НОМЕР_1 , яка перебувала у безпосередньому підпорядкуванні та на фінансовому забезпеченні в/ч НОМЕР_2 . Наполягає на обставинах протиправності обрахунку відповідачами складових грошового забезпечення позивача у період з 26.02.2022 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 03.11.2025 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, оскільки із вказаної дати розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року, у зв`язку з чим стверджує, що його грошове забезпечення за спірний період має обчислюватися із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01 січня відповідного календарного року.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник ТЦК у відзиві на позовну заяву зазначає, що виплату сум грошового забезпечення, інших додаткових та компенсаційних виплат проведено у відповідності до вимог чинного законодавства та керівних документів. Додав, що позивач військову службу у складі ТЦК не проходив, натомість в/ч НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні ТЦК до 30.05.2022, на підтвердження чого надав довідку про нараховане грошове забезпечення за 2022 рік (а.с. 23-26).

Представник в/ч НОМЕР_2 у відзиві також заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що згідно з постановою КМ №704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Стосовно спірних правовідносин, які охоплюють період з 26.02.2022 по 31.05.2022, зазначив, що у цей період в/ч НОМЕР_2 та підпорядкована в/ч НОМЕР_1 для виплати грошового забезпечення перебували на фінансовому забезпеченні у ТЦК, який здійснював виплати грошового забезпечення на підставі наказів командира в/ч НОМЕР_2 для військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 та наказів командира в/ч НОМЕР_1 для військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 . Тому у в/ч НОМЕР_2 відсутня інформація про розмір грошового забезпечення позивача за період з 26.02.2022 по 31.05.2022, оскільки розпорядником цієї інформації є ТЦК. Що стосується періоду з 18.06.2025 по 03.11.2025, то постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, внаслідок чого замість розрахункової величини "прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року" запроваджено сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання - 1762,00 грн. Тому відсутні підстави для застосування при обрахунку грошового забезпечення військовослужбовців розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Додав, що відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 21.05.2025 №Д-321/64/дск “Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України” ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняло в/ч НОМЕР_1 зі складу Сил територіальної оборони Збройних Сил України, у зв`язку з чим вона була знята з фінансового забезпечення в/ч НОМЕР_2 та зарахована на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що було зазначено в листі в.о. командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 24.06.2025 №116/14/1/60180 (а.с. 22-30).

В/ч НОМЕР_3 правом на відзив не скористалася.

Ухвалою суду від 20.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 02.09.2026 заяву ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог у справі №440/7362/26 прийнято до розгляду. Розгляд справи продовжено у порядку визначеному ухвалою суду від 15.06.2026 (письмове провадження) з урахуванням заяви ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог від 31.07.2026.

Правом на подачу відповіді на відзиви позивач не скористався.

Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, народився у м. Санкт-Петербург, РФ. Як повідомляє ОСОБА_1 у позовній заяві, у період з 26.02.2022 по 03.11.2025 він проходив військову службу у складі в/ч НОМЕР_1 на різних посадах, що не заперечується відповідачами.

Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 03.11.2025 №311 капітана ОСОБА_1 , колишнього начальника командного пункту - заступника начальника штабу з бойового управління в/ч НОМЕР_1 , звільненого наказом командира в/ч НОМЕР_4 (по особовому складу) від 16.10.2024 №143 у запас за підпунктом "б" (за станом здоров`я) - за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), вважати таким, що справи за посадою здав і направити до ІНФОРМАЦІЯ_4 , м. Полтава. 03.11.2025 виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 12).

Як з`ясував суд з довідки ТЦК від 17.06.2026 №9/2/7515 (а.с. 28) про нараховане грошове забезпечення за 2022 рік, позивачу нараховано та виплачено посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за особливості проходження служби, премію, винагороду, індексацію доходу (а.с. 28).

Згідно з довідкою в/ч НОМЕР_2 від 17.06.2026 №1526/9/852 (а.с. 47) про суми нарахованого грошового забезпечення, здійсненого в/ч НОМЕР_2 (в т.ч. за в/ч НОМЕР_1 ) капітану ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 по 30.06.2025, нараховано та виплачено посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, щомісячну премію, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень, індексацію грошового забезпечення. Також нараховано та виплачено грошову допомогу на оздоровлення у жовтні 2022 року в сумі 18572,90 грн, у квітні 2023 року в сумі 29084,20 грн, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у квітні 2023 року в сумі 29084,20 грн.

Позивач стверджує, що у період з 26.02.2022 по 19.05.2023 грошове забезпечення з боку в/ч НОМЕР_2 виплачувалося у заниженому розмірі, оскільки відповідачами не враховано фактичне зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами на 01.01.2022, 01.01.2023, чим занижено усі види грошового забезпечення позивача.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати у період з 26.02.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.

Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ).

30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", що набрала чинності з 01.03.2018, якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (надалі - Постанова №704).

Цією Постановою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Згідно з пунктом 2 Постанови №704 установити, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови №704 у первісній редакції було визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно з пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: 1) установлювати: посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1 - 11 за аналогічними посадами; посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1 - 5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника; надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою; 2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення; 3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - Постанова №103).

Пунктом 6 Постанови №103 внесено зміни до Постанови №704, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Згодом пункт 6 Постанови №103 втратив чинність у зв`язку з набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18.

Тож з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.

Відтак, з 29.01.2020 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач мав право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" у 2022 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 - 2481 грн, а за Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" такий мінімум з 01.01.2023 складає 2684 грн.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для нарахування грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період премії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (надалі - Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023, та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини.

Пунктом 2 указаної Постанови внесені зміни до пункту 4 Постанови №704 шляхом викладення абзацу 1 у такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Водночас суд звертає увагу на те, що вказана постанова Уряду набрала чинності 20.05.2023, тобто у період до 19.05.2025 (включно), який не охоплюється предметом регулювання п. 4 Постанови №704 у редакції Постанови №481.

Тому грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) позивача за період з 26.02.2022 по 19.05.2023 мало виплачуватися з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, у зв`язку з чим бездіяльність відповідачів з цього приводу носить ознаки протиправної.

Стосовно позовних вимог про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, суд враховує такі особливості нормативно-правового регулювання.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначено Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (надалі – Порядок №44).

За правилами пунктів 2, 3 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Пунктами 4, 5 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз пунктів 2 - 3 Порядку №44 дає суду підстави для формулювання висновку про те, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Тож, з урахуванням наведеного вище правого регулювання, нарахування та виплата позивачу сум грошового забезпечення на виконання цього судового рішення має бути здійснена відповідачем з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

Суд враховує, що в/ч НОМЕР_1 , у складі якої проходив службу ОСОБА_1 , у період з 26.02.2022 по 31.05.2022 перебувала на фінансовому забезпеченні ТЦК, а в період з 01.06.2022 по 19.05.2023 - на фінансовому забезпеченні в/ч НОМЕР_2 .

Тож з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача суд зобов`язує ТЦК за період з 26.02.2022 по 31.05.2022, а в/ч НОМЕР_2 - за період з 01.06.2022 по 19.05.2023 здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, за вирахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення.

З огляду на викладене позов у частині вимог щодо зобов`язання саме в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період 26.02.2022 по 31.05.2022 задоволенню не підлягає, оскільки за цей період відповідне зобов`язання має нести ТЦК, тоді як в/ч НОМЕР_1 фінансових зобов`язань перед позивачем не має взагалі.

Тож позов слід задовольнити частково.

Позивач звільнений від сплати судового збору в силу закону у спорі про стягнення заробітку, інших судових витрат не поніс, а тому підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 у справі №440/7362/26 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 26.02.2022 по 19.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 26.02.2022 по 31.05.2022, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, за вирахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення.

4. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 по 19.05.2023, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, за вирахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення.

5. В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ; АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_2 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ; АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ; АДРЕСА_4 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун