Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №440/5819/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/5819/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної установи "Полтавська виправна колонія (№64)" до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.

В С Т А Н О В И В:

Державна установа "Полтавська виправна колонія (№64)" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Канюки Юлії Миколаївни від 27.04.2026 ВП №79557010 про накладення штрафу на державну установу "Полтавська виправна колонія (№ 64)" у розмірі 10 200,00 (десять тисяч двісті грн. 00 коп).

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу на боржника у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, оскільки боржник листом від 19 січня 2026 вих. №15/19-260-26 повідомив державного виконавця про часткове виконання рішення суду, зокрема, про здійснення перерахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , що підтверджено довідкою щодо перерахунку індексації грошового забезпечення начальника відділення соціально психологічної служби державної установи "Полтавська виправна колонія (№64)" лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 за період з 20.07.2016 по 31.07.2017. Також у листі зазначалося, що після виділення коштів, Державною установою "Полтавська виправна колонія (№64)" буде виплачена індексація грошового забезпечення (згідно здійсненого перерахунку) на користь стягувача у повному обсязі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Копія ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 надіслана судом до електронного кабінету відповідача та судом отримано повідомлення про доставлення копії ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 до електронного кабінету відповідача Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 02.06.2026.

Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву.

Відповідно до статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

У відповідності до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у справі №440/5591/25 позов ОСОБА_1 до Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» щодо не нарахування і не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20 липня 2016 року по 31 липня 2017 року із врахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексації. Зобов`язано Державну установу «Полтавська виправна колонія (№64)» нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20 липня 2016 року по 31 липня 2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду. Зобов`язано Державну установу «Полтавська виправна колонія (№64)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 20 липня 2016 року по день фактичної виплати індексації.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі №440/5591/25, яка набрала законної сили 25.09.2025, апеляційну скаргу Державної установи "Полтавська виправна колонія (№64)" - задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 по справі №440/5591/25 - скасовано в частині зобов`язання Державну установу «Полтавська виправна колонія (№64)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 20 липня 2016 року по день фактичної виплати індексації. В скасованій частині ухвалено постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 по справі № 440/5591/25 - залишено без змін.

24.10.2025 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/5591/25 про зобов`язання Державну установу «Полтавська виправна колонія (№64)» нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20 липня 2016 року по 31 липня 2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду, який звернутий стягувачем до примусового виконання.

14.11.2025 заступником начальника відділу Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Канюкою Юлією Миколаївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №79557010, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №440/5591/25, виданого 24.10.2025 Полтавським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20 липня 2016 року по 31 липня 2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду. У пункті 2 цієї постанови зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

24.11.2025 заступником начальника відділу Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Канюкою Юлією Миколаївною винесено вимогу виконавця №150048 якою вимагається повідомити про стан виконання зобов`язання боржником. Зазначено, що уразі не виконання, надати письмові пояснення відповідальною особою про причини невиконання.

24.12.2025 заступником начальника відділу Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Канюкою Юлією Миколаївною винесено вимогу виконавця №150057 якою вимагається повідомити про стан виконання зобов`язання боржником. Зазначено, що уразі не виконання, надати письмові пояснення відповідальною особою про причини невиконання.

Стягувач ОСОБА_1 звернувся до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою від 05.01.2026 (вх. №92 від 09.01.2026), якою повідомив державного виконавця, що боржником Державною установою "Полтавська виправна колонія (№64)" не виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у справі №440/5591/25.

09.01.2026 заступником начальника відділу Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Канюкою Юлією Миколаївною винесено постанову про накладення штрафу ВП №79557010, якою за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, накладено штраф на боржника - Державну установу "Полтавська виправна колонія (№64)" на користь держави у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у розмірі 5100 грн., зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

19.01.2026 позивач надіслав відповідачу лист за вих. № 15/19-260-26 в якому повідомив про те, що після виділення коштів, державною установою "Полтавська виправна колонія (№64)" буде виплачена індексація грошового забезпечення (згідно здійсненого перерахунку) на користь стягувача у повному обсязі.

27.04.2026 заступником начальника відділу Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Канюкою Юлією Миколаївною винесено постанову про накладення штрафу ВП №79557010, якою за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, накладено штраф на боржника - Державну установу "Полтавська виправна колонія (№64)" на користь держави у розмірі 10200,00 грн., зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Позивач не погодившись із діями та постановою Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про накладення штрафу, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Частинами 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Окрім того, в Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України значив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відтак обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає, зокрема, Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі також - Закон № 1404-VIII).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (частини 1-2 статті 18 Закону №1404-VIII).

Приписами частини 6 статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений статтею 63 Закону №1404-VIII, відповідно до частин 1, 2 якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частинами 1,2 статті 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення), що настає за умови, якщо судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.

Поважними, у розумінні Закону № 1404-VІІІ, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

За змістом судового рішення у справі № 440/5591/25 воно має зобов`язальний характер, водночас, способом виконання даного рішення є фактично перерахунок та виплата грошового забезпечення позивача.

Тобто суд зауважує, що способом захисту порушеного права позивача і відповідно способом виконання судового рішення є фактично перерахунок і виплата грошового забезпечення позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі № 440/936/26 встановлено, що 14.11.2025 заступником начальника відділу Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Канюкою Юлією Миколаївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №79557010, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №440/5591/25, виданого 24.10.2025 Полтавським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20 липня 2016 року по 31 липня 2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду.

У пункті 2 цієї постанови зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

09.01.2026 заступником начальника відділу Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Канюкою Юлією Миколаївною винесено постанову про накладення штрафу ВП №79557010, якою за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, накладено штраф на боржника - Державну установу "Полтавська виправна колонія (№64)" на користь держави у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у розмірі 5100 грн., зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Примірник постанови про накладення штрафу ВП №79557010 від 09.01.2026 надійшов до Державної установи "Полтавська виправна колонія (№64)" 20.01.2026 та зареєстрована за № 271, про що свідчить відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції.

Після закінчення 10 робочих днів з дня вручення Державній установі "Полтавська виправна колонія (№64)" постанови про накладення штрафу ВП №79557010 від 09.01.2026 та станом на 27.04.2026 Державною установою "Полтавська виправна колонія (№64)" не надано до відділу державної виконавчої служби доказів на підтвердження виконання рішення суду, як і доказів на підтвердження поважності причин такого невиконання.

Суд зазначає, що неповідомлення боржником про причини невиконання рішення суду, за відсутності доказів поважності причин такого невиконання, є підставою для винесення постанови про накладення на боржника штрафу.

Як слідує з матеріалів справи, Державною установою "Полтавська виправна колонія (№64)" було зареєстровано за вихідним №15/19-260-26 лист від 19.01.2026, який направлено відповідачу та отримано останнім 22.01.2026, у якому боржником зазначено, що з метою виконання рішення суду здійснено перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , про що свідчить довідка щодо перерахунку індексації грошового забезпечення начальника відділення соціально-психологічної служби державної установи "Полтавська виправна колонія (№64)" лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 за період з 20.07.2016 по 31.07.2017. Вказано, що установою до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції направлено лист від 13 жовтня 2025 року №15/10-4762-25 щодо збільшення кошторисних призначень в сумі 28486,23 грн для виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у справі №440/5591/25 та після виділення коштів, державною установою "Полтавська виправна колонія (№64)" буде виплачена індексація грошового забезпечення (згідно здійсненого перерахунку) на користь стягувача у повному обсязі.

Згідно з наявною у матеріалах справи копією довідки про перерахунок індексації грошового забезпечення начальника відділення соціально-психологічної служби Держаної установи "Полтавська ВК №64" лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 за період з 20.07.2016 по 31.07.2017, ОСОБА_1 нараховано державною установою "Полтавська виправна колонія (№64)" індексацію грошового забезпечення за період з липня 2016 року по грудень 2016 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року, та за період з січня 2017 року по липень 2017 року - з урахуванням базового місяця - січень 2017 року, що суперечить змісту резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у справі №440/5591/25 в частині, що набрало законної сили, оскільки цим рішення суду зобов`язано Державну установу «Полтавська виправна колонія (№64)» нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20 липня 2016 року по 31 липня 2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Державною установою «Полтавська виправна колонія (№64)» не виплачено на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20 липня 2016 року по 31 липня 2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Верховний Суд України у постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Водночас Державною установою «Полтавська виправна колонія (№64)» не надано до суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження поважності причини невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у справі №440/5591/25 в частині, що набрало законної сили.

Посилання позивача на те, що з огляду на потребу у сплаті перерахунку індексації грошового забезпечення за період з 20.07.2016 по 31.07.2017 ОСОБА_1 в сумі 28 486,23 грн позивач звернувся до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції як органу управління не свідчить про виконання судового рішення у справі № 440/5591/25.

Суд наголошує, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, у тому числі і відсутності відповідного фінансування, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Тобто, в будь-якому разі судове рішення, ухвалене на користь особи, має бути виконане.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Канюки Юлії Миколаївни від 27.04.2026 ВП №79557010 про накладення штрафу прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, та обґрунтовано.

Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Беручи до уваги те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а відповідачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не понесено, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Державної установи "Полтавська виправна колонія (№64)" (вул. Старокотелевська, 6, м. Полтава, 36015, ідентифікаційний код 08731826) до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Чураївни, 1/1, м. Полтава, 36004, ідентифікаційний код 34963007) про визнання дій протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко