Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №401/1530/26 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/1530/26

Провадження № 2/401/1604/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя - Андріянова С.М.

за участю секретаря судового засідання – Бойко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2026 року представник позивача Оболонкова Ю.В. звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 06.06.2025-100001656 від 06 червня 2025 року в розмірі 17 864 грн. 00 коп., витрат на оплату судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. та інші понесені витрати пов`язані з підготовкою та направленням позову до суду у розмірі 138 грн. 18 коп.

В обґрунтуванні позову посилається на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 06 червня 2025 року укладено кредитний договір № 06.06.2025-100001656. Відповідно до умов укладеного договору відповідачу надано кредит у розмірі 3 000 грн., строком на 217 днів. Процентна ставка - фіксована процентна ставка у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом. Згідно п. 3.1 Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором. Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти, комісію. Відповідно до Договору від 06 червня 2025 року та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 3 000 грн. 00 коп. строком на 217 днів, які він отримав 06 червня 2025 року. Окрім цього, 11 червня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим ОСОБА_1 додатково отримав кошти у розмірі 2 500 грн. 00 коп. строком на 212 днів. 12 червня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим ОСОБА_1 додатково отримав кошти у розмірі 1 500 грн. 00 коп. строком на 211 днів. Також 18 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим ОСОБА_1 додатково отримав кошти у розмірі 2 200 грн. 00 коп. строком на 175 днів. Отже, свої зобов`язання ТОВ «Споживчий центр» за Договором виконало в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позовної заяви, утворилася заборгованість у розмірі 17 864 грн. 00 коп., що складається із: заборгованості по тілу кредиту – 4 200 грн. 00 коп., процентами – 7 210 грн. 00 коп., комісією (пов`язаною з наданням кредиту) – 198 грн. 00 коп, додатковою комісією (за обслуговування кредитної заборгованості) – 1656 грн. 00 коп., неустойки – 4 600 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 27 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву, терміном 15 днів з дня вручення даної ухвали суду.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.178 ЦПК України, щодо надання відзиву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився про причини своєї неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленням з відміткою про вручення.

В порядку ст.128 ЦПК України, відповідач є належним чином повідомлений. Причини неявки суду невідомі, заяв та клопотань про відкладення чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.

У відповідності до вимог ст.ст.280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі письмових доказів поданих позивачем разом з позовом до суду.

Оскільки, сторони у справі не з`явилися в судове засідання для розгляду справи по суті, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та зміст заяви позивача по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 06.06.2025-100001656 від 06 червня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 29 квітня 2026 року становить 17 864 грн. 00 коп., яка складається із 4 200 грн. 00 коп., основного боргу, 7 210 грн. 00 коп., процентів, 1 854 грн. 00 коп., комісії та 4 600 грн. 00 коп., штрафів (проценти нараховані за період з 06.06.2025 по 14.10.2025). (а.с. 70-73)

Позовну вимогу ТОВ «Споживчий центр» про стягнення із ОСОБА_1 неустойки у розмірі 4 600 грн. 00 коп. суд визнає необґрунтованою, виходячи із таких підстав.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні запроваджений правовий режим воєнного стану, який триває до даного часу.

Оскільки неустойка нарахована відповідачу у період дії воєнного стану, у її стягненні з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, слід відмовити.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача щодо правомірності нарахування неустойки, зважаючи на положення пункту 6.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», яким кредитору дозволено здійснювати нарахування неустойки за прострочення виконання зобов`язання за договорами, укладеними після 24.01.2024.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

З системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносин щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Відтак правові підстави для стягнення із відповідача нарахованої в період воєнного стану неустойки відсутні.

Відповідно до ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до п. п. 12,13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані - будь-яка інформація в електронній формі.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору, що встановлено п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Судом встановлено, що 06 червня 2025 року ОСОБА_1 прийняв пропозицію (оферту) щодо укладення вказаного договору, на умовах визначених офертою.(а.с. 40-46)

Пунктом 3.1. Пропозиції про укладення кредитного договору встановлено, що кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктами 3.3.2, 3.3.5, 3.3.6, 3.3.7 Пропозиції визначено, що сума кредиту, строк користування кредитом, термін його повернення та проценти за користування кредитом, встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

06 червня 2026 року відповідач підписав одноразовим ідентифікатором «Е478» заявку ТОВ «Споживчий центр», якою визначено: суму кредиту – 3 000 грн. 00 коп., строк користування кредитом - 217 днів з дати його надання. 11 червня 2025 року відповідач додатково отримав 2 500 грн. 00 коп., 12 червня 2025 року додатково отримав 1 500 грн. 00 коп та 18 липня 2025 року додатково отримав 2 200 грн. 00 коп. Здійснивши вказані дії відповідач підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої, є вказана заявка до кредитного договору № 06.06.2025-100001656 від 06 червня 2025 року.

Відповідно до п. 4.1 Пропозиції кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.

Пунктом 4.3 Пропозиції встановлено, що днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.

Відповідно до п. 9.1 Договору у разі несплати кредиту, процентів, комісії у встановлені договором терміни, сума зобов`язань по погашенню кредиту, процентів та комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків встановлених Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 9 200 грн. 00 коп. шляхом перерахування на банківську картку відповідача, що підтверджується виписками ТОВ «УПР» вих. №1-605 від 06 травня 2026 року, що було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 06.06.2025,11.06.2025,12.06.2025,18.07.2025 року на картку № НОМЕР_1 , номери транзакції в системі іРау.ua – 764634358,769964604,770692935,806883402.(а.с.36,37,38,39)

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

ОСОБА_1 була проведена часткова оплата за кредитним договором 06.06.2025-100002656 від 06 червня 2025 на суму 2 585 грн. 00 коп. від 06 липня 2025 року та на суму 5 000 грн. 00 коп. від 14 жовтня 2025 року, що свідчить про визнання боргу за кредитним договором.

У зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість у розмірі 17 864 грн. 00 коп., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту – 4 200 грн. 00 коп., процентами – 7 210 грн. 00 коп., комісією – 1 854 грн. 00 коп.

Крім того, суд також враховує, що відповідачем жодними доказами такий розмір заборгованості не спростований та доказів на підтвердження належного виконання вимог договору до суду не надано.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 13 264 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 1 976 грн. 83 коп.

Крім цього, п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до судових витрат належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачу позивачем надано суду копію опису вкладення до цінного листа, квитанцію № 2061455 від 13.05.2026 року ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» на суму 138,18 грн.

Отже, поштові витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення в розмірі 138 грн. 18 коп., підтверджені належними та допустимими доказами.

Відтак, враховуючи те, що витрати на направлення копії позову з додатками відповідачу викликані прямим процесуальним обов`язком позивача, такі поштові витрати підтверджені належними та допустимими доказами, тому з огляду на часткове задоволення позову, такі витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 102 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.525-527, 530, 625, 629, 1049, 1054, 1056 ЦК України, ст.ст.81, 133, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму заборгованості за кредитним договором № 06.06.2025-100001656 від 06 червня 2025 рокуу розмірі 13 264 грн. 00 коп., витрати на оплату судового збору у розмірі 1 976 грн. 83 коп. та інші понесені витрати пов`язані з підготовкою та направленням позову до суду у розмірі 102 грн. 60 коп., а всього: 15 343 (п`ятнадцять тисяч триста сорок три) грн. 43 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відповідачу протягом 2-х днів направити копію заочного рішення у справі, для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», юридична адреса: вул. Саксаганського, буд. 133А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , УНЗР 20000915-01150.

Суддя Світловодського міськрайонного

суду Кіровоградської області С.М. Андріянова