Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №398/4881/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4881/26

провадження №: 2/398/4353/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"04" вересня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача Сиплива Тетяна Анатоліївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 575,00 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 травня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 03.05.2025-100000497. За умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 2 500,00 грн. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на його банківську платіжну картку. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача становить 7 575,00 грн і складається з: основного боргу (тіла кредиту) — 2 500,00 грн, процентів за користування кредитом — 3 325,00 грн, комісії, пов`язаної з наданням кредиту, — 125,00 грн, комісії за обслуговування кредитної заборгованості — 375,00 грн та неустойки — 1 250,00 грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, позивач та його представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. У позовній заяві представник позивача просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи він повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за його зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. До суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з розпискою про особисте вручення судової повістки відповідачу 08 серпня 2026 року. Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення повістки під розписку. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк, а також інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило, про причини неявки він суд не повідомив.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись нормами статей 280-281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд цієї справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору, його умови та видача коштів

03 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір № 03.05.2025-100000497. Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Заявки від 03.05.2025 року та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту).

Перед укладенням договору відповідач пройшов процедуру ідентифікації та верифікації через Систему BankID НБУ (банком-ідентифікатором виступило АТ КБ «ПриватБанк»). Це дозволило кредитодавцю отримати підтверджені дані про його особу, включаючи прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП ( НОМЕР_1 ), дату народження, реквізити паспорта та зареєстроване місце проживання. Відповідач акцептував оферту до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Згідно з електронними документами, з яких складається договір, для підписання кредитного договору позичальником було використано одноразовий ідентифікатор «Е941», надісланий на фінансовий номер телефону НОМЕР_2 . Кожна сторінка договору підписана вказаним ідентифікатором.

Згідно з підписаними умовами договору, Заявкою та Графіком платежів, які є його невід`ємною частиною, сторонами погоджені такі основні умови кредитування:

сума кредиту — 2 500,00 грн;

строк кредитування — 168 днів з дати надання кредиту, з кінцевою датою повернення 17.10.2025 року;

проценти за користування кредитом — за фіксованою ставкою «Стандарт» 1 % за кожен день користування протягом перших 7 чергових періодів та за фіксованою ставкою «Економ» 0,5 % за кожен день користування у наступних чергових періодах; тривалість чергового періоду — 14 днів, усього 12 періодів;

комісія, пов`язана з наданням кредиту, — 5 % суми кредиту, що дорівнює 125,00 грн, обліковується в день видачі кредиту;

комісія за обслуговування кредитної заборгованості — 125,00 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, а всього 375,00 грн;

неустойка — 37,50 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми такого зобов`язання;

денна процентна ставка — 0,91 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка — 3 920,58 %, загальні витрати за споживчим кредитом — 3 825,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача — 6 325,00 грн.

Спосіб надання коштів погоджено сторонами у п. 4.1 договору та в Заявці — перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів належного йому електронного платіжного засобу 5168-74XX-XXXX-1870.

На виконання умов зазначеного кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» 03 травня 2025 року надало позичальнику кредитні кошти у розмірі 2 500,00 грн. Фактична видача та перерахування відповідачу вказаних коштів підтверджується документом за платіжною операцією, виданим ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім»» (код ЄДРПОУ 35442539) за вих. № 297311-1600545081-20042026, підписаним кваліфікованим електронним підписом його генерального директора. Згідно з цим документом, 03.05.2025 року о 10:07 було успішно виконано платіжну операцію № 1600545081 на суму 2 500,00 грн на картку № НОМЕР_3 , платник — ТОВ «Споживчий центр», призначення платежу: «Видача кредитних коштів». Зазначену платіжну операцію виконано на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_4 від 05.02.2025 року, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «ФК «Контрактовий дім»», яке діє на підставі ліцензії Національного банку України на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (рішення НБУ № 21/772-рк від 29 квітня 2023 року). Відповідно до пункту 159 розділу VIII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 року, зазначений документ має статус первинного документа та є належним і допустимим доказом видачі коштів позичальнику.

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Згідно з наданим позивачем детальним розрахунком заборгованості, складеним станом на 16.07.2026 року, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 03.05.2025-100000497 від 03.05.2025 року не виконував, платежів у рахунок погашення кредиту не здійснював.

У зв`язку з невиконанням умов договору виникла заборгованість, загальна сума якої становить 7 575,00 грн і складається із:

основного боргу (тіла кредиту) — 2 500,00 грн;

процентів за користування кредитом — 3 325,00 грн;

комісії, пов`язаної з наданням кредиту, — 125,00 грн;

комісії за обслуговування кредитної заборгованості — 375,00 грн;

неустойки — 1 250,00 грн.

Відповідно до таблиці детального розрахунку, проценти за користування кредитом нараховані позивачем виключно в межах узгодженого сторонами 168-денного строку кредитування за період з 03 травня 2025 року по 17 жовтня 2025 року включно, після спливу якого нарахування процентів припинено. Комісію, пов`язану з наданням кредиту, нараховано одноразово в день видачі кредиту — 03.05.2025 року; комісію за обслуговування кредитної заборгованості нараховано тричі — 17.05.2025, 31.05.2025 та 14.06.2025 року, тобто у перші дні другого, третього і четвертого чергових періодів. Нарахування неустойки здійснювалося позивачем за період прострочення з 17 травня 2025 року (наступного дня після дати першого чергового платежу 16.05.2025) по 19 червня 2025 року, після чого було припинено у зв`язку з досягненням граничного розміру.

Свого контррозрахунку чи доказів погашення заборгованості (повністю або частково) відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Згідно з ч. 3 цієї статті особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинна надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Відповідно до п. 159 розділу VIII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 року, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Суд встановив, що між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 03.05.2025-100000497 від 03.05.2025 року, укладеного в електронній формі. Відповідач був належним чином ідентифікований через Систему BankID НБУ, ознайомився з умовами кредитування, в тому числі з порядком нарахування процентів, комісій та неустойки, і погодився з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису та створює для сторін відповідні правові наслідки.

Належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів у розмірі 2 500,00 грн підтверджується документом за платіжною операцією ТОВ «ФК «Контрактовий дім»» від 03.05.2025 року про успішне перерахування коштів на банківську картку відповідача, реквізити якої погоджені сторонами в договорі.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання не виконав, платежів у рахунок погашення кредиту не здійснював. Доказів погашення заборгованості чи обґрунтованого спростування розрахунку позивача відповідач суду не надав.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та визнає, що сума, яку позивач просить стягнути, є арифметично правильною, обґрунтованою та відповідає умовам кредитного договору. Загальна сума цієї заборгованості становить 7 575,00 грн і складається із: основного боргу (тіла кредиту) — 2 500,00 грн; процентів — 3 325,00 грн; комісії за надання кредиту — 125,00 грн; комісії за обслуговування кредитної заборгованості — 375,00 грн та неустойки — 1 250,00 грн.

Окремо суд зазначає, що проценти за користування кредитом нараховані позивачем виключно за період строку дії договору, погодженого сторонами, — до 17 жовтня 2025 року, і за межами цього строку не нараховувалися. Такий підхід узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється зі спливом визначеного договором строку кредитування.

Оцінюючи вимогу про стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 125,00 грн, суд зазначає, що ця комісія передбачена умовами укладеного договору саме як разова плата за надання кредиту, нараховується одноразово в день його видачі, включена до загальних витрат за споживчим кредитом та врахована при обчисленні денної процентної ставки й орієнтовної реальної річної процентної ставки. Вона не приховує в собі оплати за послуги, які за законом надаються безоплатно, а тому є правомірною та підлягає стягненню у повному обсязі.

Оцінюючи вимогу про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 375,00 грн, суд виходить із такого. Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Отже, встановлення такої комісії прямо допускається законом. Водночас, за усталеною практикою Верховного Суду, умова договору про споживчий кредит щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемною на підставі ч. 1, 2 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» лише тоді, коли кредитодавець не визначив у договорі переліку відповідних додаткових і супутніх послуг або коли така комісія фактично охоплює плату за послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно (постанова Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19).

У цій справі в п. 9 Заявки, яка є невід`ємною частиною кредитного договору, сторони погодили конкретний перелік послуг, за які встановлено комісію за обслуговування (інформаційна підтримка позичальника по телефону, в особистому кабінеті та у відділеннях, забезпечення можливості здійснювати платежі онлайн та у відділеннях, забезпечення можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет, інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги). При цьому прямо застережено, що до складу цієї комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Розмір комісії, кількість та порядкові номери періодів її нарахування чітко визначені, комісія включена до загальних витрат за споживчим кредитом і врахована при обчисленні денної процентної ставки та орієнтовної реальної річної процентної ставки. Відповідач з цими умовами погодився, підписавши договір, їх недійсність не оспорював, доказів ненадання йому відповідних послуг не подав.

Ураховуючи наведене, а також принцип свободи договору (ст. 627 ЦК України) та презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), суд вважає вимогу про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Оцінюючи вимогу про стягнення неустойки у розмірі 1 250,00 грн, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за договором. Заявлена сума неустойки становить рівно половину суми одержаного відповідачем кредиту (2 500,00 грн) і встановленого законом обмеження не перевищує; нарахування неустойки припинено позивачем із досягненням цієї межі. Крім того, оскільки кредитний договір укладено 03.05.2025 року, тобто після виключення пункту 6.1 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» на підставі Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 року, передбачені законодавством норми щодо звільнення позичальників від сплати неустойки на період дії воєнного стану до цих правовідносин не застосовуються. Підстав для зменшення розміру неустойки в порядку ч. 3 ст. 551 ЦК України суд не вбачає, оскільки її розмір є істотно меншим за розмір основного боргу, відповідає встановленому законом обмеженню, а відповідач жодних доводів чи доказів на обґрунтування наявності виняткових обставин суду не навів. Відтак нарахування та стягнення неустойки є законним.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» є повністю доведеними і підлягають задоволенню на загальну суму 7 575,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо вимоги про стягнення витрат, пов`язаних із направленням копії позовної заяви з додатками відповідачу, суд зазначає таке. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. До таких витрат належать і витрати на поштові відправлення, що відповідає правовим позиціям Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 20 вересня 2022 року у справі № 756/11978/16-ц та від 18 вересня 2023 року у справі № 759/5806/20. Зважаючи на задоволення позову та наявність у матеріалах справи доказів направлення позову відповідачу (квитанція № 2164334 та опис вкладення ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» від 17.07.2026 року), вказані фактично понесені витрати у розмірі 120,18 грн підлягають стягненню з відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивач у позовній заяві заявив про намір подати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України суд наразі не здійснює розподіл витрат на правничу допомогу, оскільки відповідні докази на час ухвалення рішення відсутні, залишаючи це питання для вирішення у додатковому рішенні.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 03.05.2025-100000497 від 03.05.2025 року у розмірі 7 575 (сім тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та поштові витрати у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 18 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення відповідачем починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133, літера А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 4 вересня 2026 року. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Орловський