Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №387/1050/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/1050/26

Номер провадження по справі 3/387/380/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року селище Добровеличківка

Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КпАП України

У С Т А Н О В И В :

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №694994 від 16.06.2026, ОСОБА_1 16.06.2026 о 21 годині 51 хвилин керував транспортним засобом марки Kia Sorento д.н.з. НОМЕР_2 в м. Помічній по вул. Перемоги, 50, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та очей, порушення мови. Огляд на стан сп`яніння проводився із застосуванням приладу "Drager ", результат огляду становить 1,39%. ОСОБА_1 з результатом не погодився, але від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що 16.06.2026 близько 21:51 год. у м. Помічна по вул. Перемоги транспортним засобом не керував, оскільки ним керувала інша особа, щодо якої, скориставшись правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, відмовився надавати пояснення.

У судовому засіданні суд роз`яснив ст.268 КпАП України та ст.63 Конституції України, ОСОБА_1 жодних клопотань не заявляв.

Суд вислухав пояснення ОСОБА_1 , дослідив наявні докази у справі та дійшов до таких висновків .

Відповідно до ст. 7 КпАП України провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КпАП України завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

За змістом ст. 252 КпАП України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №694994 від 16.06.2026 складено за ч. 1 ст. 130 КпАП України щодо ОСОБА_1 , як особи, яка, за твердженням працівників поліції, керувала транспортним засобом та щодо якої виникли підстави для притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КпАП України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом заперечив та пояснив, що на момент події транспортним засобом не керував, оскільки ним керувала інша особа, яку він відмовився назвати.

Наведені пояснення ОСОБА_1 узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

Зокрема, з дослідженого судом відеозапису вбачається, що безпосередньо за кермом транспортного засобу перебувала інша особа, яка після зупинки транспортного засобу спілкувалася з працівниками поліції. При цьому ОСОБА_1 на відеозаписі відсутній, за кермом транспортного засобу не перебуває та будь-яких інших обставин, які б свідчили про його керування транспортним засобом, відеозапис не містить.

Таким чином, відеозапис як безпосереднє джерело відомостей про обставини події не підтверджує факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , а навпаки, свідчить про те, що на момент події транспортним засобом керувала інша особа.

Сам по собі факт пред`явлення працівникам поліції посвідчення водія, виданого на ім`я ОСОБА_1 , не є належним та достатнім доказом того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Посвідчення водія посвідчує право відповідної особи на керування транспортними засобами та містить її персональні дані, однак не підтверджує факт фактичного керування транспортним засобом конкретною особою у певний час та за певних обставин.

Отже, з урахуванням досліджених доказів суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не був особою, яка керувала транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 130 КпАП України адміністративна відповідальність настає, зокрема, за керування транспортними засобами особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду.

Таким чином, обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КпАП України, у цьому випадку є встановлення факту керування транспортним засобом саме особою, щодо якої складено протокол.

Оскільки доказами, дослідженими судом, встановлено, що ОСОБА_1 транспортним засобом марки Kia Sorento д.н.з. НОМЕР_2 в м. Помічній по вул. Перемоги, 50, не керував та на момент події у транспортному засобі не перебував, відсутня обов`язкова ознака складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП України.

При цьому встановлення судом того, що транспортним засобом фактично керувала інша особа, не означає притягнення такої особи до адміністративної відповідальності у межах цього судового провадження, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено щодо ОСОБА_1 , а суд не наділений повноваженнями замінювати особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, іншою особою.

Водночас зазначені обставини не перешкоджають уповноваженому органу за наявності передбачених законом підстав надати належну правову оцінку діям особи, яка фактично керувала транспортним засобом, та вирішити питання щодо оформлення відповідних матеріалів у встановленому законом порядку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Оскільки у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП України, провадження у справі щодо нього підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КпАП України.

Зокрема, із дослідженого судом відеозапису вбачається, що за кермом транспортного засобу перебувала інша особа, яка спілкувалася з працівниками поліції та пред`явила їм посвідчення водія, видане на ім`я ОСОБА_1 . При цьому ОСОБА_1 у транспортному засобі не перебував.

Таким чином, працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було встановлено особу водія на підставі документа, який належить іншій особі, у зв`язку з чим протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України складено щодо особи, яка фактично не керувала транспортним засобом.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає за необхідне звернути увагу уповноважених органів на необхідність надання належної правової оцінки діям особи, яка фактично керувала транспортним засобом та пред`явила працівникам поліції посвідчення водія, видане на ім`я іншої особи.

При цьому суд не надає правової оцінки діям зазначеної особи на предмет наявності у них складу кримінального чи іншого правопорушення, оскільки така особа не є учасником цієї справи про адміністративне правопорушення, а питання про її відповідальність не є предметом розгляду у цьому провадженні.

Водночас наведені обставини можуть мати значення для вирішення питання про наявність підстав для проведення відповідної перевірки та, за наявності передбачених законом підстав, вжиття уповноваженим органом заходів реагування, у тому числі щодо встановлення особи фактичного водія та надання правової оцінки його діям.

Таким чином, надані суду докази не підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не вправі самостійно змінювати фабулу правопорушення або відшукувати докази на підтвердження винуватості особи, оскільки це суперечить принципу рівності сторін та порушує право особи на захист.

За таких обставин суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КпАП України у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 9, 130, 245, 247, 251, 252, 280 КпАП України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області І. П. Майстер