Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №353/1007/26 — Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1007/26

Провадження № 1-кп/353/121/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні у м. Тлумач кримінальне провадження № 12026096240000038, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.08.2026 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителям. АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, який з 08.08.2026 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді оператора безпілотних літальних апаратів 1 екіпажу безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів 6 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 батальйону безпілотних систем, депутатом не обирався, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних проступів, передбачених ч. 1ст. 357, ч.3 ст.357, ч.1 ст.126 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 викрав офіційний документ, а саме: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у потерпілої ОСОБА_4 , незаконно заволодів шляхом відкритого викрадення важливим особистим документом, тобто даним паспортом, а також умисно завдав потерпілій ОСОБА_5 побої, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Кримінальний проступок було вчинено при наступних обставинах.

ОСОБА_3 разом із своєю співмешканкою ОСОБА_4 із 2019 року проживають у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті чого зазначені особи пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки.

04 серпня 2026, близько 14 год 40 хв ОСОБА_3 перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де проживають батьки ОСОБА_4 , куди приїхав, щоб поговорити із останньою.

Того ж дня, на території подвір`я за вказаною адресою, на ґрунті ревнощів, ОСОБА_3 вчинив словесний конфлікт із ОСОБА_4 , під час якого у нього виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який виданий на ім`я ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон, згідно абзацу 2 пункту 3 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України №719-У від 23.02.2007 року, є власністю України та є важливим особистим документом ОСОБА_4 , що посвідчує особу громадянина України під час перетинання ним державного кордону України та перебування за кордоном, вихопив з рук ОСОБА_4 її рюкзак, відкрив застібку кишені вказаного рюкзака, в якій виявив та взяв до рук паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий на ім`я ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_3 , не реагуючи на вимоги потерпілої ОСОБА_4 щодо повернення документу, відкрито викрав вказаний паспорт потерпілої і таким чином умисно незаконно заволодів ним.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.3 ст. 357 КК України, тобто незаконне заволодіння шляхом відкритого викрадення важливим особистим документом (паспортом).

У подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, 04.08.2026 року, близько 15 год 05 хв, перебуваючи на території домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_2 , під час словесного конфлікту із ОСОБА_4 , на ґрунті ревнощів у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на пошкодження паспорта громадянина України для виїзду закордон, який виданий на ім`я ОСОБА_4 .

З метою пошкодження офіційного документа, ОСОБА_3 , діючи умисно, в особистих інтересах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, застосовуючи власну фізичну силу, своїми руками пошкодив паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , який виданий на ім`я ОСОБА_4 , шляхом розірвання, тим самим привів вказаний офіційний документ у стан непридатний для подальшого використання за цільовим призначенням.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 357 КК України, тобто пошкодження офіційного документа, вчиненого в інших особистих інтересах.

Крім цього, 04.08.2026 року, близько 15 год 10 хв, перебуваючи за вказаною адресою, під час словесного конфлікту із ОСОБА_4 , у ОСОБА_3 виник умисел завдати фізичного болю шляхом нанесення останній побоїв.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на завдання фізичного болю ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, щодо здоров`я потерпілої, наніс два удари кулаком своєї правої рук та один удар долонею правої руки в область голови ОСОБА_4 , тим самим завдавши останній фізичного болю і не спричинивши тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 126 КК України, тобто умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

У сукупності ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 126 КК України.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінальних проступків у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена у присутності його захисника адвоката ОСОБА_6 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступках, передбачених ч. 1 ст. 357, ч.3 ст.357, ч.1 ст.126 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за його відсутності.

Крім цього, суд зазначає, що до обвинувального акту також додана письмова заява потерпілої ОСОБА_4 , яка підписана останньою щодо згоди з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності всіх учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_3 кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 в порядку п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до п.6-1 ч.1 ст. 67 КК України не встановлено.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.

Згідно ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 357, ч.3 ст.357, ч.1 ст.126 КК України, є кримінальними проступками.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого, а також особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 є особою молодого віку, згідно ст.89 КК України раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, негативно характеризується по місцю проходження військової служби, не перебуває на обліку в психіатричному кабінеті та перебуває на обліку в наркологічному кабінеті.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ч. 1 ст. 357 КК України, ч. 3 ст. 358 КК України та ч.1 ст.126 КК України, а саме: за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч. 3 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке буде відповідати не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також справедливим щодо досягнення мети покарання.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України слід призначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369-370, 373-374, 381-382 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 357, ч.3 ст.357, ч.1 ст.126 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу у розмірі 45 (сорока п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 765 (сімсот шістдесят п`ять) гривень 00 копійок;

- за ч. 3 ст. 357 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок;

- за ч. 1 ст. 126 КК України у виді штраф у розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Цивільний позов не заявлявся.

Речовий доказ по даному кримінальному провадженню, а саме:

-паспорт громадянина України для виїзду за кордон, який виданий на ім`я ОСОБА_4 , який зберігається в камері зберігання речових доказів ВП № 5 (м.Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області – повернути потерпілій ОСОБА_4 .

Процесуальні витрати за проведення експертизи в кримінальному провадженні у розмірі 9160 (дев`ять тисяч сто шістдесят) грн 00 коп стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

ГоловуючийОСОБА_7