Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №348/339/24 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

Справа № 348/339/24

Номер провадження 1-кп/348/64/26

03 вересня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна кримінальне провадження № 12023096200000247 від 05.12.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Молодків Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянки України, з вищою освітою, не одруженої, маючої на утриманні 3 малолітніх дітей, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190КК України,

У с т а н о в и в :

В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 шляхом обману вирішила заволодіти чужим майном, а саме грошима громадян під приводом виготовлення медичних документів для отримання групи інвалідності. Так, ОСОБА_4 шляхом надання неправдивої інформації ОСОБА_7 про виготовлення медичних документів для отримання групи інвалідності у листопаді 2022 року, точний час, дату та місце в ході досудового розслідування не встановлено, вирішила заволодіти коштами останньої не маючи наміру та можливості виготовити такі документи. З цією метою у листопаді 2022 року, точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою заволодіння коштами ОСОБА_7 , під час спілкування із потерпілою в перукарні за адресою: м. Надвірна, вул. Чорновола, 11 отримала від останньої гроші у сумі 1000 доларів США, що відповідно до курсу валют Національного Банку України становить 36 560 грн, як аванс, за які обіцяла виготовити медичні документи для оформлення групи інвалідності.

В подальшому у березні 2023 року точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 продовжуючи свою злочинну діяльність під час зустрічі із ОСОБА_7 у с.Гвізд по вул. Д.Синяка, Надвірнянського району отримала від потерпілої решту коштів у сумі 500 доларів США, що відповідно до курсу валют Національного Банку України становить 18 280 грн, за які обіцяла виготовити медичні документи для отримання групи інвалідності. В результаті неправомірних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_7 спричинено майнову шкоду на загальну суму 54 840 грн.

Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (в редакції від 22.11.2018).

Крім того, ОСОБА_4 шляхом надання неправдивої інформації ОСОБА_8 про виготовлення медичних документів для отримання групи інвалідності у грудні 2022 року, точний час, дату та місце в ході досудового розслідування не встановлено, вирішила заволодіти коштами останнього, не маючи наміру та можливості виготовити такі документи. Реалізуючи свій умисел у грудні 2022 року, точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою заволодіння коштами ОСОБА_8 під час спілкування із потерпілим на вулиці, поблизу готелю «Смарагд», що за адресою: м. Надвірна, вул. Чорновола, 11 отримала від останнього гроші у сумі 400 доларів США, що відповідно до курсу валют Національного Банку України становить 14 624 грн, як аванс, за які обіцяла виготовити медичні документи для отримання групи інвалідності. В подальшому того ж місяця 2022 року точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 продовжуючи свою діяльність під час зустрічі із ОСОБА_8 на вулиці поблизу готелю «Смарагд», що за адресою: м. Надвірна, вул. Чорновола, 11 отримала від потерпілого решту коштів у сумі 1000 доларів США, що відповідно до курсу валют Національного Банку України становить 36 560 грн, за які обіцяла виготовити медичні документи для отримання групи інвалідності. В результаті неправомірних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_8 спричинено майнову шкоду на загальну суму 51 184 грн. Крім того, діючи повторно ОСОБА_4 шляхом надання неправдивої інформації ОСОБА_9 про виготовлення медичних документів для отримання групи інвалідності у березні 2023 року, точний час, дату та місце в ході досудового розслідування не встановлено, вирішила заволодіти коштами останньої, не маючи наміру та можливості виготовити такі документи. З цією метою у березні 2023 року, точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою заволодіння коштами ОСОБА_9 , під час спілкування із потерпілою в перукарні за адресою: м. Надвірна, вул. Чорновола, 11 отримала від останньої гроші у сумі 1000 доларів США, що відповідно до курсу валют Національного Банку України становить 36 560 грн, як аванс, за які обіцяла виготовити медичні документи для отримання групи інвалідності. В подальшому в квітні 2023 року точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 продовжуючи свою діяльність під час зустрічі із ОСОБА_9 по місцю проживання останньої, за адресою: АДРЕСА_2 отримала від потерпілої решту коштів у сумі 1000 доларів США, що відповідно до курсу валют Національного Банку України становить 36 560 грн, за які обіцяла виготовити медичні документи для отримання групи інвалідності. В результаті неправомірних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_9 спричинено майнову шкоду на загальну суму 73 120 грн.

Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції від 22.11.2018).

Адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 в судовому засіданні 03.09.2026 звернулася до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачена в судовому засіданні підтримала клопотання свого захисника та зазначила, що їй зрозумілі підстава звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також їй роз`яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, зокрема, що таке звільнення є не з реабілітуючих підстав.

Адвокат ОСОБА_5 також в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 190 КК України та звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України через сплив строків давності.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши клопотання та дослідивши наявні письмові матеріали, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Так, ОСОБА_4 пред`явлене обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Як вбачається з вимог ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. При цьому особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави в особі відповідного суду від офіційного осуду, призначення покарання та визнання судимою особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у випадках, передбачених КК України та у порядку, встановленому КПК України.

Застосування інституту давності обумовлене зменшенням суспільної небезпечності кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, внаслідок спливу певного проміжку часу.

Визначені у статті 49 КК України строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.

Верховний Суд в постанові від 23.06.2022 по справі № 204/2626/21 зазначив, що відповідно до правил ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. При перериванні перебігу давності обчислення строків давності як за раніше вчинений злочин, так і за вчинений новий злочин починається з дня вчинення саме нового злочину, причому окремо за кожний злочин.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.02.2023 по справі № 735/1121/20 зазначила, що частиною першою статті 49 КК України встановлено диференційовані строки давності, тривалість яких є пропорційною тяжкості кримінального правопорушення й суворості покарання. Перебіг давності згідно з частиною третьою статті 49 КК переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. Тобто скоєння впродовж строку давності нового кримінального проступку чи нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років або менш суворі за видом заходи примусу, не впливає на перебіг диференційованих строків давності. Вчинення особою в межах передбаченого частиною першою статті 49 КК строку нового злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк і понад два роки, також не нівелює диференційованого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за попередній злочин. У цьому разі термін, передбачений частиною першою статті 49 КК, переривається і починає відраховуватися з моменту вчинення нового злочину. Тобто диференційований строк не замінюється на загальний, більш обтяжливий для особи, а лише відтерміновується його початок.

У кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 трирічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України, враховуючи час вчинення нового кримінального правопорушення (епізод за квітень 2023 року), сплинув.

Таким чином суд приходить до висновку, що наявні всі підстави, передбачені ст. 49 КК України, для звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Згідно висновку, викладеному в постанові Верховного Суду у справі № 760/18016/15-к від 09 квітня 2019 року, виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності будь-якого виду незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

За вказаних обставин суд вважає, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023096200000247 від 05.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, слід закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Згідно висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 712/8174/23, у результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.

Щодо заявленого цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 , суд зауважує наступне.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і під час розгляду в суді.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК України підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільним позивачам їх право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Тому, у зв`язку зі звільненням обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілою ОСОБА_7 цивільний позов про відшкодування шкоди, заданої кримінальним правопорушенням, необхідно залишити без розгляду, що за змістом ч. 7 ст. 128 КПК України не перешкоджає пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 44, 49, ч. 1 ст. 190 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 285-286, 288, 376, 392, 395 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК україни на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023096200000247 від 05.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заданої кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Копію ухвали після її оголошення вручити сторонам кримінального провадження.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1

Повне судове рішення проголошено 07.09.2026 о 15.00 год.