Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №346/3326/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3326/26

Провадження № 3/346/802/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Коломия

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Третьякова І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ст. 163-1 ч.2 КУпАП, яка надійшла з Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, складена відносно:

ОСОБА_1 , керівника ФГ «Наш Фермер», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

у с т а н о в и л а :

З протоколу про адміністративне правопорушення №1099 від 19.06.2026р. слідує, що 13.05.2026р. керівник фермерського господарства «Наш Фермер» ОСОБА_1 порушила граничні терміни сплати, чим порушила п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями).

За вказаним фактом, головним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі сільського, лісового та рибного господарства управління оподаткування юридичних ГУ ДПС в Івано-Франківській області Самілою Д.В. дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.. 163-1 ч. 2 КУпАП.

В судові засідання, які були призначені на 23.07.2026р. та 04.09.2026р. ОСОБА_1 не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності до суду не надходило. Про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі обставини, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення – це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок). За допомоги такої характеристики, як склад адміністративного правопорушення, є можливість отримати його загальну характеристику. Ознаками адміністративного правопорушення є: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона. Лише у разі наявності всіх складових адміністративного правопорушення можна стверджувати про наявність в діях особи складу того чи іншого адміністративного правопорушення. Відсутність хоча б однієї з вище перелічених ознак виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Частина 2 ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.

Відповідно до cт.cт.254-256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП є джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків потерпілих якщо вони є; пояснення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №1099 від 19.06.2026р., керівник ФГ «Наш Фермер» ОСОБА_1 порушила граничні терміни сплати, чим порушила п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI.

Аналіз змісту протоколу про адміністративне правопорушення дає підстави стверджувати про те, що в ньому відсутні ознаки об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , суть правопорушення не конкретизована, оскільки в ній не вказано, які саме дії, у розумінні диспозиції ч. 1, ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, були вчинені ОСОБА_1 , граничні терміни сплати чого саме вона порушила, якими були ці терміни, який період порушення.

Суд також зазначає, що загальне посилання в протоколі на відповідні норми Податкового кодексу України не описують конкретного складу правопорушення та його суті. Формулювання протоколу в такій формі не відображає усіх ознак правопорушення, передбаченого ч.1, ч. 2 ст. 163-1 КУпАП.

З наявного в матеріалах справи Акту про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів вбачається, що за результатами перевірки ФГ «Наш Фермер» щодо дотримання термінів сплати узгодженої суми податкового зобов?язання з плати за землю (орендна плата), граничний термін сплати земельного податку 30.04.2026р., фактично сплачено 13.05.2026р.

Податковим кодексом України передбачено, що акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Згідно з положеннями п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення судом першої інстанції проводиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.

За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КпАП України питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб`єкта, суб`єктивної сторони, об`єкта, об`єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи.

При цьому суд не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Такі самі висновки надані Європейським судом з прав людини у справі «Карелін проти росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).

Стаття 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Бербера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 07.07.2020 у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Беручи до уваги, що у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності не зазначено, у чому конкретно полягає порушення ОСОБА_1 встановленого порядку ведення податкового обліку, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Окрім викладеного, суд також бере до уваги, що у протоколі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП. Проте, зазначений протокол та долучені до нього матеріали не містить відомостей про вчинення ОСОБА_1 правопорушення повторно протягом року. Таким чином, суд вважає, що зібрані у справі докази не підтверджують кваліфікацію ч.2 ст. 163-1 КУпАП.

Частиною 2 ст. 284 КУпАП передбачено, що постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 247 ч. 1 п. 1, 283, 284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и л а:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову суду протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя: Третьякова І. В.