Вирок від 06 вересня 2026 р. — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Провадження № 1-кп/209/80/26

ВИРОК

іменем України

"07" вересня 2026 р. м.Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

представника потерпілої ОСОБА_4 (адвоката ) ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника обвинуваченого (адвоката) ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду міста Кам`янського кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041790000181 від 06.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 в посаді водія алтилерійського взводу алтирерійської батареї алтилерійського дивізіону, розлучений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_9 , 2012 року народження, ОСОБА_10 , 2013 року народження, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий на підставі ст.89 КК України,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.146, ч.4 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, проходячи її в посаді водія артилерійського взводу артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , ВОС-НОМЕР_15, в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 18 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1- 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 41 Конституції України, законів України, Військової присяги, 06.03.2024 року, приблизно о 13.23 годині, перебуваючи біля під`їзду №2, будинку АДРЕСА_2 , разом зі своєю знайомою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мала при собі мобільний телефон марки «Redmi 5 Plus», який на праві власності належить ОСОБА_5 .

В цей момент у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення відкритого викрадення у ОСОБА_4 майна, вчиненого в умовах воєнного стану.

Реалізуючи прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії є відкритими для оточуючих, діючи умисно, в умовах воєнного стану, в цей день та час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вихопив з руки ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Redmi 5 Plus» EMEI НОМЕР_2 , ІМЕІ НОМЕР_3 , вартість якого, становить 2696,85 гривень, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, проходячи її на посаді водія артилерійського взводу артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , ВОС-НОМЕР_15, в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 41 Конституції України, законів України, Військової присяги, 06.03.2024 року, приблизно о 13.52 годин, перебуваючи біля під`їзду №2, будинку АДРЕСА_2 разом зі своєю знайомою ОСОБА_4 , ОСОБА_7 утримував останню поруч із собою поза її волею. У подальшому реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне позбавлення волі ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , в цей день та час, викликав таксі служби «881». Після прибуття автомобілю вказаної служби ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що діє поза волею ОСОБА_4 , із застосуванням фізичної сили та проти її волі, заштовхнув останню до салону автомобіля червоного кольору марки «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_4 , таким чином створив обстановку поза волею ОСОБА_4 , у якій вона не могла рухатись, де вона взагалі не бажала перебувати, який вона не мала змоги вільно залишити, хоча бажала цього.

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне позбавлення волі ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , повіз її на автомобілі червоного кольору марки «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_4 , від будинку АДРЕСА_2 у напрямку будинку АДРЕСА_1, побачивши вказані протиправні дії, даний автомобіль був зупинений співробітниками поліції, внаслідок чого злочинні дії ОСОБА_7 було припинено,

Правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, за ч. 1 ст. 146 КК України -незаконне позбавленні волі людини.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.186, ч.1 ст.146 КК України не визнав повністю та дав показання про те, ОСОБА_11 знає, як хлопця, який почав зустрічатися з його колишньою дружиною. Він хоча і не проживав разом із колишною дружиною, але вона часто приїздила до нього додому. Він був цим не задоволений, бо хотів зберегти свою родину. З цього приводу він поспілкувався з ОСОБА_12 . Це було задовго до подій 06.03.2024 року, вони до цього нормально спілкувалися. Після цього їх спілкування припинилось. ОСОБА_13 почав наче навмисно з`являвся з його дружиною, наче провокував конфлікт. Після цього ОСОБА_14 , коли дізнався, що він розійшовся з ОСОБА_15 , почав звертати увагу на ОСОБА_15 . З потерпілою ОСОБА_16 він знайомий більше року, приблизно з 2023 року, вони зустрічалися, мешкали разом. 14.02.2023 року вони розійшлися. 06 березня 2024 року наркотичні засоби він не вживав. В цей день він гуляв із ОСОБА_17 біля магазину. Біля 10.30 вони зустріли ОСОБА_18 , стали розмовляти і він запропонував їй піти з ним до під`їзду будинку, де мін мешкав. ОСОБА_15 почала казати про свої почуття, розмовляла емоційно. Він знав, що на той момент, коли він розійшовся із потерпілою, вона почала зустрічатися із ОСОБА_19 . Під час його розмови з ОСОБА_16 06.03.2024 року вона була дуже емоційна, розмахувала руками, кричала. Вона називала його ОСОБА_12 , чим провокувала його на сварку. В цей день вони спілкувалися біля години. Він запропонував ОСОБА_20 поїхати до нього додому, оскільки навкруги були люди, діти. Він викликав таксі. ОСОБА_20 декілька разів дзвонив ОСОБА_14 , вона скидувала його дзвінки, казала, що це не важливо. Він хотів поспілкуватися з нею спокійно і попросив виключити звук. Вона сказала, що ОСОБА_12 не заспокоїться і дала телефон йому. Він запропонував їй вимкнути мобільний телефон. Вона дала йому свій мобільний телефон та сказала- забери. Це було перед тим, як вони сіли в таксі. Коли він викликав таксі, то сказав своєму знайомому ОСОБА_17 , щоб той зачекав його біля під`їзду. Він та ОСОБА_15 сіли в автомобіль таксі і поїхали. ОСОБА_15 почала казати емоційно і водій спитав, чи все у них гаразд. Коли вони проїжджали повз працівників поліції, які були на місці і він не знав, що вони тут знаходились з приводу цих подій, працівник поліції зупинив автомобіль таксі і ОСОБА_15 побачила ОСОБА_11 і почала стукати у вікно авто таксі. Чого вона так робила, він не зрозумів. Після цього на нього одягли кайданки. Додатково на питання пояснив, що він на утриманні має двох неповнолітніх дітей синів ОСОБА_21 , 2012 року народження, та ОСОБА_22 , 2013 року народження. ОСОБА_22 він всиновив. Записаний батьком в свідоцтві про народження. Приймав участь в їх виконанні. Шлюб розірваний у 2024 році до цих подій. На військову службу мобілізували 07.12.2022 року. До мобілізації він працював, але без офіційного оформлення. Таксі викликав 2 рази. Перше авто не приїхало. Потерпілу до авто таксі він ніс на руках як наречену. Плакала вона від своїх емоцій. Після цього вона повеселішала. В автомобілі таксі він її не тримав. У вікно автомобіля вона не стукала, а думає, що побачила ОСОБА_12 і помахала йому привітатися. Потерпіла сама дала йому мобільний телефон. Коли автомобіль таксі зупинили, то мобільний телефон лежав на сидінні, а працівник поліції поклав телефон йому у кишеню штанів. Насильницькі дії відносно потерпілої він не вчиняв, рукою не бив, насильно не тримав. Чи були у потерпілої до їх зустрічі тілесні ушкодження, він не пам`ятає. Він до подій 06.03.2024 року напередодні гуляв всю ніч, випивав. Що відбувалось він розумів, просто не виспався. Таксі він викликав зі свого мобільного телефону. Потерпіла була не проти, що він викликав таксі. Він не перебуває на обліку у лікаря нарколога. Потерпіла намагалась його вдарити рукою, він закривався рукою, потерпілу не бив. Він намагався повернути ОСОБА_23 , бо дружина подала на розлучення.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні дала покази про те, вона зустрічалась з обвинуваченим ОСОБА_24 біля одного року, до 2023 року. Вони розійшлись 14.02.2023 року. Після вона зустрічалась із ОСОБА_25 . З ОСОБА_7 вона не бачилась до 06.03.2024 року. 06 березня 2024 року випадково зустрілись з ОСОБА_24 біля магазину. Вона збиралась їхати у м. Дніпро. По дорозі біля магазину вона зустріла ОСОБА_27 , який запропонував поговорити, вона погодилась і вони пішли в у бік його будинку. Між ними була емоційна розмова яка тривала біля години на вулиці. Коли вони спілкувались, то їй зателефонував її хлопець ОСОБА_28 , з яким у неї з лютого 2024 року почались відносини. Знаючи про те, що між ОСОБА_29 та ОСОБА_24 існує конфлікт, оскільки ОСОБА_12 зустрічався з колишньою дружиною ОСОБА_30 , вона вирішила насолити ОСОБА_31 , і почала називати його ОСОБА_12 . Під час спілкування з ОСОБА_32 , вона його відштовхнула, потім вони побилися, потім знову спокійно спілкувалися. Вона побачила працівників поліції, які ходили біля будинку, вона до них не підходила, поліцію вона не викликала. Зрозуміла, що поліцію викликав ОСОБА_12 . Вона не хотіла повідомляти до поліції, бо це їх справа з ОСОБА_32 . Потім ОСОБА_33 викликав таксі. Коли вони підішли до автомобіля таксі, вона була заплакана і водій відмовився їх везти та поїхав. ОСОБА_34 викликав інше таксі, він запропонував поїхати та спокійно поговорити, вона погодилась. Вони разом пройшли до авто таксі, він взяв її на руки та посадив в автомобіль таксі. Куди вони їхали, вона не знала, сказав, що поговорити щоб їм ніхто не заважав. Під час того, як вони їхали в таксі, їй почав телефонувати ОСОБА_28 . ОСОБА_34 сказав не відповідати, поки вони не поговорять, вона погодилась. Вона передала мобільний телефон в рукі ОСОБА_27 . Цей мобільний телефон їй подарував ОСОБА_14 за декілька днів до цих подій, телефон був не новий. ОСОБА_34 її не грабував. Вона розуміла, що після їх розмови, він віддасть її телефон. Вона не розуміла куди вони їдуть, тому злякалась, та як на це зреагує її хлопець ОСОБА_12 . ОСОБА_12 в той час вже стояв на вулиці з працівниками поліції. Коли проїжджали повз будинок, де живе ОСОБА_12 , вона побачила поліцію і почала стукати у заднє вікно авто таксі. На вулиці стояв ОСОБА_12 та працівники поліції. Працівник поліції побачив, що вона стукає і зупинив автомобіль таксі. Вона не хотіла звертатися до поліції, оскільки ці події не були настільки серйозні, щоб звертатись до поліції. Вона була розлючена на ОСОБА_30 і тому дала такі покази під час допиту її працівниками поліції відразу після того, як все сталося. Про це вона зрозуміла на третій день після подій. Жалкує, що написала заяву, бо обмовила ОСОБА_27 , бо була на емоціях, тиск був з боку ОСОБА_12 , який казав, що не залишить його на волі. Заяву про злочин писала в той же день. Її попереджували про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань. Додатково на питання пояснила, що дійсно вона плакала, про допомогу не просила. Коли вона вийшла з автомобіля таксі, вона не пам`ятає, що казала працівникам поліції. Під час їх обоюдної бійки з ОСОБА_24 , у неї залишилось пару синців, точніше навіть це бійкою неможливо назвати. Однак ОСОБА_33 її не бив, вона могла сама об щось вдаритися. Від дій ОСОБА_27 вона не відчувала біль, шкоди він їй своїми діями не спричинив. ОСОБА_34 не був у стані алкогольного сп`яніння. Щодо мобільного телефону, то ОСОБА_14 подарував їй мобільний телефон, коробка і чек були у неї, всі ці речі залишились у ОСОБА_35 з її речами, які він їй не віддає. Вважає, що ОСОБА_13 давав їй згоду на розпорядження мобільним телефоном, там був відбиток її пальця. Взагалі під час її життя у неї тричі був струс мозку внаслідок ЧМТ, лікувалась. Сама б вона поліцію не викликала. Вважає, що відносно неї ОСОБА_34 протиправних дій не вчинив, біль від його дій вона не вічувала, шкоду не причинив. Взагалі вони збираються одружитися. ОСОБА_13 коли дав їй телефон, запропонував мобільний телефон, дав його з коробкою та чеком. Все це вона надавала працівникам поліції. Надалі коробка з чеками залишилась у ОСОБА_35 з її речами, які він не віддавав їй після того як вони розійшлись. Між ОСОБА_29 та ОСОБА_36 існує конфлікт, оскільки, коли вона розійшлась з ОСОБА_37 , його на той час дружина пішла від ОСОБА_35 до ОСОБА_30 . У ОСОБА_35 були причини обмовити ОСОБА_30 , він казав, цю війну він програв, його дівчина не з ним, що він хоче помститися ОСОБА_38 через дівчину. Це він казав до цих подій. Взагалі вона знає, що ОСОБА_13 радився зі своїм батьком щодо цієї ситуації, бо його батько колишній працівник поліції в нашому місті. Коли вона плакала, ОСОБА_12 сказав, що він захистить її. Після того, як вона дала покази, то ОСОБА_13 із батьком казали їй, щоб вона не змінювала своїх показів. Після цих подій вона ще деякий час жила с ОСОБА_39 . Через місяць після цих подій ОСОБА_13 написав заяву слідчому, що мобільний телефон, який був у неї, належить йому. Сама ж вона писала заяву до поліції, щоб її не викликали з приводу мобільного телефону, що це неправда щодо заволодіння ОСОБА_37 її мобільним телефоном. ОСОБА_34 , сказав щоб вони поговорили тихо без телефону, який постійно дзвонив, і вона сама віддала йому мобільний телефон. Він не казав, що віддасть його, але вона була впевнена, що він поверне їй мобільний телефон. ОСОБА_13 дарував мобільний телефон з коробкою. Коли телефонував ОСОБА_12 , трубку взяла вона. Мобільний телефон вона передала ОСОБА_31 .

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 дав покази про те, що він знає ОСОБА_40 . Коли той розлучався зі своєю дружиною ОСОБА_41 , паралельно зустрічався із ОСОБА_16 . Сам же він на той час зустрічався із ОСОБА_41 . Щоб дізнатися більше про ОСОБА_42 він познайомився та почав спілкуватися із ОСОБА_16 . Вона розповідала йому, що ОСОБА_34 погано з нею поводився. Під час того, як він зустрічався із ОСОБА_43 , у неї розбився мобільний телефон, а оскільки вона збиралася їхати у м. Дніпро, щоб була на зв`язку він запропонував їй покористуватися його мобільним телефоном. Він дозволив їй встановити на телефон відбиток пальця, але там була його сім-карта, це його другий робочий телефон. ОСОБА_23 сказала, що в подальшому купить собі новий телефон. ОСОБА_15 навіть не знала всіх пін-кодів мобільного телефону і без його допомоги вона не змогла б його розблокувати, якщо б телефон вимкнувся. 06 березня 2024 року ОСОБА_15 пішла на автобус їхати у м. Дніпро. Він чекав поки вона подзвонить з автобуса, але вона не дзвонила. Тоді він став набирати її, вона не відповідала. Тільки на третій раз відповів ОСОБА_34 , на фоні він чув як плакала ОСОБА_44 і просила про допомогу. ОСОБА_7 сказав, шо у нього є 10 хвилин щоб прийти до нього, а інакше вони будуть бити ОСОБА_15 . Він знав, що у ОСОБА_7 є друзі. Він сприйняв погрозу ОСОБА_7 стосовно ОСОБА_15 як реальну, оскільки до цього ОСОБА_15 розповідала, що вона щось не так зробила по кухні, і ОСОБА_33 її бив. Він прийшов до під`їзду будинку, де мешкає ОСОБА_33 , але там нікого не було. Він дзвонив на телефон ОСОБА_46 та ОСОБА_15 , але ніхто не відповідав. Тоді він зателефонував до поліції, пояснив ситуацію. Коли приїхали працівники поліції, вони також телефонували ОСОБА_31 , але він казав, що він не на лівому березі міста і не може під`їхати. Приїхав ще один екіпаж поліції. Автомобілі свої вони залишили у дворах. Коли він разом із працівниками поліції були біля дверей квартири, де мешкає ОСОБА_33 , вони почули з вулиці крики працівників поліції з вимогою зупинитися. Вони побачили, що працівники поліції зупинили автомобіль служби таксі Део ланос вишневого кольору. З автомобіля вибігла ОСОБА_15 , у неї було червоне вухо, вона була заплакана. Робітники поліції з авто таксі витягли ОСОБА_27 . Він спитав у ОСОБА_15 , що трапилось, спитав де його мобільний телефон, бо він бачив, що у неї в руках не було мобільного телефону і сумка її була розірвана. ОСОБА_15 сказала, що мобільний телефон у ОСОБА_27 . Він підійшов до працівників поліції і сказав, що його мобільний телефон у ОСОБА_27 , описав характеристики телефону, сказав назву. Потім він набрав на свій номер і мобільний телефон почав дзвонити, звук йшов із кишені штанів ОСОБА_40 . Працівники поліції сказали, щоб він приніс коробку з-під телефону. Поки працівники поліції затримували ОСОБА_7 , він приніс коробку з-під мобільного телефону. На вулиці він показав працівникам поліції, а потім передав коробку з-під телефону ОСОБА_20 , яка в той час сиділа в автомобілі поліції і давала показання. Потім працівники поліції спитали у ОСОБА_23 чи буде вона писати заяву, вона відповіла, що буде писати. Йому сказали пройти до відділку поліції самостійно, а ОСОБА_15 повезли на службовому автомобілі. І так сталося, що коробка з-під телефону була у ОСОБА_15 . Вони давали покази у різних кабінетах. Водій таксі який віз йому розповів, що він сумнівався чи везти чи ні. Потім дівчина стала вибивати заднє скло в авто і просила зупинити. ОСОБА_33 ж сказав, що вони їдуть у пологовий будинок і вона плаче від радощів. Мобільний телефон він не дарував, це просто був його другий робочий телефон і він йому також був потрібен. Він потім у ОСОБА_15 питав, чому вона сказала, що він подарував їй свій мобільний телефон. Вона сказала, що коли вона це казала, бо була під дією алкоголю. Друзі ОСОБА_30 намагалися вплинути на покази ОСОБА_15 та його, хотіли купити у нього коробку його мобільного телефону. ОСОБА_33 знову почав спілкуватися з ОСОБА_15 , телефонувала мати ОСОБА_30 , його колишня дружина. Вони намагалися вплинути щоб він та ОСОБА_15 змінили свої покази, та пропонували вирішити це фінансово. Він сказав, що свої покази міняти не буде. ОСОБА_15 спочатку також відмовлялася, а потім погодилась і написала заяву що вона претензій до ОСОБА_7 немає. Якби ОСОБА_15 раніше йому не розповідала, що він її бив, навіть при його друзях, він би по іншому відреагував на цю ситуацію. Додатково на питання зазначив, що мобільний телефон марки "Xiaomi Redmi " він купував в магазині "АЛЛО" приблизно за 6000 грн. Коли ОСОБА_15 вибігла з авто таксі, вона сказала, що ОСОБА_33 вихопив у неї мобільний телефон. Він зрозумів, що він це зробив ще на зупинці. По мобільному телефону він спілкувався тільки з ОСОБА_32 , з ОСОБА_48 не спілкувався. ОСОБА_15 на фоні плакала та просила допомогу. Коли вона вибігла з авто таксі, то сказала, що ОСОБА_33 хотів її вивезти та десь щоб вона перебувала. До того, як вони їхали в таксі, з ОСОБА_32 були його друзі. Але коли він став затягувати ОСОБА_15 в таксі, всі окрім ОСОБА_49 , який допомагав ОСОБА_31 заштовхати ОСОБА_15 в авто таксі. Просить покарати обвинуваченого суворо. Не згодний з показами потерпілої ОСОБА_23 оскільки він не дарував мобільний телефон їй, та не передавав ОСОБА_23 коробку з-під мобільного телефону. Коробка була у нього, навіть він не знав де вона знаходиться. Цивільний позов він не заявляв. Також додатково на питання потерпілий пояснив, що між ним та ОСОБА_7 спочатку неприязливих стосунків не було. Потім, коли він почав зустрічатаися з його колишньою дружиною, але він цього спочатку не знав, почалися неприязливі стосунки після того, як він почав зутрічатися із колишньою дружиною ОСОБА_7 у 2023 році і про це сказав ОСОБА_50 . Він не казав, що хоче притягнути ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності. Потім ОСОБА_7 ще питав у нього як можна вирішити по СЗЧ, бо його батько колишній прцівник поліції. Зі своїм батьком з приводу події він спілкувався вже після того, як сталося. Коли зупиняли авто таксі, він був з працівниками поліції на відстані приблизно 10-15 метрів. Самих криків ОСОБА_15 з авто таксі він не чув. Він бачив як ОСОБА_15 вибігла з автомобіля, відкрились двері, підбігла до нього. ОСОБА_15 була на задньому сидінні автомобіля таксі зліва. Вона вибігла з авто таксі, оббігла авто. Про те, що у ОСОБА_15 забрали саме його мобільний телефон, він повідомив працівників поліції в той же день, коли все сталося. У нього працівники поліції питали як він це може довести. Він сказав, що там його номер, у нього є з-під телефону коробка. Заяву про злочин щодо заволодіння його мобільним телефоном він писав в цей же день. Потім його неодноразово викликали до поліції, в суд. Він подавав скарги, щоб його визнали потерпілим по даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_15 повідомила, що якщо вона скаже, що це її мобільний телефон, то ОСОБА_7 нічого не буде. Тому вона саказала, що це її мобільний телефон. Він ОСОБА_15 сказав, тоді коли вона давала перші показання, щоб вона сказала, як все було. Вважає себе потерпілим, бо це його мобільний телефон. Він мобільний телефон надавав у користування потерпілілй ОСОБА_20 . Це його майно, яким заволодів ОСОБА_34 . Контакти в мобільному телефоні під`язані саме до мобільного телефону, а не до сім-карти. Йому слідчий пропонував повернути мобільний телефон, але тільки спочатку передадуть ОСОБА_15 , а вона віддасть йому. Він не погодився на цей варіант. Потерпіла просто повернула йому коробку від його мобільного телефону. Додатково пояснив, що в приміщенні поліції ОСОБА_23 під час огляду мобільного телефону вводила паролі під його диктовку в кабінеті слідчого.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_51 , який дав покази про те, що 06 березня 2024 року він ніс службу в наряді. Сумісний екіпаж отримав повідомлення про незаконне позбавлення волі людини. Зателефонував черговий, який повідомив, що потрібна допомога іншому екіпажу, який також ніс чергування в цей день. В них був виклик на АДРЕСА_3 про незаконне позбавлення волі. Коли вони приїхали, то перший екіпаж вже був під вікнами квартири особи, яка за повідомленням утримує дівчину. Хлопець повідомив, що колишній незаконно утримує його дівчину у квартирі АДРЕСА_4 . Раніше вони проводили обшук у цій квартирі і мешканець квартири втікав через вікно. Потім вони почули крики працівника поліції ОСОБА_53 , він вимагав зупинитися. Вони прийшли на місце та побачили автомобіль червоного кольору марки Део Ланос, за кермом якої був дорослий чоловік. Через задні двері автомобіля вибігла дівчина з татуюванням та побігла до потерпілого, плакала. Він спитав, що трапилось. Дівчина сказала, що ОСОБА_54 її не відпускав, хотів відвезти. Спитав, чи був ОСОБА_54 один, вона сказала, що з ним був його друг. Також дівчина сказала, що у ОСОБА_7 її мобільний телефон. На шиї у дівчини були червоні плями. ОСОБА_54 був на задньому сидінні автомобіля. З автомобіля ОСОБА_7 діставали працівники поліції.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_55 дав покази про те, що він працює таксистом. 06 березня 2024 року надійшло замовлення на 9 лікарню. Приїхав та побачив хлопця та дівчину. Хтось відчинив задні двері автомобіля, хлопець на руках посадив дівчину в автомобіль. Він не звернув увагу, бо виклик був на лікарню, і подумав може у дівчини хворі ноги і хлопець несе її на руках. В машині дівчина з хлопцем постійно сварилися. Їхали вони всього 1-2 хвилини. Дівчина почала кричати щоб він зупинив автомобіль. У дворі стояли працівники поліції і він зупинився. Він також вийшов з автомобіля після зупинки. Під час проведення слідчого експерименту за його участю, він показував все вірно і підтримує дані під час слідчого експерименту покази. Дівчина тремтіла від холоду і плакала. Хлопець дівчину не бив. Він не бачив щоб хлопець щось забирав у дівчини. Він зрозумів, що вони знайомі, постійно сварилися. Коли дівчина закричала щоб він зупинився, хлопець в цей дже час казав, щоб їхали далі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_57 дав покази про те, що 06 березня 2024 року він був у добовому наряді в складі СОГ. Отримали повідомлення ОСОБА_58 , що його дівчину незаконно утримує ОСОБА_59 . Вони приїхали на місце, пішли до квартири, де мешкає ОСОБА_54 , думали, що він утримує дівчину в квартирі за місцем свого проживання. В цей час у дворі проїжджав автомобіль таксі червоного кольору, вони побачили, що у заднє вікно автомобіля стукала дівчина і гукала про допомогу. Вони зупинили автомобіль таксі, із задньої двері авто вибігла дівчина і побігла до ОСОБА_58 . Дівчина сказала, що ОСОБА_7 забрав у неї мобільний телефон щоб вона не могла зателефонувати до поліції. З цього приводу також і телефонував ОСОБА_60 . Потім вже розповідала сусідка, що вона чула як компанія внизу була, чула крик дівчини, потім ОСОБА_7 на плечах відніс дівчину в автомобіль таксі. Додатково на питання зазначив, що ОСОБА_58 до цих подій він особисто не знав. У нього був номер мобільного телефону ОСОБА_7 , оскільки раніше вони стикались по роботі.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_61 , який дав покази про те, що ОСОБА_34 його товариш. 06 березня 2024 року вони в обідній час відпочивали на вулиці Харківська. ОСОБА_34 зустрівся зі своєю дівчиною ОСОБА_15 . Вони спілкувалися на під`їзді, тихо та спокійно. Під`їхав автомобіль таксі, ОСОБА_15 віддала свій мобільний телефон ОСОБА_62 , вони сіли в автомобіль таксі і поїхали. Тільки автомобіль заїхав за будинок, він почув крики. Побіг за будинок і побачили, що ОСОБА_7 затримали працівники поліції, а потім і його затримали. На місці був ОСОБА_14 , ОСОБА_44 , працівники поліції. Наркотичні засоби ОСОБА_54 не вживає, насильства до ОСОБА_23 він не застосовував, ОСОБА_15 спокійно передала мобільний телефон ОСОБА_31 . Взалі їх було троє- він, ОСОБА_54 та ОСОБА_44 . Таксі- автомобіль червоного кольору марки Део Ланос. Хто перший сідав в автомобіль таксі він не бачив.

В судовому засіданні прокурор відмовився від допиту свідків ОСОБА_63 та ОСОБА_64 .

Сторона захисту на допиті зазначених свідків не наполягали, клопотання про їх допит не заявляли.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 , своєї вини його вина, окрім показів потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_65 , ОСОБА_51 , ОСОБА_66 , також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, наданими прокурором, а саме:

- витягом з ЄРДР № 12024041790000181 (а.к.п.1 Т.2)

Як зазначено у п. п. 2, 3 глави 4 розділу I Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, витяг з Реєстру це документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за параметрами, визначеними в пункті 3 цієї глави. До витягу з Реєстру включається, зокрема, інформація про орган досудового розслідування; прізвище, ім`я, по батькові слідчого (слідчих) органів досудового розслідування, які здійснюють досудове розслідування, та прокурора (прокурорів), який (які) здійснює(ють) процесуальне керівництво.

З огляду на вищевказані положення закону, хоча витяг з ЄРДР і не є процесуальним джерелом доказів, однак містить відомості, які мають значення для оцінки інших доказів на їх допустимість зокрема про дату та час внесення відомостей до ЄРДР та відповідно початку досудового розслідування, а тому може бути використаний судом у якості доказу в кримінальному провадженні.

- постановою про створення групи слідчих від 06.03.2024 року. (а.к.п.2 Т.2)

- повідомленням про початок досудового розслідування від 06.03.2024 року (а.к.п.3 Т.2)

- постановою про визначення групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, а також старшого такої групи від 06.03.2024 року.(а.к.п.4 -5Т.2)

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.03.2024 року, згідно якого ОСОБА_4 звернулася до органів поліції та повідомила, що 06.03.2024 року приблизно о 14 годині її колишній хлопець ОСОБА_7 незаконно заштовхав її у автомобіль таксі Део ланос та незаконно утримував. (а.к.п.7 Т.2)

- заявою ОСОБА_4 про прийняття заходів до ОСОБА_7 , який погрожує їй бойовими гранатами, які зберігає за місцем свого проживання. (а.к.п.8 Т.2)

- протоколом огляду місця події від 06.03.2024 року, згідно якого оглянута ділянка місцевості, яка розташована біля буд. АДРЕСА_3 , фототаблицею до протоколу (а.к.п.9-10, 11-13 Т.2);

- витягом з ЄРДР № 12024041790000181 (а.к.п.14 Т.2)

- постановою про створення групи слідчих від 06.03.2024 року. (а.к.п.15 Т.2)

- повідомленням про початок досудового розслідування від 06.03.2024 року (а.к.п.16 Т.2)

- постановою про визначення групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, а також старшого такої групи від 06.03.2024 року.(а.к.п.17-18 Т.2)

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.03.2024 року, згідно якого ОСОБА_4 звернулася до органів поліції та повідомила, що 06.03.2024 року приблизно о 12.30 годині відкрито, шляхом ривку заволодів її мобільним телефоном марки "Redmi 5 Plus" чорного кольору поблизу буд. АДРЕСА_2 колишній хлопець ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.к.п. 20 Т.2)

- постановою про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 06.03.2024 року.(а.к.п.21-22 Т.2)

- витягом з ЄРДР № 12024041790000181 (а.к.п.23-24 Т.2)

- заявою ОСОБА_4 про залучення до провадження потерпілого. (а.к.п.25 Т.2)

- висновком № 143/1 від 06.03.2024 року про те, що ОСОБА_7 під час проведеного огляду 06.03.2024 року перебуває у стані наркотичного сп`яніння. (а.к.п.37 Т.2)

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.03.2024 року, згідно якого під час затримання ОСОБА_7 у нього був вилучений мобільний телефон марки "Xiaomi Redmi" чорного кольору, фототаблицею до протоколу. (а.к.п.55-56, 57 Т.2)

- протоколом огляду речей та документів від 06.03.2024 року, згідно якого оглянута жіноча сумка надана потерпілою ОСОБА_4 , під час огляду якої виявлені пошкодження, фототаблицею до протоколу. (а.к.п.63, 64, 66 Т.2)

- протоколом огляду місця подіїі від 06.03.2024 року, під час якого оглянута ділянка місцевості біля буд. 67 по вул.Харківській м. Кам`янське, фототаблицею до протоколу. (а.к.п.67-69, 70 Т.2)

- протоколом огляду речі від 06.03.2024 року, згідно якого оглянутий прозорий поліетиленовий пакет з написом на червоній стрічці "CRI 1129180", в якому знаходиться мобільний телефон з пошкодженням у правому боці екрану. Потерпіла ОСОБА_4 вказує на те, що даний моібльний телефон відкрито грабіжницьким шляхом забрав раніше знайомий ОСОБА_7 , фототаблицею до протоколу.(а.к.п.71-72,73-76 Т.2)

-заявою свідка ОСОБА_66 про згоду на проведення слідчої дії- впізнання по фотознімкам (а.к.п.81 Т.2)

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.03.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_55 в присутності понятих, впізнав особу на фотознімку під номером 3 ( ОСОБА_7 ) як чоловіка, який 06.03.2024 року приблизно о 13.30 на вул.Харківська переніс на руках до його авто дівчину в якої на обличчі було татуювання та потім примусово посадив ту дівчину в салон авто, фототаблицею до протоколу. (а.к.п. 81, 82-84, 85 Т.2)

- заявою потерпілої ОСОБА_4 про проведення впізнання особи ОСОБА_7 по фото, оскільки боїться психологічного тиску з його боку.(а.к.п.86 Т.2)

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.03.2024 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_4 в присутності понятих, впізнала особу на фотознімку під номером 2 ( ОСОБА_7 ) як раніше знайомого, який 06.03.2024 року приблизно о 13.30 з силою утримував її при собі на під`їзді буд. АДРЕСА_2 , потім незаконно утримував, взяв на руки та примусово переніс, посадив до салону авто таксі та всупереч її волі вирушив разом з водієм по АДРЕСА_2 , до цього у під`їзді того ж будинку вихопив з її руки її мобільний телефон та зірвав сумку, фототаблицею до протоколу. (а.к.п. 87-89, 90 Т.2)

- висновком судово-медичного експерта № 333-Е від 07.03.2024 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_4 виявлені ушкодження у вигляді синця на правому передпліччі, синця на правій гомілці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки; ушкодження виникли внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів, характерологічні властивості яких не відобразились; враховуючи характер ушкоджень, процеси їх загоєння, давність їх утворення близько доби на момент огляду.(а.к.п.92-93 Т.2)

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_4 (а.к.п.108-115 Т.2)

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_66 (а.к.п.116-121 Т.2)

- заявою ОСОБА_67 про те, що вона надає для огляду мобільний телефон чоловіка ОСОБА_7 марки ASTRO IMEI НОМЕР_5 з сім-карткою НОМЕР_6 , який був переданий їй на зберігання.(а.к.п. 122 Т.2)

- протоколом огляду речей та документів від 12.03.2024 року, згідно якого оглянутий мобільний телефон марки ASTRO чорного кольору, фототаблицею до протоколу. (а.к.п.123,124 Т.2)

- заявою ОСОБА_67 , яка отримала на зберігання мобільний телефон марки ASTRO. (а.к.п.125 Т.2)

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 11.04.2024 року(а.к.п.132,133 Т.2)

- довідкою щодо обробки технічної інформації (а.к.п.136-139 Т.2)

- заявою ОСОБА_5 про залучення його в якості потерпілого по кримінальному провадженні.(а.к.п.140-141 Т.2)

- постановою слідчого про часткове задоволення клопотання ОСОБА_5 (а.к.п.142 Т.2)

- протоколом огляду речей та документів від 13.04.2024 року, згідно якого оглянутий мобільний телефон "Xiaomi Redmi 5 Plus" (а.к.п. 147-148149 Т .2)

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 1969/24 від 15.04.2024 року, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону "Redmi 5 Plus" бувшого у використанні з врахуванням зносу, станом на 06.03.2024 року становила 2696,85 грн. (а.к.п. 157-160 т.2)

- рапортом слідчого про надання копії відеозапису у відповідальної особи з бодікамери за 06.03.2024 року з 13.15 хв. по кінець відеозапису. (а.к.п.161 Т.2)

- протоколом огляду речей та документів від 29.04.2024 року, згідно якого оглянуті DVD-R диски, на якихмістяться 4 файли з відеозаписами з бодікамер ВП № КА.РУП, фототаблицню до протоколу (а.к.п.165-166, 167-169, 170 Т.2)

- ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.04.2024 року, якою скаргу ОСОБА_5 задоволено частково та зобов`язано слідчу СВ ВП № 1 Кам`янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області залучити ОСОБА_5 до кримінального провадження № 1202404179000181, внесеного до ЄРДР 06 березня 2024 року за ознаками ч.4 ст.186 КК України як потерпілого. (а.к.п.177-178 Т.2)

- заявою ОСОБА_5 від 25.04.2024 року про залучення до провадження як потерпілого. (а.к.п.179 Т.2)

- постановою від 25.04.2024 року про визнання ОСОБА_5 потерпілим у кримінальному провадженні № 1202404179000181, внесеного до ЄРДР 06 березня 2024 року за ознаками ч.4 ст.186 КК України (а.к.п.180 Т.2)

- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.04.2024 року за участю потерпілого ОСОБА_5 (а.к.п.182-188 Т.2)

- протоколом проведення слідчого експерименту від 27 квітня 2024 року за участю свідка ОСОБА_65 (а.к.п.189-194 Т.2)

- протоколом проведення слідчого експерименту від 27 квітня 2024 року за участю свідка ОСОБА_68 (а.к.п.195-200 Т.2)

- протоколом проведення слідчого експерименту від 27 квітня 2024 року за участю свідка ОСОБА_61 (а.к.п.201-206 Т.2)

- постановою про зміну раніше повідомленої підозри від 29.04.2024 року. (а.к.п.207 Т.2)

- протоколом про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 29.04.2024 року. (а.к.п.213 Т.2)

Додатково в судовому засіданні досліджені наступні докази надані прокурором:

- запит до керівника Кам`янської окружної прокуратури на отримання інформації чи зверталась потерпіла ОСОБА_4 зі скаргами на працівників поліції протягом 2024-2025 років. (а.к.п.64 Т.3)

- згідно відповіді Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області про те, що скарги протягом 2024-2025 років від ОСОБА_4 не надходили. (а.к.п.65 Т.3)

- запит прокурора до Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (а.к.п.66 Т.3)

- відповідь ДВБ НПУ, згідно якої за результами проведеної перевірки за обліками бази ІПНП України та канцелярією Дніпропетровського управління ДВБ НП України ОСОБА_4 зі скаргами на працівників поліції ВП №1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, у тому числі її примушення до дачі неправдивих показів у кримінальному провадженні № 12024041790000181 від 06.03.2024 року за ч.1 ст.146, ч.4 ст.186 КК України відносно ОСОБА_7 до Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України не зверталась.(а.к.п.67 Т.3)

- інформація про наявні кримінальні провадження відносно ОСОБА_7 та про притягнення його до адміністративної відповідальності.(а.к.п.68-78 Т.3)

В судовому засіданні за клопотанням строни захисту оглянуті речові докази: мобільний телефон "Xiaomi Redmi 5 Plus", однак зі спливом тривалого часу зберігання увімкнути мобільний телефон не вдалося.

В судовому засіданні відтворені відеозаписи проведення слідчих експериментів за участю потерпілої ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , свідка ОСОБА_66 , свідка ОСОБА_57 , свідка ОСОБА_69 , свідка ОСОБА_70 .

Суд критично ставиться до показів наданих потерпілою ОСОБА_4 в судовому засіданні про те, що вона спокійно спілкувалась із ОСОБА_24 , що вона сама віддала йому мобільний телефон, що мобільний телефон належить їй, добровільно сіла в автомобіль таксі, насильницьких дій ОСОБА_54 відносно неї не вчиняв, виходячи з наступного .

Так, під час проведення слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_4 зазначила, що 06 березня 2024 року приблизно о 12.30 годині вона збиралася їхати в м. Дніпро. Проходячи повз магазин відчула, що хтось її схопив. Вона обернулася і побачила свого колишнього хлопця ОСОБА_27 . Вона попросила його не чіпати її, але він взяв її за руку і за куртку. Вона попросила відпустити її і вона піде з ним. Він відпустив куртку, хотів щоб вона пішла з ним до нього додому на вул. Харківську. Коли вони проходили повз будинок по АДРЕСА_2 , ОСОБА_34 знову схопив її за руки, на що вона заперечила. Вона бачила, що поруч були його друзі. ОСОБА_33 потягнув її у бік будинку АДРЕСА_1. Коли вони проходили повз будинок АДРЕСА_2 , вона підбігла до припаркованого автомобіля і попросила ОСОБА_30 щоб він її не чіпав. Він же сказав, щоб вона пішла з ним до нього додому розмовляти з ним. Вона відмовилась і почала тікати, але він схопив її за руки і поніс до другого під`їзду будинку АДРЕСА_2 . На під`їзді він почав казати, що треба поговорити про минуле. На що вона сказала, що немає про що казати. Жінка з квартири з першого поверху відчинила вікно і попросила, щоб вони не кричали. Друзі ОСОБА_27 почали питати у неї, чи гарно їй з новим хлопцем. Вона кричала, плакала, їй було образливо. В цей момент у неї почав дзвонити мобільний телефон, але вона не піднімала слухавку. ОСОБА_33 звернув увагу на мобільний телефон, після вирвав у неї сумочку. В цей час мобільний телефон почав знову дзвонити. ОСОБА_33 почув, кинув в неї сумочку. Вона дістала мобільний телефон з кишені куртки щоб відповісти на дзвінок, але в цей же час ОСОБА_34 вирвав мобільний телефон та поклав його в кишеню своїх штанів. Коли ОСОБА_33 забрав мобільний телефон, вона не просила його повернути, чому саме він забрав мобільний телефон, вона не зрозуміла. Мобільний телефон чорного кольору "Redmi 5", який належить їй. Коли мобільний телефон вже знаходився у ОСОБА_27 , то на нього зателефонував ОСОБА_14 - її хлопець та спитав, де вона, бо чув у слухавку як вона плаче. ОСОБА_33 відповів і сказав, що ту нього є 10 хвилин прибігти на місце, інакше він її буде бити. Друзі ОСОБА_30 пішли, а вони залишились на під`їзді. За цей часа ОСОБА_71 вдарив її браслетом по вуху, більше не бив, але кинув в неї недопалок. Потім друг ОСОБА_30 дістав ніж, сказав, що це жарт. ОСОБА_33 плюнув їй в обличчя. ОСОБА_77- друг ОСОБА_7 викликав таксі, а коли приїхав його знайомий таксіст, то відмовився їх везти. ОСОБА_7 викликав інше таксі. Коли під`їхав автомобіль таксі, ОСОБА_33 підійшов до неї, але вона сказала, що з ним не поїде, про це повідомляла неодноразово, але він сказав, що все одно вона поїде з ним. Потім друг ОСОБА_30 відчинив задні двері автомобіля таксі червоного кольору, а ОСОБА_33 схопив її та поніс в автомобіль, заштовхав на заднє сидіння, а сам сів поруч. Водій таксі спитав, чи все добре. ОСОБА_33 сказав, що все добре, що у них сімейні справи. Вона спитала куди її везуть. ОСОБА_33 знову сказав таксісту, що все добре. Тоді таксіст звернувся до неї і спитав у неї чи все добре. Вона відповіла, що не добре. Вони їхали по двору між будинками. Вона побачила працівників поліції та почала стукати у заднє скло автомобіля та кричати про допомогу. ОСОБА_33 взяв її голову і притиснув до своїх колін. Коли автомобіль таксі зупинився, підійшли працівники поліції, вона вибігла з автомобіля. ОСОБА_7 затримали. (а.к.п.187 -194 Т.2)

06.03.2024 року о 14.39 згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення потерпіла ОСОБА_4 звернулась із заявою, в якій зазначила, 06.03.2024 року приблизно о 14.00 годині її колишній хлопець ОСОБА_7 незаконноо заштовхав її у автомобіль таксі Део ланос та незаконно утримував. (а.к.п. 8 Т.2)

06.03.2024 року о 16.15 годині згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення потерпіла ОСОБА_4 звернулась із заявою, в якій просить працівників поліції розглянути її заяву з приводу того, що приблизно о 12.30 годині 06.03.2024 року відкрито шляхом ривку заволодів її мобільним телефоном марки "Redmi 5 plus" чорного кольору імеі: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 поблизу будинку 67 по вул. Харківська колишній співмешканець ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.к.п.22 Т.2)

Заяви про злочини відносно неї потерпілою ОСОБА_4 були подані відразу після вчинених ОСОБА_7 протиправних дій відносно неї.

Так, згідно заяви потерпілої (а.к.п.35 Т.2) ОСОБА_4 надала копії документів на мобільний телефон марки "Redmi 5 plus".

Згідно заяви потерпілої ОСОБА_4 від 06.03.2024 року, вона надала згоду на огляд належній їй на праві власності сумку чорного кольору. (а.к.п.102 Т.2)

Згідно протоколу огляду речей та документів від 06.03.2024 року, була оглянута жіноча сумка, яка надана для огляду потерпілою ОСОБА_4 , під час огляду виявлені пошкодження, а саме розірвана частина тканини між краєм сумки- застібки (блискавкою) та тканиною. (а.к.п.102-105 Т.2)

Висновком судово-медичного експерта № 333-Е від 07.03.2024 року, у потерпілої ОСОБА_4 виявлені ушкодження у вигляді синця на правому передпліччі, синця на правій гомілці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки; ушкодження виникли внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів, характерологічні властивості яких не відобразились; враховуючи характер ушкоджень, процеси їх загоєння, давність їх утворення близько доби на момент огляду. (а.к.п.92-93 Т.2)

Заява потерпілої ОСОБА_4 (а.к.п.163 Т.2) від 18.04.2024 року про те, що вона немає претензій до ОСОБА_7 , що вона оговорила його, бо знаходилась у сильному емоційному стані, самостійно сіла до автівки таксі, викликає сумнів, оскільки згідно до заяви потерпілої ОСОБА_4 від 06.03.2024 року, тобто відразу після злочину відносно неї, остання просила про проведення впізнання особи ОСОБА_7 по фото, оскільки боїться психологічного тиску з його боку.(а.к.п.86 Т.2)

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.03.2024 року, потерпіла ОСОБА_4 в присутності понятих, впізнала особу на фотознімку під номером 2 ( ОСОБА_7 ) як раніше знайомого, який 06.03.2024 року приблизно о 13.30 з силою утримував її при собі на під`їзді буд. АДРЕСА_2 , потім незаконно утримував, взяв на руки та примусово переніс, посадив до салону авто таксі та всупереч її волі вирушив разом з водієм по АДРЕСА_2 , до цього у під`їзді того ж будинку вихопив з її руки її мобільний телефон та зірвав сумку, фототаблицею до протоколу. (а.к.п. 87-89, 90 Т.2)

З досліджених доказів вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 відразу після вчиненого злочину проти неї звернулась до поліції із заявою про вчинені відносно неї злочини, добровільно, без примусу.

З відтвореного в судовому засіданні відеозапису з боді-камери поліцейського під час зупинки автомобіля таксі та затримання обвинуваченого ОСОБА_7 , стан, в якому перебувала потерпіла ( плакала, тремтіла, розповідала, що вона заперечували їхати в таксі, не погоджувалась сідати та їхати в автомобіль таксі, говорила водію таксі, що він везе її, хіба не баче в якому вона стані), її реакція на появу працівників поліції і зупинення автомобіля таксі спростовує твердження, як самого обвинуваченого про те, що між ним та потерпілою ОСОБА_4 відбувалась лише побутова сварка і потерпіла добровільно перебувала в автомобілі таксі, так і свідчення потерпілої ОСОБА_4 дані нею під час судового розгляду про те, що вона не вважала, що конфлікт між нею та обвинуваченим був підставою для виклику працівників поліції і сама б вона не викликала поліцію.

Щодо посилання сторони захисту про визнання недопустим доказом- протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_4 , оскільки це був фактично її допит, сторону захисту не запросили для участі у проведенні даної слідчої дії, сама потерпіла зі слів потерпілого перебували чи то в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, тому вона не розуміла подій, що відбуваються, суд зазначає наступне.

Під час проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_4 всі учасники прийшли на місце події, потерпіла надала згоду на проведення на її участь слідчого експериментру. Встановлені учасники слідчого експерименту, зазначена мета проведення слідчого екперименту, роз`яснені права учасників, повідомлено про фіксування слідчої дії та на який пристрій. Під час проведення слідчого експерименту потерпіла указала місце де почались події, повела до будинку, де обвинувачений став її хапати за руки, потім за її вказівкою учасники пішли до під`їзду будинку, указала де стояв автомобіль до якого вона підбігала коли намагалась уйти від обвинуваченого. Показала та прослідувала з учасниками маршрутом через арку між будинками, показала на місці де обвинувачений взяв її на руки та насильно посадив в автомобіль таксі. Також показала та пояснила яким чином обвинувачений вирвав у неї сумку, все це показувала за допомогою статиста. Тобто указувала на свої дії та дії, які вчиняв обвинувачений ОСОБА_7 . За допомогою статиста та автомобіля який був залучений як автомобіль таксі, показала яким чином ОСОБА_54 проти її заперечення усадив її в автомобіль таксі. Показала на місце де стояв друг ОСОБА_7 , куди її тянув. На автомобілі який був залучений як автомобіль таксі, показала як відчиняли двері, як обвинуаачений усадив її в авто таксі, як тримав за руку, як вона стукала у заднє скло автомобіля коли побачила працівників поліції. Зауважень від учасників слідчого експерименту не надійшло. (а.к.п.108-115 Т.2)

Посилання сторони захисту на те, що потерпіла надавала свідчення під час досудового розслідування під тиском, спростовуються наданими доказами прокурора- відповіддю Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області, згідно якої скарги протягом 2024-2025 років від ОСОБА_4 не надходили. (а.к.п.65 Т.3) та відповідю ДВБ НПУ, згідно якої за результами проведеної перевірки за обліками бази ІПНП України та канцелярією Дніпропетровського управління ДВБ НП України ОСОБА_4 зі скаргами на працівників поліції ВП №1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, у тому числі її примушення до дачі неправдивих показів у кримінальному провадженні № 12024041790000181 від 06.03.2024 року за ч.1 ст.146, ч.4 ст.186 КК України відносно ОСОБА_7 до Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України не зверталась.(а.к.п.67 Т.3)

Оцінюючи покази потерпілої ОСОБА_4 надані нею в судовому засіданні в їх сукупності з іншими доказами та матеріали справи, суд приходить до обґрунтованого сумніву в їх об`єктивності, переконливості та щирості.

Так, суд не може не звернути увагу на покази потерпілої під час судового розгляду, про те, що з боку обвинуваченого ОСОБА_7 до неї не було вчинено протиправних дій, шкоди своїми діями обвинувачений їй не спричинив, не потребувала допомоги з боку поліції.

Такі дії потерпілої, при наявності фактичних обставин на які вказувала остання у своїх заявах про вчинені відносно неї злочини обвинуваченим ОСОБА_7 , показів під час проведення слідчого експерименту за її участі, свідчень під час проведення впізнання за фотознімками особи, на переконання суду, не свідчить про її бажання, при наявності події даних злочинів, надати можливість провести об`єктивне розслідування справи та покарати винну особу. Зазначення потерпілою ОСОБА_4 про причини, які вплинули на її покази в суді, а саме те, що на неї чинив вплив потерпілий ОСОБА_5 , не є для суду переконливими та суд відноситься до них критично.

Крім того, об`єктивність та правдивість показів потерпілої ОСОБА_4 наданих в судовому засіданні, повністю спростовуються показами допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_65 , ОСОБА_51 , ОСОБА_66 , проведеними слідчими експериментами, проведеними впізнаннями особи за фотознімками, за участю потерілого та свідків.

Щодо заперечення сторони захисту про те, що ОСОБА_5 є потерпілим і цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 12024041790000181, внесеного до ЄРДР 06 березня 2024 року за ознаками ч.4 ст.186 КК України, суд вважає заперечення необґрунтованим по наступним підставам.

29.03.2024 року ОСОБА_5 звернувся до слідчого із заявою, в якій просив визнати його потерпілим і цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 12024041790000181, внесеного до ЄРДР 06 березня 2024 року за ознаками ч.4 ст.186 КК України. (а.к.п.140-141 Т.2)

Постановою слідчого від 02.04.2024 року частково задоволено клопотання ОСОБА_5 та визнано ОСОБА_5 в якості цивільного позивача. (а.к.п.142 Т.2)

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.04.2024 року частково задоволено скаргу ОСОБА_5 та зобов`язано слідчу СВ відділення поліції №1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта ОСОБА_73 залучити ОСОБА_5 до кримінального провадження № 12024041790000181, внесеного до ЄРДР 06 березня 2024 року за ознаками ч.4 ст.186 КК України.(а.к.п.177-178 Т.2)

Під час проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5 25.04.2024 року, він на місці пояснив, що станом на 06.03.2024 року він співмешкав з ОСОБА_16 . 06.03.2024 року вона зібралась до свого товариша у м.Дніпро. Оскільки вона розбила свій мобільний телфон, то він дав їй свій мобільний телефон зі своєю сім-картою та флешкою для того, щоб вона була на зв`язку. Мобільний телефн "Xiaomi Redmi 5 Plus" чорного кольору. Коробка та чекі зберігались у нього. Він дав їй для користування. Телефонував ОСОБА_15 біля 13.00 години, вона не брала слухавку. Потім на третій раз йому відповів ОСОБА_34 , як він зрозумів, він забрав у ОСОБА_23 мобільний телефон. На фоні він чув крик ОСОБА_15 що їй потрібна допомога, вона плакала. ОСОБА_7 сказав, що у нього є 10 хвилин щоб прийти до нього додому у квартиру АДРЕСА_4 для розмови. Якщо він не прийде, то буде бити ОСОБА_15 . Він прийшов на цю адресу. (показав на вікно квартири та будинок) Він стукав у двері, ніхто не відчиняв. Він почав йому телефонувати, але той не брав слухавку. Потім ОСОБА_7 відповів по телефону, якій він віддав ОСОБА_23 і сказав, щоб він чекав. Він вирішив викликати працівників поліції, оскільки чув, що ОСОБА_15 потрібна допомога. Приїхало 2 екіпажа поліції. Працівники поліції почали телефонувати ОСОБА_7 , той сказав, що не може підійти, оскільки знаходиться по АДРЕСА_2 зі своїми товаришами. Коли одні працівники поліції намагалися потрапити до квартири за місцем проживання ОСОБА_7 , інші в цей час зупинили автомобіль део ланос червого кольору "СV" таксі, який працівник поліції зупинив з пістолетом. Автомобіль зупинився і з нього зі сльозами вибігла ОСОБА_74 і побігла до нього. ОСОБА_7 був в автомобілі. Працівники поліції затримали ОСОБА_7 . Він спитав у ОСОБА_23 де його мобільний телефон. Вона сказала, що забрав чи вкрав ОСОБА_7 . Він запропонував працівникам поліції зі свого телефону набрати його другий номер. Коли вони набрали, то у ОСОБА_7 у правій кишені штанів задзвонив мобільний телефон. Він сказав, що цей телефон надежить йому, у нього є коробка, документи на нього. Працівники поліції сказала винести всі документи. Потім після затримання, вони поїхали до відділку полціії щоб все оформити. ОСОБА_74 була налякана, на ній були сліди ударів. Вона сказала, що ОСОБА_7 та його друзі погрожували в шутку ій ножем, плювали в обличчя. Ображали та не відпускали. ОСОБА_7 збирався вивозити її за Димитрівський переїзд. Один таксист відмовився везти, інший водій погодився везти. Вона просила водія таксі зупинитися. Коли проїжджали повз працівників поліції, вона почала стукати у заднє вікно автомобіля та кричати про допомогу. (Показав місце, де це відбувалось). (а.к.п.182-188 Т.2)

В судовому засіданні відтворений відеозапис слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_66 , проведений 11.03.2024 року, під час якого свідок ОСОБА_55 показав та пояснив, що 06.03.2024 року він під`їхав на автомобілі червоного кольору марки «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_4 (показав на автомобіль, який приймав участь у проведенні слідчого екесперименту і стояв там де він стояв 06.03.2024 року) став, почав телефонувати замовнику, але ніхто не відповідав. Замовлення з АДРЕСА_2 на 9 лікарню. Він побачив на лавочці сиділи молоді люди. Один з них встав і відчинив задню праву дверь його автомобіля (показав на авто). На під`їзді стояли молодий чоловік та дівчина. (підійшов до під`їзду і показав де саме вони стояли). Вони про щось розмовляли. Молодий чоловік підняв дівчину і поніс в автомобіль, двері були відчинені (показав на статистові як підняв). Хлопець насильно заштовхав. Особо дівчина не чинила опір. Посадив дівчину, сів сам і зачинив двері. Він спитав, чи все добре у них. Хлопець сказав що так. (керував діями статистів як відбувалось на місці). Дівчина в машині сказала хлопцю, чи пам`ятає він як її бив. Він насторожився, обернувся назад. Виїхав, побачив автомобіль поліції. Коли він проїжджав повз автомобіль поліції, дівчина почала просити зупинити, і почала били в заднє вікно. Хлопець наполягав на тому, щоб їхали далі наполегливо. Він зупинився. Зауважив, що дівчина сама в автомобіль не шла. Коли тільки сіли в авто, дівчина спитала куди її везуть. Він подумав, що може вона хворіє, не хоче лікуватися. Але коли побачив працівників поліції, то це його насторожило. (а.к.п. 116-121 Т.2)

В судовому засіданні відтворений відеозапис слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_65 , проведений 27.04.2024 року, під час якого свідок показав на місці та пояснив, що 06.03.2024 року він заступив на чергування СОГ ВП №1 Кам`янськго РУП. Було отримано повідомлення по лінії 102 про незаконне позбавлення волі, ОСОБА_13 повідомив, що ОСОБА_54 незаконно утримує його дівчину. Вони приїхали на адресу, вважали, що вони перебувають вдома. Але двері ніхто не відчиняв. (показав на будинок де квартира ОСОБА_7 ). Він почав обходити будинок та побачив, що назустріч йому їхав автомобіль таксі «Daewoo Lanos» червоного кольору. Спочатку він не звернув увагу. Почув, що в заднє вікно почала стукати дівчина та кричати про допомогу. Він почав зупиняти автомобіль таксі. Автомобіль трохи проїхав та зупинився. (показав як він підійшов до автомобіля). Обійшов з лівого боку, почав дивитися хто є в авто. Він зрозумів, що це саме та дівчина з приводу якої подав заяву ОСОБА_60 . Він відчив водійські двері та впевнився, що за кермом дійсно водій таксі. Коли відчинив задню ліву дверь, на нього випала та вибігла дівчина, заплакана та просила про допомогу, побігла до ОСОБА_75 . Сказала, що ОСОБА_7 на 2 під`їзді викликав таксі, насильно її посадив в авто. ОСОБА_23 сказала, що ОСОБА_7 забрав у неї мобільний телефон щоб вона нікому не телефонувала. Вже інший працівник поліції обмежив ОСОБА_38 рух, одягли кайданки згідно ст.45 ЗУ "Про національну поліцію".(а.к.п.189-194 Т.2)

В судовому засіданні відтворений відеозапис слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_69 , проведений 27.04.2024 року, під час якого свідок показав на місці та пояснив, що 06.03.2024 року він заступив на чергування СОГ ВП №1 Кам`янського РУП. Зателефонував черговий, який повідомив, що потрібна допомога іншому екіпажу, який також ніс чергування в цей день. В них був виклик на АДРЕСА_3 про незаконне позбавлення волі. Хлопець повідомив, що колишній хлопець незаконно утримує його дівчину. Вони приїхали на місце. Працівники поліції першого екіпажу вже були у під`їзді будинку, де можливо утримували дівчину. Вони ж обійшли будинок та намагалися перевірити через вікна, чи дійсно в квартирі хтось перебуває, було тихо. Ніхто не реагував на їхній стук. Почули, що на місці, де стояв автомобіль (вказав на припаркований автомобіль), вони почули крики зупинитися на вимогу поліції. Коли вони підійшли на місце, то стояв автомобіль марки Део Ланос. З задньої лівої двері вибігла дівчина, яка підбігла відразу до заявника, який також перебував на місці. Дівчина повідомила, що чоловік, який її утримував та насильно посадив в автомобіль, віз її в невідомому їй напрямку проти її волі. Вона взагалі збиралася їхати у м.Дніпро, а він її затримав біля будинку АДРЕСА_2, тримав проти її волі. Викликав таксі і насильно посадив її в автомобіль таксі. Він був не один, поруч був його друг. На задньому сидінні з правого боку також перебувала особа, якій працівники поліції спочатку запропонували вийти з автомобіля, а коли чоловік відмовився вийти, працівники поліції примусово дістали з авто, наділи кайданки. Дівчина вказала саме на цього чоловіка, що він її затримав на насильно утримував та показала ще на одного чоловіка, який підійшов на місці, що саме він перебував поруч із ним. Другого чоловіка також було затримано (він добровільно пройшов для дачі показань). Дівчина коли вийшла з автомобіля, вона була в істериці, плакала. Коли підйшла до свого хлопця, то вже заспокоїлась і почала пояснювати, що сталося, дякувала своєму хлопцеві, що викликав допомогу. Він візуально бачив, що у неї на шиї були червоні плями. Від швидкої допомоги вона відмовилась. Чи бив чи ні, дівчина не повідомляла. (а.к.п.195-200 Т.2)

Суд критично ставиться до показань наданих в судовому засіданні свідком ОСОБА_76 та не бере їх до уваги при ухвалення вироку суду, оскільки надані ним покази щодо добровільної передачі потерпілою ОСОБА_4 мобільного телефону ОСОБА_7 , щодо добровільного, без супротиву слідування потерпілою ОСОБА_4 до автомобіля таксі, спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами.

Щодо клопотання сторони захисту про визнання недопустими доказми проведені слідчі експериментуи за участю потерпілої ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_35 , свідків, суд зазначає наступне.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Разом з тим, показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту. Легітимна мета слідчого експерименту досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому. Так, метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Зі змісту протоколів проведення слідчих експериментів від 11.03.2024 року за участю потерпілої ОСОБА_4 , від 11.03.2024 року за участю свідка ОСОБА_66 , від 25.04.2024 року за участю потерпілого ОСОБА_5 , від 27.04.2024 року за участю свідка ОСОБА_65 , від 27.04.2024 року за участю свідка ОСОБА_69 , від 27.04.2024 року за участю свідка ОСОБА_61 , вбачається, що вказані слідчі дії проведені відповідно до вимог ст. 240 КПК України. Під час слідчих експериментів потерпілі та свідки не тільки розповідали, а й детально показували, в тому числі і за участю статиста відомі їм обставини вчинених кримінальних правопорушень.

Надані потерпілими та свідками показання під час слідчого експерименту відповідають фактичним обставинам, встановленим судом. Таким чином, оскільки слідчий експеримент є окремою процесуальною дією, та судом визнані допустимими доказами протоколи проведення слідчих експериментів від 11.03.2024 року за участю потерпілої ОСОБА_4 , від 11.03.2024 року за участю свідка ОСОБА_66 , від 25.04.2024 року за участю потерпілого ОСОБА_5 , від 27.04.2024 року за участю свідка ОСОБА_65 , від 27.04.2024 року за участю свідка ОСОБА_69 , від 27.04.2024 року за участю свідка ОСОБА_61 ,

Щодо речового доказу- мобільного телефону марки "Xiaomi Redmi" чорного кольору.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.03.2024 року в присутності понятих, у правій зовнішній кишені штанів ОСОБА_7 було виявлено мобільний телефон "Xiaomi Redmi", сенсорний чорного кольору, імей на сім встановити не вдалось можливим, оскільки телефон заблокований. (а.к.п.82-84 Т.2)

Згідно протоколу огляду речі від 06.03.2024 року оглянутий мобільний телефон, який запакований у поліетиленовий пакет з написом на червоній стрічці "CRI 1129180". Потерпіла ОСОБА_4 вказала, що даний мобільний телефон 06.03.2024 року відкрито грабіжницьким шляхом забрав раніше знайомий чоловік ОСОБА_7 . Потерпіла на прохання слідчого увімикнула телефон та спершу ввела пароль "НОМЕР_16", а потім ввела інший пароль "#*06#" та телефон розблокувався. Заходячи в додаток дзвінків вводиться пароль та з`явився напис: іmеі1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 . Потім вводиться комбінація "*161#" та з`являється напис "Vash nomer" НОМЕР_10. (а.к.п.71-76 Т.2)

Згідно протоколу огляду речей та документів від 13.04.2024 року оглянутий мобільний телефон, який запакований у спецпакет НПУ №RIC2222741, з написами ВП №1 КамРУП, дата пакування 06.03.2024 року. При увімкненні мобільного телефону встановлено, що іmеі: НОМЕР_2 , imei: НОМЕР_3 . в телефоні знаходиться сім-карта lifecell НОМЕР_10 . При вході у вхідні дзвінки за 06.03.2024 року встанволено, що маються пропущені дзвінки від номеру НОМЕР_11 о 13.36 год., від НОМЕР_17 о 13.39 год., від номеру НОМЕР_12 о 13.57 год, від номеру ОСОБА_12 НОМЕР_18 о 13.54, 0 14.06; о 13.17, о 13.23 - вхідний дзвінок, який тривав 31секунду, о 13.40- пропущений, о 13.46- пропущений, о 13.50- пропущений. (а.к.п.248-250 Т.2)

Суд вважає необґрунтованим посилання сторони захисту щодо сумніву у тому, що долучений до матеріалів справи речовий доказ мобільний телефон марки "Xiaomi Redmi" чорного кольору, який був наданий прокурором для огляду в судовому засіданні є тим телефоном, який був вилучений у обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки речовий доказ був належним чином упакований. При виконання вимог ст.290 КПК України, згідно протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 29.04.2024 року, обвинуваченому та його захиснику були надані для ознайомлення матеріали розслідування та речові докази, про що ними зазначено у протоколі. Зауважень не надходило.(а.к.п.213 Т.2)

У пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ зазначає, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення…. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень…. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Переконливих доводів щодо недопустимості досліджених в кримінальному провадженні доказів стороною захисту надано не було.

Суд, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, вважає докази належними та допустимими, і такими, що узгоджуються між собою.

Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 186 та ч.1 ст.146 КК України в судовому засіданні доведена повністю, і кваліфікує його дії за ч.4 ст. 186 КК України, оскільки він скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, та за ч. 1 ст. 146 КК України -незаконне позбавленні волі людини.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченого, дані про його особу, тяжкість вчинених ним злочинів.

Так, обвинувачений ОСОБА_7 в силу ст.12 КК України вчинив тяжкий злочин (ч.4 ст.186 КК України), та нетяжкий злочин ( ч.1 ст.146 ККУКраїни), в силу ст.89 КК України раніше судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, був мобілізований для проходження військової служби 07.12.2022 року на направлений у військову частину НОМЕР_13 , яку самовільно залишив 05.01.2023 року, суд також враховує досліджені в ході судового розгляду обставини справи, дані про особу обвинуваченого, відношення до вчиненого, поведінку після вчинення злочинів.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлено.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів. ( висновок № 143/1 від 06.03.2024 року про те, що ОСОБА_7 під час проведеного огляду 06.03.2024 року перебуває у стані наркотичного сп`яніння. (а.к.п.37 Т.2))

Про наявність обставини, що обтяжує показання обвинуваченого ОСОБА_7 не зазначено в обвинувальному акті,однак заявлено прокурором під час промови в судових дебатах.

Підстав для застосування статті 69 КК України судом не знайдено.

Цивільні позови по кримінальному провадженню не заявлені.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № 1969/24 від 15.04.2024 року в розмірі 260 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 в повному обсязі на підставі ст. 124 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.03.2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. (а.к.п.106 Т.2) Строк застосування з 06.03.2024 року, з дати затримання згідно до Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області суду від 07 березня 2024 року накладений арешт на майно: мобільний телефон марки " Xiaomi Redmi", імеі: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів, ВП № 1 Кам`янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області.

Речові докази: копії документів на мобільний телефон "Redmi 5" імеі: НОМЕР_2 , НОМЕР_14 ; 2 диски "DVD-R" з відеозаписами з нагрудного відеореєстратора патрульних сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Кам`янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області, що знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження, необхідно залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази: мобільний телефон марки " Redmi 5 Plus" імеі: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП № 1 Кам`янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області, необхідно повернути в розпорядження потерпілого ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369- 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 186, ч.1 ст. 146 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.4 ст. 186 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 146 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 до відбуття остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Строк покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з часу його затримання- з 06.03.2024 року.

Зарахувати засудженому ОСОБА_7 в строк відбуття призначеного судом покарання термін попереднього ув`язнення з 06.03.2024 року, до набрання вироком законної сили згідно ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути із засудженого ОСОБА_7 процесуальні витрати по кримінальному провадженню в розмірі 260 грн..

Після набрання вироком законної сили, скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області суду від 07 березня 2024 року на мобільний телефон марки " Xiaomi Redmi", імеі: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Речові докази: копії документів на мобільний телефон "Redmi 5" імеі: НОМЕР_2 , НОМЕР_14 ; 2 диски "DVD-R" з відеозаписами з нагрудного відеореєстратора патрульних сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Кам`янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області, що знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження, залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази: мобільний телефон марки "Redmi 5 Plus" імеі: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП № 1 Кам`янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області, повернути в розпорядження потерпілого ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в Дніпровський районний суд міста Кам`янського на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1