Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №400/4812/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 р. № 400/4812/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання дій протиправними та незаконними, скасування відмови від 02.05.2025 №10/5558, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містить вимоги:

визнати протиправними і незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 або відповідач) щодо організації порядку та процедури розгляду рапорту позивача про звільнення з військової служби у запас;

скасувати відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 (від 02.05.2025 № 10/5558) у звільненні позивача за його рапортом від 22.04.2025;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути і прийняти рішення за рапортом позивача від 22.04.2025 про звільнення з військової служби Збройних Сил України у запас, у відповідності до вимог законодавства, висновків суду та зі складенням акта обстеження сімейного стану.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зокрема вказав, що посадові особи відповідача не дотрималися процедури розгляду рапорту позивача та безпідставно відмовили у його задоволенні.

Відповідач позов не визнав з підстав, що викладені у відзиві.

Позивач подав відповідь на відзив.

Ухвалою від 13.05.2025 суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позову - заборонив ІНФОРМАЦІЯ_2 приймати рішення щодо здійснення переведення, переміщення, відкомандирування позивача до інших військових частин та військових підрозділів до набрання законної сили судовим рішенням.

Як встановив суд, у 2022 році позивач був призваний на військову службу за мобілізацією. У квітні 2025 року позивач проходив службу на посаді старшого стрільця взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 08.04.2025 № 112/25/428/Р (далі - Рішення від 08.04.2025) ОСОБА_2 (мати позивача) було встановлено ІІ групу інвалідності (безстроково).

22.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з рапортом (в паперовій формі) про звільнення з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю. Командир взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 рапорт не погодив.

Згідно з позовом, командир взводу охорони «… не взяв рапорт для передачі його командиру ... ІНФОРМАЦІЯ_2 … який приймає рішення про звільнення … працівник діловодства відмовилась реєструвати … рапорт …». Позивач був вимушений подати рапорт в електронному вигляді. У рапорті ОСОБА_1 послався на підпункт «г» пункту 2 частини четвертої та пункт 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232).

Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232, під час дії воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважний причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Абзацом тринадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232 встановлено, що під час дії воєнного стану військовослужбовця звільняються з військової служби у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

У рапорті перелічені додатки до нього:

паспорт;

свідоцтво про народження;

паспорт ОСОБА_2 ;

свідоцтво про розірвання шлюбу (батьків позивача);

витяг з Рішення від 08.04.2025;

висновок лікарсько-консультаційної комісії Комунального некомерційного підприємства «Баштанська багатопрофільна лікарня» Баштанської міської ради Миколаївської області від 10.04.2025 № 57 (далі - Висновок ЛКК);

запис від 10.04.2025 № 166580250/1 - інформація про первинний огляд травматологом ОСОБА_2 ;

складений 14.04.2025 депутатом Баштанської міської ради в присутності двох свідків-сусідів «Акт про встановлення факту проживання», яким зокрема встановлений факт проживання позивача з матір`ю, факт здійснення позивачем постійного догляду; факт відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд;

аркуш співбесіди.

Листом від 02.05.2025 № 10/5558 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив ОСОБА_1 про відмову у звільненні. Підстава - встановлення комісією факту наявності у ОСОБА_2 ще одного сина - ОСОБА_3 . До відзиву ІНФОРМАЦІЯ_2 додав складений 02.05.2025 комісією у складі посадових осіб «Акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати відповідний догляд» (№ 10/5555).

У відповіді на відзив ОСОБА_1 заперечив доказову силу вказаного вище акта.

У позові позивач зазначив про розрив родинних стосунків з братом (2021 рік), про те, що ОСОБА_3 «… перебуває в активному розшуку Національної поліції України за порушення мобілізаційного законодавства та органів Державної виконавчої служби … по факту родичі можуть бути а допомоги і утримання надавати не можуть і такі родичі потрапляють в категорію відсутніх осіб, які можуть здійснювати такий догляд. Сама відсутність таких осіб може передбачати їх фізичне існування і життя і передбачати та допускає наявність їх як фізосіб, але наголошує на неможливості, з ряду причин, здійснювати догляд за інвалідом …».

За твердженнями позивача, додані до рапорту документи доводять його право на звільнення.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

За змістом абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232 для звільнення військовослужбовця необхідною є сукупність умов/фактів:

1. Один з батьків військовослужбовця чи батьків дружини (чоловіка) військовослужбовця є особою з інвалідністю І чи ІІ групи.

2. Необхідним є здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю.

3. Відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення особи з інвалідністю/наявність членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення особи інвалідності, але ці члени сім`ї самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Доданими до позову доказами сукупність цих умов/фактів не доведена.

Згідно з підпунктом 26 пункту 5 додатку 19 («Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби») до затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Інструкція), у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я:

документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником ІНФОРМАЦІЯ_2;

один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»

, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Висновок суду ґрунтується на такому.

По-перше, у контексті абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232, вказані у додатку 19 до Інструкції слова «наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд», на думку суду, необхідно тлумачити таким чином, що причиною неможливості здійснення постійного догляду іншими членами сім`ї першого чи другого ступеня споріднення є те, що ці інші особи самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної команди чи лікарського-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Докази того, що брат позивача сам потребує постійного догляду, відсутні.

Верховний Суд у постанові від 27.02.2025 у справі № 380/16966/24 вказав:

«… для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:

- відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;

- інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

61. Таким чином «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причини (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону …».

Повідомлені позивачем обставини не доводять реальну неможливість ОСОБА_3 з об`єктивних причин доглядати за матір`ю.

По-друге, як вказано вище, відповідно до Інструкції, про потребу у постійному догляді зазначається або у висновку медико-соціальної експертної комісії (рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи), або у висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Рішенням від 08.04.2025 експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи потребу ОСОБА_2 у постійному догляді не визначила (підпункт 17.1.3).

У Висновку ЛКК зазначені діагнози ОСОБА_2 , а також те, що «… хвора потребує постійного стороннього догляду терміном на 1 (один) рік …».

У пункті 3 розділу ІІІ затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.04.2008 № 189 «Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності» (далі - Порядок) вказано, що основних завдань ЛКК належить:

видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи, відповідно до вимог пункту 4 розділу IV цього Порядку;

здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності;

надання до МСЕК документів хворого, направленого на огляд та обстеження;

вжиття заходів щодо перевірки та усунення недоліків у суб`єкта господарювання, що були виявлені за результатом перевірки уповноваженими лікарями, перелік яких затверджується правлінням Пенсійного фонду України, обґрунтованості медичних висновків про тимчасову непрацездатність (у разі звернення керівника суб`єкта господарювання);

участь у встановленому порядку у засіданнях МСЕК.

Цим Порядком (пункт 4 розділу IV) встановлено, що ЛКК видає такі документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи:

форму рішення для встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання з умовами праці відповідно до вимог, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві»;

висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитини хвора на цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною 16-річного віку.

Доданий до рапорту ОСОБА_1 . Висновок ЛКК складений за формою, яка не передбачена наказом Міністерства хорони здоров`я України від 14.02.2012 № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкції щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування».

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 № 407 були затверджені:

форма первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» та інструкцію щодо її заповнення;

форма первинної облікової документації № 080-2/о «Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» та інструкцію щодо її заповнення.

Доданий до рапорту ОСОБА_1 . Висновок ЛКК не відповідає ані формі № 080-4/о, ані формі 080-2/о. Крім того, цими формами (станом на квітень 2025 року) було передбачено, що вказані висновки надаються для одержання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, а ЛКК рекомендує соціальні послуги: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома, отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.

Отже, норми законодавства, що були чинними у квітні 2025 року, не передбачали визначення ЛКК потреби особи в постійному сторонньому догляді, тому Висновок ЛКК не є допустимим доказом на підтвердження потреби ОСОБА_2 в постійному догляді.

Рішенням від 08.04.2025, про що вказано вище, така потреба не визначена.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод ті інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд за матеріалами адміністративної справи не встановив наявність у позивача права на звільнення з військової служби з підстави, що вказана у рапорті, що, відповідно виключає факту порушення цього права відповідачем.

З урахуванням цього суд не оцінював доводи ОСОБА_1 про неналежне проведення відповідачем обстеження сімейного стану військовослужбовця, про відсутність, на думку позивача, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження факту наявності іншої особи, яка може здійснювати догляд за ОСОБА_2 тощо.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 139, 241- 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безспосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна