Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №640/1175/19 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 рокусправа № 640/1175/19

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої - судді Потабенко В.А.,

за участі секретаря судового засідання – Согор А.Н.,

представника позивача – Гавриленка Р.М., згідно з договором,

представника відповідача – Федоряки І.М., згідно з наказом,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (далі – ТзОВ "Славутич", позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві, від 09.01.2018 № 0017871209 (форма "Ш") про сплату штрафу у розмірі 20% у сумі чотириста сімнадцять тисяч вісімсот чотири грн. 04 коп.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвіновою А.В. 28.01.2019 прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №640/1175/19.

16.05.2019 суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України.

21.09.2019 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Разом з тим, відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. За результатами розгляду матеріалів перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення — рішення від 09.01.2018 №0017871209 про донарахування штрафної санкції за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб у розмірі 417804 грн.04 коп. у розмірі 20% за затримку сплати грошового зобов`язання (2089020,18 грн. Х 20%), (дані щодо погашення сум податкового боргу та інформація щодо несвоєчасної сплати, кількості днів порушення та застосованих штрафних санкцій наведено в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафних санкцій).

07.06.2019 від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, які мотивовані тим, що ТзОВ «Славутич» 12.02.2015 до ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві надана звітна податкова декларація з плати за землю на 2015 рік № 9013950587, згідно з якою узгоджено податкове зобов`язання по орендній платі за землю на 2015 рік в розмірі 1846187,83 грн. з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями в розмірі 453848,99 грн. 13.08.2015 ТзОВ «Славутич» надана уточнююча податкова декларація з плати за землю на 2015 рік № 9170884553, згідно з якою податкові зобов`язання по орендній платі за землю за липень-грудень 2015 року були скориговані до зменшення на 153848,94 грн. щомісяця.

14.01.2022 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, які мотивовані тим, що як зазначалося позивачем у позовній заяві, зокрема стосовно накладення штрафних санкцій за несплату орендної плати в серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2015 року, відповідно до уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2015 рік, ТзОВ "Славутич" не задекларував сплату орендної плати у серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2015 року, а тому сума орендної плати в серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2015 року не є узгодженою сумою грошового зобов`язання. Відповідачем вказане твердження за змістом його доводів ніяким чином не спростовані. Разом із цим, слід також зазначити, що зі змісту акту перевірки від 21.11.2017 № 19248126-15-12-09-19/16458439, контролюючим органом взагалі не досліджувалося дане питання. За змістом вказаного акту перевірки взагалі не можливо достовірно встановити наявність факту пропущеного строку сплати орендної плати за землю позивачем, термін такої несплати, суму грошового зобов`язання. фактичне погашення податкового зобов`язання, схему її розрахунку, тощо. За даним актом також не зрозумілим є і спосіб дослідження контролюючим органом питання щодо несплати ТзОВ "Славутич" податкових зобов`язань, так як останній не містить жодних посилань на період за яким було здійснено перевірку, податкові декларації позивача, за якими така перевірка могла би проводитися, тощо. Відповідачем визначено штраф у розмірі 30769,80 грн. за несплату податкового зобов`язання у розмірі 153848,99 грн., що стосується орендної плати у липні 2015 року, яке в свою чергу було визначене у поданій ТзОВ "Славутич" податковій декларації у розмірі 64517,32 грн. Тобто, вказаний акт камеральної перевірки складений контролюючим органом без повного та достатнього дослідження факту вчинення чи невчинення збоку ТзОВ "Славутич" порушення вимог Податкового кодексу України, та зміст акта жодним чином не відображає суті порушення, про яке зазначає контролюючий орган, що є підставою для визнання податкового повідомлення-рішення, складеного на підставі даного акту таким, що не відповідає вимогам законодавства, а відтак і таким, яке підлягає скасуванню.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судова справа передана Львівському окружному адміністративному суду.

За результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Потабенко В.А.

Ухвалою від 24.02.2025 суддя прийняла справу до розгляду.

Ухвалою від 25.03.2025 суд позов ТзОВ «Славутич» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення залишив без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 скасовано.

Ухвалою від 30.03.2026 суддя прийняла справу до розгляду.

08.04.2026 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що аналізуючи позовну заяву платника податків так і не можливо зрозуміти чому не був виконаний податковий обов`язок, та не наведено жодної обставини з якої причини позивач порушив дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, а отже ще раз підтверджується той факт, що штрафні санкції які застосовані до ТзОВ «СЛАВУТИЧ» є законним та обґрунтованим з огляду на вищевикладене. Таким чином, відповідно до вищезазначеного Головного управління ДФС у м. Києві правомірно винесено податкове повідомлення – рішення форми «Ш» від 09.01.2018 №0017871209 про донарахування штрафної санкції за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб у розмірі 417804,04 грн., виконавши обов`язок визначений ст. 19 Конституції України та законами України, а доводи, на які позивач посилається у своїй позовній заяві не спростовують виявленні порушення контролюючим органом та не можуть прийматися до судом.

14.04.2026 від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, які мотивовані тим, що відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків . У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, діючої в період проведення камеральної перевірки, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

15.04.2026 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, які мотивовані тим, що позивач не декларував свій обов`язок по щомісячній оплаті орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:109:0009 у період з серпня 2015 по грудень 2015 року. Позивач декларував свій обов`язок по оплаті орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:109:0009 за 2016 рік. Договір оренди було розірвано за рішенням суду та ТзОВ «Славутич» було позбавлено можливості користуватись відповідною земельною ділянкою, 13.08.2015 ТзОВ «Славутич» подало уточнену податкову декларація з плати за землю згідно якої було зменшено до нуля задеклароване зобов`язання з оплати орендної плати за частину липня по грудень 2015 року, а за 2016 рік податкова декларація з плати за землю не подавалась взагалі. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 у справі №910/5394/15-г, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2017, у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТзОВ "Славутич" про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки. Таким чином, при проведенні перевірки та при прийнятті рішення про притягнення ТзОВ «Славутич» до відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань із плати за землю не були прийняті до уваги фактичні обставини, зокрема той факт, що через набуття чинності рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 по справі №910/5394/15-г ТзОВ «Славутич» не мав зобов`язання по оплаті орендної плати взагалі.

23.04.2026 від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, які мотивовані тим, що уточнююча декларація сама по собі не є джерелом сплати податкового зобов`язання, однак її подання призводить до зміни облікового стану рахунків платника податку, зокрема: зменшення заборгованості або зменшення податкових зобов`язань. П.1 підрозділ 1 розділу ІІ «Порядку ведення органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженим Міністерством фінансів України від 12.01.2021 №5, передбачено, що з метою забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску в інтегрованій картці платника ДПС відкривається ІКП за кожним кодом класифікації доходів бюджету/технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС. ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікової операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Протокольною ухвалою від 15.04.2026 суд допустив до участі у справі правонаступника Головного управління ДФС у м. Києві – Головне управління ДПС у м. Києві (далі – ГУ ДПС у м. Києві, відповідач).

Протокольною ухвалою від 29.04.2026 суд закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечив, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ТзОВ «Славутич» (код ЄДРПОУ 16458439) 12.02.2015 до ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві подана звітна податкова декларація з плати за землю на 2015 рік № 9013950587, згідно з якою узгоджено податкове зобов`язання по орендній платі за землю на 2015 рік в розмірі 1846187,83 грн. з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями в розмірі 453848,99 грн.

13.08.2015 ТзОВ «Славутич» подана уточнююча податкова декларація з плати за землю на 2015 рік № 9170884553, згідно з якою податкові зобов`язання по орендній платі за землю за липень-грудень 2015 року були скориговані до зменшення на 153848,94 грн. щомісяця., тобто становили 0 грн.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що Головне управління ДФС у м. Києві на підставі п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 та в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю ТзОВ «СЛАВУТИЧ» за період з 30.12.2014 по 21.11.2017, за результатами якої було складено акт камеральної перевірки від 21.11.2017 за №19248/26-15-12-09-19/16458439.

Камеральною перевіркою було встановлено, що платником податку несвоєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги п. 287.3 cт. 287 ПК України. Відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених податковим законодавством а саме передбачена статтею 126 ПК України.

Головне управління ДФС у м. Києві прийняло податкове повідомлення – рішення форми «Ш» від 09.01.2018 №0017871209 про донарахування штрафної санкції за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб у розмірі 417804,04 грн. у розмірі 20% за затримку стати грошового зобов`язання (2089020,18 грн., * 20%).

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору, суд застосовує такі норми права.

Ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ПК України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Стосовно тверджень позивача про те, що відповідачем порушено порядок і строк, передбачені п. 42.1 ст. 42 ПК України, суд зазначає таке.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та додану вартість даних системи електронного адміністрування податку (даних центрального органу на виконавчої влади, що реалізує державну політику сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, додану вартість, у в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 86.2 ст. 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.1 ст. 42 ПК України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПК України (п. 58.3 ст. 58 ПК України).

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац перший п. 58.2 ст. 58 ПК України).

З урахуванням п.п. 3 п. 3 розділу III Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, надсилання податкового повідомлення-рішення платникам податків в електронній формі здійснюється починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем впровадження у роботу відповідного програмного забезпечення. Контролюючий орган засобами електронного зв`язку в електронній формі надсилає в Електронний кабінет платнику податків копії наказів про проведення перевірок, повідомлення про проведення перевірок, акти (довідки) перевірок, відповідні запити та інші документи, складені у зв`язку з проведенням та за результатами перевірок і звірок, ППР, які є доступними для платника податків у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

У відповідності до п. 86.8 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як зазначає представник позивача, ТзОВ «СЛАВУТИЧ» не отримувало податкового повідомлення за місцем реєстрації, а також на електронну адресу, а дізналось про існування такого під час судового розгляду справи про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.08.2018 № 0556891212 (форма «Ш») про сплату штрафу у розмірі 20% у сумі 217542,98 грн.

Як зазначає представник відповідача, відповідно до ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті. Відповідно до постанови Верховного Суду від 14.07.2022 по справі №120/479/21-а, то колегія суддів зазначила, що добросовісний платник податків, зобов`язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов`язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних наслідків та зауважила, що аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 140/30/20 та у постанові Верховного Суду від 21.08.2024 у справі №280/10147/23. Відповідач вказує на те, що акт камеральної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю ТзОВ «СЛАВУТИЧ» за період з 30.12.2014 по 21.11.2017 від 21.11.2017 за №19248/26-15-12-09-19/16458439 та податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 09.01.2018 року №0017871209 на загальну суму штрафних санкцій 417804,04 грн., які були направлені на адресу платника податків рекомендованим повідомленням про вручення, однак було повернуто на адресу контролюючого органу із відміткою про «закінчення терміну зберігання». Отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 09.01.2018 №0017871209 (форма "Ш") вважається належно врученим, оскільки відповідачем виконано обов`язок із його надіслання позивачу.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 137.4 ст. 137 ПК України передбачено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня: податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 57.1 ст. 57 ПК України вказує, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Відповідно до п. 11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Суд звертає увагу, що позивачем самостійно обчислено суми податкових зобов`язань з земельного податку, які задекларовано у податкових деклараціях з 30.12.2014 по 21.11.2017, а, отже, позивач і був обізнаний з обов`язком сплатити такі суми у встановлений ПК України строк.

Стосовно тверджень позивача про те, що відповідачем порушено строк, передбачений п. 102.1 ст. 102 ПК України, то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п.п. 14.1.265 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.39 ПК України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Суд вказує на те, що у справі, що розглядається, камеральна перевірка не стосувалася випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПК України, а також вказана перевірка не стосувалася проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Отже, право на проведення вказаної перевірки обмежується строком у 1095 днів.

Суд погоджується із твердженнями представника позивача, відповідно до яких суми штрафних санкцій включені до оскарженого рішення з пропущенням строку давності, а саме штраф у розмірі 19825,11 грн. (граничний строк сплати 30.12.2024) та штраф у розмірі 4105,91 грн. (граничний строк сплати 30.12.2014), оскільки строк проведення перевірки та застосуванню цих штрафних санкцій сплинув 29.12.2017, а оскаржене рішення складене 09.01.2018.

Таким чином, позивач повинен вважатися вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені) за вказані порушення, а тому оскаржене рішення у вказаній частині, 23931,02 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно тверджень позивача про те, що відповідачем не враховано подану уточнену податкову декларацію з плати за землю, суд зазначає наступне.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій (п. 286.2 ст. 286 ПК України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації, не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПК України).

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПК України).

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як встановив суд, ТзОВ «Славутич» до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, платником податку 12.02.2015 було надано звітну податкову декларацію з плати за землю на 2015 рік №9013950587, згідно з якою узгоджено податкове зобов`язання по орендній платі за землю на 2015 рік в розмірі 1846187,83 грн., з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями в розмірі 453 848,99 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2015:

- розірвано договір оренди земельної ділянки площею 9,43 га (у тому числі площею 5,29 га від водною акваторією) на Набережно-Печерській дорозі, 2 у Печерському районі м. Києва, укладений від 20.10.2005 між Київською міською радою (01044, вул. Хрещатик, 36 м. Київ, код ЄДРПОУ 22883141) та ТзОВ "Славутич" (03040, пр.-кт 40-річчя Жовтня, буд. 94/1, офіс 37, код ЄДРПОУ 16458439), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.10.2005 за № 82-6-00322.

- зобов`язано ТзОВ "Славутич" (03040, пр.-кт 40-річчя Жовтня, буд. 94/1, офіс 37, код ЄДРПОУ 16458439) повернути Київській міській раді (01044, вул. Хрещатик, 36 м. Київ, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 9,43 га (у тому числі площею 5,29 га від водною акваторією) кадастровий номер 8000000000:90:109:0009, яка розташована на Набережно Печерській дорозі, 2 у Печерському районі м. Києва;

- стягнуто з ТзОВ "Славутич" (03040, пр.-кт 40-річчя Жовтня, буд. 94/1, офіс 37, код ЄДРПОУ 16458439) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2436,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 апеляційну скаргу ТзОВ "Славутич" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 у справі №910/5394/15-г залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 у справі №910/5394/15-г - без змін.

13.08.2015 ТзОВ «Славутич» було надано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю на 2015 рік №9170884553, згідно з якою податкові зобов`язання по орендній платі за землю за липень-грудень 2015 року були скориговані шляхом зменшення з 153848,94 грн. щомісяця до 64517,32 грн. за липень 2015 року та до 0,00 грн за серпень-грудень 2015 року.

Водночас, відповідач вказує на те, що інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. Розділом ІV Порядку №422 регламентовано порядок відображення в ІКП показників щодо податкових зобов`язань, визначених самостійно платниками податків та контролюючими органами у випадках, не пов`язаних із порушенням податкового законодавства. Відповідно до п. 1 глави 4 розділу ІV Порядку №422 для відображення в ІКП даних звітних документів використовуються облікові показники (операції) щодо нарахування/зменшення/збільшення/виключення з обліку. Звітні документи зі статусом «Повністю введено» (крім документів зі станами обробки «Вважається неподаним» або «Історія подання») автоматично обробляються інформаційною системою органів ДФС в частині відображення даних, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетом, в ІКП. Згідно з п. 2 глави 4 розділу ІV Порядку №422 дані Звітних документів зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов`язання за такими Звітними документами, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов`язань за такими Звітними документами. Розділом V Порядку № 422 регламентовано порядок перенесення до ІКП визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов`язань, податкових, митних та інших платежів та методи контролю відповідності показників результатів контрольно-перевірочної роботи даним ІКП. Відповідно до відомостей з інтегрованої картки платника по орендній платі за землю з юридичних осіб (КБК 18010600) податковий борг на суму 153848,99 грн., що виник станом на 02.03.2015, погашений платником 16.03.2017 платіжним дорученням від 16.03.2017 № 1; податковий борг на суму 153848,99 грн., що виник станом на 30.03.2015, погашений платником 16.03.2017 платіжним дорученням від 16.03.2017 № 1; податковий борг на суму 153848,99 грн., що виник станом на 30.04.2015, погашений платником 16.03.2017 платіжним дорученням від 16.03.2017 № 1; податковий борг на суму 153848,99 грн., що виник станом на 30.05.2015, погашений платником 16.03.2017 платіжним дорученням від 16.03.2017 № 1; податковий борг на суму 153848,99 грн., що виник станом на 30.06.2015, погашений платником 16.03.2017 платіжним дорученням від 16.03.2017 № 1; податковий борг на суму 153848,99 грн., що виник станом на 30.07.2015, погашений платником 16.03.2017 платіжним дорученням від 16.03.2017 № 1; податковий борг на суму 153848,99 грн., що виник станом на 30.08.2015, погашений платником 16.03.2017 платіжним дорученням від 16.03.2017 № 1; податковий борг на суму 153848,99 грн., що виник станом на 30.09.2015, погашений платником 16.03.2017 платіжним дорученням від 16.03.2017 № 1; податковий борг на суму 153848,99 грн., що виник станом на 30.10.2015, погашений платником 16.03.2017 платіжним дорученням від 16.03.2017 № 1; податковий борг на суму 153848,99 грн., що виник станом на 30.11.2015, погашений платником 16.03.2017 платіжним дорученням від 16.03.2017 № 1; податковий борг на суму 153848,99 грн., що виник станом на 30.12.2015, погашений платником 16.03.2017 платіжним дорученням від 16.03.2017 № 1; податковий борг на суму 153848,99 грн., що виник станом на 30.01.2016, погашений платником 16.03.2017 платіжним дорученням від 16.03.2017 № 1.

Як вже встановив суд, 13.08.2015 ТзОВ «Славутич» було надано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю на 2015 рік №9170884553, згідно якої податкові зобов`язання по орендній платі за землю за липень-грудень 2015 року були скориговані шляхом зменшення з 153848,94 грн. щомісяця до 64517,32 грн. за липень 2015 року та до 0,00 грн. за серпень-грудень 2015 року.

Суд вказує на те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено лише із врахуванням звітної податкової декларації з плати за землю на 2015 рік №9013950587, згідно з якою узгоджено податкове зобов`язання по орендній платі за землю на 2015 рік в розмірі 1846187,83 грн., з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями в розмірі 453848,99 грн.

Водночас, відповідач не навів жодних доказів та правових підстав щодо неврахування уточнюючої податкової декларації з плати за землю на 2015 рік №9170884553 під час проведення камеральної перевірки, що вказує на протиправність оскарженого рішення у вказаній частині, 184618,80 грн. (серпень-грудень 2015 року).

Стосовно правомірності оскарженого рішення за порушення, що не охоплюється уточнюючою декларацією, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до абз. 1 п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Суд звертає увагу на те, що порушення, що є предметом судового розгляду, мали триваючий і повторюваний характер, а платник податків фактично здійснював господарську діяльність протягом усього спірного періоду. Це свідчить, що він мав реальну можливість належним чином виконувати свій податковий обов`язок, але з власних суб`єктивних причин цього не зробив.

З урахуванням викладеного суд резюмує, що позивач жодними належними та допустимими доказами не спростував факту допущеного ним податкового правопорушення, що полягає у порушенні граничних термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання описаних в акті перевірки, тому притягнення позивача податковим повідомленням-рішенням від 09.01.2018 № 0017871209 (форма "Ш"), до фінансової відповідальності за такі порушення, у розмірі 209254,26 грн., є правомірними.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 09.01.2018 № 0017871209 (форма "Ш") у частині накладення штрафу у розмірі 20% у розмірі 208549 (двісті вісім тисяч п`ятсот сорок дев`ять) гривень 78 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011; адреса: 04116, Україна, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (код ЄДРПОУ 16458439, адреса: 01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 2) судовий збір у сумі 3128 (три тисячі сто двадцять вісім) гривень 25 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 07.09.2026.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна