Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №380/60/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 рокусправа № 380/60/26

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якому просить:

визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у задоволенні рапорту від 20.11.2025 ОСОБА_1 про звільнення з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт від 20.11.2025 року ОСОБА_1 про звільнення з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» згідно висновків наданих судом.

Аргументи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 20.11.2025 подав на ім`я командування рапорт про звільнення його з військової служби за сімейними обставинами, а саме відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». 27.11.2025 позивачу надійшла відповідь №5/28/3205 від військової частини НОМЕР_1 про відмову у задоволенні рапорту. У відповіді відповідача зазначено, що відповідно до акту обстеження сімейного стану військовослужбовця, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.11.2025 року №15756, у тестя позивача - ОСОБА_2 присутні члени сім`ї другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд за особою з інвалідністю, а саме онука ОСОБА_3 .

Позивач стверджує, що ним долучено до рапорту усі необхідні підтверджуючі документи про право на звільнення з військової служби за сімейними обставинами. Тесть позивача - ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджують такі документи: пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 , витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу №64/25/1040/В від 13.05.2025, висновок №590 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, висновок ЛКК №590 від 27.06.2025 року. Теща позивача - ОСОБА_4 також є особою з інвалідністю ІА групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 , витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №59/25/3309/В від 21.10.2025, висновком №571 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, висновком ЛКК №571 від 10.06.2025. ОСОБА_4 , і ОСОБА_2 потребують отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Донька позивача - ОСОБА_3 є студенткою Дрогобицького механіко-технологічного фахового коледжу, денної форми навчання. ОСОБА_3 працює на посаді адміністратора в ресторані «Тандир» з 01.09.2023 по теперішній час. Син позивача - ОСОБА_5 , є неповнолітним, син позивача - ОСОБА_6 є особою з інвалідністю з дитинства. У батьків дружини позивача є брат – ОСОБА_7 , який проживає за межами України, відтак фізично не здатний забезпечити батьку належний догляд. Згідно виданої довідки від 07.11.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 проживають такі особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Відтак, ОСОБА_3 не проживає спільно із сім`єю, що свідчить про те, що вона не має можливості забезпечити належний догляд тещі та тестю позивача.

Позивач вважає, що він має усі передбачені законом підстави на звільнення з військової служби.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, вказав, що ні Сімейний кодекс України, ні Закон “Про соціальні послуги”, ні інші нормативні акти не обмежують кількість осіб, за якими може доглядати одна фізична особа. У тестя військовослужбовця, ОСОБА_2 , є член сім`ї першого ступеня спорідненості, а саме дружина позивача – ОСОБА_10 (донька тестя), яка займається забезпеченням догляду за дитиною з особливими потребами, а також надає догляд та утримує матір з інвалідністю. Так як дружина позивача не потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, факт догляду за дитиною з особливими потребами та утримання матері з інвалідністю, не позбавляє її права (і обов`язку) доглядати за іншими особами, якщо в цьому є медична потреба. ОСОБА_1 не додав документів, які б засвідчували інвалідність особи першого ступеня споріднення - сина ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , чи його потребу у постійному догляді, який відповідно до Сімейного кодексу України зобов`язаний здійснювати догляд за своїм батьком, а факт проживання за кордоном, не звільняє його від обов`язку здійснення догляду (утримання) рідного батька, більше того він має повне право та змогу вільно пересуватися між країнами для фактично здійснення догляду. Позивач до рапорту не подав документів, які б засвідчували інвалідність особи другого ступеня споріднення онуки ОСОБА_2 – ОСОБА_3 .

Відповідач вважає, що відмова у задоволенні рапорту ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_1 є правомірною, просить відмовити у задоволенні позовних вимог

Встановлені обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді головного сержанта 2 роти інженерної підтримки батальйону інженерної підтримки Військової частини НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 20.11.2025 подав командиру 2 роти інженерної підтримки батальйону інженерної підтримки військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення його з військової служби за сімейними обставинами, а саме відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

27.11.2025 Військова частина НОМЕР_1 надала ОСОБА_1 відповідь №5/28/3205 про відмову у задоволенні рапорту. У відповіді відповідача зазначено, що відповідно до акту обстеження сімейного стану військовослужбовця, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.11.2025 року №15756, що у тестя позивача ОСОБА_2 присутні члени сім`ї другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд за особою з інвалідністю, а саме онука ОСОБА_3 .

Не погодившись з відмовою у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби позивач звернувся до суду

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України Про військовий обов`язок і військову службу № 2232-XII від 25.03.1992 (далі Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами першою, другою статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII і залежать від виду військової служби.

Підстави припинення (розірвання) контракту, та звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, передбачені частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з п.п. «г» п. 5 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

У свою чергу абзац тринадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті ст. 26 Закону № 2232-ХІІ передбачає, що під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Пунктом 5 Додатку 19 до Інструкції № 170 визначено перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме подаються:

копія аркуша бесіди;

копія рапорту військовослужбовця;

копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років);

документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин

22) у разі наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати:

документ, що підтверджує родинні зв`язки (копія свідоцтва про шлюб, копія свідоцтва про народження особи або дружини (чоловіка));

один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка) батьків особи чи її дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;

документи, що підтверджують відсутність інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати (копія свідоцтва про розірвання шлюбу батьків, копія свідоцтва про смерть одного з батьків або копія рішення суду про визнання одного з батьків безвісно відсутнім або оголошення померлим, або копія рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або копія вироку суду, за яким особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховувала та утримувала дитину (копія рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України) та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

Визначення осіб, які відносяться до членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення, надано у Податковому кодексі України, відповідно до пп. 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПК України якого членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої; членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Частиною першою статті 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» діти зобов`язані піклуватися про батьків похилого віку, подавати їм допомогу і підтримку, в разі необхідності здійснювати догляд за ними.

Як слідує з матеріалів справи позивач - ОСОБА_1 подав рапорт від 20.11.2025 на звільнення з військової служби, покликаючись на потребу у здійсненні догляду за ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю ІІ групи (батько дружини позивача).

Підставою для відмови у задоволенні рапорту позивача від 20.11.2025 відповідач – Військова частина НОМЕР_6 вказала те, що позивач не надав усіх документів, які б підтверджували відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд ОСОБА_2 .

Суд встановив таке.

Склад сім`ї позивача: ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дружина позивача), ОСОБА_5 (син, 30.10.2013), ОСОБА_6 (дочка, 27.04.2016), ОСОБА_3 (дочка, ІНФОРМАЦІЯ_4 )

Батьки дружини - ОСОБА_2 (батько дружини позивача), ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 (мати дружини позивача).

У батьків дружини позивача є також син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно виданої довідки КП «Управитель ЖЕО» від 07.11.2025 № 440 за адресою: АДРЕСА_1 проживають наступні особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дружина позивача) є опікуном дитини з інвалідністю з дитинства ОСОБА_6 згідно посвідчення серії ДДА від 07.11.2023 № 142435.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає в АДРЕСА_2 . Відповідно до витягу від Дрогобицької територіальної громади від 23.10.2025 № 2025/0115618064 та довідки про здобувача освіти №798317 та дійсна до 03.09.2027 навчається у Дрогобицькому механіко-технологічному фаховому коледжі, а також працює адміністратором в ресторані «ТАНДИР» згідно довідки №2 від 31.10.2025.

ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи (Витяг з рішення експертної команди № 64/25/1040/В від 13.05.2025), потребує постійного стороннього догляду (Висновок ЛКК КНП Дрогобицька міська поліклініка № 590 від 27.06.2025).

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , є особою з інвалідністю 1 групи відповідно до рішення експертної команди від 21.10.2025 № 59/25/3309/В, потребує постійного догляду згідно висновку ЛКК КНП Дрогобицька міська поліклініка № 571 від 20.06.2025.

ОСОБА_7 , постійно проживає в Чеській республіці згідно довідки ІС 614990013 АДРЕСА_3 .

За наведених фактичних даних у батька дружини позивача ОСОБА_2 є син - ОСОБА_7 та дочка – ОСОБА_9 , які є працездатними особами і зобов`язані відповідно до закону утримувати батька, а також онука ОСОБА_3 (особа другого ступеня споріднення), яка є повнолітньою та працездатною.

Проживання сина позивача за кордоном не позбавляє його обов`язку здійснювати догляд та піклуватись про своїх непрацездатних батьків.

Суд наголошує, що для звільнення військовослужбовця зі служби з підстави необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, військовослужбовцем подається обґрунтований рапорт до якого додаються докази, які підтверджують відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення в особи яка потребує постійного догляду.

Поняття "відсутність" охоплює не лише фізичну відсутність особи, а й її нездатність виконувати обов`язки з догляду через об`єктивні обставини (перебування в полоні, відбування покарання, здійснення військової служби тощо).

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.02.2025 у справі № 380/16966/24.

У матеріалах справи відсутні належні й допустимі докази, які б доводили, що дочка та син ОСОБА_2 , а також онука – ОСОБА_3 не можуть здійснювати постійний догляд за ним, оскільки самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, як визначено у абзаці 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII.

Отже, позивач не надав усіх документів, які б підтверджували наявність підстав для звільнення з військової служби, тому відповідач правомірно відмовив у задоволенні рапорту ОСОБА_1 .

За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими, у зв`язку із чим у задоволенні позову належить відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Судові витрати стягненню не підлягають

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна