Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №380/22750/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 рокусправа № 380/22750/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТОТ" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "ТОТ" (далі – позивач, ТОВ фірма "ТОТ") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.12.2025 № 00/45523/0902.

Ухвалою від 24.11.2025 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ГУ ДПС у Львівській області на підставі акта від 13.08.2025 № 37111/13-01-09-02/20790375 прийняте податкове повідомлення - рішення від 03.10.2025№ 00/45523/0902 за платежем адміністративні штрафи та інші санкції. на суму - 32 000,00 грн. Вказаним рішенням, на думку ГУ ДПС у Львівській області, було встановлено незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу (ТС)В Фірма «ТОТ») подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального.

Як вбачається із змісту наказу № 4558-ПП відповідач не конкретизував суть порушення, окрім загальних положень та зазначено лист ДПС України. Жоден документ заначений у наказі № 4558-ПП, а саме лист ДПС України від 29.07.2025 № 18713/7/99-00-09-03-01-07 та Додаток до вищевказаного наказу № 4558-ПП, не вручалися позивачу, а отже відсутні будь-які підстави, для призначення і проведення фактичної перевірки позивача відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Відтак, фактична перевірка проведена протиправно, без наявних правових підстав для її призначення, а відтак податкове повідомлення рішення прийняте за її наслідками є протиправним та підлягає скасуванню.

ТОВ Фірма «ТОТ» вчасно подавало до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику засобами електронного зв`язку дані, передбачені пп. 230.1.3 п.2 30.1 ст. 230 ПК України, у перший робочий день після вихідних бухгалтерією товариства, що не є порушенням терміну, встановленого пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 22.12.2025 (вх. № 101087), у якому зазначає, що застосовуючи правові висновки Верховного Суду у постанові від 10.03.2025 у справі №520/525/20 до спірних правовідносин у даній справі, відповідно до відповідного підпункту пункту 80.2 статті 80 ПК України, просить суд врахувати, що Головне управління ДПС у Львівській області мало підстави визначенні підпунктом 80.2.5, пункту 80.2 статті 80 ПК України для прийняття наказу Головного управління ДПС у Львівській області. Як вбачається із фактичних обставин справи посадові особи відповідача були допущені до проведення фактичної перевірки за місцем здійснення позивачем господарської діяльності; така перевірка була проведена; під час їх проведення на вимогу ревізорів, уповноважена особа позивача надавала наявні документи. Отже, формулювання підстав перевірки в наказі надавало об`єктивного розуміння того, що підставою для проведення перевірки є саме здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері здійснення платниками податків розрахункових операцій.

При проведенні фактичної перевірки встановлено факт несвоєчасно подання позивачем Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі з уніфікованим номером № 1002413, в кількості 32 електронних документів за період з 03.01.2025 по 08.08.2025. Просить відмовити у задоволення позову.

Представник позивача подав відповідь на відзив від 26.12.2025 (вх. № 102515), у якому зазначає, що долучена відповідачем інформація про дні, в які акцизний склад ТОВ Фірма «ТОТ» не працює, повністю відповідає даним, які надані позивачем в позовній заяві, а саме підтверджує дані 33 «Довідок про розпорядника акцизного складу пального ...» про дні, в які не працював акцизний склад ТОВ Фірма «ТОТ» в період з 03.01.20205 по 08.08.2025. Таким чином відповідач визнає ті обставини, що позивачем належним чином та у повному обсязі подавалася інформація про дні, в які акцизний склад ТОВ Фірма «ТОТ» не працює. Інформація про дні, в які акцизний склад ТОВ Фірма «ТОТ» не працює міститься у відповідних Довідках про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри, які належним чином оформлялися та направлялися до податкового органу. Такі Довідки у кількості 33 документів долучені до матеріалів даної справи.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 04.08.2025 № 4558-ПП «Про проведення фактичних перевірок», з метою посилення контролю за виробництвом та обігом пального і запобігання порушень у сфері оптової та роздрібної торгівлі пальним, на підставі статей 20, 61 62, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), статті 16 Закону України від 19.11.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, шо використовуються В' електронних сигаретах та пального» (із змінами та доповненнями), статті 72 3акону України від 18.06.2024 № 3 17-ІX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та відповідно до здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), та відповідно до листа ДПС України від 29.07.2025 № 18713/7/99-00-09-03-01-07, наказано провести з 04.08.2025 по 13.08.2025 фактичні перевірки суб`єктів господарювання за адресами відповідно до додатку.

Згідно з витягом з Додатку 1 до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 04.08.2025 № 4558-ПП зазначено Фірма «ТОТ», ЄДРПОУ 20790375, м. Львів, вул. Ковельська,109.

Запитом від 07.08.2025 відповідач повідомив позивача про необхідність надати документи згідно з переліком.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 04.08.2025 № 4558-ПП Головне управління ДПС у Львівській області провело фактичну перевірку ТОВ фірма "ТОТ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС.

За результатами перевірки складений акт від 13.08.2025 № 37111/13-01-09-02/20790375.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), пункту 5 Формату даних та структури Єдиного державного, реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 «Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі» (із змінами та доповненнями), а саме: незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області 03.10.2025 склало податкове повідомлення-рішення № 00/45523/0902 на загальну суму штрафної санкції 32 000,00 грн.

Позивач 17.10.2025 подав до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення.

За результатами розгляду скарги ДПС України прийняла рішення від 07.11.2025 № 32178/6/99-00-06-03-01-06, яким податкове повідомлення-рішення від 03.10.2025 № 00/45523/0902 залишила без змін, а скаргу – без задоволення.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пунктів 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав, зокрема:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підпункти 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України).

Пунктом 80.10 статті 80 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

У даному випадку фактична перевірка здійснювалася з метою посилення контролю за виробництвом та обігом пального і запобігання порушень у сфері оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, як направлення на проведення такої перевірки, копії наказу на проведення перевірки, службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відсутність детального опису підстави на проведення перевірки в наказі не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом, тобто здійснити посилання на застосовуване положення Податкового кодексу України.

Правовий висновок щодо цього викладений в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 460/1239/19.

У разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити.

Тому, здійснюючи розгляд конкретної справи та оцінюючи обставини, підстави позову, суд не позбавлений можливості встановити та перевірити дійсну наявність або відсутність підстав для призначення фактичної перевірки згідно з наказом, в якому відображено мінімально допустимий обсяг інформації.

У спірному випадку наказ про проведення фактичної перевірки від 04.08.2025 № 4558-ПП містить такі підстави для проведення перевірки, а саме: на підставі статей 20, 61, 62, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), статті 16 Закону України від 19.11.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, шо використовуються в електронних сигаретах та пального» (із змінами та доповненнями), статті 72 3акону України від 18.06.2024 № 3 17-ІX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та відповідно до здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), та відповідно до листа ДПС України від 29.07.2025 № 18713/7/99-00-09-03-01-07.

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України до підстав проведення фактичної перевірки віднесено, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Суд встановив, що відповідно листа ДПС України від 29.07.2025 № 18713/7/99-00-09-03-01-07 Державна податкова служба України з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог чинного законодавства у сфері обігу та реалізації пального, запобігання незаконному обігу пального, упередження можливих втрат бюджету по сплаті податків, у тому числі з використанням сумнівного податкового кредиту, надсилає перелік місць здійснення діяльності суб`єктами господарювання, які здійснюють операції з пальним на підставі ліцензій на право виробництва пального, на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі та на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі для організації та проведення фактичних перевірок на усіх зазначених адресах (перелік додається).

Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23, ухваленій у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

Таким чином, достатнім є покликання у наказі про призначення перевірки на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України як на підставу для її проведення.

Суд встановив, що копія наказу від 04.08.2025 № 4558-ПП та направлення на перевірку від 04.08.2025 № 8833, № 8834, № 8835 вручені 07.08.2025, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 .

Щодо покликань позивача, що лист ДПС України від 29.07.2025 № 18713/7/99-00-09-03-01-07 зазначений в наказі від 04.08.2025 № 4558-ПП не вручений позивачу, то суд вважає такі безпідставними, оскільки норма п. 81.1 статті 81 ПК України такого обов`язку не передбачає.

Таким чином, порушень положень законодавства в частині наявності підстав та процедури проведення перевірки, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, відповідач не допустив.

Щодо встановлених в ході проведення перевірки порушень.

Підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України передбачено, що розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, складі; встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Відповідно до п. 128-1.3 ст. 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, затверджено Наказом Міністерства фінансів України 27.11.2018 № 944 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.01.2019 № 4/32975 (далі - Формат).

Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) - електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів (п.1 Розділу І Формату).

Згідно з п. 1 Розділу ІІ Формату реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм:

- довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (довідка 1);

- довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (довідка 2).

Довідки подаються окремо щодо кожного акцизного складу пального (п.3 Розділу ІІ Формату).

Відповідно до п. 5 Розділу ІІ Формату основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово; основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою; коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом трьох календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації; коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу.

У таблиці 3 Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри вказується інформація про дні в які акцизний склад не працює, зокрема дати дня, з початку якого акцизний склад не працює; дати дня, до закінчення якого акцизний склад не працює.

У випадку зміни даних здійснюється коригування Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри.

З огляду на вищевикладені норми законодавства, електронний документ заповнюється автоматично з приладів обліку пального та може заповнюватись відповідальною особою розпорядника акцизного складу без автоматичного формування даних тільки під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника.

У свою чергу, форму довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі - Довідка) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 зі змінами та доповненнями.

Відповідальність за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, передбачена пп. 128-1.3 ст. 128 ПК України у вигляді накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що у цьому випадку склад податкового правопорушення настає саме за несвоєчасне формування та неподання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального.

У той же час, відповідно до приписів пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 109.3 вказаної правової норми закріплено, що у випадках, визначених пунктами 123.2 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 1251.2-1251.4 статті 1251 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Відповідно до пункту 112.1 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, згідно з положень пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти висновку, що останні визначають вину як об`єктивну сторону податкових правопорушень, а тому для встановлення її наявності контролюючому органу необхідно довести не наявність відповідного ставлення платника податків до своїх протиправних дій/бездіяльності (усвідомлення своїх дій, розуміння наслідків тощо), а саме - що платник податків, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 520/9294/21.

Разом з цим, у постановах Верховного Суду від 16.03.2023 (справа № 600/747/22-а), від 03.08.2023 (справа № 520/22505/21), від 22.08.2023 (справа № 520/18519/21), від 05.10.2023 (справа № 520/14773/21) сформовано висновки про те, що обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

Як свідчать матеріали справи, під час проведення перевірки контролюючий орган встановив, що ТОВ Фірма «ТОТ» несвоєчасно подано Довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі з уніфікованим номером № 1002413, в кількості 32 електронних документів, а саме:

№ 9000374596, звітна доба 03.01.2025, дата реєстрації 06.01.2025;

№ 9001631019, звітна доба 11.01.2025, дата реєстрації 13.01.2025;

№ 9004082912, звітна доба 17.01.2025, дата реєстрації 20.01.2025;

№ 9009199563, звітна доба 24.01.2025, дата реєстрації 27.01.2025;

№ 9016531629, звітна доба 31.01.2025, дата реєстрації 02.02.2025;

№ 9022233278, звітна доба 08.02.2025, дата реєстрації 10.02.2025;

№ 9033484089, звітна доба 14.02.2025, дата реєстрації 17.02.2025;

№ 9040978779, звітна доба 22.02.2025, дата реєстрації 24.02.2025;

№ 9049594205, звітна доба 28.02.2025, дата реєстрації 03.03.2025;

№ 9056752879, звітна доба 07.03.2025, дата реєстрації 10.03.2025;

№ 9067394054, звітна доба 14.03.2025, дата реєстрації 17.03.2025;

№ 9074712537, звітна доба 21.03.2025, дата реєстрації 24.03.2025;

№ 9082465933, звітна доба 28.03.2025, дата реєстрації 31.03.2025;

№ 9089511108, звітна доба 04.04.2025, дата реєстрації 07.04.2025;

№ 9098350646, звітна доба 11.04.2025, дата реєстрації 14.04.2025;

№ 9108175761, звітна доба 18.04.2025, дата реєстрації 22.04.2025;

№ 9113623123, звітна доба 26.04.2025, дата реєстрації 28.04.2025;

№ 9122549963, звітна доба 02.05.2025, дата реєстрації 05.05.2025;

№ 9130206201, звітна доба 09.05.2025, дата реєстрації 12.05.2025;

№ 9140903429, звітна доба 16.05.2025, дата реєстрації 19.05.2025;

№ 9147311839, звітна доба 24.05.2025, дата реєстрації 26.05.2025;

№ 9155681221, звітна доба 30.05.2025, дата реєстрації 02.06.2025;

№ 9162009763, звітна доба 06.06.2025, дата реєстрації 09.06.2025;

№ 9172668157, звітна доба 13.06,2025, дата реєстрації 16.06.2025;

№ 9180544262, звітна доба 20.06.2025, дата реєстрації 23.06.2025;

№ 9187866459, звітна доба 27.06.2025, дата реєстрації 30.06.2025;

№ 9195831901, звітна доба 04.07.2025, дата реєстрації 07.07.2025;

№ 9204934398, звітна доба 11.07.2025, дата реєстрації 14.07.2025;

№ 9214520455, звітна доба 19.07.2025, дата реєстрації 21.07.2025;

№ 9220764090, звітна доба 25.07.2025, дата реєстрації 28.07.2025;

№ 9229042889, звітна доба 01.08.2025, дата реєстрації 04.08.2025;

№ 9237510637, звітна доба 08.08.2025, дата реєстрації 11.08.2025.

У той же час, позиція позивача полягає в тому, що у вказаний вище період акцизний склад не працював, жодних операцій з поставки пального не здійснювалось, у ТОВ Фірма «ТОТ» був відсутній обов`язок формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального.

Суд зазначає, що вимоги щодо складання електронного документу стосовно обсягу обігу пального на акцизному складі встановлені нормами абз. 13, 15 пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України. Так, електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників. В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, у період 04.01.2025, 05.01.2025, 12.01.2025, 18.01.2025, 19.01.2025, 25.01.2025, 26.01.2025, 01.02.2025, 09.02.2025, 15.02.2025, 16.02.2025, 23.02.2025, 01.03.2025, 02.03.2025, 08.03.2025, 09.03.2025, 15.03.2025, 16.03.2025, 22.03.2025, 23.03.2025, 29.03.2025, 30.03.2025, 05.04.2025, 06.04.2025, 12.04.2025, 13.04.2025, 19.04.2025, 20.04.2025, 21.04.2025, 27.04.2025, 03.05.2025, 04.05.2025, 10.05.2025, 11.05.2025, 17.05.2025, 18.05.2025, 25.05.2025, 01.06.2026, 07.06.2025, 08.06.2025, 14.06.2025, 15.06.2025, 21.06.2025, 22.06.2025, 28.06.2025, 29.06.2025, 05.07.2025, 06.07.2025, 12.07.2025, 13.07.2025, 20.07.2025, 26.07.2025, 27.07.2025, 02.08.2025, 03.08.2025, 09.08.2025, 10.08.2025 є вихідними і святковими днями, коли акцизний склад не працював, про що внесена інформація в електронних документах.

Таким чином, оскільки зазначені у акті перевірки дні неподання електронних документів (довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі з уніфікованим номером № 1002413) припадають на вихідні та святкові дні, коли акцизний склад фактично не працював, а дані щодо залишків пального станом на останній робочий день перед цими датами та перший робочий день після них за матеріалами справи, є однаковими, тому відсутні підстави вважати неподання довідок у такі дні порушенням вимог підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України.

Тому суд вважає необґрунтованими висновки акта перевірки щодо порушення позивачем пп. 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, а оскаржене повідомлення-рішення від 03.12.2025 № 00/45523/0902 протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставленого податкового повідомлення-рішення відповідач не довів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТОТ" (вул. Варшавська, 49, м. Львів, 79020, ЄДРПОУ 20790375) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, РНОКПП 43968090) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 03.12.2025 № 00/45523/0902.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТОТ" 3028,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 04.09.2026.

Суддя Кедик М.В.