Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №380/13701/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 рокусправа № 380/13701/26

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування і не виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час військового стану", виходячи з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за періоди з 04 березня 2024 року по 24 березня 2024 року, з 22 квітня 2024 року по 12 травня 2024 року (включно);

зобов`язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час військового стану", виходячи з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за періоди з 04 березня 2024 року по 24 березня 2024 року, з 22 квітня 2024 року по 12 травня 2024 року (включно).

В обгрунтування позову зазначає, що йому не здійснювались виплати за періоди стаціонарного лікування з 04.03.2024 по 24.03.2024 та з 22.04.2024 по 12.05.2024. При цьому, за інші періоди стаціонарного лікування, виплати здійснювались у належному розмірі. На періоди стаціонарного лікування та реабілітації після поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, позивач має право на виплату додаткового грошового забезпечення у розмірі пропорційному 100000 гривень до часу стаціонарного лікування. Однак, таке не виплачувалось йому за періоди з 04.03.2024 по 24.03.2024 та з 22.04.2024 по 12.05.2024, в сукупності, 42 дні, що в пропорційному розмірі становить: 100000 грн / 30 днів (один місяць) * 42 днів (стаціонарне лікування) = 140 000 гривень.

Відповідач у відзиві вказав, що позивач під час проходження військової служби в особовому складі військової частини 25 жовтня 2023 року отримав вибухову травму, яка згідно з довідкою про обставини травми є такою, що пов`язана із захистом Батьківщини. Після отриманої травми позивач проходив тривале реабілітаційне лікування, у період з 04.03.2024 по 24.03.2024 та з 22.04.2024 по 12.05.2024. Проте позивачу не виплачено додатку винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, у розмірі до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу лікуванн у зв`язку з отриманим пораненням. У відповідача відсутні підстави виплати позивачу додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100000 грн за час перебування на стаціонарному лікуванні в періоди з 04 березня 2024 року по 24 березня 2024 року, з 22 квітня 2024 року по 12 травня 2024 року (включно) у зв`язку відсутністю підтверджуючих документів про перебуванні на стаціонарному лікуванні, та як ОСОБА_1 проходив реабілітаційне лікування.

Позивач у відповіді на відзив вказав, що стаціонарний характер лікування підтверджується не лише назвою медичного документа, а й змістом заповнених у ньому реквізитів. Надані Позивачем медичні документи безпосередньо підтверджують, що у спірні періоди останній був госпіталізований до відповідних закладів охорони здоров`я, перебував у них у стаціонарних умовах та був виписаний після завершення лікування.

Ухвалою суду від 07.07.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №40/35/13-368 від 06.12.2023 року позивач 24.10.2023 року одержав: ВОП верхньої лівої кінцівки, АКБТ. За обставин: При безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконанні бойових завдань у складі БТГр 15п НГУ поблизу населеного пункту Іванівка, Харківської області внаслідок ворожого мінометного обстрілу отримав поранення. Поранення не пов`язане з вчиненням військовослужбовцем адміністративного, кримінального правопорушення. Не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. На момент отримання поранення старший солдат ОСОБА_1 перебував в засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет).

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №11 Медичного центру «Нові Санжари» Національної гвардії України позивач перебував у стаціонарі з 04.03.2024 року по 24.03.2024 року.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №560/240585 Медичного реабілітаційного центру «Пуща-Водиця» позивач перебував у стаціонарі з 22.04.2024 року по 12.05.2024 року.

Листом від 18.06.2026 року відповідач у відповідь на заяву позивача повідомив, що підстави для виплати одноразової грошової винагороди за період лікування з 04.03.2024 по 24.03.2024 та з 22.04.2024 по 12.05.2024 відсутні, так як позивач проходив реабілітаційне лікування до моменту внесення змін до ПКМУ № 168 від 28.02.2022, а саме: абзац четвертий пункту 1- із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 1311 від 15.11.2024, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Тому підстав для нарахування та виплати немає.

Змістом спірних правовідносин є не нарахування і не виплата додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час військового стану", виходячи з розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за періоди з 04 березня 2024 року по 24 березня 2024 року, з 22 квітня 2024 року по 12 травня 2024 року (включно).

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.5 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 06 квітня 2022 року №1-р(II)/2022 зазначив, що частину п`яту статті 17 Конституції України викладено так, що реалізація права на соціальний захист осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей потребує якісного і ефективного законодавчого регулювання та запровадження механізмів забезпечення їх державної підтримки" (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини); а також, що з урахуванням вимог частини п`ятої статті 17 Конституції України метою законодавчого регулювання в цій сфері є як усебічне соціальне забезпечення військовослужбовців, яке компенсуватиме установлені законом обмеження та умови служби, властиві цій категорії громадян, так і підвищення мотивації особового складу Збройних Сил України у виконанні ними покладених на них функцій щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності (частина друга статті 17 Основного Закону України).

Частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст. 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2 - 3 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абз.2 п. 4 ст.9 Закону №2011-ХІІ).

Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану №168" (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (п.1-2 Постанови № 168).

Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року №400 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» пункт 1 постанови доповнено, в тому числі, абзацом такого змісту: «Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії».

Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Суд зазначає, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять такі види складових: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (п.2 Порядку № 260).

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

З аналізу наведених норм Постанови № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Вищезазначене також кореспондується з пунктом 8 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29.

Як уже згадувалось раніше, позивач 24 жовтня 2023 року при безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконанні бойових завдань у складі БТГр 15п НГУ поблизу населеного пункту Іванівка, Харківської області внаслідок ворожого мінометного обстрілу отримав поранення.

В подальшому, у періоди з 04 березня 2024 року по 24 березня 2024 року, з 22 квітня 2024 року по 12 травня 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні.

При цьому, відповідачем не заперечується, що він у згадані періоди не виплачував позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, виходячи з розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі до 100000 грн. за вищевказаний період пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, оскільки отримав поранення, яке пов`язане із проходженням військової служби та пов`язана із захистом Батьківщини.

При цьому, суд звертає увагу, що твердження відповідача з приводу проходження позивачем не стаціонарного, а реабілітаційного лікування, не знайшло свого підтвердження матеріалами справи.

Судом не беруться до уваги інші твердження відповідача, з огляду на встановлені обставини.

З огляду на викладене, бездіяльність відповідача з приводу здійснення нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі до 100000 гривень за вищевказані періоди пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому адміністративний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Як наслідок обґрунтованими є і похідні вимоги про спонукання до вчинення дій.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Що стосується судових витрат у вигляді судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню із сторін.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час військового стану", виходячи з розрахунку 100000 грн. 00 коп. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за періоди з 04 березня 2024 року по 24 березня 2024 року, з 22 квітня 2024 року по 12 травня 2024 року (включно).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час військового стану", виходячи з розрахунку 100000 грн. 00 коп. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за періоди з 04 березня 2024 року по 24 березня 2024 року, з 22 квітня 2024 року по 12 травня 2024 року (включно).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович