Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №340/3121/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3121/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (позивач) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі – відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 03.06.2016 року по 28.02.2018 року, із застосуванням базового місяця - січня 2008 року;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 03.06.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – січень 2008 року в сумі 71 581,46 грн відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року;

2) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.07.2022 року включно, у фіксованому розмірі 4093,18 грн в місяць відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4 093,18 грн щомісячно за період з 01.03.2018 року по 13.12.2022 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач у період з 03.06.2016 року по 13.12.2022 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, а з 14.12.2022 продовжив проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України. Позивач вважає, що відповідачем протиправно не проведено належне нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 03.06.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року. Зазначає, що за результатами аналізу особових карток на грошове забезпечення встановлено ненарахування належних сум індексації, у зв`язку з чим звернувся до відповідача із відповідною заявою, однак листом від 03.04.2026 отримав відмову у її нарахуванні та виплаті. Щодо періоду з 01.03.2018 по 13.12.2022 позивач зазначає, що у березні 2018 року підвищення його грошового доходу становило всього 369,97 грн, тоді як можлива сума індексації – 4463,15 грн. У зв`язку з цим, на його думку, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у нього виникло право на отримання індексації-різниці у розмірі 4 093,18 грн щомісячно, яка відповідачем у зазначений період не нараховувалась та не виплачувалась. Також позивач просить здійснити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, утриманих із належного йому грошового забезпечення.

Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти позову, вказавши на те, що індексація грошових доходів проводиться за умови перевищення індексом споживчих цін установленого порогу індексації, а при визначенні її розміру враховуються зміни грошового доходу військовослужбовця. Посилаючись на положення Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку № 1078, відповідач зазначив, що у 2015 – 2016 роках грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України збільшувалося, зокрема шляхом підвищення щомісячного преміювання, що, на його думку, впливало на визначення права та розміру індексації. Також відповідач послався на положення бюджетного законодавства щодо здійснення видатків у межах відповідних фінансових ресурсів та фонду грошового забезпечення. Щодо вимог за період з 01.03.2018 по 13.12.2022 відповідач зазначив, що відповідно до довідки від 27.05.2026 № 766 грошове забезпечення позивача у березні 2018 року підвищилося всього на 7759,50 грн, у тому числі внаслідок підвищення посадового окладу. Оскільки сума такого підвищення перевищує можливу суму індексації, розраховану із застосуванням базового місяця січень 2008 року (7759,50 грн > 4463,15 грн), відповідач вважає відсутніми правові підстави для нарахування та виплати позивачу індексації за вказаний період із застосуванням січня 2008 року як базового місяця (а.с.27-28).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач у період з 03.06.2016 по 13.12.2022 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України (а.с.33).

Згідно з наданими відповідачем доказами встановлено, що позивачу нараховувалася та виплачувалася лише поточна індексація грошового забезпечення з визначенням таких базових місяців: липня 2016 року – у грудні 2016 року; серпня 2017 року – у грудні 2018 року; березня 2018 року – у періоди з січня 2019 року по липень 2021 року та з вересня 2021 року по грудень 2022 року. Індексація за період з січня 2017 по лютий 2018 року була нарахована та виплачена у грудні 2022 року в сумі 4012,11 грн (а.с.45-47).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини 1, 2 та 3 статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі – Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ (далі – Закон №1282-ХІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Приписами статті 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 року - 103 відсотка згідно змінам, внесених згідно із Законом №911-VIII від 24.12.2015 року).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно із статтею 6 Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок № 1078) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Отже, місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №825/565/17, від 23.09.2020 у справі №620/3282/18.

Щодо визначення місяця підвищення доходу (базового місяця) для обчислення індексації суд зазначає таке.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин (червень 2016 року) визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі – Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів.

Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008 року.

Тобто за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає саме базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018 року.

Таким чином, місяцями, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року – березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.

Тобто з 03.06.2016 місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №400/1118/21 та у постанові від 28.09.2022 по справі №400/1119/21.

При цьому, суд наголошує, що відповідач, здійснюючи нарахування індексації, не має дискреційних повноважень саме щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону. Наявність у відповідача повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов`язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору.

Наведені висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.12.2018 у справі № 802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17 та від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а.

Водночас позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 03.06.2016 по 28.02.2018 у сумі 71581,46 грн з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Суд зазначає, що заявлена позивачем до виплати сума індексації є результатом його власного розрахунку та не підтверджена розрахунками відповідача. При цьому визначення конкретного розміру індексації грошового забезпечення потребує здійснення відповідних нарахувань із урахуванням усіх складових грошового забезпечення, індексів споживчих цін, фактично проведених виплат та інших показників, що належить до компетенції саме відповідача. Суд не наділений повноваженнями здійснювати такі розрахунки замість суб`єкта владних повноважень або визначати конкретний розмір належних до виплати сум.

Щодо вимоги про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає, що така вимога є передчасною. Обов`язок щодо утримання обов`язкових платежів із доходу, а також виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб виникає лише під час фактичного нарахування та виплати відповідних сум грошового забезпечення. Станом на час розгляду справи нарахування індексації відповідачем не здійснено, а тому право позивача у цій частині не є порушеним та не потребує судового захисту.

За таких обставин належним способом захисту порушеного права в цій частині вимог є зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 03.06.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця – січня 2008 року. У зв`язку з цим вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію у сумі 71581,46 грн, за період з 03.06.2016 по 28.02.2018, а також щодо одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб задоволенню не підлягають.

Щодо невиплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 13.12.2022 включно у фіксованому розмірі 4093,18 грн, суд зазначає таке.

Так, у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, серед іншого, Верховний Суд вказав, що з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. У цьому контексті Верховний Суд зазначив, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ж ця умова наявна, то розмір належної індексації - різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

За наведених висновків Верховного Суду та встановлених у цій справі обставин, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018. Якщо ж ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

З урахуванням вищенаведеного, у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.

Суд зазначає, що при вирішенні суми, яка належить до перерахунку та виплати з боку відповідача за спірний період, слід враховувати: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); проведено співставлення розміру підвищення доходу (А) та суми можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 та сумою грошового забезпечення в лютому 2018.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Згідно з довідкою про розмір нарахованого грошового забезпечення, у лютому 2018 року розмір грошового забезпечення позивача становив всього 12797,63 грн, а у березні 2018 року – 20557,13 грн (а.с.34).

Водночас із довідки про нарахування та виплату грошового забезпечення та інших видів виплат позивачу за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 вбачається, що у березні 2018 року позивачу фактично виплачено премію у розмірі 8280,00 грн та щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 2559,53 грн. При цьому такі ж за розміром виплати були здійснені позивачу і в лютому 2018 року, тоді як у січні 2018 року зазначені виплати не проводилися. Починаючи з квітня 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода позивачу взагалі не нараховувалась, а розмір щомісячної премії становив 3450,00 грн (а.с.41).

За таких обставин самі по собі відомості про фактичну виплату у березні 2018 року премії у розмірі 8 280,00 грн та щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 2559,53 грн не підтверджують, що зазначені виплати нараховані саме за березень 2018 року. Навпаки, встановлений судом порядок їх виплати та зміна розмірів відповідних виплат свідчать про необхідність визначення місяця, за який вони були нараховані, з урахуванням установленого порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України.

Отже при визначенні суми підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року підлягає врахуванню розмір грошового забезпечення, нарахованого саме за березень 2018 року. Факт надходження відповідних грошових коштів на рахунок позивача у березні 2018 року сам по собі не свідчить про їх належність до грошового забезпечення за березень 2018 року.

Відповідач, визначаючи суму підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року, включив до складу грошового забезпечення за цей місяць премію у розмірі 8280,00 грн та ЩДГВ у розмірі 2559,53 грн лише з огляду на факт їх виплати у березні 2018 року. Водночас належних та достатніх доказів того, що зазначені суми нараховані саме за березень 2018 року, відповідачем не надано.

При цьому відповідно до положень пункту 3 розділу XVII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом МВС України № 200 від 15.03.2018 року, виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання.

З огляду на положення Інструкції № 200, а також установлені судом обставини щодо періоду та порядку виплати спірних сум, суд доходить висновку, що при визначенні розміру грошового забезпечення позивача за березень 2018 року премія у розмірі 8280,00 грн та ЩДГВ у розмірі 2559,53 грн, виплачені у березні 2018 року, не можуть бути враховані лише за ознакою місяця їх фактичної виплати.

Зокрема, премія у розмірі 8280,00 грн, виплачена позивачу у березні 2018 року, відповідно до встановленого порядку її виплати є премією за лютий 2018 року. Водночас премія за березень 2018 року становила 3450,00 грн та була виплачена позивачу у квітні 2018 року. Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення за березень 2018 року для цілей встановлення величини підвищення доходу відповідно до пункту 5 Порядку №1078 має враховуватися премія, належна за березень 2018 року, у розмірі 3450,00 грн, а не премія у розмірі 8280,00 грн, фактично виплачена у березні 2018 року.

Таким чином, з урахуванням складових грошового забезпечення, належних позивачу саме за березень 2018 року, розмір його грошового забезпечення у цьому місяці становив 13 167,60 грн.

Відповідно, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року становив 369,97 грн (13 167,60 грн – 12 797,63 грн).

У березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1 762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін – 253,30 %, розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 року по січень 2018 року.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року визначається шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін та ділення отриманого результату на 100: 1 762,00 грн ? 253,30 % / 100 = 4463,15 грн.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078, якщо в місяці підвищення грошового доходу сума підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у відповідному місяці, сума індексації-різниці визначається як різниця між сумою індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, та сумою підвищення грошового доходу.

Отже, сума індексації-різниці, яка підлягала виплаті позивачу у березні 2018 року, становить: 4463,15 грн – 369,97 грн = 4093,18 грн.

Таким чином, сума підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року (369,97 грн) була меншою за суму індексації, що склалася у цьому місяці (4463,15 грн). У зв`язку з цим у позивача виникло право на отримання індексації-різниці у розмірі 4093,18 грн.

Відповідно до абзаців третього, четвертого та шостого пункту 5 Порядку № 1078 зазначена сума індексації-різниці має виплачуватися щомісячно до наступного підвищення тарифних ставок (окладів), за умови, що величина підвищення грошового доходу не перевищує визначену суму індексації, або до припинення відповідних правовідносин.

Враховуючи встановлені обставини справи та надану їм правову оцінку, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу за період з 01.03.2018 по 13.12.2022 включно щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4093,18 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, у зв`язку з чим належним способом захисту порушених прав позивача в цій частині вимог є зобов`язання відповідача здійснити відповідні нарахування та виплати за вказані періоди.

Водночас позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, є передчасними, оскільки на момент розгляду справи відповідні суми індексації відповідачем не нараховані та не виплачені, а відтак відсутній факт утримання податку з доходів фізичних осіб і, відповідно, не виникли підстави для виплати передбаченої законодавством компенсації. За таких обставин права позивача у цій частині не є порушеними, а судовий захист не може надаватися щодо правовідносин та порушень, які можуть виникнути у майбутньому.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову часткового.

Враховуючи, що позивач судових витрат по сплаті судового збору за подання позову не поніс та доказів понесення інших судових витрат суду не надав, а тому, відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.06.2016 по 28.02.2018 включно.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.06.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 13.12.2022 включно щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4093,18 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 13.12.2022 включно щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 4093,18 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН