Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №320/13706/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Київ справа №320/13706/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» до Державної аудиторської служби про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 18.03.2026 про результати моніторингу процедури закупівлі UA 2026-01-27-002161-a.

Позов обґрунтований тим, що моніторинг закупівлі розпочато та проведено з порушенням статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі». Позивач зазначає, що висновок підписано головним державним аудитором Кузьменко Інною Володимирівною, однак у самому висновку не наведено повної назви її структурного підрозділу та не відображено її належність до Департаменту моніторингу та перевірок закупівель. На переконання позивача, за таких обставин неможливо встановити наявність у цієї особи повноважень на проведення моніторингу і підписання висновку. Окремо ДП «АОЗ» посилається на те, що наказ Держаудитслужби від 25 лютого 2026 року № 51 «Про початок моніторингу процедур закупівель / закупівель» у системі позначений як підписаний заступником Голови Держаудитслужби Юлією Солянік, тоді як під час перевірки електронних підписів позивач виявив підписи ОСОБА_1 , Марчук Марини Миколаївни та Александрова Олексія Ігоровича. Додаток до наказу, в якому наведено ідентифікатор спірної закупівлі, підписаний директором Департаменту моніторингу та перевірок закупівель Олексієм Александровим. На думку позивача, це свідчить про прийняття рішення про моніторинг неуповноваженою особою. Також позивач стверджує, що в наказі та висновку відсутній конкретний опис підстави моніторингу. Формулювання про виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, ДП «АОЗ» вважає надто загальним, оскільки воно не розкриває конкретних обставин і норм законодавства, можливе порушення яких стало приводом для здійснення контрольного заходу. По суті встановленого порушення позивач вказує, що підпунктом 2.1 пункту 2 додатка 4 до Оголошення вимагалося підтвердити наявність не менше двадцяти швачок, одного технолога, одного розкрійника або закрійника та одного працівника контролю якості. Тому, на його переконання, Замовник не був зобов`язаний перевіряти відповідність посад інших осіб, додатково наведених учасником у довідці від 02 лютого 2026 року № 22с. Позивач вважає, що відомості про заступника головного бухгалтера, кравця, дублювальника, нормувальника та маркувальників не вимагалися умовами закупівлі, а отже невідповідності щодо цих осіб не могли бути підставою для втручання у процедуру закупівлі. Стосовно листа ТОВ «АнВа» від 19 грудня 2025 року № 45/02 позивач зазначає, що документ містить точне найменування предмета та ідентифікатор закупівлі UA-2026-01-27-002161-a. Згадування у тексті листа ТОВ «Олтекс» та ТОВ «Текстиль Контакт» ДП «АОЗ» кваліфікує як технічні неточності, які не змінюють суті документа, ціни пропозиції або характеристик товару. На переконання позивача, умови Оголошення не встановлювали вимог до дати такого листа, а тому його складання до дати оприлюднення закупівлі не спростовує підтвердження взаємовідносин із виробником. ДП «АОЗ» наголошує, що аналогічні документи в інших процедурах закупівель не були визнані Держаудитслужбою порушенням, та посилається на моніторинги UA-M-2025-12-30-000065 і UA-M-2025-12-30-000085. За таких обставин позивач вважає, що наявні усі підстави для задоволення вимог позову.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/13706/26 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 адміністративну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відзиві відповідач заперечив проти позову і просив відмовити в його задоволенні. Відповідач зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 23 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, та наказу від 25 лютого 2026 року № 51 мав повноваження провести моніторинг спрощеної оборонної закупівлі. ДАСУ пояснює, що рішення про початок моніторингу оформлене наказом від 25 лютого 2026 року № 51, підписаним заступником Голови Держаудитслужби Юлією Солянік, а повідомлення про його прийняття оприлюднене в електронній системі закупівель того самого дня. Закон не вимагає оприлюднення в системі оригіналу внутрішнього рішення з усіма реквізитами електронного документообігу, а передбачає оприлюднення повідомлення про прийняття такого рішення. Висновок склала і підписала Кузьменко Інна Володимирівна - головний державний аудитор відділу моніторингу закупівель у господарській сфері Департаменту моніторингу та перевірок закупівель. Відповідач посилається на її посадову інструкцію, за якою до основних обов`язків цієї посадової особи належить здійснення моніторингу закупівель, виявлення порушень, їх попередження та реалізація результатів контрольних заходів. Відсутність у відображеній електронною системою назві посади повного найменування структурного підрозділу не скасовує наданих посадовою інструкцією повноважень. За змістом відзиву підпункт 2.2 пункту 2 додатка 4 до Оголошення вимагав надати підтвердні документи щодо всіх працівників, зазначених у довідці учасника. У довідці ТОВ «Прилуцька швейна фабрика» від 02 лютого 2026 року № 22с посади ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не збігаються з посадами, наведеними у наказах про їх прийняття на роботу. Тому Замовник мав виявити ці розбіжності й надати учаснику строк для їх усунення. Держаудитслужба також заперечує, що лист ТОВ «АнВа» від 19 грудня 2025 року № 45/02 підтверджує відносини виробника з переможцем закупівлі. У цьому листі офіційним представником ТОВ «АнВа» названо ТОВ «Олтекс», а гарантія щодо продукції сформульована стосовно ТОВ «Текстиль Контакт». ТОВ «Прилуцька швейна фабрика» у змісті юридично значущих положень документа не зазначене. На думку відповідача, така розбіжність стосується суті підтвердження відносин із виробником і не може вважатися суто технічною формальною помилкою. У зобов`язальній частині висновку Замовнику запропоновано здійснити заходи щодо недопущення встановленого порушення надалі та протягом п`яти робочих днів оприлюднити інформацію або документи про вжиття таких заходів. ДАСУ вважає цей спосіб реагування чітким, пропорційним і превентивним, оскільки він не вимагає припинення вже укладеного договору та не створює негативних наслідків для виконання конкретної закупівлі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

27 січня 2026 року Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» оголосило в електронній системі закупівель спрощену закупівлю UA-2026-01-27-002161-a за предметом «Сорочка-поло, вид 1», код ДК 021:2015:18330000-1 «Футболки та сорочки», очікуваною вартістю 65 650 020,00 грн.

Участь у закупівлі взяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Прилуцька швейна фабрика», пропозицію якого Замовник визнав такою, що відповідає умовам Оголошення.

За результатами розгляду пропозиції це товариство визначено переможцем, після чого сторони уклали договір.

Підпунктом 2.1 пункту 2 додатка 4 до Оголошення передбачено подання учасником довідки про працівників, які будуть залучені до виконання договору. Довідка мала містити інформацію щонайменше про двадцять швачок, одного технолога, одного розкрійника або закрійника та одного працівника контролю якості. Згідно з підпунктом 2.2 того самого пункту учасник-виробник повинен був підтвердити інформацію, наведену в довідці, повідомленнями про прийняття працівників на роботу, наказами про прийняття або переведення, чи наказами про сумісництво або суміщення посад.

ТОВ «Прилуцька швейна фабрика» надало довідку від 02 лютого 2026 року № 22с, у якій поряд з обов`язковими категоріями працівників зазначило інших осіб, що мали залучатися до виконання договору. Зокрема, у пунктах 12, 23, 24, 27, 30, 31 і 32 довідки ОСОБА_2 вказана як заступник головного бухгалтера, ОСОБА_3 - як кравець, ОСОБА_4 - як дублювальник, ОСОБА_5 - як нормувальник, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - як маркувальники. У наказах про прийняття цих осіб на роботу наведено інші найменування посад.

Пунктом 9 додатка 1 до Оголошення встановлено, що учасник, який не є виробником усієї запропонованої продукції або пропонує продукцію інших виробників, повинен надати документ, що підтверджує його відносини з відповідним виробником, дилером, дистриб`ютором або представником. У ціновій пропозиції ТОВ «Прилуцька швейна фабрика» від 04 лютого 2026 року № 26с одним із виробників товару зазначено ТОВ «АнВа».

На підтвердження відносин із цим виробником учасник подав лист ТОВ «АнВа» від 19 грудня 2025 року № 45/02. У листі наведено назву предмета та ідентифікатор спірної закупівлі, однак офіційним представником ТОВ «АнВа» для участі в закупівлі названо ТОВ «Олтекс» із кодом ЄДРПОУ 30435050. Крім того, гарантія щодо походження і відповідності продукції надана стосовно продукції, яка пропонуватиметься ТОВ «Текстиль Контакт». ТОВ «Прилуцька швейна фабрика» у положеннях листа про представництво та гарантію не зазначене.

25 лютого 2026 року Держаудитслужба видала наказ № 51 «Про початок моніторингу процедур закупівель / закупівель», додатком до якого до переліку об`єктів моніторингу включено закупівлю UA-2026-01-27-002161-a. Підставою визначено виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення законодавства у сфері закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі. Повідомлення про прийняття рішення щодо початку моніторингу оприлюднено 25 лютого 2026 року.

Під час моніторингу Держаудитслужба направила Замовнику запити про надання пояснень. ДП «АОЗ» надало відповіді та пояснення через електронну систему закупівель. Моніторинг проведено головним державним аудитором відділу моніторингу закупівель у господарській сфері Департаменту моніторингу та перевірок закупівель Кузьменко Інною Володимирівною.

18 березня 2026 року в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу. За результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі, оприлюднення інформації, відповідності Оголошення вимогам законодавства, своєчасності укладення та оприлюднення договору, а також відповідності умов договору пропозиції переможця порушень не встановлено.

Водночас під час аналізу розгляду пропозиції ТОВ «Прилуцька швейна фабрика» Держаудитслужба встановила порушення пункту 8 Особливостей № 1275. Воно полягало в тому, що Замовник не виявив розбіжностей між посадами частини працівників, наведеними у довідці від 02 лютого 2026 року № 22с, та посадами у підтвердних наказах, а також не врахував, що лист ТОВ «АнВа» від 19 грудня 2025 року № 45/02 надає право представництва іншим юридичним особам, а не учаснику закупівлі.

У пункті 3 констатуючої частини висновку ДП «АОЗ» зобов`язано здійснити заходи, спрямовані на недопущення встановленого порушення надалі, та протягом п`яти робочих днів із дня оприлюднення висновку розмістити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, які свідчать про вжиття таких заходів. Вимоги про скасування рішення щодо переможця, припинення зобов`язань або розірвання укладеного договору висновок не містить.

Не погоджуючись із установленим порушенням, ДП «АОЗ» оприлюднило аргументовані заперечення, а надалі, вважаючи висновок Державної аудиторської служби України від 18 березня 2026 року протиправним, звернулося до суду з даним позовом.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства за частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин із метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень із боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України; з використанням повноваження з належною метою; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням рівності, пропорційності, права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю визначає Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». За статтею 2 цього Закону одним із головних завдань органу державного фінансового контролю є контроль за дотриманням законодавства про закупівлі. Відповідно до статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель забезпечується, зокрема, шляхом проведення моніторингу закупівель у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».

Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Пункт 14 частини першої статті 1 цього Закону визначає моніторинг процедури закупівлі як аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури, укладення договору та протягом його дії з метою запобігання порушенням.

Статтею 5 Закону № 922-VIII закріплено принципи добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості, недискримінації учасників і рівного ставлення до них, об`єктивного та неупередженого визначення переможця, а також запобігання корупційним діям і зловживанням.

Частина перша статті 8 Закону № 922-VIII передбачає, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. За частиною другою цієї статті рішення про початок моніторингу приймає керівник органу державного фінансового контролю, його заступник або уповноважена керівником особа за наявності однієї або декількох визначених законом підстав.

До таких підстав належать, зокрема, виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення законодавства у сфері закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Частина третя статті 8 Закону № 922-VIII вимагає протягом двох робочих днів із дня прийняття рішення оприлюднити повідомлення про початок моніторингу із зазначенням унікального номера закупівлі та опису підстав для його здійснення.

За частиною шостою статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу посадова особа органу державного фінансового контролю складає і підписує висновок, який затверджує керівник цього органу або його заступник. Висновок оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів із дня його складення.

Частина сьома статті 8 Закону № 922-VIII визначає обов`язковий зміст висновку, зокрема найменування замовника, предмет закупівлі, унікальний номер оголошення, опис порушення законодавства у сфері закупівель і зобов`язання щодо його усунення. Відповідно до частини десятої цієї статті замовник, який не погоджується з викладеною у висновку інформацією, має право оскаржити його до суду протягом десяти робочих днів із дня оприлюднення.

На період дії правового режиму воєнного стану особливості здійснення оборонних закупівель визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275. Пункт 1 затверджених нею Особливостей поширює їх дію на державних замовників у сфері оборони, служби державного замовника та інші уповноважені суб`єкти.

Пунктом 8 Особливостей № 1275 передбачено проведення державними замовниками спрощених закупівель товарів і послуг оборонного призначення та інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки й оборони, вартість яких дорівнює або перевищує встановлений поріг. Цей пункт також регулює порядок усунення невідповідностей у документах та інформації, поданих учасником у складі пропозиції.

Якщо під час розгляду пропозиції виявлено невідповідності у документах чи інформації, поданих учасником або подання яких вимагалося оголошенням, державний замовник розміщує повідомлення з вимогою про їх усунення. Учасникові надається строк для завантаження уточнених або нових документів. Невідповідністю є, зокрема, розбіжність у документах, подання яких вимагалося умовами закупівлі, крім випадків, прямо виключених нормативним регулюванням.

Пункт 23 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, передбачає здійснення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами моніторингу процедур закупівель, спрощених закупівель і закупівель, за якими оприлюднюється звіт про договір, у порядку, встановленому статтею 8 Закону № 922-VIII.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552. Згідно з цим Порядком висновок складається у формі електронного документа; його підписання, затвердження та оприлюднення здійснюються з накладенням кваліфікованих електронних підписів відповідних посадових осіб.

Відповідно до статей 5-7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ є документом, інформація в якому зафіксована у формі електронних даних, а його оригіналом є електронний примірник з обов`язковими реквізитами та електронним підписом автора. Відображення електронного документа на папері чи на екрані не змінює правового статусу його електронного оригіналу.

Щодо процедурних порушень під час аудиту суд зазначає наступне.

Довід позивача про відсутність у Держаудитслужби правових підстав для моніторингу спрощеної оборонної закупівлі суд відхиляє.

Закон № 2939-XII прямо покладає на відповідача завдання з контролю за дотриманням законодавства про закупівлі, а пункт 23 Особливостей № 1178 поширює моніторинг у порядку статті 8 Закону № 922-VIII, зокрема, на спрощені закупівлі.

Оборонний характер предмета не вилучає закупівлю з контрольних повноважень ДАСУ, якщо відомості про неї оприлюднені в електронній системі та вона проводиться із застосуванням передбаченої законом конкурентної процедури.

Суд також не погоджується з твердженням позивача, що наказ від 25 лютого 2026 року № 51 прийнято неуповноваженою особою.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення про початок моніторингу підписане заступником Голови Держаудитслужби Юлією Солянік.

Частина друга статті 8 Закону № 922-VIII прямо відносить заступника керівника органу державного фінансового контролю до осіб, уповноважених приймати таке рішення.

Посилання позивача на електронні підписи інших працівників, які відображаються під час перевірки оприлюднених у системі файлів, саме по собі не спростовує підписання первинного електронного наказу належною посадовою особою.

Позивач ототожнює авторство управлінського рішення з технічними діями щодо погодження, реєстрації, формування додатка або завантаження повідомлення в електронну систему.

Водночас частина третя статті 8 Закону № 922-VIII вимагає оприлюднення саме повідомлення про прийняття рішення, а не всіх внутрішніх матеріалів електронного документообігу органу контролю.

Те, що додаток до наказу підписаний директором Департаменту моніторингу та перевірок закупівель Олексієм Александровим, також не змінює суб`єкта прийняття наказу. Додаток конкретизує перелік закупівель, моніторинг яких доручено забезпечити відповідному структурному підрозділу, та є складовою виконання управлінського рішення.

Матеріали справи не містять доказів видання директором Департаменту самостійного рішення про початок моніторингу замість уповноваженого керівника.

Щодо повноважень Кузьменко Інни Володимирівни суд зазначає, що частина шоста статті 8 Закону № 922-VIII наділяє повноваженням скласти і підписати висновок посадову особу органу державного фінансового контролю, яка здійснювала моніторинг.

З посадової інструкції цієї особи вбачається, що вона обіймає посаду головного державного аудитора відділу моніторингу закупівель у господарській сфері Департаменту моніторингу та перевірок закупівель, а до її посадових обов`язків належить проведення моніторингів і реалізація їх результатів.

Закон і Порядок № 552 не ставлять чинність висновку в залежність від відображення в його візуальній формі повної багаторівневої назви структурного підрозділу особи, яка його склала. Визначальними є належність підписанта до органу державного фінансового контролю, фактичне здійснення ним моніторингу, підписання висновку і його затвердження керівником або заступником керівника.

Відповідач надав докази на підтвердження цих обставин, натомість позивач не навів доказів того, що Кузьменко І.В. не перебувала на відповідній посаді або діяла поза межами посадових повноважень.

Відносно підстав і строків моніторингу судом встановлено таке.

У додатку до наказу від 25 лютого 2026 року № 51 як підставу здійснення моніторингу наведено виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі. Це формулювання відтворює одну з передбачених пунктом 4 частини другої статті 8 Закону № 922-VIII самостійних підстав для початку моніторингу.

Вимога щодо опису підстави не означає обов`язку органу контролю до початку моніторингу остаточно встановити склад порушення, надати повну правову кваліфікацію та викласти результати майбутнього контрольного заходу.

На цій стадії достатнім є зазначення виду інформації та джерела, з якого виявлено ознаки можливого порушення, із належною ідентифікацією закупівлі.

Інше тлумачення фактично вимагало б від органу контролю сформувати остаточний висновок ще до отримання пояснень Замовника та аналізу документів.

Повідомлення про початок моніторингу закупівлі UA-2026-01-27-002161-a оприлюднено 25 лютого 2026 року, тобто в день видання наказу № 51.

Отже, передбачений частиною третьою статті 8 Закону № 922-VIII дводенний строк дотримано. Доказів оприлюднення повідомлення лише 18 березня 2026 року позивач не надав; ця дата стосується оприлюднення результату моніторингу, а не рішення про його початок.

Під час моніторингу Замовнику надано можливість подати пояснення, якою він скористався.

Тому суд не встановив порушення права ДП «АОЗ» на участь у процедурі прийняття рішення, а твердження про проведення моніторингу без рішення, поза строками або без належної підстави не підтвердилися.

Щодо невідповідносте у відомостях про працівників суд зазначає наступне.

Суд не приймає аргумент позивача про те, що Замовник мав перевірити документи лише щодо мінімального числа працівників визначених професій.

Підпункт 2.1 пункту 2 додатка 4 до Оголошення вимагав довідку про працівників, які будуть залучені до виконання умов договору.

Підпункт 2.2 прямо зобов`язував підтвердити документами інформацію щодо працівників, зазначених у такій довідці.

Отже, обсяг підтвердження був пов`язаний зі змістом довідки, сформованої самим учасником, а не обмежувався виключно мінімальним числом працівників.

Учасник самостійно включив ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 до переліку осіб, які залучатимуться до виконання договору, та навів їхні конкретні посади.

Після включення цих відомостей вони стали частиною документа, подання якого прямо вимагалося Оголошенням, і підлягали перевірці нарівні з іншими відомостями довідки.

Твердження ДП «АОЗ», що додатково подана інформація не повинна розглядатися, не відповідає змісту встановленої ним же вимоги. У цьому випадку йдеться не про окремий зайвий документ, який не має зв`язку з умовами закупівлі, а про недостовірність або неузгодженість реквізитів усередині обов`язкової довідки та документів, призначених для її підтвердження.

Вибіркове ігнорування частини такої довідки суперечило б принципам об`єктивного розгляду пропозиції та рівного ставлення до учасників.

Водночас виявлена розбіжність не означала автоматичного відхилення пропозиції. Нормативний механізм пункту 8 Особливостей № 1275 спрямований на надання учаснику можливості усунути виправні невідповідності. Саме тому порушення, встановлене ДАСУ, полягає не у визначенні переможця як такому, а в тому, що Замовник не виявив розбіжності та не розмістив повідомлення з вимогою про її усунення.

Посилання позивача на результати моніторингів інших закупівель не змінює цього висновку. Законність кожного рішення оцінюється з урахуванням конкретного змісту оголошення і пропозиції учасника. Матеріали справи не підтверджують повної тотожності умов, складу документів та фактичних розбіжностей у закупівлях UA-M-2025-12-30-000065 і UA-M-2025-12-30-000085.

Крім того, відсутність зауваження в іншому контрольному заході не створює для Замовника права на повторення порушення та не змінює імперативного змісту умов цієї закупівлі.

Відносно оцінки листа ТОВ «АнВа» від 19 грудня 2025 року №45/02 слід зазначити таке.

Пункт 9 додатка 1 до Оголошення вимагав від учасника, який пропонує продукцію іншого виробника, підтвердити правовий зв`язок саме між учасником і виробником. Метою цієї вимоги є встановлення реальної можливості учасника постачати запропонований товар і наявності згоди виробника на відповідне представництво чи реалізацію продукції.

Так, лист ТОВ «АнВа» від 19 грудня 2025 року № 45/02 справді містить ідентифікатор і назву спірної закупівлі. Однак ці реквізити визначають процедуру, для якої складено документ, але не визначають особу, якій виробник надав право представництва.

У юридично значущій частині листа представником прямо названо ТОВ «Олтекс», а гарантію щодо продукції адресовано діяльності ТОВ «Текстиль Контакт». А жодне з цих товариств не є учасником спірної закупівлі.

Таким чином, зміст документа не дає можливості встановити волевиявлення ТОВ «АнВа» на представництво його інтересів саме ТОВ «Прилуцька швейна фабрика».

Наявність правильного номера закупівлі не дозволяє суду замінити зазначеного в листі представника іншою юридичною особою. Інакше текст документа тлумачився б усупереч його прямому змісту.

Суд відхиляє кваліфікацію цієї розбіжності як формальної помилки.

Формальною може бути описка або технічна неточність, яка не впливає на зміст пропозиції та не змінює особу, предмет чи обсяг підтвердженого права.

У спірному листі неправильно зазначена саме сторона правовідносин, на підтвердження яких документ подавався. Це стосується змісту кваліфікаційного підтвердження, а не лише оформлення документа.

Факт складення листа до дати оголошення закупівлі сам по собі не є вирішальним, оскільки Оголошення не встановлювало конкретного строку його чинності.

Проте він не усуває основної невідповідності - відсутності в тексті листа підтвердження відносин виробника з ТОВ «Прилуцька швейна фабрика». Отже, довід позивача про належне виконання пункту 9 додатка 1 до Оголошення є необґрунтованим.

Ця невідповідність, як і розбіжності у відомостях про працівників, могла бути предметом вимоги про усунення.

Замовник мав надати учаснику передбачену нормативним регулюванням можливість завантажити належний лист виробника або уточнити подані документи.

Невчинення такої дії обґрунтовано кваліфіковано Держаудитслужбою як недотримання пункту 8 Особливостей № 1275.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що зміст заходу реагування має відповідати характеру встановленого порушення, бути чітким, виконуваним і пропорційним.

У цій справі моніторинг завершено після укладення договору, водночас установлені невідповідності мали процедурний характер і полягали у ненаданні учаснику можливості уточнити документи під час розгляду пропозиції.

Держаудитслужба не зобов`язала позивача скасувати рішення про визначення переможця, розірвати договір або припинити його виконання. Натомість Замовнику запропоновано врахувати виявлене порушення в майбутній діяльності та оприлюднити інформацію про вжиті організаційні заходи. Такий спосіб реагування відповідає превентивній меті моніторингу, не втручається у чинні договірні відносини та є співмірним характеру порушення.

Формулювання «здійснити заходи, спрямовані на недопущення встановленого порушення у подальшому» є зрозумілим у взаємозв`язку з пунктом 1 констатуючої частини висновку, де конкретно описані дії Замовника, які визнано неправильними.

Для виконання такого зобов`язання ДП «АОЗ» має організувати подальший розгляд пропозицій таким чином, щоб виявляти невідповідності в документах та застосовувати встановлений механізм їх усунення.

Тому посилання на невизначеність або неможливість виконання висновку суд вважає безпідставним.

Резюмуючи викладене, сукупність досліджених доказів підтверджує, що Державна аудиторська служба України діяла в межах наданих їй повноважень. Рішення про початок моніторингу прийняте належною посадовою особою, повідомлення своєчасно оприлюднене, моніторинг проведений уповноваженим державним аудитором, а позивачу надано можливість подати пояснення.

Висновок про порушення пункту 8 Особливостей № 1275 відповідає фактичному змісту пропозиції переможця. У довідці про працівників наведено посади, які не узгоджуються з підтвердними наказами, а лист ТОВ «АнВа» не підтверджує представництва виробника ТОВ «Прилуцька швейна фабрика», оскільки називає представниками інші юридичні особи. Обидві невідповідності стосувалися документів, подання яких вимагалося Оголошенням, та мали бути виявлені Замовником із наданням учаснику можливості їх виправити.

Аргументація позивача фактично зводиться до вибіркового неврахування частини обов`язкової довідки та до заміни прямо названих у листі юридичних осіб учасником закупівлі, якого в істотних положеннях документа не зазначено. Таке тлумачення не випливає з умов Оголошення та суперечить вимогам об`єктивної перевірки пропозиції.

Визначений Держаудитслужбою захід реагування є превентивним і пропорційним: він не вимагає припинення договору, не перешкоджає постачанню товару та спрямований на недопущення аналогічних порушень у майбутніх закупівлях.

Відповідач виконав покладений на нього частиною другою статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення. Натомість наведені позивачем доводи не спростовують установленого порушення та не дають підстав для визнання висновку протиправним.

З огляду на що, у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» до Державної аудиторської служби про визнання протиправним та скасування висновку,– відмовити.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.