Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №320/832/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року справа №320/832/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 01.03.2018 року враховуючи базовий місяць - січень 2008 року.

- Зобов?язати Відповідача - військову частину НОМЕР_4 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 01.03.2018 року враховуючи базовий місяць - січень 2008 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю – Вісьтак М. Я.

Ухвалою суду від 12.01.2026 відкрито провадження у справі за позовом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 постановлено витребувати у військової частини НОМЕР_2 : довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.12.2015 по 01.03.2018 із розшифровкою складових (посадовий оклад, надбавки, премії, індексація); відомості щодо проведення індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2026 постановлено повторно витребувати докази.

На виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2026 у справі № 320/832/26 відповідачем надано довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2016 по 01.03.2018 із розшифровкою його складових. У довідці зазначено, що відомості щодо проведення індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця - січня 2008 року у військовій частині НОМЕР_4 відсутні. Крім того, відповідач повідомив, що відповідно до розпорядження Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 19.02.2016 № 248/2/3/140 у військовій частині НОМЕР_4 з 01.03.2016 відкрито особовий рахунок. До цього періоду військова частина НОМЕР_4 перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_5 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 у період з серпня 2014 року по травень 2018 року. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 23.05.2018 №109 був звільнений у запас та зарахований на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_4 йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.03.2018 року. З метою захисту своїх прав, 07.05.2025 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_4 із запитом на отримання публічної інформації, у якому повідомив, що в зазначений період отримував грошове забезпечення без урахування індексації, що, на його думку, порушує його права та вимоги чинного законодавства України. У запиті позивач також просив надати інформацію щодо нарахування та виплати індексації за вказаний період, а у разі її здійснення — повідомити базовий місяць, який застосовувався при відповідних нарахуваннях. Однак, всупереч вимогам статей 3, 4, 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповіді на зазначений запит позивач не отримав. У зв`язку з цим 02.10.2025 позивач повторно направив аналогічний запит до військової частини НОМЕР_4 , проте відповіді від розпорядника інформації так і не отримав станом на теперішній час. З огляду на викладене, позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства України.

13.02.2026 Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Сторона відповідача вважає, що зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 ‘‘Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб’’, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям з січня 2016 року на березень 2018 року. Отже, відповідно до Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 і включно до 01.03.2018, посадові оклади військовослужбовців не змінилися. Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого y подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації. З огляду на викладене, підстав для зміни базового місяця для нарахування індексації у грудні 2015 позивачем не доведено, доводи позову про необхідність застосування січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01 грудня 2015 року по 01 березня 2018 року не є обґрунтованими, оскільки позивач бажає застосувати до правовідносин за період з січня 2008 року норму п. 5 Порядку № 1078 в редакції, яка діє з 01.12.2015. Вказано, що Відповідач діяв з дотриманням вимог Конституції України, постанов Кабінету міністрів України, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України, наказів Міністерства оборони України, в межах наданих йому повноважень. Будь-якої вини чи протиправних дій з боку Відповідача стосовно Позивача допущено не було. Окрім цього, відповідач вказує, що матеріали справи не містять відомостей про об`єктивно непереборні, не залежні від волевиявлення позивача, перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення до суду з даним позовом і вважає, що позивач пропустив строку звернення до суду.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 у період з серпня 2014 року по травень 2018 року.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 23.05.2018 №109 був звільнений у запас та зарахований на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 був звільнений зі служби у запас на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 23.05.2018 №109 із зарахуванням на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У період з 04 червня 2015 року по 12 червня 2016 року він перебував у службовому відрядженні у складі українського миротворчого контингенту Місії ООН у Республіці Ліберія (військова частина НОМЕР_6 , НОМЕР_7 окремий вертолітний загін), у зв`язку з чим має статус учасника міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки та відповідні пільги, зокрема зарахування вислуги років на пільгових умовах (один місяць служби за три).

07.05.2025 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_4 із запитом на отримання публічної інформації, у якому повідомив, що в зазначений період отримував грошове забезпечення без урахування індексації, що, на його думку, порушує його права та вимоги чинного законодавства України. ОСОБА_1 також просив надати інформацію щодо нарахування та виплати індексації за вказаний період, а у разі її здійснення - повідомити базовий місяць, який застосовувався при відповідних нарахуваннях.

02.10.2025 ОСОБА_1 повторно направив запит до військової частини НОМЕР_4 , проте відповіді від розпорядника інформації так і не отримав станом на момент подання позовної заяви.

Із змісту картки особового рахунку військовослужбовця за 2016 рік, наданої відповідачем на виконання ухвали суду від 28.08.2026, встановлено, що особовий рахунок позивача у військовій частині НОМЕР_4 відкрито з 01.03.2016 (відповідно до розпорядження Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 19.02.2016 №248/2/3/140), у зв`язку з чим відомості за період з 01.12.2015 по 29.02.2016 у цій картці відсутні, а до вказаної дати позивач перебував на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_5 . Встановлено, що у графі «Індекс» вказаної картки за березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2016 року нарахувань не значиться (відомості відсутні/нульові), а єдине нарахування у цій графі відображено за квітень 2016 року. Відомостей про застосування при цьому нарахуванні базового місяця - січня 2008 року - картка не містить.

Із змісту картки особового рахунку військовослужбовця за 2017 рік встановлено, що за жоден місяць 2017 року (січень – грудень) у графі «Індекс» нарахувань не відображено - відповідні відомості за всі дванадцять місяців є відсутніми (нульовими). Отже, встановлено, що протягом усього 2017 року індексація грошового забезпечення позивача військовою частиною НОМЕР_4 не нараховувалася.

Із змісту картки особового рахунку військовослужбовця за 2018 рік встановлено, що вона складена за іншою формою та не містить окремої графи, призначеної для відображення сум індексації грошового забезпечення, у зв`язку з чим встановити з неї факт нарахування чи ненарахування позивачу індексації за період з січня по травень 2018 року (до дати його звільнення 23.05.2018) неможливо. Відомості за червень - грудень 2018 року в картці відсутні у зв`язку зі звільненням позивача з військової служби.

Із наданої відповідачем на виконання ухвали суду довідки про грошове забезпечення позивача за період з 01.03.2016 по 01.03.2018 із розшифровкою її складових встановлено, що відомості щодо проведення індексації грошового забезпечення позивача з урахуванням базового місяця - січня 2008 року - у військовій частині НОМЕР_4 відсутні.

Щодо пропущення позивачем строку звернення до суду суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною п`ятою статті 122 цього Кодексу передбачено місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Разом з тим, спір у цій справі стосується виплати грошового забезпечення (індексації), тобто оплати праці. Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, чинній до 19.07.2022 року, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 року, який набрав чинності 19.07.2022 року, змінено редакцію статті 233 Кодексу законів про працю України, якою встановлено тримісячний строк звернення до суду у справах про вирішення трудових спорів.

Індексація грошового забезпечення військовослужбовця є складовою оплати його служби (праці) та державною гарантією, що підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №825/1987/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17). Відтак до спірних правовідносин застосовуються спеціальні положення статті 233 Кодексу законів про працю України, а не загальний строк, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Спірний період позовних вимог - з 01.12.2015 по 01.03.2018, тобто до моменту звільнення позивача з військової служби (наказ від 23.05.2018 №109).

На час виникнення спірних правовідносин та на дату звільнення позивача частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України діяла в редакції, яка не встановлювала будь-якого строку для звернення працівника до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці. Обмеження права на звернення до суду трьома місяцями запроваджено лише Законом України №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022, тобто значно пізніше моменту виникнення спірних правовідносин.

За змістом статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Введений з 19.07.2022 тримісячний строк звернення до суду погіршує становище позивача порівняно з тим, яке існувало на момент виникнення в нього права на індексацію грошового забезпечення, а тому не може застосовуватися до спірних правовідносин, що виникли до набрання ним чинності.

Аналогічний підхід послідовно застосовується Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.01.2025 у справі №400/4829/24, від 20.11.2023 у справі №160/5468/23 (предмет спору якої - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2016 по грудень 2018 року) та у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.

За таких обставин суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду як необґрунтовані.

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі Закон № 1282-ХІІ).

Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1078 цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку № 1078 обумовлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За приписами пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Оцінка та висновки суду по суті спору.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 у період з серпня 2014 року по травень 2018 року та був звільнений у запас на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 23.05.2018 №109.

Щодо вимоги нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.03.2018 з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - січень 2008 року.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци 2, 5 пункту 4 Порядку №1078).

З 01.12.2015 положення Порядку №1078 діють зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013), і згідно з пояснювальною запискою до проєкту цієї Постанови, метою цього акта є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

У зв`язку із цим Постановою №1013 удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 Порядку № 1078 викладено у новій редакції).

Так, пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції до 01.03.2018, тобто на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Тобто, відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, яка діяла до 01.12.2015, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Відповідно до вимог абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078 (в редакції, чинній до 01.12.2015) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1078 (в редакції до 01.03.2018) виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.

Проведення індексації у зв`язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:

- до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати;

- після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).

Зазначений правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, який підлягає обов`язковому врахуванню у даній справі.

Отже, внаслідок змін, запроваджених Постановою № 1013, з 01.12.2015 діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Внаслідок цих змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну, вжитого відповідачем у листі-відповіді на звернення позивача, а саме: «базовий місяць», використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таке визначення цього поняття виходить із системного тлумачення пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.12.2015 не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.

Із 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу військовослужбовця та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294, яка була чинна до 28.02.2018), яка набрала законної сили з 01.01.2008, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, премії), та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови №1294.

Від січня 2008 року оклад за посадою позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі Постанови № 704, якою затверджено нову схему тарифних розрядів за основними типовими посадами військовослужбовців Збройних Сил України.

У зв`язку з цим суд вважає, що збільшення грошового забезпечення позивача відбулося з набранням чинності постановою КМУ №1294, а тому саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, оскільки наступне підвищення розміру грошового забезпечення позивача за рішенням Уряду відбулось саме з 01.03.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), за результатом чого з 01.03.2018 базовим місяцем для розрахунку індексації став березень 2018 року.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21, від 28.02.2024 у справі №120/11178/21-а та від 06.07.2023 у справі №560/6684/22 (рекомендую звірити ці реквізити перед використанням у тексті рішення).

Суд зауважує, що в силу норм Порядку №1078, які були чинними на момент початку проходження позивачем військової служби у відповідача, січень 2008 року був базовим місяцем для проведення індексації його грошового забезпечення.

Доводи відповідача про те, що з 01.12.2015 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 01.12.2015 №1013 змінився базовий місяць для обчислення індексації, суд відхиляє.

Постановою №1013 було внесено зміни до пункту 5 Порядку №1078, якими змінено сам механізм (методику) визначення базового місяця - а саме встановлено, що ним є місяць останнього фактичного підвищення тарифної ставки (окладу). Проте набрання чинності зміненою методикою визначення базового місяця саме по собі не є підвищенням посадових окладів військовослужбовців і не може ототожнюватися з таким підвищенням.

Відповідач не довів та не надав суду доказів того, що станом на грудень 2015 року відбулося фактичне підвищення посадових окладів військовослужбовців, яке б обумовлювало зміну базового місяця з січня 2008 року на інший місяць. За таких обставин посилання відповідача на постанову №1013 як на підставу для незастосування базового місяця січня 2008 року є помилковим.

Судом також встановлено, і це не заперечується відповідачем, що військовою частиною НОМЕР_4 індексація грошового забезпечення позивача за спірний період з урахуванням базового місяця - січня 2008 року не нараховувалася та не виплачувалася, що прямо підтверджується наданою відповідачем на виконання ухвали суду довідкою, згідно з якою відомості щодо проведення індексації грошового забезпечення позивача з урахуванням базового місяця січня 2008 року у військовій частині НОМЕР_4 відсутні.

Водночас відсутність бюджетних асигнувань не є підставою для ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення.

Так, у постановах від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, від 12.05.2022 у справі № 200/7006/21, від 09.03.2023 у справі № 160/6645/21, від 17.01.2025 у справі № 160/19515/23 Верховний Суд виснував, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування особи на грошовому забезпеченні та обмежене фінансування жодним чином не впливає на його право отримати індексацію грошового забезпечення. Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Ненарахування та невиплата відповідачем позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.03.2018 року без урахування місяця підвищення доходу – січня 2008 року – порушили право позивача на проведення індексації у визначеному законом розмірі.

За таких обставин суд доходить висновку, що бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2018 з урахуванням базового місяця - січня 2008 року є протиправною, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 01.03.2018 року враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки судом встановлено протиправність бездіяльності відповідача, ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача вчинити дії, які він мав вчинити відповідно до вимог чинного законодавства, а саме - здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період з урахуванням визначеного судом базового місяця.

Такий спосіб захисту відповідає частині другій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України та є пропорційним і достатнім для відновлення порушеного права позивача, а тому позовна вимога про зобов`язання вчинити дії також підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведе, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України.

Позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій.

Керуючись статтями 2, 17, 77, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

вирішив:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 01.03.2018 року враховуючи базовий місяць - січень 2008 року.

3. Зобов`язати Відповідача - військову частину НОМЕР_4 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 01.03.2018 року враховуючи базовий місяць - січень 2008 року.

4. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.