Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №755/5943/24 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них

Дата: 03 вересня 2026 р.

Справа: №755/5943/24

Суддя: Жук Р.В.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м. Київ справа №755/5943/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Дніпровського управління Київського міського центру зайнятості

про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Дніпровського управління Київського міського центру зайнятості, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії відповідача у частині відмови у наданні позивачці статусу безробітного;

- скасувати рішення відповідача про відмову у наданні позивачці статусу безробітного;

- зобов`язати відповідача вчинити дії по внесенню інформації до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування про звільнення (припинення трудових відносин) позивачки;

- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо надання статусу безробітного позивачці;

- зобов`язати відповідача вчинити дії по виплаті допомоги по безробіттю позивачці з 23.11.2023.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивачка обґрунтовує позов тим, що відповідно до частини 1 статті 38 КЗпП України, за своєю ініціативою, подала заяву про звільнення з займаної посади за власним бажанням, надіславши рекомендованим листом на офіційну юридичну адресу роботодавця - Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіахолдинг новини» за 2 тижні. Тому, на 15.11.2023 (15 день) трудові відносини з роботодавцям є припиненими (розірваними). Позивачка вважає дії відповідача щодо відмови у постановці на облік та наданні статусу безробітної протиправними.

Відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву. Про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023 справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р. В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 справу прийнято до провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, суд встановив такі обставини.

Позивачка 23.11.2023 подала через Єдиний веб-портал електронних послуг «Дія» заяву про надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю. До вказаної заяви позивачка надала скановані копії паспорта громадянина України, довідки про реєстрацію місця проживання, трудової книжки та диплому про освіту.

23.11.2023 позивачці було відмовлено у наданні статусу безробітного з посиланням на підпункт перший пункту 23 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2023 № 446.

У листі від 12.02.2024 № 33/10/ТІ82-24 Державний центр зайнятості повідомив позивачку, що під час опрацювання поданих документів було виявлено, що в поданій копії трудової книжки відсутня інформація про припинення трудових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіахолдинг новини». Також, звільнення позивачки із зазначеного підприємства не підтверджене даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Уважаючи такі дії та рішення протиправними, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

V. Оцінка суду.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про зайнятість населення».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Згідно з ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу зареєстрованого безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, філією центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського центру зайнятості, а також міським, районним, міськрайонним центром зайнятості державної служби зайнятості (далі - центр зайнятості) визначає Порядок реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 № 446.

Відповідно до пункту 18 вказаного Порядку для надання статусу зареєстрованого безробітного та внесення інформації до персональної картки щодо особи, яка шукає роботу, перевіряються/отримуються такі відомості/документи, зокрема:

про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування шляхом (в результаті) електронної інформаційної взаємодії між Порталом Дія та Пенсійним фондом України. У разі неможливості отримання інформації про трудову діяльність у порядку електронної інформаційної взаємодії особа подає трудову книжку (за наявності) або контракт, або цивільно-правовий договір, або документ, що підтверджує припинення останнього виду зайнятості. Особа, яка втратила такі документи, пред`являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи;

Згідно з підпунктом першим пункту 23 Порядку підставами для відмови у наданні (поновленні) статусу зареєстрованого безробітного є відсутність на дату прийняття рішення про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного документів та відомостей з реєстрів та баз даних, зазначених у пунктах 18 і 19 цього Порядку.

Аналіз наведених норм у їх системному взаємозв`язку дає підстави для висновку, що необхідною передумовою набуття особою статусу зареєстрованого безробітного є відсутність у неї зайнятості, зокрема трудових відносин з роботодавцем.

Саме тому під час вирішення питання про надання особі статусу зареєстрованого безробітного центр зайнятості зобов`язаний перевірити відомості про її трудову діяльність та пересвідчитися, що останній вид зайнятості припинено. Така обставина встановлюється не на підставі суб`єктивного твердження особи про фактичне невиконання нею роботи чи відсутність зв`язку з роботодавцем, а на підставі визначених Порядком № 446 об`єктивних даних - відомостей реєстру застрахованих осіб та/або належних документів, які підтверджують припинення останнього виду зайнятості.

Отже, поняття фактичної відсутності роботи та юридичного припинення трудових відносин не є тотожними. Обставина, що працівник у певний період фактично не виконує трудових обов`язків, не отримує заробітної плати або не має можливості зв`язатися з роботодавцем, сама по собі не свідчить про припинення укладеного з ним трудового договору.

У справі, що розглядається, підставою для відмови позивачці у наданні статусу зареєстрованого безробітного була саме відсутність належного підтвердження припинення її трудових відносин з ТОВ «Медіахолдинг новини». Надана позивачкою копія трудової книжки не містила запису про звільнення з цього товариства, а відомості про припинення таких трудових відносин були відсутні й у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому сторонами не заперечується, що позивачка була прийнята на роботу до ТОВ «Медіахолдинг новини» на умовах безстрокового трудового договору та станом на 23 листопада 2023 року рішення про її звільнення роботодавцем не приймалося.

Трудові правовідносини за своєю природою є правовим зв`язком між працівником і роботодавцем, виникнення та припинення якого відбувається на підставах і в порядку, встановлених трудовим законодавством. Припинення трудового договору є юридичним фактом, який має настати на визначеній законом підставі та бути належним чином оформлений або іншим передбаченим законом способом підтверджений.

Зокрема, у разі звільнення за ініціативою працівника юридично значущим є його волевиявлення, однак це не означає, що центр зайнятості, отримавши від особи докази вчинення нею певних дій з метою припинення трудових відносин, набуває повноважень самостійно визначити, чи припинилися такі відносини, з якої дати та на якій правовій підставі.

Повноваження центру зайнятості у процедурі реєстрації безробітного мають інший зміст. Цей орган перевіряє наявність передбачених законом умов для надання відповідного статусу на підставі визначених Порядком документів та відомостей. Він не є учасником трудових відносин між працівником та роботодавцем, не вирішує трудових спорів і не наділений повноваженнями встановлювати замість роботодавця або суду факт та дату припинення трудового договору.

Тому надані позивачкою документи на підтвердження того, що вона вживала заходів для звільнення та намагалася встановити зв`язок з роботодавцем, могли свідчити про її намір припинити трудові відносини та про складність реалізації цього наміру, однак не замінювали документа чи відомостей, які підтверджують, що відповідні трудові відносини юридично припинилися.

Законодавець передбачив спеціальний виняток із загального порядку для визначеної категорії осіб. Так, абзацом другим частини четвертої статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеній особі, яка не мала можливості припинити трудовий договір у встановленому трудовим законодавством порядку у зв`язку з неможливістю продовження роботи за попереднім місцем проживання, надано право для набуття статусу безробітного припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку шляхом подання до центру зайнятості заяви на ім`я роботодавця про припинення трудового договору. Такий спеціальний механізм прямо передбачений законом.

Водночас установлені у цій справі обставини не дають підстав для застосування до позивачки зазначеної спеціальної процедури. Позивачка проживає у місті Києві, місцезнаходження її роботодавця також зареєстроване у місті Києві. Утрата фактичного зв`язку з роботодавцем за таких обставин сама по собі не є тією обставиною, з якою наведена спеціальна норма пов`язує можливість припинення трудового договору через центр зайнятості.

Суд ураховує доводи позивачки про те, що вона тривалий час не має фактичного зв`язку з роботодавцем, а також вживала доступних їй заходів з метою припинення трудових відносин. Такі обставини дійсно можуть створювати для працівника істотні труднощі у реалізації права на припинення трудового договору.

Водночас наявність таких труднощів не може бути підставою для покладення на центр зайнятості повноважень, яких закон йому не надає. Складність реалізації особою свого права у трудових правовідносинах не може усуватися шляхом розширювального тлумачення компетенції іншого державного органу.

Протилежний підхід фактично означав би, що центр зайнятості у кожному випадку, коли особа стверджує про неможливість зв`язатися з роботодавцем, мав би самостійно досліджувати обставини трудових відносин, оцінювати дії працівника щодо їх припинення, встановлювати достатність таких дій, з`ясовувати причини бездіяльності роботодавця та, зрештою, визначати, чи припинився трудовий договір і з якої саме дати.

Таке тлумачення не лише виходило б за межі передбаченої законом компетенції центру зайнятості, а й створювало б правову невизначеність щодо моменту та підстав припинення трудових відносин.

Більше того, можливість надання статусу безробітного виключно на підставі твердження особи про фактичне припинення роботи або відсутність зв`язку з роботодавцем, за збереження чинного трудового договору та відсутності відомостей про його припинення, створювала б передумови для зловживань. Одна й та сама особа могла б юридично продовжувати перебувати у трудових відносинах з роботодавцем і водночас набути статусу зареєстрованого безробітного та пов`язаного з ним права на соціальне забезпечення.

Це суперечило б самій природі статусу безробітного, оскільки статус зайнятої особи та статус зареєстрованого безробітного є взаємовиключними.

Отже, вирішуючи питання про надання позивачці статусу зареєстрованого безробітного, центр зайнятості був зобов`язаний виходити з об`єктивних відомостей, наявних станом на дату розгляду її заяви. Оскільки станом на 23 листопада 2023 року трудові відносини позивачки з ТОВ «Медіахолдинг новини» не були припинені у встановленому законом порядку, у трудовій книжці був відсутній запис про її звільнення, а відповідні відомості не містилися у реєстрі застрахованих осіб, у відповідача були передбачені підпунктом 1 пункту 23 Порядку № 446 підстави для відмови у наданні позивачці статусу зареєстрованого безробітного.

Сам факт ужиття позивачкою заходів, спрямованих на припинення трудових відносин, не спростовує правомірності такого рішення, оскільки намір припинити трудові відносини та їх фактичне припинення в юридичному розумінні є різними обставинами.

За таких обставин суд доходить висновку, що, відмовляючи позивачці у наданні статусу зареєстрованого безробітного через відсутність належного підтвердження припинення її останнього виду зайнятості, відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог Закону України «Про зайнятість населення» і Порядку № 446, а тому підстав для визнання оскаржуваного рішення протиправним немає.

VI. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позові судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua