Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №320/16326/23 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: забезпечення права особи на доступ до публічної інформації

Дата: 03 вересня 2026 р.

Справа: №320/16326/23

Суддя: Жук Р.В.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м. Київ справа №320/16326/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо надання інформації про власника та внесення даних позивача як власника земельної ділянки площею 0,0516 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:66:049:0157 в Державний земельний кадастр;

- зобов`язати відповідача надати інформацію про власника та внести інформацію про позивача як власника земельної ділянки площею 0,0516 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:66:049:0157 в Державний земельний кадастр.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивачка обґрунтовує позов тим, що після поділу земельної ділянки та державної реєстрації новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:049:0157 у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про неї як власницю цієї земельної ділянки. Вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, не внісши відповідні відомості до Державного земельного кадастру.

Відповідач заперечує проти позову та зазначає, що до його повноважень не належить державна реєстрація речових прав на земельні ділянки. Відомості про власників земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у якому станом на час звернення позивачки відомості про її право власності на спірну земельну ділянку були відсутні.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

07.08.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023 справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р. В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 справу прийнято до провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, суд встановив такі обставини.

Відповідно до договору від 16.09.2022, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яворською Н. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 381, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є співвласниками земельної ділянки площею 0,1032 га, кадастровий номер 8000000000:66:049:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , домовилися між собою поділити вказану земельну ділянку відповідно до часток у праві спільної часткової власності.

На підставі зазначеного державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві здійснено державну реєстрацію поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:049:0035, в результаті чого утворилося дві новоутворені земельні ділянки, зокрема земельна ділянки площею 0,0516 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:66:049:0157.

Позивачка зазначає, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, у ньому відсутні відомості про позивачку як власницю земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:049:0157.

У зв`язку з цим представник позивачки, адвокат Горват В. А., звернувся до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві з адвокатськими запитами, в якому просив внести інформацію про власника земельної ділянки у Державний земельний кадастр.

Листом від 23.03.2023 № 29-10-0.223-2447/2-23 Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області повідомило представника позивачки, що воно не наділене повноваженнями щодо реєстрації прав на земельні ділянки, а лише отримує інформацію про вчинені правочини від суб`єктів реєстрації речових прав на нерухоме майно. Згідно з такими даними відсутня інформація про зареєстровані речові права від суб`єктів реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Уважаючи бездіяльність протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

V. Оцінка суду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» № 3613-VI від 07.07.2011 (надалі - Закон № 3613-VI ) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною 5 статті 5 Закону №3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Згідно частини 9 статті 21 Закону №3613-VI відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до Державного земельного кадастру із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

Відповідно до статті 24 Закону №3613-VI державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Частиною 1 статті 5 даного Закону встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Згідно статті 7 Міністерство юстиції України, зокрема, забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем.

Таким чином реєстрація речових прав, в тому числі на земельні ділянки, проводиться реєстратором речових прав, в той час як кадастровий реєстратор вносить відомості про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до пункту 119 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі – Порядок № 1051), до Поземельної книги без подання заяви вносяться відомості (зміни до них) про, зокрема, власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно пункту 130 Порядку ведення Державного земельного кадастру відомості (зміни до них) про нового власника, користувача земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вносяться до Поземельної книги Державним кадастровим реєстратором відповідно до пункту 113 цього Порядку.

Пунктом 113 даного Порядку встановлено, що державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Враховуючи наведене правове регулювання, суд зазначає, що державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та державна реєстрація речових прав на таку земельну ділянку є різними за своїм змістом процедурами, які здійснюються різними суб`єктами та мають різні правові наслідки.

У спірному випадку внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:049:0035 державним кадастровим реєстратором здійснено державну реєстрацію новоутворених земельних ділянок, зокрема земельної ділянки площею 0,0516 га з кадастровим номером 8000000000:66:049:0157. Така реєстрація засвідчує формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та присвоєння їй кадастрового номера, однак сама по собі не є державною реєстрацією права власності на неї.

Після формування новоутвореної земельної ділянки речове право на неї підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно уповноваженим суб`єктом державної реєстрації прав. Здійснення такої реєстрації не належить до повноважень державного кадастрового реєстратора чи Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Водночас відомості про власника земельної ділянки вносяться до Поземельної книги державним кадастровим реєстратором не за результатами самостійного встановлення ним належності земельної ділянки певній особі та не на підставі звернення такої особи про визнання чи реєстрацію її права власності, а відповідно до відомостей про зареєстровані речові права, наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Після отримання таких відомостей державний кадастровий реєстратор доповнює відомості Державного земельного кадастру інформацією про власника відповідної земельної ділянки.

Отже, для відображення у Державному земельному кадастрі відомостей про позивачку як власницю земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:049:0157 необхідною передумовою є державна реєстрація її речового права на цю новоутворену земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим позивачка не надала доказів того, що станом на час звернення її представника з адвокатськими запитами право власності позивачки на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:049:0157 було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та що відповідні відомості були доступні державному кадастровому реєстратору для внесення до Поземельної книги.

За таких обставин відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про позивачку як власницю земельної ділянки не є наслідком протиправних дій чи бездіяльності відповідача, оскільки внесення таких відомостей можливе лише після державної реєстрації відповідного речового права у встановленому законом порядку, здійснення якої до повноважень органів Держгеокадастру не належить.

Таким чином, відповідач діяв у межах наданих йому законом повноважень, а оскаржуваною бездіяльністю права та законні інтереси позивачки порушені не були. Відтак правові підстави для зобов`язання відповідача внести до Державного земельного кадастру відомості про позивачку як власницю спірної земельної ділянки відсутні, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

VI. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позові судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua