Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №320/20031/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року № 320/20031/26

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої

ОСОБА_4

до Міністерства оборони України

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 із позовом до Міністерства оборони України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 17/в від 27.02.2026 року, про відмову в призначенні ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (із змінами), за померлого внаслідок захворювання військовослужбовця ОСОБА_5 ;

- зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, 6) призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одноразову грошову допомогу в рівних частках як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану під час виконання обов`язків військової служби сержанта ОСОБА_5 в розмірі 15 000 000 грн. (п`ятнадцять мільйонів гривень) відповідно до частини 3 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (із змінами), Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (із змінами).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачів вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання обов`язків військової служби помер стрілець 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 - сержант ОСОБА_5 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) № 4319 від 17.12. 2024 року «Про результати службового розслідування» (копія додається) стрілець 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 сержант ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув після ворожого мінометного обстрілу. «Раптова коронарна смерть», що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 21.11.2024 року № 2389не/3030 дон. За змістом зазначеного наказу, загибель сержанта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , настала при виконанні бойового завдання в складі сил і засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », а саме під час оборонних дій (бойове розпорядження командира НОМЕР_1 стрілецького батальйону від 09.11.2024 №16 дск) в районі н.п. Петрівка Донецької області на позиції відділення «ПЕТРОВИЧ». Відповідно до наказу Командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) ві 28.03.2025 року №67-РС сержанта ОСОБА_5 виключено зі списків особового складу Збройних Сил України у зв`язку зі смертю (загибеллю); зазначено: «Загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 в результаті гостра серцева недостатність, кардіоміопатія, неуточнена. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби в районі бойових дій, пов`язана із захистом Батьківщини». Відповідно до протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії № 2025-0813-1431- 2408-0 від 13.08.2025 року (копія додається), захворювання сержанта ОСОБА_5 «Атеросклеротична хвороба серця. Гостра серцева недостатність», яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , та причина смерті «так, пов`язані із захистом Батьківщини». За наведених обставин позивачі вважають, що мають право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі військовослужбовця під час дії воєнного стану у розмірі 15 000000,00 грн, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року. На переконання позивачів, починаючи з 24 лютого 2022 року особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, така допомога виплачується у розмірі, встановленому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, а не у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975. Представник позивача наголошує, що після введення правового режиму воєнного стану законодавець визначив єдиний розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, яка виплачується членам сім`ї у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час дії воєнного стану 15000000,00 грн.

Відтак, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Міністерство оборони України заперечуючи проти задоволення позову, надало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що частиною першою статті 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) регламентовано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168, у редакції, чинній станом на час звернення позивача із заявою про виплату допомоги), пунктом 2 якої установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16- 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Звертає увагу, що на відміну від Закону № 2011-ХІІ та Порядку №975, Постанова №168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі, через те, що розмір допомоги у сумі 15 000000 грн передбачений лише на період дії воєнного стану та виключно для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.

Відсутні будь-які відомості про отримання сержантом ОСОБА_5 за період проходження служби поранень (контузії, травми, каліцтва), від яких могла настати його смерть. З лікарського свідоцтва про смерть № 2389не/3030дон від 19.12.2024 року, причиною смерті ОСОБА_6 зазначена «Гостра серцева недостатність; атеросклеротична хвороба серця».

Вважає, що позивачі помилково ототожнюють поняття «загибель (смерть) внаслідок поранення» із «смертю внаслідок захворювання». Отже, Міноборони правомірно прийнято рішення, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 17/в від 27.02.2026 року, про відмову в призначенні ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (із змінами), за померлого внаслідок захворювання військовослужбовця ОСОБА_5 .

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив. Зазначено, що на дату смерті ОСОБА_5 вже було законодавчо встановлено, що на період дії воєнного стану у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, одноразова грошова допомога не може становити менше 15 мільйонів гривень.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

17 листопада 2024 року під час виконання обов`язків військової служби помер стрілець 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 - сержант ОСОБА_5 .

Факт смерті сержанта ОСОБА_5 підтверджується Повідомленням про смерть № 4384 від 20.11.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 , Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Богодухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Як вбачається із Лікарського свідоцтва про смерть № 2389не/3030дон від 19.12.2024 року, причиною смерті ОСОБА_6 зазначена «Гостра серцева недостатність; атеросклеротична хвороба серця».

В довідці про причину смерті №2389не/3030дон від 19.12.2024 року зазначена причина смерті «Гостра серцева недостатність; Кардіоміопатія, неуточнена».

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) № 4319 від 17.12. 2024 року «Про результати службового розслідування» стрілець 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 сержант ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув після ворожого мінометного обстрілу. «Раптова коронарна смерть», що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 21.11.2024 року № 2389не/3030 дон.

За змістом зазначеного наказу, загибель сержанта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , настала при виконанні бойового завдання в складі сил і засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », а саме під час оборонних дій (бойове розпорядження командира НОМЕР_1 стрілецького батальйону від 09.11.2024 №16 дск) в районі н.п. Петрівка Донецької області на позиції відділення «ПЕТРОВИЧ».

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 40 від 08.02.2025 року, сержанта ОСОБА_5 виключено із списків особового складу військової частини; зазначено, що смерть військовослужбовця пов`язана з виконанням службових обов`язків під час безпосередньої участі у бойових діях із забезпечення здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської федерації, по захисту Батьківщини та територіальної цілісності України і не порушенні державного суверенітету.

Відповідно до протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії № 2025-0813-1431-2408-0 від 13.08.2025 року, захворювання сержанта ОСОБА_5 «Атеросклеротична хвороба серця. Гостра серцева недостатність», яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , та причина смерті «так, пов`язані із захистом Батьківщини».

ОСОБА_3 (надалі – «Позивач 1») є матір`ю та законним представником неповнолітньої доньки загиблого ОСОБА_5 – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження виданим повторно 12.03.2026 року Богодухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (надалі – «Позивач 2») та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (надалі – «Позивач 3») є доньками загиблого ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 13.02.2004 року виданим Рябоконівською сільською радою Краснокутського району Харківської області та Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 06.12.2002 року виданим Рябоконівською сільською радою Краснокутського району Харківської області

У зв`язку із смертю члена сім`ї – військовослужбовця Позивач 2 Позивач 3 у своїх інтересах та Позивач 1 в інтересах неповнолітньої доньки звернулися із заявою до Міністерства оборони України про виплату одноразової грошової допомоги на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі– «Закон №2011-XII»).

Відповідно до Витягу з Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 17/в від 27 лютого 2026 року донькам померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 військовослужбовця ОСОБА_5 внаслідок захворювання, відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою №168 та запропоновано звернутись за призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 року № 975.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивачі звернулись до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (у редакції, чинній на дату смерті військовослужбовця батька позивачів) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно пункту 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII у редакції, чинній на дату смерті військовослужбовця ) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пунктів 1 -3 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Статтею 16-1 Закону №2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Пунктом 6 статті 16-3 Закону №2011-XII передбачалось, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відповідно до пункту 9 статті 16-3 Закону №2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, у пункті 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі Порядок №975 у редакції, чинній на дату смерті військовослужбовця) вказано, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно абзацу 2 пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Отже, з наведених вище норм вбачається, що, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України членам сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. У такому випадку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно наявних у справі матеріалів, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув після ворожого мінометного обстрілу. «Раптова коронарна смерть», що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 21.11.2024 року № 2389не/3030 дон, загибель настала при виконанні бойового завдання в складі сил і засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », а саме під час оборонних дій (бойове розпорядження командира 1 стрілецького батальйону від 09.11.2024 №16 дск) в районі н.п. Петрівка Донецької області на позиції відділення «ПЕТРОВИЧ». Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби в районі бойових дій, пов`язана із захистом Батьківщини».

За таких обставин варто зазначити наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави; у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На виконання зазначених Указів Президента України Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168 у редакції, чинній на 04.06.2022 року дату смерті військовослужбовця батька позивачки).

Згідно абзацу 1 пункту 1 Постанови №168 установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до абзацу1 пункту 2 Постанови №168 установити, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно абзацу 2 пункту 2 Постанови №168 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Наведене свідчить про те, що після прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №168 положення пункту 2 цієї Постанови щодо визначення розміру одноразової грошової допомоги 15000000 гривень, яка виплачується сім`ям загиблих військовослужбовців Збройних Сил, суперечили та не узгоджувалися з положенням підпункту «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII та абз. 2 пункту 5 Порядку №975, які визначали значно менший розмір такої одноразової грошової допомоги, а саме: у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть), що у 2022 році становило 1860750,00 гривень.

У зв`язку з цим, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 29.07.2022 №2489-IX (далі - Закон № 2489-IX) статтю 16-2 Закону №2011-XII доповнено пунктом 3 такого змісту: «Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України» (пункт 3 розділу І Закону №2489-IX).

У пункті 1 розділу II Прикінцеві положення Закону №2489-IX зазначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 3 розділу I цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Закон №2489-IX набрав чинності 25.08.2022.

Отже, положення пункту 3 статті 16-2 Закону №2011-XII, згідно якого розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України, підлягає застосуванню саме з 24.02.2022.

На переконання суду, зворотня дія в часі цієї норми права фактично розширює право особи, адже її застосування призведе до отримання сім`ями загиблих військовослужбовців більшого розміру одноразової грошової допомоги.

При цьому суд зауважує, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

Тому, починаючи з 24.02.2022 особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, виплачується така допомога саме у розмірі, визначеному абз.1 пункту 2 Постанови №168, тобто у розмірі 15000000 гривень, а не у розмірах, визначених підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII та абз. 2 пункту 5 Порядку №975.

Отже, після введення правового режиму воєнного стану законодавець визначив єдиний розмір одноразової грошової допомоги, яка вплачується членам сім`ї у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час дії воєнного стану 15000000 грн.

Оскільки, згідно встановлених судом обставин справи, сержант ОСОБА_5 , який проходив військову службу і брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із з військовою агресією російської федерації проти України, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання обов`язків військової служби , тобто під час воєнного стану в Україні, у зоні військових дій внаслідок захворювання «Гостра серцева недостатність; атеросклеротична хвороба серця», що «ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», то суд приходить висновку про те, що звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 мають право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000 грн, передбаченому абз.1 пункту 2 Постанови №168.

Перевіряючи дії (рішення) суб`єкта владних повноважень, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, на відповідність їх критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить висновку, що при їх вчиненні (прийнятті) відповідач: діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано; нерозсудливо; без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія (рішення).

Таким чином, пункт 2 рішення, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 17/в від 27.02.2026 року, про відмову в призначенні ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (із змінами), за померлого внаслідок захворювання військовослужбовця ОСОБА_5 , є протиправним та таким, що підлягає скасуванню є.

Згідно положень частини другої статі 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на викладене та керуючись принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 8 Конституції України, частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України), суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, 6) призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одноразову грошову допомогу в рівних частках як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану під час виконання обов`язків військової служби сержанта ОСОБА_5 в розмірі 15 000 000 грн. (п`ятнадцять мільйонів гривень) відповідно до частини 3 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (із змінами), Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (із змінами).

При вирішенні цієї справи судом в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду) враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних відносинах у постанові від 17 липня 2024 року у справі №600/548/23-а.

Позиція відповідача у даній справі суперечить позиції Верховного Суду, викладеній у справі №600/548/23-а з аналогічних правовідносин та за подібних обставин (військовослужбовець, який проходив військову службу під час воєнного стану в Україні помер внаслідок захворювання (гострої серцево-судинної недостатності), пов`язаного із захистом Батьківщини).

З позиції суду, відмова у виплаті збільшеного розміру одноразової грошової допомоги виключно через медичну класифікацію патогенезу смерті (гостре захворювання замість механічного поранення), за наявності висновку ВЛК про пов`язаність смерті із захистом Батьківщини, є прямим звуженням прав Позивачів.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 24.09.2025 у справі № 620/10029/24, відступивши від попередніх неоднозначних та суперечливих висновків Верховного Суду з даного питання. На думку суду, саме Постанова № 168 застосовується до випадків смерті військовослужбовця в період воєнного стану, охоплюючи смерть від захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини. Справу передано на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.

Твердження Відповідача про те, що військовослужбовець «помер внаслідок захворювання», є таким, що ігнорує фактичні обставини справи, хронологію подій та медичну природу причини смерті. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть , причиною смерті стало «раптова коронарна смерть», загинув після ворожого мінометного обстрілу. Зазначений діагноз не є хронічною хворобою, що поступово розвивалася в тилових умовах. Це гострий, критичний стан, який є прямим фізіологічним наслідком надмірного фізичного виснаження, тривалого психоемоційного перенапруження, акустичних впливів та стресу, невід`ємно пов`язаних із перебуванням на лінії зіткнення.

Той факт, що військово-лікарська комісія встановила причинний зв`язок захворювання, яке призвело до смерті, саме у формулюванні «пов`язане із захистом Батьківщини» доводить, що цей гострий стан спровокований виконанням бойових завдань. За таких обставин, позиція Відповідача є такою, що суперечить меті соціального захисту родин загиблих захисників.

Відповідач цей факт до уваги не взяв, як і те, що військовослужбовець перебував на фронті та брав безпосередню участь у бойових діях, а смерть внаслідок захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини, настала вже 17.11.2024.

Хибність звуженого трактування відповідачем Постанови № 168 та не врахування положень Закону № 2011-ХІІ підтверджується послідовними діями самого законодавця. Адже 16.04.2024 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», яким пункт 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII викладено в новій редакції, а саме: "Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень».

У такий спосіб нормотворець підтвердив, що ключовою умовою для виплати 15000000 грн є причинний зв`язок смерті з виконанням обов`язків військової служби (захистом Батьківщини).

Отже, абзац 1 пункту 2 Постанови № 168 повністю кореспондує пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII, а недосконалість формулювань урядової постанови не може тлумачитися на шкоду родині померлого захисника.

Щодо інших покликань сторін суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші аргументи сторін на оцінку доказів у справі не впливають та висновків суду не змінюють.

Згідно вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі викладені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачами судовий збір за подачу адміністративного позову підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 17/в від 27.02.2026 року, про відмову в призначенні ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (із змінами), за померлого внаслідок захворювання військовослужбовця ОСОБА_5 .

Зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, 6) призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одноразову грошову допомогу в рівних частках як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану під час виконання обов`язків військової служби сержанта ОСОБА_5 в розмірі 15 000 000 грн. (п`ятнадцять мільйонів гривень) відповідно до частини 3 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (із змінами), Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (із змінами).

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, 6).

Стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, 6).

Стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, 6).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.