Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №300/3507/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. справа № 300/3507/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми у розмірі 18%, що складає в розмірі 15052,54 грн з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №520/10810/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15052,54 грн при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №520/10810/24;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми у розмірі 18%, що складає в розмірі 57125,41 грн з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №520/6003/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в розмірі 57125,41 грн при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №520/6003/24;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання військового збору у розмірі 5%, що складає в розмірі 2926,88 грн з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №520/10810/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору у розмірі 3,5%, що складає в розмірі 2926,88 грн з суми виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №520/10810/24;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання військового збору у розмірі 5%, що складає в розмірі 11107,73 грн з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №520/6003/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору у розмірі 3,5%, що складає в розмірі 11107,73 грн з суми виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №520/6003/24.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №520/10810/24, відповідачем було здійснено нарахування та виплату 31.03.2026 грошових коштів у сумі 64391,43 грн та на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №520/6003/24 виплачено 31.03.2026 кошти у сумі 244,369,84 грн. При виплаті грошового забезпечення відповідач застосував податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 5%. Позивач вважає, що при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення має бути проведена компенсація суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44. Крім того, зазначає, що відповідач безпідставно та надмірно утримав зайві 3,5% військового збору з виплаченого грошового забезпечення. Звертає увагу, що Законом України від 04.12.2024 №4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України а інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», визначено що до доходів військовослужбовців застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5%.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

03.06.2026 на адресу суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив щодо задоволення позовних вимог. У відзиві вказано, що сама по собі обставина, що виплата пов`язана з попереднім проходженням служби або стягнута на підставі судового рішення, ще не означає автоматичного застосування механізму, передбаченого пунктом 168.5 статті 168 ПК України. У спірних правовідносинах Військова частина виконувала обов`язок податкового агента при виплаті доходу фізичній особі, яка на момент одержання коштів не мала статусу військовослужбовця, а тому правових підстав не утримувати ПДФО або одночасно відшкодовувати його як «рівноцінну та повну компенсацію втрат доходів» не було. Положення Порядку № 44 також не змінюють цього висновку, оскільки цей Порядок визначає лише механізм виплати грошової компенсації сум ПДФО у випадках, прямо охоплених його предметом, але не скасовує загальних правил оподаткування та не встановлює, що будь-яка сума, стягнута за рішенням суду на користь колишнього військовослужбовця, підлягає виплаті без утримання ПДФО.

Також зауважено, що на виконання судового рішення Військовою частиною НОМЕР_1 було здійснено нарахування та виплату позивачу відповідних сум. При цьому Військова частина НОМЕР_1 діяла не як боржник у частині суми військового збору, а як податковий агент, на якого законом покладено обов`язок під час виплати доходу фізичній особі утримати та перерахувати до бюджету передбачені законом податки і збори, у тому числі військовий збір. Тобто спірна виплата не була поточним грошовим забезпеченням військовослужбовця, який перебуває на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 . Вона була здійснена у зв`язку з виконанням судового рішення. Саме тому Військова частина НОМЕР_1 , діючи як податковий агент, застосувала загальну ставку військового збору 5% та виконала обов`язок щодо утримання і перерахування відповідної суми до бюджету.

У період з 13.07.2026 по 07.08.2026, з 13.08.2026 по 21.08.2026 головуючий суддя у справі перебував у відпустці, та у період з 10.08.2026 по 12.08.2026 на лікарняному за листком непрацездатності.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №300/520/10810/24 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця (місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців) - січень 2008, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання зазначеного рішення суду відповідач здійснив розрахунок індексації грошового забезпечення, нарахував кошти 83625,23 грн., з яких виплативши позивачу суму 64391,43 грн. (платіжна інструкція №544 від 30.03.2026) та утримавши ПДФО 15052,54 грн. (18%), військовий збір 4181,26 грн. (5%) (а.с.15).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №520/6003/24 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення та доплатити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення та доплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення та доплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення та доплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.05.2023 виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

На виконання зазначеного рішення суду відповідач здійснив розрахунок грошового забезпечення, нарахував кошти 317363,42 грн., з яких виплативши позивачу суму 244369,84 грн. (платіжна інструкція №542 від 30.03.2026) та утримавши ПДФО 57125,41 грн. (18%), військовий збір 15868,17 грн. (5%) (а.с.15).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо безпідставного утримання сум податку на доходи з фізичних осіб та військового збору з донарахованого на виконання рішення суду грошового забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо утримання податку на доходи фізичних осіб у розмірі з виплаченого позивачу на виконання судових рішень грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі Порядок №44).

Згідно з п.2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Приписами п.п. 4, 5 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Із системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Як свідчать матеріали справи, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №520/10810/24 відповідач здійснив розрахунок грошового забезпечення, нарахував кошти 83625,23 грн., з яких виплативши позивачу суму 64391,43 грн. (платіжна інструкція №544 від 30.03.2026) та утримавши ПДФО 15052,54 грн. (18%), військовий збір 4181,26 грн. (5%).

Також на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №520/6003/24 відповідач здійснив розрахунок грошового забезпечення, нарахував кошти 317363,42 грн., з яких виплативши позивачу суму 244369,84 грн. (платіжна інструкція №542 від 30.03.2026) та утримавши ПДФО 57125,41 грн. (18%), військовий збір 15868,17 грн. (5%).

Таким чином, у відповідача був наявний обов`язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, на суму, що була виплачена на виконання вказаних судових рішень.

Однак, виплату позивачу грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб одночасно з виплатою відповідної суми грошового забезпечення відповідач не здійснив.

Щодо утримання військового збору (5%) з виплаченого позивачу на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №520/10810/24 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №520/6003/24, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Як слідує з підпункту 163.1.1 пункту 163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" №4015-IX від 10.10.2024 (набрав чинності 01.12.2024) збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №520/10810/24 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №520/6003/24 відповідач здійснив розрахунок грошового забезпечення, нарахував кошти, з яких утримав військовий збір 5%.

Пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 року №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.

Оскільки на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №520/10810/24 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №520/6003/24 позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця (місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців) - січень 2008, з урахуванням раніше виплачених сум, а також грошове забезпечення за період 29.01.2020 по 31.05.2023 виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, то в даному випадку має застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка відповідно до Податкового кодексу України.

За таких обставин дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого грошового забезпечення, є протиправними та відповідач безпідставно надмірно утримав 3,5% військового збору у розмірі 2926,88 грн. ( 83625,23 грн. х 0,035), та у розмірі 11107,72 грн (317363,42 грн х 0,035) з виплаченого грошового забезпечення позивача. 1,5 відсотки військового збору у розмірі 1254,38 грн та у розмірі 4760,45 утримано правомірно (83625,23 грн. х 0,015) (317363,42 грн х 0,015).

При цьому, та обставина, що станом на день виплати належних позивачу сум грошового забезпечення на виконання судового рішення, такий не проходить військову службу та не перебуває у статусі військовослужбовця, відхиляється судом, адже втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати йому грошового забезпечення не звільняє відповідача від обов`язку компенсувати суму військового збору, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачу такого вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.

Аналогічного змісту позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №825/761/17.

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31.05.2021 у справі №420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 щодо обрання способу відновленого порушеного права та необхідності визначення судом у рішенні відповідних сум. При цьому суд вказав, що враховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.

Застосовуючи наведені вище норми права щодо невиплати позивачу грошової компенсації за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримано з грошового забезпечення, та щодо обґрунтованості утримання з грошового забезпечення позивача 1,5% військового збору, враховуючи вказані висновки Верховного Суду щодо ефективного способу захисту порушеного права позивача, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом стягнення з Військової частини на користь ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15052,54 грн при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №520/10810/24 та в розмірі 57125,41 грн при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №520/6003/24, недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору у розмірі 3,5%, що складає в розмірі 2926,88 грн з суми виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №520/10810/24 та недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору у розмірі 3,5%, що складає в розмірі 11107,72 грн з суми виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №520/6003/24.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач має право на пільги відповідно до п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та звільнений від сплати судового збору за подання позову з таким характером спору.

З огляду на те, що позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 1 статті 139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми у розмірі 18%, що складає в розмірі 15052,54 грн з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №520/10810/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15052,54 грн при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №520/10810/24.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми у розмірі 18%, що складає в розмірі 57125,41 грн з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №520/6003/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в розмірі 57125,41 грн при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №520/6003/24.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання військового збору у розмірі 5%, що складає в розмірі 2926,88 грн з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №520/10810/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору у розмірі 3,5%, що складає в розмірі 2926,88 грн з суми виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №520/10810/24.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання військового збору у розмірі 5%, що складає в розмірі 11107,73 грн з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №520/6003/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору у розмірі 3,5%, що складає в розмірі 11107,72 грн з суми виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №520/6003/24.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.