Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №160/14917/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/14917/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є. розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ», про визнання протиправним та скасування висновку,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Рекультивація відпрацьованого кар`єру №1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на території Інгулецького району м. Кривий Piг Дніпропетровської області» від 24.02.2026 61/6101-11314/1.

- зупинити дію висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Рекультивація відпрацьованого кар`єру № 1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на території Інгулецького району м. Кривий Piг Дніпропетровської області» від 24.02.2026 61/6101-11314/1, виданого Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України як документ дозвільного характеру, передбачений пунктом 4 додатку до Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", - до набрання законної сили рішення про задоволення позову чи його відмову.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваний висновок видано на підставі неповної та недостовірної інформації, за проведеною з істотним порушенням закону процедурою, тому не відображає реальні результати оцінки впливу на довкілля.

На думку позивача, відповідачем проігноровано доведені до нього громадськістю відомості про невиконання третьою особою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» екологічних умов висновку ОВД №21/01-202010276824/1 в частині обов`язку подання щорічної інформації про хід рекультивації кар`єру №1; здійснення робот у кар`єрі №1 без спеціального дозволу на користування надрами, без проєкту ліквідації гірничих виробок, без геологоекономічної оцінки та без належної правової підстави; підміну ліквідації гірничих виробок «рекультивацією земель».

18.05.2026 року ухвалою Дніпропетровський окружний адміністративний суд позовну заяву залишив без руху, надав позивачеві термін десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- доказів сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 2662,40 грн;

- уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до ст. 5 КАС України, в якій чітко визначити зміст заявлених позовних вимог, виклад вимоги про зупинення дії висновку, із зазначенням обставин та доказів, якими така вимога обґрунтовується або звернутись до суду із заявою про забезпечення позову, із дотриманням відповідних процесуальних норм;

- заяви про залучення Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до участі у справі в якості третьої особи, з обґрунтуванням підстав залучення.

08.06.2026 позивачем надано уточнену редакцію позовної заяви, в якій просить:

- визнати протиправним і скасувати висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Рекультивація відпрацьованого кар`єру №1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на території Інгулецького району м. Кривий Piг Дніпропетровської області» від 24.02.2026 61/6101-11314/1;

- вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно, та здійснити ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору.

При цьому, позивач виключив з позовних вимог вимогу щодо зупинення дії висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Рекультивація відпрацьованого кар`єру № 1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на території Інгулецького району м. Кривий Pir Дніпропетровської області» від 24.02.2026 61/6101-11314/1, виданого Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України як документ дозвільного характеру, передбачений пунктом 4 додатку до Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", - до набрання законної сили рішення про задоволення позову чи його відмову.

Заяву про забезпечення позову не надав.

15.06.2026 року ухвалою Дніпропетровський окружний адміністративний суд у задоволенні клопотання Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі №160/14917/26 – відмовив, відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; витребував від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії всіх документів, які стали підставою для винесення висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Рекультивація відпрацьованого кар?єру №1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на території Інгулецького району м. Кривий Piг Дніпропетровської області» від 24.02.2026 61/6101-11314/1.

01.07.2026 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України надало до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що Мінекономіки дотримано процедуру здійснення оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а твердження позивача у позовній заяві про неналежне врахування відповідачем зауважень та пропозицій до планованої діяльності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», отриманих від громадськості, є безпідставними та необґрунтованими. Зокрема, відповідач вказав, що окремі зауваження громадськості, в тому числі і зауваження ГО «МБЕЗ», враховано Мінекономіки у Висновку, серед яких: - гідрогеологічні умови проведення гірничо-технічної рекультивації та гідрологічна характеристика території провадження планованої діяльності наведені у підрозділі 3.3 Звіту з оцінки впливу на довкілля (сторінки 15-16 Висновку); - план післяпроектного моніторингу наведений у таблиці 11.1 Звіту з оцінки впливу на довкілля (сторінка 19 Висновку); - на суб`єкта господарювання покладається обов`язок із здійснення післяпроєктного моніторингу. Моніторинг здійснюється щорічно протягом трьох років з моменту початку провадження планованої діяльності, а його результати оприлюднюються у визначеному Висновком порядку. Однак, на думку відповідача, зауваження громадськості не можуть спростувати відповідність змісту Звіту з оцінки впливу на довкілля вимогам частини другої статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

06.07.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводів, викладених в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

22.05.2026 року на адресу суду від представника Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечував, та підтримав позицію, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву, та зазначено, що міркування позивача ґрунтуються виключно на формальних запереченнях щодо встановлених обставин справи.

31.07.2026 від третьої особи надійшли пояснення стосовно позову, в яких ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» заперечує стосовно позовних вимог, вважає, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами протиправність висновку з ОВД. Згідно доводів третьої особи, висновок отримано у відповідності до процедури, передбаченої Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», постановою КМ України «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» від 13 грудня 2017 р. № 1026 та постанови КМ України від 13 грудня 2017 р. № 989 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля», а відтак правові підстави для його скасування – відсутні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З 01.11.2007 року Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» мало спеціальний дозвіл на користування надрами, на видобування гранітів, видобування залізистих магнетитових кварцитів з комплексним використанням сировини.

Назва родовища: Новокриворізьке родовище (Південна частина. Ділянка 1) перший та другий залізисті горизонти.

Місцезнаходження: Дніпропетровська область, Інгулецький район.

Відстань від населеного пункту: 4,0 км на південь від центру м. Кривий Ріг.

Площа: 3,06 кмІ.

Строк дії спеціального дозволу - 20 років.

Маючи намір здійснювати плановану діяльність з видобутку корисних копалин, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», 31.01.2025 року на веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля оприлюднило Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає процедурі оцінки впливу на довкілля (Реєстраційний номер 11314).

Зі змісту Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає процедурі оцінки впливу на довкілля №11314 від 31.01.2025 року вбачається, що планована діяльність полягає в рекультивації відпрацьованого кар`єру № 1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на території Інгулецького району м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Відновлення рівня денної поверхні кар`єру №1 виконується на двох ділянках. Площа здійснення рекультивації обумовлена фактичним станом затопленого кар`єру №1, безпекою проведення робіт та наявністю порід розкриву для здійснення рекультивації. Рекультивацію відпрацьованого кар`єру № 1 планується здійснити у 2 етапи: гірничо-технічна рекультивація та заходи з біологічної рекультивації. Гірничо-технічна рекультивація передбачає складування розкривних скельних порід з діючого кар`єру №2-біс ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у вироблений простір кар`єру №1 з метою його засипання та нанесення екрануючого шару ґрунту з потенційно родючих порід на рекультивовані ділянки. Гірничо-технічна рекультивація буде відбуватися поступово з урахуванням безпечності ділянок виконання робіт. Заходи з біологічної рекультивації будуть включати висівання суміші багаторічних трав та догляд за ними. Мета рекультивації - відновлення порушених земель та зменшення впливу на навколишнє природне середовище. Об`єкт планованої діяльності, відповідно до пунктів 15 та 22 другої частини статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 р. № 2059-VIII (зі змінами) - кар`єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів; розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів - відноситься до першої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.

31.01.2025 року в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднено Зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» вих. №ОВД-11-1 з додатками.

15.01.2026 року в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднено Звіт з оцінки впливу на довкілля «Рекультивація відпрацьованого кар`єру № 1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на території Інгулецького району м. Кривий Ріг Дніпропетровської області» та Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.

Згідно Звіту про громадське обговорення планованої діяльності «Рекультивація відпрацьованого кар`єру № 1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на території Інгулецького району м. Кривий Ріг Дніпропетровської області» №61/6101-11314/2 від 24.02.2026 року, громадські слухання з обговорення Звіту з ОВД планованої діяльності відбулись 30.01.2026 року о 12:00 годині в режимі відеоконференції.

Громадське обговорення Звіту з ОВД було розпочато 16.01.2026 року, тривало 25 робочих днів та завершилося 19.02.2026 року.

До звіту про громадське обговорення планованої діяльності «Рекультивація відпрацьованого кар`єру № 1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на території Інгулецького району м. Кривий Ріг Дніпропетровської області» №61/6101-11314/2 від 24.02.2026 року додано, зокрема, Протокол громадських слухань з усіма додатками з посиланням на аудіо- та/або відеозапис громадських слухань.

24.02.2026 року Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України оприлюднено ВИСНОВОК з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Рекультивація відпрацьованого кар`єру № 1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на території Інгулецького району м. Кривий Ріг Дніпропетровської області» №61/6101-11314/1 від 24.02.2026 року

Вважаючи ВИСНОВОК з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Рекультивація відпрацьованого кар`єру № 1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на території Інгулецького району м. Кривий Ріг Дніпропетровської області» №61/6101-11314/1 від 24.02.2026 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню через порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля та неврахування зауважень громадськості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Щодо наявності/відсутності порушеного права чи законного інтересу позивача спірним Висновком з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи «діяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Суд тлумачить підстави для звернення з позовом до суду для захисту охоронюваного законом інтересу у сфері належного функціонування природних екосистем в світлі гарантій, закріплених в Орхуській конвенції - міжнародному договорі, який встановив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах.

Орхуська конвенція ратифікована Законом України № 832-ХІV від 06.07.1999, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

Водночас, відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)]. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Приписи нормативно-правових актів усіх рівнів щодо принципів, правил, вимог, обов`язків різноманітних суб`єктів, що стосуються утримання диких тварин, на усіх правових титулах (в усіх формах власності чи користування), в неволі чи в напіввільних умовах, є "національним законодавством, що стосується навколишнього середовища" у значенні пункту 3 статті 9 Орхуської конвенції. Порушення приписів цих нормативно-правових актів може бути предметом судового оскарження відповідно до статті 9 Орхуської конвенції.

З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки. Відтак право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 лютого 2022 року у справі № 120/2553/19-а.

Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 687/1539/16-а та від 04 лютого 2020 року у справі № 320/7969/17.

Як встановлено судом, відповідно до Статуту Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (нова редакція), основною метою діяльності Бюро є захист довкілля та прав людини відповідно до Загальної Декларації прав людини, Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Стокгольмської декларації 1972 року, Декларації Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку, Конвенції "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція)", інших міжнародних законодавчо-нормативних актів й законів України.

Отже, беручи до уваги, що діяльність ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» має безпосередній вплив на навколишнє середовище, суд вважає, що оскаржуваний Висновок безпосередньо стосується прав та інтересів, як позивача так прав і інтересів мешканців Криворізької міської громади Дніпропетровської області.

А тому Громадська організація «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» в даному випадку наділена правом на звернення до суду із даним позовом.

Отже, вирішивши питання щодо наявності у позивача права звернення до суду з даним позовом, суд вважає за можливе надати правову оцінку правомірності, законності та обґрунтованості спірного висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Рекультивація відпрацьованого кар`єру № 1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на території Інгулецького району м. Кривий Ріг Дніпропетровської області» №61/6101-11314/1 від 24.02.2026 року.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів регулюються Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23 травня 2017 року № 2059-VIII (далі - Закон України «Про оцінку впливу на довкілля»/Закон № 2059-VIII/ в редакції на час спірних правовідносин).

Відповідно до положень частини першої статті 1 Закону № 2059-VIII вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;

планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності (частина перша статті третьої Закону № 2059-VIII).

Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності (частина четверта статті третьої Закону № 2059-VIII).

У частині п`ятій статті 5 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" зазначено, що повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оприлюднюється уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом у порядку та спосіб, визначені статтею 4 цього Закону, протягом трьох робочих днів з дня надходження.

Відповідно до частини сьомої статті 5 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

Як зазначено у частині десятій статті 5 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" суб`єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Звіт з оцінки впливу на довкілля включає, зокрема: 10) усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону.

Звіт з оцінки впливу на довкілля підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації та зберігається в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля протягом усього часу провадження планованої діяльності, але не менш як п`ять років з дня отримання рішення про провадження планованої діяльності (частина друга статті 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля").

Нормативно-методичне забезпечення та стандартизацію підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля здійснює уповноважений центральний орган (частина дев`ята статті 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля").

Нормами частин першої - п`ятої статті 9 Закону № 2059-VIII визначено, що уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про: 1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля; 2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля; 3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган: 1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності; 2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності; 3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків; 6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу; 7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність: здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок зі здійснення таких заходів; запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок зі здійснення відповідних дій; здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом; здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.

Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

Отже, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті третьої Закону № 2059-VIII. У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений суб`єкт владних повноважень, зокрема, встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, а якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2025 року по справі № 160/3901/23.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові від 13.09.2021 у справі №520/8862/2020 Верховний Суд у пункті 30 постанови зазначив про таке:«Питання, пов`язані з оскарженням в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля, унормовані статтею 12 Закону № 2059-VIII, яка встановлює, що висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку. Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.»

Відповідно до ст. 12 Закону №2059-VIII підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля є: а) порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля; б) безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості; в) інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

Саме такі критерії підлягають перевірці та оцінці під час розгляду справи про оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля.

В свою чергу, надання мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження належить до компетенції відповідача.

Таким чином, визначення допустимості чи недопустимості провадження планованої діяльності належить виключно до дискреційних повноважень відповідача, а не суду.

Суд лише перевіряє наявність чи відсутність передбачених ч. 2 ст. 12 Закону №2059-VIII підстав для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 січня 2025 року у справі № 300/146/23.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.01.2023 (справа №460/8998/20), зазначивши у пункті 94 постанови наступне: "Положення Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" у сукупності дають підстави вважати, що суб`єкту владних повноважень надано дискреційне повноваження на аналіз інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» громадське обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля проводиться з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.

Громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із занесенням до протоколу громадських слухань. Письмові зауваження і пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених частиною сьомою статті 5 цього Закону та частиною шостою цієї статті.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган зобов`язаний забезпечити громадське обговорення у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.

Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, проводиться згідно із статтею 5 цього Закону.

Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді).

Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів. Усі пропозиції та зауваження громадськості, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженим центральним органом. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. У разі ненадання зауважень та пропозицій протягом визначеного строку вважається, що зауваження та пропозиції відсутні.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган забезпечує підготовку звіту про громадське обговорення. Невід`ємною частиною звіту про громадське обговорення є відомості про оприлюднення інформації в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, та підтвердження такого оприлюднення, перелік матеріалів, наданих на розгляд громадськості, протоколи громадських слухань, усі отримані письмові зауваження і пропозиції громадськості, а також таблиця із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій. Звіт про громадське обговорення вноситься до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше строку, визначеного частиною сьомою статті 9 цього Закону. Вимоги до змісту та форми звіту про громадське обговорення встановлюються уповноваженим центральним органом.

Частиною 9 ст. 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» встановлено, що порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини дев`ятої статті 7 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 989 Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля (далі - Порядок №989, в редакції на час спірних правовідносин).

Згідно п. 3 Порядку №989 уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган забезпечує проведення громадських слухань у процесі громадського обговорення планованої діяльності шляхом:

- оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, а в разі необхідності - оголошення про проведення повторних громадських слухань;

- проведення громадських слухань;

- розгляду, повного врахування, часткового врахування або обґрунтованого відхилення зауважень і пропозицій громадськості, отриманих під час громадських слухань;

- підготовки і оприлюднення шляхом внесення до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля звіту про громадське обговорення.

- Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган може залучати до проведення громадських слухань організатора громадських слухань.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 8 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган оприлюднює оголошення про початок громадського обговорення протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього звіту з оцінки впливу на довкілля. Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюється у спосіб та в порядку, визначені статтею 4 цього Закону.

На офіційному веб-сайті уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженого центрального органу в мережі Інтернет та на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля розміщується протягом усього часу з дня офіційного оприлюднення до завершення строку обговорення.

Як встановлено судом, 24.02.2026 року Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України оприлюднено ВИСНОВОК з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Рекультивація відпрацьованого кар`єру № 1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на території Інгулецького району м. Кривий Ріг Дніпропетровської області» №61/6101-11314/1 від 24.02.2026 року.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного висновку посилається на те, що спірний висновок з оцінки впливу на довкілля ухвалено без належного врахування базового, тобто реального, стану довкілля, без повної оцінки кумулятивного впливу діяльності та без належної правової реакції на доведені ризики для населення. Тому, на думку позивача, він не може вважатися ані законним, ані обґрунтованим дозвільним документом, адже ним фактично санкціоновано подальше провадження діяльності в умовах, коли права людей на безпечне для життя і здоров`я довкілля вже є істотно порушеними.

Повивач також наголошує, що спірним висновком порушено гарантоване громадськості право на участь у прийнятті екологічно значущих рішень, та вважає, що процедуру громадського обговорення у межах оцінки впливу на довкілля в реєстраційному номері справи: 11314 зведено до формальності, а подані Громадськістю зауваження та пропозиції фактично проігноровані.

Водночас, суд зауважує, що позивач, вказуючи про ігнорування зауважень та пропозицій громадськості, має на увазі відхилення його зауважень та пропозицій, яке здійснено, на його думку, необґрунтовано та безпідставно.

Разом з тим, суд акцентує увагу і на тому, що позивач, вказуючи необґрунтованість та безпідставність відхилення його зауважень та пропозицій, посилається на аналіз обставин та норм законодавства, здійснений за допомогою режиму ШІ, про що прямо зазначається у позовній заяві (аркуш 17 позовної заяви).

Враховуючи вказане, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, було оприлюднено в 12 публічних місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, та в усіх населених пунктах, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, що підтверджується матеріалами фотофіксації, а також оприлюднене в друкованих медіа: «Наше місто» від 30.01.2025 року № 5, «Вісті Придніпров`я» від 30.01.2025 року № 5.

Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля було оприлюднено в 12 публічних місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, та в усіх населених пунктах, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, що підтверджується матеріалами фотофіксації, а також оприлюднене в друкованих медіа: «Наше місто» від 15.01.2026 року № 3, «Зоря» від 14.01.2026 року № 2.

Громадські слухання з обговорення Звіту з ОВД планованої діяльності відбулись 30.01.2026 року о 12:00 годині в режимі відеоконференції.

Врахування пропозицій та зауважень, що надходили з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з ОВД, а також протягом громадського обговорення планованої діяльності після подання Звіту з ОВД, відображено в звіті про громадське обговорення, що є невід`ємною частиною спірного висновку.

Інформація про результати розгляду зауважень та пропозицій, наданих заінтересованими органами в рамках консультацій відображена в звіті про громадське обговорення, що є невід`ємною частиною спірного висновку.

Таким чином, зокрема, відповідачем, як уповноваженою особою, та третьою особою, як суб`єктом господарювання, який здійснює плановану діяльність, було дотримано вимоги ст.4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Щодо правомірності неврахування при громадському обговоренні Звіту з ОВД зауважень позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" звіт з оцінки впливу на довкілля включає:

1) опис планованої діяльності, зокрема: опис місця провадження планованої діяльності; цілі планованої діяльності; опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема виробничих процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів (води, земель, ґрунтів, біорізноманіття), які планується використовувати; оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

2) опис виправданих альтернатив (наприклад, географічного та/або технологічного характеру) планованої діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків;

3) опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань;

4) опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров`я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об`єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв`язки між цими факторами;

5) опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (за наявності - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний вплив), зумовленого: виконанням підготовчих і будівельних робіт та провадженням планованої діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після завершення такої діяльності; використанням у процесі провадження планованої діяльності природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття; викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим, вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням, випроміненням та іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій у сфері поводження з відходами; ризиками для здоров`я людей, об`єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій; кумулятивним впливом інших наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем, пов`язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення, на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися використання природних ресурсів; впливом планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів, та чутливістю діяльності до зміни клімату; технологією і речовинами, що використовуються;

6) опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливів на довкілля, зазначених у пункті 5 цієї частини, та припущень, покладених в основу такого прогнозування, а також використовувані дані про стан довкілля;

7) опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів;

8) опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом`якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації;

9) визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля;

10) усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону;

11) стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності, а також (за потреби) планів післяпроектного моніторингу;

12) резюме нетехнічного характеру інформації, зазначеної у пунктах 1-11 цієї частини, розраховане на широку аудиторію;

13) список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля.

Як вже зазначалося судом, 31.01.2025 року в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднено Зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» вих. №ОВД-11-1 з додатками.

При цьому, зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було подано: ГО «ЕкоТЕКА», ГКО «Досить труїти Кривий Ріг» ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», ГО «МіРБЕЗ» Вих. № ОВД-11-1 разом із додатками.

15.01.2026 року в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднено Звіт з оцінки впливу на довкілля «Рекультивація відпрацьованого кар`єру № 1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на території Інгулецького району м. Кривий Ріг Дніпропетровської області» та Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.

З наявного в матеріалах справи Звіту з ОВД, вбачається врахування певних зауважень та пропозицій позивача під час громадського обговорення Звіту з ОВД, що відображено у таблиці врахувань наданих зауважень та пропозицій громадськості на сторінках 26, 28, 34, 35, 39, 44, 47, 48, 49, 53 – 58 Звіту про громадське обговорення планованої діяльності №61/6101-11314/2 від 24.02.2026 року.

У той же час, позивач звертає увагу, що його зауваження було прийнято формально.

Суд зазначає, що у позові акцентовано увагу на тому, що Висновком оцінки впливу на довкілля від 02.11.2021 №21/01-202010276824/1 встановлено обов`язок ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» щорічно подавати інформацію про хід гірничотехнічної рекультивації кар`єру №1. У 2025 році підприємство розпочало нову процедуру планованої діяльності щодо рекультивації кар`єру №1 (реєстраційний №11314), у якому відсутні будь-які докази того, що: підприємство подавало щорічні звіти у 2022, 2023, 2024, 2025 роках; підприємство виконувало вимогу щодо регулярного інформування Міндовкілля. До того ж, звіт з оцінки впливу на довкілля немає посилань на подані звіти, немає копій, немає згадок про їх наявність, що підтверджує факт невиконання обов`язку.

Водночас, суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", якщо це передбачено висновком з оцінки впливу на довкілля, суб`єкт господарювання забезпечує здійснення післяпроектного моніторингу з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення. Вимоги до звіту з оцінки впливу на довкілля визначені частиною другою статті 6 Закону.

Відповідно до вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", Порядку № 1026, процедура оцінки впливу на довкілля є індивідуалізованою для кожної конкретної планованої діяльності та здійснюється в межах окремої справи, якій присвоюється відповідний реєстраційний номер.

Разом з цим, законодавством не передбачено надання у звіті з оцінки впливу на довкілля інформації щодо іншої процедури оцінки впливу на довкілля.

Щодо інших доводів і тверджень позивача, викладених у позові, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 12 Закону №2059-VIII підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля є: а) порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля; б) безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості; в) інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

Саме такі критерії підлягають перевірці та оцінці під час розгляду справи про оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля.

Спираючись на висновки Верховного Суду, що викладені зокрема, у справах №460/8998/20, № 300/146/23, суд зазначає, що, надання мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження належить до компетенції відповідача.

Суд лише перевіряє наявність чи відсутність передбачених ч. 2 ст. 12 Закону №2059-VIII підстав для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля.

Положення Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у сукупності дають підстави вважати, що суб`єкту владних повноважень надано дискреційне повноваження на аналіз інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення.

В силу положень статті 2 КАС України і частини 2 статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», суди у цій справі повинні були перевірити чи прийнято оспорюваний Висновок на підставі, у межах повноважень та у передбачений законами спосіб, зокрема перевірити дотримання відповідачем встановленої Законом процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

При цьому суд не може досліджувати розрахунки допустимих концентрацій по основних екологічних показниках, оскільки це є функцією відповідача та знаходиться поза правовою площиною.

В силу вимог ч. 2 ст. 2 КАС України та ст. 12 Закону №2059-VIII суд у цій справі повинен перевірити чи прийнято оспорюваний Висновок на підставі, у межах повноважень та у передбачений законами спосіб, зокрема перевірити дотримання відповідачем встановленої Законом №2059-VIII процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

Позивач у цій справі не довів, що відповідач поставився формально до оцінки його аргументів, а тому позивач дійшов необґрунтованих висновків.

При цьому, обґрунтування та доводи позивача, які зроблені за допомогою технології Штучного Інтелекту судом відхиляються, оскільки штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інформативним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити принципи належності, допустимості та достовірності доказів.

У справі, що розглядається, учасник використовує технологію штучного інтелекту не як засіб сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки - з метою заперечення певних обставин та здійснення їх власної переоцінки.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 08 липня 2025 року по справі №925/496/24.

В цій справі позивач фактично просить суд вирішити спір на підставі доводів, які згенерував штучний інтелект, однак, такий не визнається як джерело достовірної науково доведеної інформації, на противагу висновкам, що були зроблені уповноваженим органом.

Водночас, за встановлених судом обставин, та виходячи із проаналізованих норм права та висновків Верховного Суду в аналогічних спорах, суд дійшов висновку, що відповідач дотримався процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, передбаченої частиною 1 статті 2 Закону № 2059-VIII, а саме: суб`єкт господарювання підготував звіт з оцінки впливу на довкілля; відповідач оприлюднив в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності та обсягу досліджень, зауваження та пропозиції до обсягу досліджень органу державної влади; підготував та оприлюднив звіт про громадське обговорення планованої діяльності, який є невід`ємною частиною спірного висновку та до якого додано таблицю врахування зауважень та пропозицій громадськості, отриманих протягом строку громадського обговорення.

За вказаних обставин, відсутні передбачені ч. 2 ст. 12 Закону № 2059-VIII підстави для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля. При цьому, наявність можливих несуттєвих порушень під час процедури громадських слухань, зокрема, не врахування, чи залишення без розгляду окремих незначних пропозицій чи зауважень громадських діячів чи інших осіб не впливає на правомірність висновку.

За таких обставин суд вважає безпідставними позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування оскарженого висновку, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на спростування обставин, наведених відповідачем у висновку, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 07.09.2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна