Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №160/5955/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/5955/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 08.01.2026 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 25.11.2010 їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 06.12.2023 року після досягнення пенсійного віку позивач звернулася за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсію за віком їй призначено, проте при її обчисленні застосовано, на думку позивача, неналежний показник середньої заробітної плати в Україні - за 2014-2016 роки.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядається справа незначної складності.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

ОСОБА_1 з 25.11.2010 року було спочатку призначено пенсію за вислугою років, а потім з 06.12.2023 року переведено на пенсію за віком відповідно до Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

08.01.2026 року Позивач звертався до Відповідача із заявою, в якій просить перерахувати та виплатити пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум.

За результатами розгляду поданого звернення, Відповідач листом від 18.02.2026 року у зазначеному у заяві перерахунку відмовив, зазначивши, що пенсію позивачу розраховано згідно чинного законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості.

Умови та порядок призначення пенсії за віком визначено Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV). Згідно зі статтею 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку за наявності необхідного страхового стажу. Відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід), складовою формули обчислення якої є показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (Зс).

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви; при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII) право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення за наявності спеціального стажу роботи незалежно від віку. Відповідно до статті 7 Закону № 1788-XII пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію, тобто з підстав, відмінних від підстав призначення пенсії за віком.

Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 сформулювали правовий висновок, відповідно до якого у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому - за наявності в такої особи бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший у розумінні частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та від 23.10.2020 у справі № 528/196/17.

Застосовуючи наведені норми та правові висновки до встановлених обставин, суд виходить з того, що раніше призначена позивачу пенсія за вислугу років (Закон № 1788-XII) та пенсія за віком (Закон № 1058-IV) є різними видами пенсій, що призначаються за різними законами та з різних підстав. Звернення позивача за призначенням пенсії за віком після отримання пенсії за вислугу років є призначенням нового виду пенсії, а не переведенням з одного виду пенсії на інший у розумінні частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV.

З огляду на викладене показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення призначеної позивачу пенсії за віком має визначатися відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV - за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022, 2023, 2024 роки, тоді як показник за 20142016 роки, що передували року первісного призначення пенсії, застосуванню при обчисленні призначеної у 2025 році пенсії за віком не підлягає. Отже, бездіяльність відповідача щодо незастосування при обчисленні пенсії за віком позивача показника середньої заробітної плати в Україні за 20222024 роки є протиправною, а позовна вимога про визнання такої бездіяльності протиправною підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, після призначення (перерахунку) пенсії електронна пенсійна справа передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи. Оскільки виплату пенсії позивачу здійснює Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за місцем її реєстрації, саме цей орган є належним відповідачем, який має провести перерахунок та виплату пенсії.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень - вчинити певні дії. Оскільки розмір показника середньої заробітної плати, що підлягає застосуванню при обчисленні пенсії, визначений законом і не передбачає права відповідача діяти на власний розсуд, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки з дня призначення пенсії за віком - з 06.12.2023 року.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано. Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін. Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності своєї бездіяльності покладається на відповідача; відповідач відзиву не подав і правомірності застосування при обчисленні пенсії позивача показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки не довів. Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки позивачем є фізична особа, а позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 08.01.2026 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1065 грн

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова