Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №160/12828/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Справа № 160/12828/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 )

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13.05.2026 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування і невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року № 153;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахуваня та виплату ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року № 153.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.10.2022 року молодший сержант, інспектор прикордонної служби категорії - оператор відділення технічних засобів охорони державного кордону відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 уклав Контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського та старшинського складу з ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ). Контракт ОСОБА_1 уклав вперше після введення воєнного стану, на час укладання контракту його вік становив 20 років, під час проходження військової служби ОСОБА_1 неодноразово приймав участь у бойових діях, останній має статус учасника бойових дій. 26.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до командування НОМЕР_3 прикордонного загону з вимогою виплатити йому 1 млн. грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11.02.2025 року № 153 (згідно п. 4 Постанови). Проте, станом на сьогодні жодного заходу реагування (відповіді) не відбулося. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, незаконною та такою, що суттєво порушує права позивача, оскільки позивач має право на отримання вказаної виплати. З огляду на вказане, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

19.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито сплощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

02.06.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що позивач проходив строкову військову службу з 13.10.2021 року, що підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_5 №08/3683-26-Вих від 28.05.2026; наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону «Про особовий склад» від 25.11.2021 року №440-ОС. 05.10.2022 року позивача прийнято на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу (укладено контракт строком на 3-и роки), що підтверджується наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону «Про особовий склад» від 05.10.2022 року №495-ОС. При цьому, у відповідності до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону «Про особовий склад» від 10.10.2024 року №990-ОС позивача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення частини у зв`язку із тим, що його наказом Голови Державної прикордонної служби України №1797-ОС від 05.10.2024 зараховано у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 11.10.2024. Тобто, станом на даний час, позивач не є військовослужбовцем НОМЕР_3 прикордонного загону. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

02.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про заміну відповідача – відмовлено. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 05.10.2022 року молодший сержант, інспектор прикордонної служби категорії - оператор відділення технічних засобів охорони державного кордону відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 уклав Контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського та старшинського складу з ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ).

Контракт ОСОБА_1 уклав вперше після введення воєнного стану, на час укладання контракту його вік становив 20 років, під час проходження військової служби ОСОБА_1 неодноразово приймав участь у бойових діях, останній має статус учасника бойових дій.

26.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до командування НОМЕР_3 прикордонного загону з вимогою виплатити йому 1 млн. грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11.02.2025 року № 153 (згідно п. 4 Постанови).

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 08.04.2026 року №03.3/Б-1102/1092 повідомлено позивача, що його було виключено зі списків особового складу та направлено до подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ).

Позивач вважає бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування і невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року № 153 - протиправною та такою, що не відповідає вимога чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

В силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон 2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

В подальшому строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався та триває на дату розгляду даної справи.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Аналіз положень пункту 4 Постанови КМУ №153 дає підстави суду дійти висновку, що на одержання одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн. гривень за тривалість проходження служби в бойових умовах мають право військовослужбовці за наявності одночасно таких умов:

- які до набрання чинності цією постановою (11.02.2025 року) у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX;

- проходять військову службу;

- брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (11.02.2025 року);

- строк участі в бойових діях в сукупності становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією Постановою (13.02.2025), або

- строк менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (13.02.2025) у зв`язку із наявністю у них, зокрема, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни.

З 30 липня 2025 року питання виплати одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови № 153 особам, які були прийняті на військову службу за контрактом під час дії воєнного стану з числа осіб, які проходили строкову військову службу, врегульовано Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 942 від 30 липня 2025 року внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» і з 30 липня 2025 року колишні строковики, які у період дії воєнного стану уклали контракт на проходження військової служби, та брали безпосередню участь у бойових діях строком не менше шести місяців підпадають під вказану виплату одноразової грошової допомоги.

Як встановлено судом, що 05.10.2022 року молодший сержант, інспектор прикордонної служби категорії - оператор відділення технічних засобів охорони державного кордону відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 уклав Контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського та старшинського складу з ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ).

Контракт ОСОБА_1 уклав вперше після введення воєнного стану, на час укладання контракту його вік становив 20 років, під час проходження військової служби ОСОБА_1 неодноразово приймав участь у бойових діях, останній має статус учасника бойових дій.

Пунктом 2 наказу 115 визначено, що виплату винагороди здійснювати на підставі наказів начальників органів Державної прикордонної служби України відповідно до вимог пункту 4 Постанови, а саме:

військовослужбовцям, які проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією Постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн;

військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією Постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн грн за кожні 30 днів безпосередньої участі в бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією Постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон), винагорода виплачується в повному обсязі.

Також, згідно пункту 3 Постанови 153 координатором експериментального проекту є Міністерство оборони.

Листом Міністерства оборони України №220/13/19466 від 26.03.2025 року командирам військових частин, керівникам установ направлено для керівництва роз`яснення з окремих питань щодо умов виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 мільйон гривень, передбаченої п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану” (далі – Постанова), у вигляді питань-відповідей (копія листа №220/13/19466 від 26.03.2025).

Листом Міністерства оборони України №220/13/19466 від 26.03.2025 року командирам військових частин, керівникам установ направлено для керівництва роз`яснення з окремих питань щодо умов виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 мільйон гривень, передбаченої п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану” (далі – Постанова), у вигляді питань-відповідей.

Зокрема, роз`яснюється наступне:

« Підтвердження участі у бойових діях або заходах відряджених військовослужбовців з метою виплати додаткової винагороди здійснюється довідкою військової частини (установи, організації), органу військового управління, до яких був відряджений військовослужбовець, за формою і в порядку, визначеними у додатку № 1 окремого доручення Міністра оборони України від 06.03.2023 № 5718/з (далі – довідка). Періоди безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зазначені в довідці від іншої військової частини, можуть враховуватися для визначення права військовослужбовця на виплату Винагороди за умови, що вони підтверджені відповідними документами, передбаченими Рішенням та Постановою. Зокрема, участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій повинна бути підтверджена бойовим наказом, записами у журналах бойових дій (бойовими донесеннями) та рапортами командирів. Військова частина, в якій військовослужбовець проходить службу, за необхідності повинна здійснити відповідні запити до інших військових частин та узагальнити отримані дані для подальшого нарахування Винагороди.»

З огляду на те, що саме Міністерством оборони України подавались на погодження Кабінету Міністрів України пропозиції стосовно реалізації протягом двох років експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби та саме це міністерство є координатором експериментального проекту то його роз`яснення є застосовними з даних питань.

При цьому, судом встановлено, що позивач із рапортом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року № 153 не звертався.

З огляду на наведене, на підставі доказів, що містяться у матеріалах справи, суд зазначає, що на час розгляду справи не встановлено порушене право позивача на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови №153, оскільки ним не було дотримано визначеної процедури звернення щодо її виплати, а саме не подано до свого безпосереднього командира рапорту про її виплату з усіма необхідними документами.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року у справі №826/5982/18.

За результатами розгляду справи суд не встановив факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

З огляду на висновок суду про правомірність дій відповідачів, не підлягають задоволенню також похідні вимоги про зобов`язання здійснити виплату одноразової грошової винагороди позивачу у розмірі один мільйон гривень на підставі пункту 4 Постанови №153.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не вирішується.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв