Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №160/11126/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Справа № 160/11126/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28.04.2026 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення на військовому обліку невійськовозобов`язаного – ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести дані ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку по непридатності до військової служби відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 28.08.2014.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до запису у військовому квитку ОСОБА_1 було виключено з військового обліку 28.08.2014 ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі ст.52-А графи ІІ наказу Міноборони України №402 від 14.08.2008. Під час перевірки своїх даних в застосунку Резерв+ позивач в 2026 році виявив поновлення на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 . З метою внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів Позивач 30.03.2026 направив заяву цінним листом з описом вкладень на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку було отримано 02.04.2026. Позивач вважає такі відповідача протиправними та такими, що підлягають оскарженню в судовому порядку, оскільки поновлення на військовому обліку відбулося автоматично, за наслідками розгляду заяви дані не відкориговані в досудовому порядку, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

04.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

18.06.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що законодавець розмежовує поняття зняття з військового обліку та виключення з військового обліку, при цьому при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що він визнаний непридатним до військової служби, та має статус не військовозобов`язаного, про що здійснений запис у військовому квитку Позивача НОМЕР_1 . В наданій копії військового квитка НОМЕР_1 в п.32 внесено запис від 28.08.2014 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний непридатним до військової служби з виключенням військового обліку по гр.ІІ ст.52-а розкладу хвороб (Наказ МО України 2008 року №402) і виключений з військового обліку. Звертаючись до змісту вказаного Наказу МО України від 12.07.1999 №207 (Додаток 1. Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби графа ІІ стосується громадян, військовослужбовців, які приймаються та проходять військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського та старшинського складу, прапорщики (мічмани). Стаття 52а визначає, призовники, військовослужбовці строкової служби з хворобами стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки, зі значними порушеннями функцій – визнаються непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку. починаючи з 13.02.2018, громадяни України, яких визнано військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час (окрім через хвороби, які пов`язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідками) мають перебувати на військовому обліку. Громадянам України віком від 25 до 60 років, які до 4 травня 2024 року мали статус обмежено придатний до військової служби, або статус непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час необхідно повторно пройти військово-лікарську комісію для визначення актуальної придатності.

04.09.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до запису у військовому квитку НОМЕР_1 ОСОБА_1 було виключено з військового обліку 28.08.2014 ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі ст.52-А графи ІІ наказу Міноборони України №402 від 14.08.2008.

У додатку Резерв+ зазначено, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні дані про виключення позивача з військового обліку у зв`язку із досягненням граничного віку перебування у запасі.

З метою внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач 30.03.2026 направив заяву цінним листом з описом вкладень на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку було отримано 02.04.2026.

Позивач вважає дії відповідача щодо поновлення на військовому обліку невійськовозобов`язаного – ОСОБА_1 - протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини 7 статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Пунктом 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII).

Згідно із статтею 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Отже, обов`язки щодо обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Відповідно до пункту 22 Порядку №1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено підстави виключення з військового обліку. Так, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

З положень ст.2 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Пунктами 75, 77-79 Постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560) визначено, що придатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони. Рішення (постанову) військово-лікарської комісії щодо придатності резервіста або військовозобов`язаного до проходження військової служби під час мобілізації вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше ніж протягом наступного дня з дня надходження відповідного рішення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Судом встановлено, що відповідно до запису у військовому квитку НОМЕР_1 ОСОБА_1 було виключено з військового обліку 28.08.2014 ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі ст.52-А графи ІІ наказу Міноборони України №402 від 14.08.2008.

Згідно висновків Верховного Суду у постанові від 21 травня 2025 року (справа № 280/2880/24), законодавець виокремлює поняття зняття з військового обліку та виключення з військового обліку, при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону № 2232 висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Отже, законодавство не передбачає можливості взяття на військовий облік осіб, виключених з військового обліку, яким є позивач.

Тобто, відповідач був зобов`язаний діяти лише відповідно до чинного законодавства, зокрема пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232, який можливості поновлення на військовому обліку осіб, виключених з нього, не передбачає.

Стосовно доводів відповідача про автоматичне взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, суд звертає увагу, що таке взяття відносно позивача було неможливим через втрату позивачем статусу військовозобов`язаного ще у 2014, що знайшло своє підтвердження і у відмітці військово-облікового документу, а саме у військовому квитку НОМЕР_1 .

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача внести дані ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку по непридатності до військової служби відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 28.08.2014, суд зазначає наступне.

У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, встановивши порушення прав позивача, суд має обрати такий захисту, який з урахуванням конкретних обставин справи буде ефективним з точки зору частини 1 статті 2 КАС України та статті 13 Конвенції та буде спрямований на виключення можливих подальших протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов належить задовольнити шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести дані ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку по непридатності до військової служби відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 28.08.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2662,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №1.629936379.1 від 22.04.2026 року.

З урахуванням положень статті 139 КАС України та відповідно до задоволених вимог та те, що позивачем було заявлено одну позовну вимогу та позов подано через систему «Електронний суд», судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в розмірі 1064,96 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення на військовому обліку невійськовозобов`язаного – ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести дані ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку по непридатності до військової служби відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 28.08.2014.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв