Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №160/14629/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/14629/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача, які полягають у невиключені його з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я; зарахуванні його у запас 03.02.2010 року за ст.57а наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402; поновленні його на військовий облік і надання статусу "Військовозобов`язаний"; проставленні відомостей про проходження ним військово-лікарської комісії 25.02.2026 року (номер протоколу ВЛК 2026-0225-1149-2097-3) з постановою ВЛК " ІНФОРМАЦІЯ_2 " без повідомлення його про необхідність пройти військово-лікарську комісію та без фізичної присутності на ВЛК 25.02.2026 року;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про виключення його з військового обліку з внесенням запису про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг".

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач зареєстрований та проживає у м.Кривому Розі. 18.06.2020 року ІНФОРМАЦІЯ_3 йому видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , у якому зазначено про непридатність позивача до військової служби зі зняттям з військового обліку та зарахування у запас. Однак, вказані відомості не відповідають законодавству, оскільки за встановленим йому станом здоров`я статусом він підлягав саме виключенню з військового обліку, а не зняттю з нього. При цьому у п.14 тимчасового посвідчення одночасно зазначено про виключення позивача з військового обліку - 18.06.2020 року. Це свідчить про наявність помилки у пунктах 7 та 13 посвідчення, де замість "виключений" зазначено "знятий". Так, його зарахування у запас було неправомірним, оскільки особа, визнана непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку, не може залишатися військовозобов`язаною та бути зарахованою до запасу. Позивач вважає, що працівниками ТЦК та СП неправильно застосовано положення ст.57а відповідного Розкладу хвороб, яка передбачала непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

25.02.2026 року позивача було зупинено працівниками поліції та представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого його доставлено до ТЦК та СП. Там йому повідомили про недійсність тимчасового посвідчення, необхідність проходження ВЛК та наявність помилки у посвідченні. У подальшому в застосунку "Резерв+" позивач виявив відомості про статус "непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку". Проте, 30.04.2026 року статус було змінено на "військовозобов`язаний", із зазначенням про проходження ВЛК 25.02.2026 року та придатність до військової служби. Позивач стверджує, що ВЛК 25.02.2026 року фактично не проходив, направлення на її проходження не отримував та згоди на проведення медичного огляду не надавав. 13.05.2026 року позивач звернувся до відповідача з метою з`ясування причин зміни його військово-облікового статусу. Йому повідомили, що відповідні відомості будуть виправлені, однак станом на момент звернення до суду зміни не внесені. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки, на його думку, за станом здоров`я він підлягав виключенню з військового обліку відповідно до ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а законних підстав для його повторного взяття на військовий облік та проходження ВЛК не було. Зазначає, що заяв про поновлення на військовому обліку не подавав, а повторний медичний огляд у його посвідченні не передбачався. Крім того, позивач посилається на отриману ним повістку №7432999 про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 29.05.2026 року для уточнення даних, хоча, за його твердженням, такі дані вже були уточнені 25.02.2026 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати належним чином завірені копії відомостей із Єдиного Державного реєстру військовозобов`язаних про стан військового обліку позивача та відомості про виключення його із військового обліку.

Ухвалою від 01.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову по цій справі.

13.07.2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обліковується у підкартотеці "Визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку", тип картотеки - "картотека виключених з військового обліку". Наведені відомості свідчать про відсутність протиправних дій з боку ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо позивача та підтверджують належне ведення його військового обліку. Посилаючись на положення постанови КУМУ від 23.02.2022 року №154, постанови КМУ від 30.12.2022 року № 1487, постанови КМУ від 16.05.2024 року № 560, Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" та норми КАС України, відповідач зазначає про відсутність у його діях ознак протиправності. Відтак, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, і просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був виключений з військового обліку за станом здоров`я, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , у якому міститься відмітка "Знято з обліку з виключенням".

Жодної повторної ВЛК позивачу не проводилось; стан здоров`я не переглядався.

Проте позивач виявив, що в електронному реєстрі "Резерв+", який є відображенням Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів, що він зазначений як військовозобов`язаний із зазначенням про проходження ВЛК 25.02.2026 року та придатність до військової служби.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації" в Україні введений воєнний стан.

В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша, друга статті 1 Закону).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).

Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону № 2232-XII.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок №1487, станом на момент виключення позивача з військового обліку - 21.04.2023, діяв у редакції від 30.12.2022).

Відповідно до п.20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів".

Згідно із пунктом 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до п.79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Згідно із частиною восьмою статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2016 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно із ч.9 ст.5 Закону № 1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Стаття 14 Закону № 1951-VIII регламентує ведення Реєстру.

Так, ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною 3 ст.14 Закону № 1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За змістом п.5 Порядку № 559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Як видно з матеріалів справи, позивач був виключений з військового обліку за станом здоров`я, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , у якому міститься відмітка "Знято з обліку з виключенням".

За таких обставин, у зв`язку з визнанням у 2010 році непридатним до військової служби, позивач є виключеним з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону № 2232-ХІІ, а тому він мав певні сподівання та легітимні очікування на відповідне застосування цієї норми.

Так, суд зазначає, що поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку" не є тотожними. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Аналіз змісту відповідних положень статті 37 Закону № 2232-XII свідчить про те, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, для внесення відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка повинні існувати відповідні підстави.

Отже, підставою для виключення з обліку може бути висновок ВЛК, а тому оскільки позивач був виключений з військового обліку, то беззаперечним є факт проходження ним військово-лікарської комісії, адже на основі цього приймалося рішення про виключення позивача з військового обліку.

Разом з тим, процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, зокрема з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби, регламентовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402, застосовується судом у редакції від 16.04.2021 - станом на момент виключення позивача з військового обліку - 10.03.2022).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу I Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно із пунктами 2.1 та 2.6.1 глави 2 розділу I Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК).

Особливості медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період, були визначені у главі 3 розділу I Положення № 402.

Пунктами 3.1, 3.2 глави 3 розділу I Положення № 402 передбачалось, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів. Військовозобов`язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення. Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.

Отже, позивач виконав усі передбачені Положенням № 402 дії для визначення ступеня його придатності до військової служби, а уповноваженим органом відповідно до пункту 3.8 глави 3 розділу II цього Положення прийнято рішення про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що, у свою чергу, було належним чином реалізовано шляхом внесення відповідних відомостей до облікових даних позивача. Отже процедура виключення останнього з військового обліку військовозобов`язаних є виконаною та завершеною.

При вирішенні цього публічно-правового спору суд також враховує що 04.05.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21.03.2024 № 3621-IX у п.2 якого Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначено: установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що особи, які до 4 травня 2024 року мали статус "обмежено придатний", повинні до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Разом з тим, як вже зазначав суд, позивач є непридатним до військової служби, що стало наслідком його виключення з військового обліку, а тому жодна норма права не зобов`язує його звернутися до відповідача з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження повторного медичного огляду.

Тобто, Прикінцеві та перехідні положення названого Закону та інші нормативно-правові акти не містять приписів, які б зобов`язували громадян, виключених з військового обліку до 04.05.2024, вчиняти додаткові дії для підтвердження свого статусу особи, виключеної з військового обліку чи норм, які б уповноважували територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснювати перевірку правомірності виключення таких громадян з військового обліку та приймати рішення про поновлення їх на військовому обліку.

При цьому суд звертає увагу на суперечність у відомостях щодо військового обліку позивача.

Як зазначено самим відповідачем у відзиві на позовну заяву, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач обліковується у підкартотеці "Визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку", тип картотеки - "картотека виключених з військового обліку". Таким чином, відповідач фактично підтверджує наявність у Реєстрі відомостей про виключення позивача з військового обліку та не заперечує відповідного статусу позивача.

Водночас із відомостей, наданих позивачем, вбачається, що він зазначений як "військовозобов`язаний". Крім того, у наданих відомостях міститься запис про анулювання постанови ВЛК від 25.02.2026 року (анульовано в медичному кабінеті).

Наведене свідчить про наявність розбіжностей у відомостях щодо військового статусу позивача, які не узгоджуються між собою, а тому саме по собі посилання відповідача на відомості Реєстру не підтверджує належного та достовірного ведення військового обліку позивача.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку, а також зобов`язання відповідача прийняти рішення про внесення до Реєстру відповідних відомостей про виключення позивача з військового обліку, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовної заяви позивачу слід відмовити.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): Згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1331,20 грн, а тому судовий збір у розмірі 665,60 грн (1 331,20 грн : 2) підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних відшкодувань відповідача.

У період з 10.08.2026 року по 04.09.2026 року (включно) суддя Кучма К.С. перебував у щорічній відпустці, у зв`язку з чим рішення ухвалено у перший робочий день 07.09.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 прийняти рішення про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати по справі у розмірі 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма