Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №160/11059/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 03 вересня 2026 р.

Справа: №160/11059/26

Суддя: Дєєв Микола Владиславович

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Справа № 160/11059/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28.04.2026 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.04.2026 року, виплаченої на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 160/20574/24.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу у відповідача. На виконання рішення суду відповідачем було виплачено позивачу суму коштів в розмірі 92368,97 грн, що підтверджується повідомленням з веб-банкінгу «Монобанк» про надходження коштів від 14.04.2026. Таким чином, повідомленням про надходження коштів підтверджено факт несвоєчасного остаточного розрахунку з позивачем при звільненні його з військової служби. Натомість компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідач так і не виплатив. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідач повинен нести відповідальність за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

04.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

06.05.2026 року від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що нарахування зазначеної компенсації на суми отриманої індексації то тільки Законом № 1214-IX від 04.02.2021 було внесені зміни до Закону 2050-ІІІ та частину другу статті 2 доповнено абзацом шостим та добавлено в перелік сума індексації грошових доходів громадян. А також з метою приведення до відповідності норм діючого законодавства до Порядку № 159 Постановою КМ N 355 ( 355-2021-п ) від 14.04.2021 в Пункт 3 доповнено абзацом щодо сума індексації грошових доходів громадян. Тобто в переліку нормативно правових актів на момент нарахування індексації був відсутній механізм нарахування зазначеної компенсації на суми індексації. З огляду на вищезазначене вимога позивача нарахувати та виплатити йому компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення є цілком не обґрунтованою та безпідставною. З огляду на вказане, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

04.09.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 27.02.2015 року по 26.02.2020 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

У період проходження військової служби відповідач не здійснював нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовною заявою.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року у справі № 160/20574/24 позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 26.02.2020 відповідно до абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 до 26.02.2020 відповідно до абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 26.02.2020, включно із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) в розмірі 4077,20 грн, щомісячно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 01.03.2018 по 26.02.2020 включно в розмірі 93775,60 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 №1078;

- у задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.

На виконання рішення суду відповідачем було виплачено позивачу суму коштів в розмірі 92368,97 грн, що підтверджується повідомленням з веб-банкінгу «Монобанк» про надходження коштів від 14.04.2026.

Позивач вказав, що відповідачем не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Статтею 1 Закону № 2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону № 2050-III передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст.3 Закону № 2050-III).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст.4 Закону № 2050-III).

Своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає (ст. 5 Закону № 2050-III).

Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку (частина 1 статті 7 Закону № 2050-III).

Зі змісту наведеної вище статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. А статті 2,3 цього Закону встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

Підстави та механізм виплати компенсацій встановлено відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі по тексту - Порядок №159).

Відповідно до пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 26.02.2020, включно із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) в розмірі 4077,20 грн, щомісячно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 01.03.2018 по 26.02.2020 включно в розмірі 93775,60 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 №1078;

- у задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.

На виконання рішення суду відповідачем було виплачено позивачу суму коштів в розмірі 92368,97 грн, що підтверджується повідомленням з веб-банкінгу «Монобанк» про надходження коштів від 14.04.2026, що не заперечується сторонами.

Разом з тим, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати на вказану суму не була нарахована відповідачем, протилежного відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено.

За таких обставин, наявні підстави для нарахування та виплати позивачу втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої індексації.

Статтею 3 Закону України №2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно положень статті 4 Закону України №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Так, відповідачем не доведено нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач був звільнений зі служби з 26.02.2020 року.

Отже, остаточний розрахунок з ним мав бути проведений 26.02.2020 року в день звільнення та виключення зі списків особового складу відповідача.

Натомість, належні до виплати суми індексації були виплачені лише 14.04.2026 року, відповідно до виписки про зарахування на рахунок позивача.

Оскільки днем звільнення є 26.02.2020 року, то першим днем затримки є 27.02.2020 року.

Щодо кінцевого строку проведення розрахунку, то такий проведено 14.04.2026 року, тому останнім днем затримки є 13.04.2026 року.

Відтак, відповідачем протиправно ненарахована та невиплачена компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 27.02.2020 року по 13.04.2026 року, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 160/20574/24.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 27.02.2020 року по 13.04.2026 року, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 160/20574/24.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua