Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №160/20413/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/20413/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

14.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії у зв`язку з індексацією шляхом збільшення показника середньомісячного заробітку (доходу) - 11 461,76 грн, застосованого при призначенні пенсії, на коефіцієнти збільшення: 1,0796 - з 01.03.2024, 1,115 - з 01.03.2025, 1,121 - з 01.03.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з індексацією шляхом збільшення показника середньомісячного заробітку (доходу), застосованого при призначенні пенсії, на коефіцієнти збільшення: 1,0796 - з 01.03.2024, 1,115 - з 01.03.2025, 1,121 - з 01.03.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплату пенсії, що утворилася внаслідок незастосування зазначених коефіцієнтів збільшення, за період з 01.03.2024 до дня фактичного перерахунку.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 10.03.2023 отримує пенсію по інвалідності, обчислену із застосуванням показника 11 461,76 грн, але відповідач за 2024 рік замінив індексацію фіксованою доплатою 100 грн, а за 2025 і 2026 роки застосував знижені коефіцієнти 1,0345 та 1,048 замість встановлених 1,115 та 1,121.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи з 14.08.2026. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Станом на час розгляду справи відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, доказів на спростування доводів позивача не надано. Відповідно до частини 6

статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень статті 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10.03.2023 отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), та перебуває на обліку у відповідача.

Розмір пенсії обчислено із застосуванням коефіцієнта страхового стажу 0,335 та показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 11 461,76 грн. Саме цю величину відповідач і збільшував під час щорічних перерахунків, що вбачається з результатів цих перерахунків (11 461,76 грн 1,0345 = 11 857,19 грн з 01.03.2025).

16.06.2026 представник позивача звернулася до відповідача із запитом № 1605 разом із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з індексацією.

Листом від 25.06.2026 відповідач повідомив про проведені перерахунки, а саме: з 01.03.2024 встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн на підставі пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185; з 01.03.2025 застосовано коефіцієнт збільшення 1,0345 на підставі підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 (для пенсій, призначених у 2023 році); з 01.03.2026 застосовано коефіцієнт збільшення 1,048 на підставі підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236.

Унаслідок цього показник, з якого обчислюється пенсія позивача, становив 11 857,19 грн з 01.03.2025 та 12 426,33 грн з 01.03.2026, тоді як за умови застосування коефіцієнтів, встановлених пунктом 1 відповідних постанов, він становив би 12 374,12 грн з 01.03.2024, 13 797,14 грн з 01.03.2025 та 15 466,59 грн з 01.03.2026. Ці обставини відповідачем не спростовані.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Згідно з абзацом другим цієї частини цей показник щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати. Відповідно до абзацу четвертого розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі – Порядок № 124).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 124 перерахунку підлягають, зокрема, пенсії, обчислені відповідно до Закону № 1058-IV.

Пунктом 3 Порядку № 124 визначено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок.

Абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 передбачено, що кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 124 збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується під час проведення наступних перерахунків пенсій.

Пенсію позивачу призначено з 10.03.2023, тобто за зверненням, яке надійшло до 31 грудня 2023 року включно - року, що передує 2024 року, у якому проводився перерахунок. Отже, умову пункту 3 Порядку № 124 щодо часу такого звернення дотримано, і позивач мала право на перерахунок пенсії у зв`язку з щорічною індексацією починаючи з 01.03.2024.

Отже, Закон надав Кабінету Міністрів України повноваження визначати розмір і порядок збільшення, але з прямо встановленою межею - не нижче мінімального розміру, визначеного абзацом другим частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV. Закон не передбачає ні заміни індексації фіксованою грошовою доплатою, ні зменшення коефіцієнта збільшення залежно від року призначення пенсії, і не уповноважує Кабінет Міністрів України на визначення такого зменшеного коефіцієнта.

Згідно із частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо заміни індексації фіксованою доплатою, суд зазначає таке.

Верховний Суд у постановах від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24 та від 11.02.2025 у справі № 280/3620/24 виснував, що пенсійний орган, встановивши особі щомісячну доплату до пенсії замість застосування коефіцієнта збільшення до показника, який безпосередньо враховувався для обчислення її пенсії, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства. Постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24 підстав для відступлення від цього висновку не встановлено.

Отже, встановлення позивачу з 01.03.2024 щомісячної доплати 100,00 грн замість збільшення показника на коефіцієнт 1,0796 не відповідає частині 2 статті 42 Закону № 1058-IV.

Щодо застосування знижених коефіцієнтів, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 встановлено коефіцієнт збільшення 1,115, а пунктом 1 постанови від 25.02.2026 № 236 - 1,121. Підпункт 6 пункту 2 кожної з цих постанов запровадив градацію знижених коефіцієнтів залежно від року призначення пенсії; саме за цією градацією відповідач застосував до пенсії позивача, призначеної у 2023 році, коефіцієнти 1,0345 та 1,048.

Закон № 1058-IV не передбачає випадків зменшення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати та не уповноважує Кабінет Міністрів України на визначення розміру такого зменшеного коефіцієнта. За частиною 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта закону суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу. Тому підпункт 6 пункту 2 постанов № 209 і № 236 у частині, що встановлює коефіцієнт менший за визначений за формулою абзацу другого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, застосуванню не підлягає.

Цей висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 04.12.2025 у справі № 440/6585/25, якою визнано протиправним застосування у 2025 році зниженого коефіцієнта з підпункту 6 пункту 2 постанови № 209 замість коефіцієнта 1,115 з пункту 1 цієї ж постанови, а також із практикою Третього апеляційного адміністративного суду (постанови від 11.06.2026 у справі № 160/850/26 та від 29.06.2026 у справі № 160/30363/25). Зокрема, у справі № 160/850/26 суд апеляційної інстанції зазначив, що на відміну від попередніх років у 2025 році запроваджено не щомісячну доплату у сталому розмірі, а градацію знижених коефіцієнтів збільшення, тоді як Закон № 1058-IV таких випадків не передбачає.

Отже, бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення її пенсії, у розмірі 11 461,76 грн, на коефіцієнти збільшення 1,0796, 1,115 і 1,121 є протиправною.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Верховний Суд у постановах від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24 і від 11.02.2025 у справі № 280/3620/24 сформулював висновок, за яким право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмежений строком звернення до суду, встановленим процесуальним законом. Пенсійні правовідносини мають триваючий характер, проте це не звільняє особу від обов`язку дотримуватися строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач заявив вимоги починаючи з 01.03.2024, тоді як позовна заява надійшла до суду 14.07.2026. Звернення позивача до відповідача у червні 2026 року перебігу цього строку не зупиняє і саме по собі не є поважною причиною його пропуску: про розмір пенсії та його зміни внаслідок щорічних перерахунків з 1 березня кожного року позивач міг і повинен був дізнатися з результатів цих перерахунків. Про поновлення строку позивач не заявляв, доказів поважності причин пропуску не надав.

Положення статті 46 Закону № 1058-IV щодо виплати нарахованих сум без обмеження строком до спірних правовідносин не застосовуються: за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а ця норма діє лише за умови, що суми були нараховані пенсійним органом і не виплачені з його вини; у цій справі індексація за основними коефіцієнтами взагалі не нараховувалася.

Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено

судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За таких обставин вимоги позивача можуть бути захищені судом починаючи з 14.01.2026 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, - а за період з 01.03.2024 по 13.01.2026 включно підлягають залишенню без розгляду. При цьому визнання бездіяльності протиправною є констатацією невідповідності поведінки відповідача закону, тоді як матеріальний наслідок - перерахунок і виплата - надається в межах строку звернення до суду (така сама модель застосована Верховним Судом у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23).

У межах строку звернення до суду суд зобов`язаний застосувати усі встановлені законодавством коефіцієнти індексації, що підлягають послідовному застосуванню до показника, який враховувався для обчислення пенсії позивача.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано жодного доказу правомірності заміни індексації фіксованою доплатою та застосування знижених коефіцієнтів.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у визначений судом спосіб.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі близько 15 000,00 грн суд зазначає, що доказів понесення цих витрат до суду не подано, а позивач у позовній заяві повідомив, що докази та детальний опис таких витрат будуть подані в порядку, встановленому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Отже, питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу вирішується судом після подання відповідних доказів у порядку, встановленому статтею 143 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки позивач як особа з інвалідністю першої групи звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 2, 5, 7, 9, 72, 77, 90, 122, 123, 139, 143, 241, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії у зв`язку з індексацією шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення її пенсії, у розмірі 11 461,76 грн, на коефіцієнти збільшення 1,0796, 1,115 та 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 14 січня 2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення її пенсії, у розмірі 11 461,76 грн, на коефіцієнт збільшення 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 та на коефіцієнт збільшення 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209, а починаючи з 01 березня 2026 року - на коефіцієнт збільшення 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,0796 та 1,115), з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за період з 01 березня 2024 року по 13 січня 2026 року включно - залишити без розгляду.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез