Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №160/10985/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/10985/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення (збереження) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг») відомостей про розшук ОСОБА_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Реєстру «Оберіг» відомості про розшук та звернення до поліції щодо позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , має військове звання лейтенанта та військово-облікову спеціальність 021100. Згідно з електронним військово-обліковим документом, сформованим у застосунку «Резерв+», щодо нього до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено відомості про порушення правил військового обліку, а також відомості про звернення до Національної поліції з причиною «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП» від 27.12.2025. Водночас вимоги законодавства щодо уточнення персональних даних ним виконано: дані востаннє уточнено 22.04.2026, у Реєстрі відображено його актуальну адресу проживання та контактний номер телефону. Позивач вважає, що за таких обставин внесення та подальше збереження щодо нього відомостей про розшук за відсутності доведеного факту вчинення адміністративного правопорушення є протиправним, суперечить частині другій статті 19 Конституції України та Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», порушує його право на вільне пересування і створює безпідставні ризики затримання органами поліції. На підтвердження наведених обставин позивач долучив до позовної заяви копію роздруківки електронного військово-облікового документа із застосунку «Резерв+» від 22.04.2026.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечив. На обґрунтування своєї позиції відповідач долучив витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно позивача та його послужну картку, з яких вбачається, що підставою внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та звернення до Національної поліції стало неприбуття позивача за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Категорія обліку - військовозобов`язаний, вид обліку - офіцерський склад, військове звання - лейтенант, військово-облікова спеціальність 021100, номер у реєстрі «Оберіг» - 030220231425317100260.

Згідно з електронним військово-обліковим документом, сформованим у застосунку «Резерв+» 22.04.2026, щодо позивача міститься відмітка «Порушення правил військового обліку», а також відомості про причину звернення до Національної поліції - «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП» - і про дату такого звернення - 27.12.2025. Цим же документом підтверджується, що датою уточнення даних позивача є 22.04.2026, а в Реєстрі відображено адресу його проживання у місті Дніпрі та контактний номер телефону; відомостей про підстави зняття (виключення) з обліку, про відстрочку чи про постанову військово-лікарської комісії документ не містить.

Наведені відомості узгоджуються з витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно позивача, який відповідач долучив до відзиву. У цьому витязі причиною внесення відомостей зазначено «Не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»)»; період порушення правил військового обліку визначено з 27.12.2025 до 26.12.2026; зазначено номер звернення Е4276294 та дату звернення 27.12.2025; графи «Дата скасування» і «Причина скасування» не заповнені; у графі «Примітка» вказано на неявку за повісткою у липні 2025 року. Цим же витягом підтверджується проведення звірки контактних даних позивача 22.04.2026.

Отже, внесені 27.12.2025 до Реєстру відомості про порушення позивачем правил військового обліку та про звернення у зв`язку з цим до Національної поліції є чинними і станом на час розгляду справи не скасовані та не виключені.

Разом з тим ані витяг з Реєстру, ані будь-які інші наявні в матеріалах справи докази не містять відомостей про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення: дати, номера та короткого змісту протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення стосовно позивача Реєстр не містить. Єдиною підставою внесення спірних відомостей, на яку послався відповідач, є неприбуття позивача за повісткою.

Наведене й стало підставою для звернення позивача до суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно із частинами першою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною п`ятою статті 33 Закону № 2232-XII визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону № 2232-XII).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону № 2232-XII Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, далі - Порядок № 1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону № 1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних. До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.

Диспозиція статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до пункту 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із КУпАП.

Як встановлено судом, позивач до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку не притягувався: протокол про адміністративне правопорушення стосовно нього не складався, постанова не виносилася, а відповідні відомості (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови) у Реєстрі відсутні. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Оскільки факту притягнення позивача до відповідальності не було, суд зазначає, що відомості про порушення ним правил військового обліку внесені до Реєстру безпідставно.

Той факт, що підставою внесення спірних відомостей відповідач зазначив неприбуття позивача за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, наведеного висновку не спростовує, оскільки такі обставини самі по собі не є відомостями, які вносяться до Реєстру у розумінні пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII: як зазначалося, це не є фактом притягнення до відповідальності.

Внесення до Реєстру таких даних про позивача призвело до порушення його прав, оскільки саме на їх підставі уповноваженими особами відповідача 27.12.2025 надіслано до Національної поліції звернення № Е4276294 щодо позивача. Відомості про це звернення є похідними від запису про порушення позивачем правил військового обліку, а тому виключення такого запису з Реєстру усуває і підстави для збереження похідних від нього відомостей.

Оскільки за приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов`язання саме відповідача, як органу ведення Реєстру, вчинити певні дії.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи заявлені позовні вимоги, суд доходить висновку про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем, та про зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку.

Суд також застосовує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В силу частини третьої статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, відповідно до положень частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви до суду підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) правил військового обліку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова