Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №160/23062/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/23062/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

31.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.06.2026 № 262440022201 про відмову у призначені/перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати управління Пенсійного Головне фонду України в Дніпропетровській області призначити, здійснити нарахування та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до пункту «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , згідно заяви № 9372 від 28 травня 2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є заслуженим майстром спорту та перебував у складі збірної команди України понад шість років, а його страховий стаж на день звернення становить 27 років 07 місяців 11 днів. Позивач зазначив, що відповідач застосував редакцію пункту «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка вимагає 25 років стажу і яка внесена Законами, визнаними неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Ремез К. І.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 01.09.2026.

21.08.2026 від третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшли пояснення у справі.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень статті 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є заслуженим майстром спорту України з гирьового спорту, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 , виданим на підставі наказу Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту від 12.11.2008 № 4495.

За архівною довідкою Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України від 30.11.2023 № 3485/б-12 позивач у 2005 році перебував у резерві збірної команди України з гирьового спорту, а протягом 2006-2013 років - був членом збірної команди України з гирьового спорту.

28.05.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою № 9372 про призначення пенсії за вислугу років.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, прийнятим за принципом екстериторіальності, від 04.06.2026 № 262440022201 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю стажу роботи (за нормами на 11.10.2017 - 25 років). У цьому рішенні відповідач зазначив, що страховий стаж позивача становить 27 р. 07 м. 11 дн., а станом на 11.10.2017 - 19 р. 01 м. 11 дн.; стаж перебування членом збірної команди України з гирьового спорту станом на 11.10.2017 становить 08 років 00 місяців 00 днів; до страхового стажу та стажу, що дає право на вислугу років, зараховано всі періоди згідно наданих документів.

Суд звертає увагу, що в описовій частині позовної заяви номер оскаржуваного рішення зазначено як «26244002201», а в прохальній - як «262440022201». За текстом самого рішення та форми РС-право, що є в матеріалах справи, його номером є 262440022201, і саме цей номер суд зазначає у рішенні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 51 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. За статтею 52 цього Закону право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, спортсмени відповідно до пункту «є» статті 55.

Пунктом «є» статті 55 Закону № 1788-XII у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII, було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають спортсмени - заслужені майстри спорту, майстри спорту міжнародного класу - члени збірних команд при загальному стажі роботи не менше 20 років - у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Законом № 213-VIII цей стаж було збільшено до 25 років.

Рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законами України від 02.03.2015 № 213-VIII та від 24.12.2015 № 911-VIII. Приймаючи це рішення, Конституційний Суд України виходив із того, що підвищення пенсійного віку та збільшення на п`ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, здійснювалося без урахування юридичної природи цього виду пенсії, визначеної статтею 51 Закону № 1788-XII, і нівелює сутність права на соціальний захист.

Згідно зі статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Відтак із 05.06.2019 при вирішенні питання про призначення пенсії за вислугу років за пунктом «є» статті 55 Закону № 1788-XII належить застосовувати цю норму в редакції до внесення змін Законами № 213-VIII та № 911-VIII, тобто за наявності загального стажу роботи не менше 20 років.

Суд звертає увагу, що офіційний текст статті 55 Закону № 1788-XII досі містить вимогу про 25 років стажу, оскільки законодавець попередню редакцію формально не відновив. Проте ця обставина не змінює наслідків рішення Конституційного Суду України: визнані неконституційними положення втратили чинність у силу самого рішення і застосуванню не підлягають.

Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років заслуженим майстрам спорту, майстрам спорту міжнародного класу - членам збірних команд України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583 (далі - Порядок № 583). Відповідно до пункту 1 Порядку № 583 пенсії за вислугу років призначаються спортсменам, які мають особливі заслуги перед фізкультурним рухом, - заслуженим майстрам спорту, майстрам спорту міжнародного класу при стажі роботи не менше 25 років і перебуванні в складі збірних команд України не менше 6 років незалежно від віку. Позивач відповідає обидвом наведеним умовам: його загальний страховий стаж на день звернення становить 27 років 07 місяців 11 днів, що перевищує як 20 років, передбачених пунктом «є» статті 55 Закону № 1788-XII у редакції, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин, так і 25 років, а стаж перебування у складі збірної команди України - вісім років.

Щодо посилання відповідача на те, що стаж має бути наявним станом на 11.10.2017, суд зазначає таке.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який набрав чинності 11.10.2017, розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнено пунктом 2-1, за яким особам, які на день набрання чинності цим Законом мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону № 1788-XII, пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом № 1788-XII.

Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 240/24/21 сформулював висновок, що обмеження пунктом 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV врахування стажу, здобутого після 11.10.2017, для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є порушенням принципу юридичної визначеності та верховенства права. Цей висновок застосований, зокрема, у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі № 280/11553/25.

Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що позивач відповідає усім умовам, визначеним пунктом «є» статті 55 Закону № 1788-XII у чинній для цих правовідносин редакції: він є заслуженим майстром спорту України; перебував членом збірної команди України впродовж 2006-2013 років, тобто вісім років, що перевищує встановлений мінімум у шість років і що визнається самим відповідачем; має загальний страховий стаж 27 років 07 місяців 11 днів, що перевищує необхідні 20 років; у складі збірної команди на час звернення не перебуває.

За таких обставин відмова відповідача у призначенні пенсії за вислугу років, мотивована відсутністю 25 років стажу станом на 11.10.2017, є протиправною, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до абзацу першого частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Оскільки позивач відповідає усім умовам, визначеним законом, у відповідача відсутня дискреція щодо прийняття рішення про призначення пенсії, а зобов`язання призначити пенсію є належним та ефективним способом захисту порушеного права.

Водночас вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії задоволенню не підлягають, оскільки нарахування та виплата пенсії є наслідком її призначення та здійснюються відповідачем у порядку, встановленому законом, без окремого судового зобов`язання.

Оскаржуване рішення прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке за принципом екстериторіальності розглянуло заяву позивача, а тому обов`язок вчинити дії, спрямовані на поновлення порушеного права, покладається саме на цього відповідача. Такий висновок узгоджується з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, за яким структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, визначається за принципом екстериторіальності. Підстав для покладення відповідних обов`язків на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, залучене до участі у справі як третя особа, суд не встановив.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугу років.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується квитанцією № 6788-1714-1766-9757 від 30.07.2026. Зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 72, 77, 90, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.06.2026 № 262440022201 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «є» статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законами України від 02.03.2015 № 213-VIII та від 24.12.2015 № 911-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019, за заявою № 9372 від 28.05.2026, починаючи з 28 травня 2026 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез