Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №160/19942/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/19942/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

10.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивачка просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлені листом від 22.06.2026 за №7/20373/10, пов`язані з підготовкою, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 по справі №160/3197/26, довідки від 03.06.2026 за № ФД 104037 про грошове забезпечення ОСОБА_1 , за нормами. чинними на 01.01.2026, в якій основні види грошового забезпечення визначені за нормами. чинними на 01.01.2026, з використанням прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01.01.2026, а додаткові за нормами, чинними на 05.03.2019 з використанням прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01.01.2018;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 по справі №160/3197/26, надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області довідку ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2026, що містить:

- основні види грошового забезпечення такі як:

посадовий оклад, визначений шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб. на 01.01.2026:

оклад за військовим званням, визначений шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 01.01.2026:

відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 45% суми посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених за нормами, чинними на 01.01.2026;

додаткові види грошового забезпечення, перелік і відсотковий розмір яких встановлені на підставі матеріалів пенсійної справи, такі як:

надбавка за особливості проходження служби у розмірі 65% суми посадового окладу. окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років, визначених за нормами, чинними на 01.01.2026;

надбавка за таємність (надбавка військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень) у розмірі 10% посадового окладу, визначеного за нормами, чинними на 01.01.2026:

надбавка за класну кваліфікацію у розмірі 3% посадового окладу, визначеного за нормами, чинними на 01.01.2026;

премія у розмірі 486% посадового окладу, визначеного за нормами, чинними на 01.01.2026.

Позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що є військовослужбовицею Збройних Сил України, звільненою у запас у грудні 2003 року. Останньою посадою була посада техніка відділення зберігання (засобів зв`язку) ремонтної майстерні засобів зв`язку, грошове забезпечення за якою здійснюється за 10-м тарифним розрядом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі №160/3197/26 відповідача зобов`язано надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення позивачки станом на 01.01.2026 з обов`язковим зазначенням у довідці відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 основного розміру пенсії.

На виконання цього рішення відповідач надав довідку від 21.04.2026, а згодом, на її заміну - довідку від 03.06.2026 за № ФД 104037. Основні види грошового забезпечення в цих довідках визначені з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, а додаткові види - з використанням посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених із прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018.

Позивачка вважає, що такий спосіб визначення розміру додаткових видів грошового забезпечення є протиправним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи з 10.08.2026 за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідач проти позову заперечував. У відзиві, поданому 20.08.2026, зазначив, що визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії належить до його дискреційних повноважень, а тому зобов`язання скласти довідку конкретного змісту є втручанням у ці повноваження.

Відповідач послався на те, що під час складання довідки враховано роз`яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, доведені листами від 13.10.2023 №423/6682 та від 14.11.2023 №220/13/7642, за якими додаткові види грошового забезпечення обчислюються з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених виходячи з розміру 1 762,00 грн, а відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби та премії встановлено відповідно до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 01.02.2023 №2683/з.

Крім того, відповідач наголосив на тому, що п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 установлює конкретну розрахункову величину - 1 762,00 грн, а постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, якими окремі положення п. 2 постанови №481 було визнано протиправними та нечинними, і в задоволенні позову відмовлено. З огляду на це, на переконання відповідача, постанова №481 є чинною та підлягає застосуванню.

Разом із відзивом відповідач заявив клопотання про поновлення строку на його подання, посилаючись на високу навантаженість юридичної служби, відключення електроенергії, перебої з інтернет-зв`язком та перебування в укриттях під час повітряних тривог.

Розглянувши заявлене клопотання, суд визнав наведені відповідачем причини пропуску строку поважними, поновив строк на подання відзиву та прийняв відзив до розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є особою, звільненою з військової служби у Збройних Силах України.

Позивачці призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.04.2016.

Останньою посадою позивачки була посада техніка відділення зберігання (засобів зв`язку) ремонтної майстерні засобів зв`язку, оплата якої здійснюється за 10-м тарифним розрядом, тарифний коефіцієнт посадового окладу становить 1,85, тарифний коефіцієнт окладу за військовим званням (старший прапорщик) - 0,58, що підтверджується довідками про розмір грошового забезпечення від 23.12.2020, від 09.11.2023, від 06.01.2025, від 21.04.2026 та від 03.06.2026 за № ФД 104037.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі №160/3197/26, яке набрало законної сили, відповідача зобов`язано надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення позивачки станом на 01.01.2026 з обов`язковим зазначенням у довідці відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 основного розміру пенсії.

Як вбачається із листа від 21.04.2026 за №7/16848/9, на виконання зазначеного рішення відповідач надав до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку від 21.04.2026 за № ФД 104037 про розмір грошового забезпечення позивачки за нормами, чинними на 01.01.2026, в якій зазначено: посадовий оклад - 6 160,00 грн; оклад за військовим званням - 1 930,00 грн; відсоткова надбавка за вислугу років 45% - 3 640,50 грн; надбавка за особливості проходження служби 65% - 4 033,90 грн; надбавка за таємність 10% - 326,00 грн; надбавка за класну кваліфікацію 3% - 97,80 грн; премія 216% - 7 041,60 грн; усього грошове забезпечення для обчислення пенсії - 23 229,80 грн.

Листом від 03.06.2026 за №7/19509/9 відповідач надав до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на заміну раніше наданої довідку від 03.06.2026 за № ФД 104037 про розмір грошового забезпечення позивачки грошового забезпечення позивачки за нормами, чинними на 01.01.2026, в якій зазначено: посадовий оклад - 6 160,00 грн; оклад за військовим званням - 1 930,00 грн; відсоткова надбавка за вислугу років 45% - 3 640,50 грн; надбавка за особливості проходження служби 65% - 4 033,90 грн; надбавка за таємність 10% - 326,00 грн; надбавка за класну кваліфікацію 3% - 97,80 грн; премія 486% - 15 843,60 грн; усього грошове забезпечення для обчислення пенсії - 32 031,80 грн.

Судом встановлено, що зазначені у довідці від 03.06.2026 розміри посадового окладу (6 160,00 грн) та окладу за військовим званням (1 930,00 грн) визначені шляхом множення тарифних коефіцієнтів 1,85 і 0,58 на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2026, - 3 328,00 грн.

Водночас зазначені у цій самій довідці розміри надбавки за особливості проходження служби (4 033,90 грн), надбавки за таємність (326,00 грн) та надбавки за класну кваліфікацію (97,80 грн) відповідають відсотковим значенням 65%, 10% і 3%, обчисленим від посадового окладу 3 260,00 грн та окладу за військовим званням 1 020,00 грн, тобто від величин, визначених шляхом множення тих самих тарифних коефіцієнтів на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018, - 1 762,00 грн. Розмір премії (15 843,60 грн) відповідає 486% посадового окладу 3 260,00 грн.

Зазначене підтверджується і тотожністю числових значень надбавки за особливості проходження служби (4 033,90 грн), надбавки за таємність (326,00 грн) та надбавки за класну кваліфікацію (97,80 грн) у довідках від 23.12.2020 за нормами, чинними на 05.03.2019, від 09.11.2023 за нормами, чинними на 01.01.2023, та від 03.06.2026 за нормами, чинними на 01.01.2026, попри те, що розмір посадового окладу в цих довідках є різним - 3 260,00 грн, 4 970,00 грн і 6 160,00 грн відповідно.

Як вбачається з довідки від 06.01.2025 за № ФД 104037, складеної на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №160/5661/24 за нормами, чинними на 01.01.2023, додаткові види грошового забезпечення визначені в ній від посадового окладу 4 970,00 грн: надбавка за особливості проходження служби - 6 154,53 грн, надбавка за таємність - 497,00 грн, надбавка за класну кваліфікацію - 149,10 грн, премія - 10 735,20 грн; усього грошове забезпечення для обчислення пенсії - 27 004,33 грн.

Судом встановлено, що позивачка звернулась до відповідача із заявою від 15.05.2026.

Листом від 22.06.2026 за №7/20373/10 відповідач повідомив позивачку, що довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за вихідним від 03.06.2026 №7/19509/9, а розмір (відсоток) надбавки за особливості проходження служби та премію встановлено відповідно до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 01.02.2023 №2683/з, з урахуванням листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 13.10.2023 №423/6682.

Доказів того, що додаткові види грошового забезпечення у довідці від 03.06.2026 обчислені від посадового окладу, зазначеного у цій самій довідці, матеріали справи не містять.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За приписами ст. 14, 370 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

За змістом ст. 43 Закону №2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи, зокрема, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

За змістом ч. 3 ст. 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з п. 5 постанови №704 керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Пунктом 2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, визначено, що грошове забезпечення включає щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років) та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагорода, премія).

Спірним у цій справі є не розмір основних видів грошового забезпечення позивачки, а те, від якої величини мають обчислюватися відсоткові розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, зазначені у довідці за нормами, чинними на 01.01.2026.

Суд виходить з того, що надбавка за особливості проходження служби, надбавка за таємність, надбавка за класну кваліфікацію та премія за своєю правовою природою є похідними виплатами. Їх розмір не встановлюється самостійною грошовою сумою, а обчислюється у відсотковому відношенні до посадового окладу, а щодо надбавки за особливості проходження служби - до суми посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Ні постанова №704, ні Порядок №260 не передбачають, що база обчислення додаткових видів грошового забезпечення може відрізнятися від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, зазначених у тій самій довідці. Навпаки, п. 5 постанови №704 прямо пов`язує надбавку за особливості проходження служби з посадовим окладом, окладом за військовим (спеціальним) званням і надбавкою за вислугу років, а фонд преміювання - з посадовими окладами.

Отже, довідка про розмір грошового забезпечення станом на певну дату має бути внутрішньо узгодженою: усі її складові обчислюються з однієї і тієї самої величини посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених за нормами, чинними на цю дату.

Судом встановлено, що відповідач цієї вимоги не дотримав. У довідці від 03.06.2026 за № ФД 104037 посадовий оклад визначено у розмірі 6 160,00 грн, а надбавку за особливості проходження служби, надбавку за таємність, надбавку за класну кваліфікацію та премію обчислено від посадового окладу 3 260,00 грн, тобто від величини, яка в цій довідці не зазначена і яка станом на 01.01.2026 посадовим окладом позивачки не є.

Такий спосіб складання довідки не передбачений жодним нормативно-правовим актом, а тому не відповідає вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Крім того, суд враховує, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі №160/3197/26 набрало законної сили та є обов`язковим до виконання. Виконання визначеного цим рішенням обов`язку у спосіб, за якого додаткові види грошового забезпечення обчислюються за нормами іншої дати, ніж та, станом на яку складається довідка, нівелює зміст судового рішення і залишає порушене право позивачки непоновленим.

Правильність наведеного підходу підтверджується і власними діями відповідача. Так, у довідці від 06.01.2025, складеній на виконання рішення суду від 25.09.2024 у справі №160/5661/24 за нормами, чинними на 01.01.2023, усі додаткові види грошового забезпечення обчислені від посадового окладу 4 970,00 грн, визначеного за нормами тієї самої дати. Обґрунтування, чому під час складання довідки станом на 01.01.2026 застосовано інший підхід, відповідач не навів.

За таких обставин у довідці про розмір грошового забезпечення позивачки за нормами, чинними на 01.01.2026, з огляду на встановлені на підставі матеріалів пенсійної справи і не оспорювані сторонами відсоткові розміри, мали бути зазначені: надбавка за особливості проходження служби - 65% суми посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років, визначених за нормами, чинними на 01.01.2026; надбавка за таємність - 10% посадового окладу, визначеного за нормами, чинними на 01.01.2026; надбавка за класну кваліфікацію - 3% посадового окладу, визначеного за нормами, чинними на 01.01.2026; премія - 486% посадового окладу, визначеного за нормами, чинними на 01.01.2026.

Щодо доводів відповідача про дискреційний характер повноважень, суд зазначає таке.

Дискреційним є повноваження, за якого суб`єкт владних повноважень у межах, визначених законом, може на власний розсуд обрати один із кількох правомірних варіантів рішення. Натомість визначення розміру складових грошового забезпечення для довідки, що складається на виконання судового рішення, здійснюється за формулами, встановленими постановою №704, і вибору між варіантами не передбачає. Відсоткові розміри додаткових видів грошового забезпечення встановлені на підставі матеріалів пенсійної справи та сторонами не оспорюються, тарифні коефіцієнти визначені додатками до постанови №704, а прожитковий мінімум для працездатних осіб установлюється законом про Державний бюджет України на відповідний рік. За таких умов правомірний варіант обчислення є єдиним.

Суд звертає увагу на те, що цей висновок узгоджується з наведеною самим відповідачем у відзиві правовою позицією, за якою повноваження державних органів не є дискреційними, коли існує лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Крім того, у постанові від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, на яку посилається відповідач, Верховний Суд зазначив, що “у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку”, пославшись на постанови Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №802/412/17-а та від 11.04.2018 у справі №806/2208/17.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на листи Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 13.10.2023 №423/6682 та від 14.11.2023 №220/13/7642, оскільки ці листи не є нормативно-правовими актами, мають роз`яснювальний характер і не можуть встановлювати або змінювати склад, відсотковий та грошовий вимір видів грошового забезпечення. Крім того, зі змісту наведених у відзиві витягів із цих листів вбачається, що вони стосуються порядку складання довідок за нормами 2020-2023 років.

З тих самих підстав суд відхиляє посилання відповідача на рішення Міністра оборони України, доведене телеграмою від 01.02.2023 №2683/з. При цьому відповідач у довідці від 03.06.2026 застосував відсотковий розмір премії 486%, який, за доводами позивачки, визначено Окремим дорученням Міністра оборони України від 06.01.2026 №38/уд, і водночас обчислив цю премію від посадового окладу, визначеного з прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2018. Така непослідовність додатково свідчить про довільність обраного відповідачем способу обчислення.

Щодо доводів відповідача про чинність п. 4 постанови №704 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 та про постанову Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 суд зазначає таке.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 скасовано, а в задоволенні позову про визнання неправомірними дій Кабінету Міністрів України та зобов`язання скасувати п. 2 постанови від 12.05.2023 №481 відмовлено.

Разом з тим, зі змісту зазначеної постанови вбачається, що викладені в ній висновки не поширюються на правовідносини, які виникли у цій справі.

Визначаючи межі спору, Верховний Суд у справі №320/29450/24 зазначив, що незгода позивача з діями і рішенням Уряду "зводиться до встановлення КМУ базової (фіксованої) величини для розрахунку і визначення посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб. Іншими словами, для діючих військовослужбовців, з урахуванням займаних посад".

Крім того, у тій самій постанові Верховний Суд прямо відмежував ці правовідносини від правовідносин щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, вказавши, що у справах №826/6453/18, №826/3858/18 та №440/6017/21 "правовідносини є відмінними від правовідносин, які виникли у даній справі №320/29450/24". Зміст справи №440/6017/21 Верховний Суд описав так: "спір виник у зв`язку з протиправними дії обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до органу пенсійного фонду оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та з урахуванням положень Постанови № 704".

Предметом цього спору є саме дії територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, тобто правовідносини тієї категорії, яку Верховний Суд у справі №320/29450/24 визнав відмінними від тих, що були предметом його розгляду.

Суд також враховує, що постанова від 16.07.2026 не містить висновку щодо величини, від якої обчислюються щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія у довідці про розмір грошового забезпечення. Питання, яке становить предмет цього спору, у справі №320/29450/24 не вирішувалося. Водночас підставою для відмови у позові у тій справі стало, зокрема, те, що п. 2 постанови №481 "вичерпав свою дію і на час розгляду справи не регулював спірні правовідносини", а обраний позивачем спосіб захисту Верховний Суд визнав “неправильним та неефективним”. Такі мотиви не свідчать про правомірність дій відповідача у цій справі.

Натомість суд враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, згідно з яким під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися п. 4 постанови №704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. Цей висновок застосовано Верховним Судом і в постанові від 30.03.2026 у справі №400/2930/25.

Формулюючи цей висновок, Верховний Суд виходив із того, що згідно з ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами п. 2 постанови №481 стосовно внесення змін до п. 4 постанови №704 у частині, що суперечить закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню як такий, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили. При цьому суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Незалежно від наведеного, суд зазначає, що жодна з редакцій п. 4 постанови №704 не передбачає і не допускає одночасного застосування в одній довідці двох різних розрахункових величин - 3 328,00 грн для основних видів грошового забезпечення і 1 762,00 грн для додаткових.

Цим висновком Верховний Суд відступив від протилежної позиції, викладеної у постановах від 20.10.2025 у справі №600/3516/24-а та від 22.10.2025 у справі №420/3824/25, на що прямо вказано у постанові від 30.03.2026 у справі №400/2930/25.

Крім того, розмір посадового окладу та окладу за військовим званням позивачки станом на 01.01.2026 визначений рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі №160/3197/26, яке набрало законної сили. Цей розмір відповідач у довідці від 03.06.2026 не оспорював і застосував. За таких обставин доводи про необхідність застосування розрахункової величини 1 762,00 грн спрямовані не на виконання судового рішення, а на його перегляд у позасудовому порядку, що не допускається.

Доводи відповідача про те, що постанова №481 підлягає застосуванню і за період, коли її окремі положення були визнані нечинними, не спростовують цього висновку, адже чинність зазначеної постанови не вирішує питання про базу обчислення додаткових видів грошового забезпечення у довідці, складеній станом на 01.01.2026.

Оцінюючи обраний позивачем спосіб захисту, суд враховує правову позицію, викладену в рішенні Верховного Суду від 05.03.2024 у зразковій справі №380/19324/23 (провадження №Пз/990/6/23), згідно з якою з метою уникнення спорів через зазначення у довідках про розмір грошового забезпечення невідповідного (зменшеного) відсоткового значення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розглядаючи справи щодо визначення розміру посадового окладу і окладу за військовим званням відповідно до постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, суд у резолютивній частині рішення має вказувати, у якому розмірі (відсоткове значення) мають бути зазначені у довідках щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія. Зазначене рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024 у справі №380/19324/23.

Отже, зазначення у резолютивній частині рішення відсоткових розмірів додаткових видів грошового забезпечення та бази їх обчислення не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відповідає наведеній правовій позиції Верховного Суду та є ефективним способом захисту порушеного права позивачки.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Належних і допустимих доказів правомірності обчислення додаткових видів грошового забезпечення позивачки у довідці від 03.06.2026 від посадового окладу, визначеного з прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2018, відповідач суду не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Судом встановлено, що за подання позовної заяви позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 09.07.2026.

Враховуючи задоволення позову, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлені листом від 22.06.2026 за №7/20373/10, пов`язані з підготовкою, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 по справі №160/3197/26, довідки від 03.06.2026 за № ФД 104037 про грошове забезпечення ОСОБА_1 , за нормами, чинними на 01.01.2026, в якій основні види грошового забезпечення визначені за нормами, чинними на 01.01.2026, з використанням прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01.01.2026, а додаткові за нормами, чинними на 05.03.2019 з використанням прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01.01.2018.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 по справі №160/3197/26, надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2026, що містить:

- основні види грошового забезпечення такі як:

посадовий оклад, визначений шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб, на 01.01.2026;

оклад за військовим званням, визначений шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 01.01.2026;

відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 45% суми посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених за нормами, чинними на 01.01.2026;

додаткові види грошового забезпечення, перелік і відсотковий розмір яких встановлені на підставі матеріалів пенсійної справи, такі як:

надбавка за особливості проходження служби у розмірі 65% суми посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років, визначених за нормами, чинними на 01.01.2026;

надбавка за таємність (надбавка військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень) у розмірі 10% посадового окладу, визначеного за нормами, чинними на 01.01.2026;

надбавка за класну кваліфікацію у розмірі 3% посадового окладу, визначеного за нормами, чинними на 01.01.2026;

премія у розмірі 486% посадового окладу, визначеного за нормами, чинними на 01.01.2026.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез