Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: стягнення податкового боргу
Дата: 06 вересня 2026 р.
Справа: №160/20078/26
Суддя: Ремез Катерина Ігорівна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 рокуСправа №160/20078/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр будівельних технологій" про стягнення податкового боргу,-
УСТАНОВИВ:
13.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр будівельних технологій" про стягнення податкового боргу, в якій позивач просить суд:
- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр будівельних технологій" (ЄДРПОУ 39289032) до бюджету у розмірі 88 686,16 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обсолуговуючих такого платника податків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектр будівельних технологій», за яким в інтегрованих картках платника податків обліковується незаявлений до суду податковий борг у сумі 88 686,16 грн, що виник унаслідок несплати у встановлені строки сум грошових зобов`язань, самостійно нарахованих та задекларованих платником податків у податкових деклараціях з податку на додану вартість і з податку на прибуток підприємств, а також сум штрафних (фінансових) санкцій, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях. У зв`язку з несплатою податкового боргу позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу, проте борг не погашено, що і стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні); розгляд справи призначено за наявними у справі матеріалами з 17.08.2026.
Цією ж ухвалою відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї матеріалів надіслано відповідачу за адресою його місцезнаходження (податковою адресою): 49083, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 35, 708.
На адресу суду повернувся конверт з відміткою про повернення "за закінченням встановленого строку зберігання".
Відповідно до частини 3 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється: за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету; за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відтак відповідач вважається повідомленим про розгляд цієї справи належним чином, однак своїм правом на подання відзиву не скористався. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано, доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачем, не надано.
За таких обставин суд, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши надані суб`єктом владних повноважень докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, що в інтегрованих картках платника податків ТОВ «СПЕКТР БУДІВЕЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» обліковується незаявлений до суду податковий борг на загальну суму 88 686,16 грн, а саме:
1. Заборгованість по податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 88 686,16 грн, згідно:
- Податкового повідомлення-рішення №31.05.2023 №00127730408 на суму 340,00 грн (штрафні санкції);
- Самостійно нарахованого платником податків основний платіж згідно Податкової декларації з податку на додану вартість від 17.03.2022 №9042584015 на суму 88 346,16 грн.
З урахуванням вимог ст.56, 57 ПК України, в зв`язку з несплатою ТОВ «СПЕКТР БУДІВЕЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.
Відповідно до ст.59 ПК України, у зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по ТОВ «СПЕКТР БУДІВЕЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ», була сформована податкова вимога від 17.04.2023 №0003434-1306-0436, яка була направлена на адресу платника податків.
Податковий борг відповідачем не погашено, докази його сплати в матеріалах справи відсутні. Відомостей про оскарження податкових повідомлень-рішень або податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку, а так само про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань чи списання податкового боргу матеріали справи не містять.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Згідно з підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 41.4 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
За приписами пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язковими умовами, наявність яких у сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках, є: наявність у платника податків податкового боргу; узгодженість сум грошових зобов`язань, з яких такий борг виник; формування та надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги в порядку, визначеному статтями 42, 59 Податкового кодексу України; сплив тридцяти календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги; непогашення податкового боргу станом на день звернення до суду.
Саме ці обставини входять до предмета доказування у цій справі. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 240/9272/23, у якій, з посиланням на усталену практику, зазначено, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України.
Застосовуючи наведене до обставин цієї справи, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що фінансову санкцію в розмірі 88 686,16 грн застосовано до відповідача згідно Податкової декларації з податку на додану вартість від 17.03.2022 №9042584015 на суму 88 346,16 грн та рішенням від 31.05.2023 № 00127730408, копію якого надіслано на податкову адресу товариства рекомендованим поштовим відправленням. Неотримання відповідачем поштового відправлення з підстав закінчення строку зберігання не свідчить про неналежне повідомлення, оскільки за змістом п. 42.2 ст. 42 ПК України документ вважається належним чином врученим у разі надіслання його рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платника. Ризик настання несприятливих наслідків, пов`язаних з неотриманням кореспонденції за власною податковою адресою, покладається на платника податків.
Зазначене рішення в адміністративному або судовому порядку відповідачем не оскаржувалося, доказів зворотного матеріали справи не містять, а тому визначена ним сума грошового зобов`язання є узгодженою.
Унаслідок несплати відповідачем узгоджених грошових зобов`язань у строки, встановлені пунктами 57.1 і 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, вони набули статусу податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Оскільки у визначений контролюючим органом термін - 16.04.2023 - суму штрафу до бюджету не сплачено, з 16.04.2023 у відповідача виник податковий борг у розмірі 88 346,16 грн. Зазначені термін сплати та дата виникнення податкового боргу відповідачем не заперечувалися та не спростовані.
Передбачену п. 59.1 ст. 59 ПК України процедуру контролюючим органом дотримано: податкову вимогу форми «Ю» від 17.04.2023 № 0003434-1306-0436 сформовано після виникнення податкового боргу. Строк, установлений п. 95.2 ст. 95 ПК України, на момент звернення до суду сплив.
Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України податковий борг може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня його виникнення. При цьому перебіг строків, визначених податковим законодавством, був зупинений на період дії воєнного стану та відновлений з 01.08.2023 у зв`язку з виключенням п. 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на підставі Закону України від 30.06.2023 № 3219-IX. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 09.01.2025 у справі № 160/10591/24. Отже, на день звернення позивача до суду - 13.07.2026 - строк, установлений п. 102.4 ст. 102 ПК України, не сплив.
Станом на день розгляду справи податковий борг відповідача у розмірі 88 686,16 грн залишається непогашеним, що підтверджується інформацією про наявність заборгованості станом на 01.07.2026 № 4172255-13 та загальним розрахунком податкового боргу. Доказів сплати зазначеної суми або втрати нею статусу податкового боргу відповідач не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач цей обов`язок виконав, надавши належні та допустимі докази наявності узгодженого грошового зобов`язання, виникнення податкового боргу, дотримання процедури його погашення та розміру непогашеної суми. Відповідач жодних доказів на спростування цих обставин суду не подав.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 88 686,16 грн з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи звільнені від сплати судового збору в частині стягнення сум податкового боргу.
Оскільки позивач судових витрат не поніс, підстави для їх розподілу в порядку ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. 9, 77, 90, 139, 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр будівельних технологій" (код ЄДРПОУ 39289032, 49130, м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, буд. 91-Б) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр будівельних технологій" (ЄДРПОУ 39289032) до бюджету у розмірі 88 686,16 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обсолуговуючих такого платника податків.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез
Оригінал: reyestr.court.gov.ua