Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №160/11396/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Справа № 160/11396/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №047050029352 від 23.02.2026 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , за його заявою від 28.01.2025 року про призначення пенсії незалежно від віку на пільгових умовах, у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так як останній має необхідну кількість спеціального пільгового стажу роботи як працівник провідних професій.

В обґрунтування позову вказано, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, рішенням відповідача було відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку та відсутністю пільгового стажу. Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, досяг пенсійного віку та має відповідний стаж. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

06.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та витребувано у відповідача-1 копії матеріалів пенсійної справи позивача.

26.05.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що вік на дату звернення 28.01.2025 становить 44 роки 6 місяців 28 днів. Стаж роботи розраховано: на посадах провідних професій - 3 роки 1 місяць 11 днів; за Списком №1 - 19 років 1 місяць 20 днів, з урахуванням провідних професій, всього - 22 роки 3 місяці 1 день; страховий стаж - 27 років 6 місяців 14 днів, з урахуванням додаткових років за Списком № 1, всього - 49 років 6 місяців 14 днів. Тому, відповідач вирішив у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до заяви від 28.01.2025 та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 відмовити у зв`язку: з недосягненням пенсійного віку 50 років для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1; відсутністю стажу роботи на пільгових умовах (20 та/або 25 років) для призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку.

04.09.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 28.01.2025 року ОСОБА_1 виповнилось 44 роки 6 місяців 11 днів.

28.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

05.02.2025 року рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Підставами такого рішення стало те, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці не зараховано період роботи згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 023-2211,2212,2214 від 22.12.2022 року та довідок № 023-2209,2210 від 22.11.2022 року в ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат». Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.12.2022 року з 01.12.2008 року по 31.03.2016 року, вибірково, у період відволікань з посади агломератника, фактично виконував роботу майстра виробничої дільниці і змінного майстра виробництва – 1 рік 3 місяці 2 дні, згідно довідки № 023-2210 від 22.12.2022 року вибірково, у період відволікань з посади агломератника, фактично виконував роботу машиніста конвеєра по Списку № 1 – 20 к.днів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 року у справі № 160/7484/25, яке набрало законної сили 10.02.2026 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково та ухвалено:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №04750029352 від 05.02.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 14.06.2002 року по 15.01.2003 року, з 16.01.2003 року по 02.08.2016 року, з 03.08.2016 року по 02.08.2021 року у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.01.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням висновків викладених у цьому рішенні;

- в задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

На виконання вказаного рішення суду від 02.10.2025 року у справі № 160/7484/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянуто заяву позивача від 28.01.2025 року та прийнято рішення №047050029352 від 23.02.2026 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах. До пільгового стажу за Списком № 1 зараховано періоди роботи з 14.06.2002 по 15.01.2003, з 16.01.2003 року по 02.08.2016 року, з 03.08.2016 року по 02.08.2021 року у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат». Вік на дату звернення 28.01.2025 становить 44 роки 6 місяців 28 днів. Стаж роботи розраховано: на посадах провідних професій - 3 роки 1 місяць 11 днів; за Списком №1 - 19 років 1 місяць 20 днів, з урахуванням провідних професій, всього - 22 роки 3 місяці 1 день; страховий стаж - 27 років 6 місяців 14 днів, з урахуванням додаткових років за Списком № 1, всього - 49 років 6 місяців 14 днів. Вирішено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до заяви від 28.01.2025 та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058, ч. 3 ст. 114 Закону №1058 відмовлено у зв`язку: з недосягненням пенсійного віку 50 років для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1; відсутністю стажу роботи на пільгових умовах (20 та/або 25 років) для призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі по тексту Закон № 1058-ІV).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом 1 статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом 1пункту 1 частини 2 цієї статті.

Частиною 5 ст. 114 Закону №1058-IV передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Частиною 1 ст. 45 Закону України №1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058, якою передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Отже, законодавцем для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV встановлено наступні вимоги для її застосування:

- безпосередня зайнятість повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії

- зайнятість на таких роботах не менше 25 років (для працівників провідних професій (у спірних правовідносинах - прохідники, машиністи гірничих виймальних машин 20 років).

Також, з відзиву та оскаржуваного рішення слідує, що страховий стаж позивача становить 27 років 6 місяців 14 днів, з урахуванням додаткових років за Списком № 1. Пільговий стаж за Списком 1 19 років 1 місяць 20 днів, з урахуванням провідних професій, всього - 22 роки 3 місяці 1 день, що є достатнім, відповідно до положень абз. 1 ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058.

Стосовно тверджень відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що позивач не досяг пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що слугувало підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, то такі суд оцінює критично та вважає необґрунтованими, оскільки позивач звертався із заявою про призначення пенсії на підставі частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зміст якої не передбачає досягнення особою конкретного віку як обов`язкової умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно саме до ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення відповідача №047050029352 від 23.02.2026 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах про відмову позивачу у призначенні пільгової пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), за його заявою від 28.01.2025 року про призначення пенсії незалежно від віку на пільгових умовах, у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так як останній має необхідну кількість спеціального пільгового стажу роботи як працівник провідних професій, суд зазначає наступне.

Так, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №227/3208/16-а.

При цьому суд враховує, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, то саме цей орган і має завершити процедуру розгляду заяви про призначення позивачу пенсії.

Тому, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), за його заявою від 28.01.2025 року про призначення пенсії незалежно від віку на пільгових умовах, у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так як останній має необхідну кількість спеціального пільгового стажу роботи як працівник провідних професій.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1331,20 грн., що документально підтверджується квитанцією №1.628829379.1 від 21.04.2026 року.

Враховуючи приписи ст.139 КАС України, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 1331,20 грн., бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, буд.15, код ЄДРПОУ 20551088) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №047050029352 від 23.02.2026 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 , за його заявою від 28.01.2025 року про призначення пенсії незалежно від віку на пільгових умовах, у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так як останній має необхідну кількість спеціального пільгового стажу роботи як працівник провідних професій.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв