Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №160/34483/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/34483/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти, в якій позивач просить:

стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, р/р UA268201720313221003201017468, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, за 2018-2021 рр. у розмірі 42 408 грн. 74 коп. (сорок дві тисячі чотириста вісім грн, 74 коп) та за 2022-2024 рр. у розмірі 224 679 грн. 23 коп. (двісті двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят дев`ять грн, 23 коп).

Всього сума відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у ДДУВС, складає 267 087 грн. 97 коп. (двісті шістдесят сім тисяч вісімдесят сім грн, 97 коп).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач здобувала вищу освіту у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ за державним замовленням на денній формі навчання за освітнім ступенем бакалавра, а згодом - магістра, на підставі укладених тристоронніх контрактів про здобуття освіти від 10.08.2018 № 5498 та від 01.09.2022 № 11921. Пунктом 3.5 кожного з контрактів відповідач зобов`язалася у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі виконавця витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, у розмірі, визначеному в довідці-розрахунку. Позивач зазначає, що відповідача звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), тобто з підстави, яка не входить до передбачених частиною четвертою статті 74 цього Закону винятків, і до спливу трирічного строку відпрацювання після закінчення навчання, чим порушено умови обох контрактів. Правом на добровільне відшкодування витрат відповідач не скористалася, кошти на рахунок університету не надходили, у зв`язку з чим позивач просить стягнути ці витрати в судовому порядку.

На підтвердження наведених обставин позивач долучив до позовної заяви витяги з наказів по особовому складу університету та Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, копії контрактів про здобуття освіти, рапорту про звільнення, повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати та доказів його направлення, акта про відмову від ознайомлення з повідомленням, довідок-розрахунків фактичних витрат, а також інші документи з особової справи відповідача.

Ухвалою суду заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позову відмовити. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що вона повністю не визнає пред`явлених позовних вимог, оскільки, на її переконання, відпрацювала передбачений контрактом трирічний строк: після закінчення навчання за освітнім ступенем бакалавра її було призначено на посаду в липні 2021 року, а звільнено лише у вересні 2025 року. Крім того, відповідач зазначає, що Дніпровський державний університет внутрішніх справ не є належним позивачем у справі, оскільки за умовами пункту 3.5 контрактів витрати підлягають відшкодуванню Міністерству внутрішніх справ України. Відповідач також указує, що її звільнення було зумовлене відмовою в переведенні на іншу посаду в іншому місті, вона має намір виконувати умови контракту та проходить конкурс для подальшої служби в органах Національної поліції.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивач зазначив, що зарахування відповідача на навчання до магістратури за новим тристороннім контрактом породило самостійний обов`язок проходження служби протягом трьох років після завершення навчання за цим освітнім рівнем, який відповідач не виконала, а претензійно-позовну діяльність у спорах цієї категорії провадить заклад вищої освіти, у якому навчалася особа.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 01.08.2018 № 159 о/с ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу на денну форму навчання за державним замовленням та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».

Найменування закладу освіти змінено 14.05.2024 з «Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ» на «Дніпровський державний університет внутрішніх справ» на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.05.2024 № 298.

10.08.2018 між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ (виконавець), Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області (замовник) та рядовим поліції ОСОБА_1 (особа) укладено Контракт № 5498 про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача ступеня вищої освіти «бакалавр» за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність».

Згідно з пунктом 3.4 Контракту № 5498 особа зобов`язалася після закінчення навчання в строк прибути до місця призначення, визначеного у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою та відпрацювати не менше 3-х років. Відповідно до пункту 3.5 цього Контракту у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання особа зобов`язалася відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі виконавця витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 01.07.2021 № 135 о/с відповідача направлено в розпорядження Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області як випускника університету для призначення на посаду згідно з отриманим фахом.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.07.2021 № 245 о/с відповідача призначено з 04.07.2021 на посаду інспектора відділу превенції Дніпровського районного управління поліції, а наказом від 20.09.2021 № 500 о/с відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщено на посаду дізнавача сектору дізнання Дніпровського районного управління поліції.

Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 28.08.2022 № 162 о/с відповідача зараховано курсантом першого курсу магістратури на денну форму навчання за державним замовленням.

01.09.2022 між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ (виконавець), Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області (замовник) та відповідачем (особа) укладено Контракт № 11921 про здобуття освіти, предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача ступеня вищої освіти магістра за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність». Пунктами 3.4 та 3.5 Контракту № 11921 передбачено такі самі зобов`язання особи відпрацювати не менше 3-х років після закінчення навчання та відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі виконавця витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, у розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 09.02.2024 № 106 о/с відповідно до рішення комісії з персонального розподілу випускників від 30.01.2024, у зв`язку з успішним закінченням університету і здобуттям освітнього ступеня магістра, відповідача відраховано з навчання та направлено з 12.02.2024 у розпорядження Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12.02.2024 № 142 о/с відповідно до частини дев`ятої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» відповідача призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції, а наказом від 16.10.2024 № 1157 о/с відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 цього Закону у зв`язку з проведенням реорганізації переміщено на посаду дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1.

23.06.2025 відповідач звернулася до керівництва Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 29.09.2025 № 1328 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 30.09.2025. Підставою видання наказу зазначено рапорт відповідача від 23.06.2025. Стаж служби в поліції становить 07 років 01 місяць 21 день.

Дніпровським районним управлінням поліції № 1 складено повідомлення від 18.09.2025 № 192293-2025 про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі. 30.09.2025 у м. Дніпрі складено акт про відмову відповідача від ознайомлення з цим повідомленням.

01.10.2025 Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області направило відповідачу поштою лист про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти, разом з повідомленням про зобов`язання відшкодувати такі витрати, що підтверджується описом вкладення у поштове відправлення.

Листом від 07.10.2025 № 297700-2025 Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області надіслало позивачу матеріали з особової справи відповідача для здійснення відшкодування; зазначені матеріали отримано позивачем 20.10.2025 за вхідним № 3140-2025.

Згідно з довідкою-розрахунком фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ за 2018-2021 рр., від 24.11.2025 № 341 такі витрати становлять 42 408 грн 74 коп. і включають витрати на продовольче забезпечення, теплоенергію, водопостачання та водовідведення, електроенергію, грошове та медичне забезпечення, а також вартість речового забезпечення в сумі 12 659 грн 28 коп., визначену довідкою-розрахунком від 24.11.2025 № 105/1.

Згідно з довідкою-розрахунком фактичних витрат, пов`язаних з утриманням магістра ОСОБА_1 у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ за 2022-2024 рр., від 24.11.2025 № 342 такі витрати становлять 224 679 грн 23 коп. і включають витрати на теплоенергію, водопостачання та водовідведення, електроенергію та грошове забезпечення.

Загальний розмір витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у закладі вищої освіти, становить 267 087 грн 97 коп.

У зв`язку з невідшкодуванням відповідачем у добровільному порядку витрат, пов`язаних з її утриманням у закладі вищої освіти, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; на спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; а також на спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом. За змістом пунктів 16, 17 частини першої статті 4 цього Кодексу контракт про здобуття освіти у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання є адміністративним договором, а служба в поліції належить до публічної служби. Правова позиція про вирішення спорів щодо відшкодування вартості навчання особи, яка перебувала на посаді публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень у порядку адміністративного судочинства викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 11-669апп18.

Частиною другою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII передбачено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок № 261). Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі, зокрема, звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення закладу вищої освіти з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між закладом вищої освіти, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. Типову форму контракту затверджує МВС; відповідні типові форми контрактів затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2017 № 173.

Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, а також з оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю, а розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв - виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному закладі вищої освіти на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований заклад вищої освіти, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків закладу вищої освіти складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Пунктом 5 Порядку № 261 передбачено, що після видання наказу про звільнення (відрахування із закладу вищої освіти) особи керівник органу поліції (закладу вищої освіти) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 261 особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року; у такому випадку особа укладає із закладом вищої освіти, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить заклад вищої освіти, у якому навчалася особа.

Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджено наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534. Згідно з пунктом 2.1 цього Порядку відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг і спожитих енергоносіїв. Пунктом 2.1.1 передбачено, що витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання; пунктом 2.1.2 - що витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування; пунктом 2.1.4 - що витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги; за змістом пункту 2.1.6 до спожитих курсантом комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Застосовуючи наведені норми до встановлених обставин, суд виходить із того, що між позивачем, третьою особою та відповідачем було укладено два самостійні контракти про здобуття освіти - Контракт № 5498 від 10.08.2018 (освітній ступінь бакалавра) та Контракт №11921 від 01.09.2022 (освітній ступінь магістра). Обидва контракти укладено на підставі частини другої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» за типовою формою, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2017 № 173, підписано відповідачем без зауважень, і кожен з них поклав на відповідача самостійні зобов`язання відпрацювати не менше трьох років після закінчення навчання та відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, у разі звільнення зі служби в поліції до спливу цього строку.

Навчання за освітнім ступенем магістра відповідач закінчила 09.02.2024, а звільнена зі служби в поліції з 30.09.2025, тобто менш ніж через два роки після закінчення закладу вищої освіти. Звільнення відбулося за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) на підставі власного рапорту відповідача від 23.06.2025. Ця підстава звільнення не належить до підпунктів 2 та 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», тобто не є передбаченим частиною четвертою статті 74 цього Закону та абзацом третім пункту 1 Порядку № 261 винятком, за наявності якого відшкодування витрат не здійснюється.

Не відпрацьовано відповідачем трирічний строк і за Контрактом № 5498: після закінчення навчання за освітнім ступенем бакалавра відповідач фактично проходила службу на посадах в органах поліції з 04.07.2021 до зарахування 28.08.2022 на навчання до магістратури за денною формою за державним замовленням та з 12.02.2024 до звільнення 30.09.2025, тобто в сукупності менше трьох років. Період навчання відповідача в магістратурі за державним замовленням на денній формі є періодом здобуття освіти за рахунок держави, а не відпрацюванням у розумінні пункту 3.4 контрактів, а тому до трирічного строку відпрацювання не зараховується. Отже, обов`язок відшкодувати витрати виник за обома контрактами, а витрати відповідно до пункту 4 Порядку № 261 підлягають відшкодуванню в повному розмірі за весь період фактичного навчання.

Розмір витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у закладі вищої освіти, визначено довідками-розрахунками від 24.11.2025 № 341, № 342 та № 105/1, складеними за структурою видатків, передбаченою пунктом 3 Порядку № 261 та пунктами 2.1, 2.1.1, 2.1.2, 2.1.4, 2.1.6 Порядку розрахунку витрат від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, і становить 42 408 грн 74 коп. за 2018-2021 рр. та 224 679 грн 23 коп. за 2022-2024 рр., а всього 267 087 грн 97 коп. Зазначені довідки-розрахунки затверджено закладом вищої освіти, вони містять помісячні та річні складові витрат за кожним видом забезпечення, узгоджуються між собою за сумами і відповідають вимогам пункту 3 Порядку № 261 щодо складення довідки про фактичні витрати за весь строк навчання.

Передбачений пунктом 5 Порядку № 261 порядок повідомлення особи дотримано: Дніпровським районним управлінням поліції № 1 складено повідомлення від 18.09.2025 №192293-2025 про зобов`язання відшкодувати витрати, від ознайомлення з яким відповідач відмовилася, про що 30.09.2025 складено відповідний акт, а 01.10.2025 повідомлення разом із супровідним листом направлено відповідачу поштою за місцем її реєстрації, що підтверджується описом вкладення у поштове відправлення. Правом на відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року, передбаченим пунктом 6 Порядку № 261, відповідач не скористалася та із заявою про укладення відповідного договору до закладу вищої освіти не зверталася; кошти на рахунок позивача не надходили.

За таких обставин відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 8 Порядку № 261 відшкодування витрат здійснюється в судовому порядку, а претензійно-позовну діяльність провадить заклад вищої освіти, у якому навчалася особа. Ураховуючи, що відповідач здобувала вищу освіту саме у позивача, який згідно з пунктом 3.5 обох контрактів є виконавцем, в особі якого витрати відшкодовуються Міністерству внутрішніх справ України, Дніпровський державний університет внутрішніх справ є належним суб`єктом звернення до суду з такими вимогами, а стягнення підлягає на користь держави в особі Міністерства внутрішніх справ України в особі його структурного підрозділу - Дніпровського державного університету внутрішніх справ.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено як факт виникнення у відповідача обов`язку відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням у закладі вищої освіти, так і розмір таких витрат, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446) витрати, пов`язані з її утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ 267087 (двісті шістдесят сім тисяч вісімдесят сім) грн 97 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова