Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Дата: 06 вересня 2026 р.
Справа: №120/17091/25
Суддя: Дончик Віталій Володимирович
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
07 вересня 2026 р. Справа № 120/17091/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
в с т а н о в и в :
10.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нескладаня акту обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 (батьком позивача).
За результатами проведеного автоматизованого розподілу справи №120/17091/25 між суддями для її розгляду визначено головуючого суддю: Яремчука К.О.
Ухвалою суду від 12.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
09.02.2026 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що підстава звільнення, зазначена в рапорті позивачем - п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (наявність батька інваліда І групи). Комісією відповідно норми закону було перевірено надані документи на члена сім`ї ОСОБА_2 І ступеню споріднення - доньку ОСОБА_3 : чи вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Відповідно до копії виписки №599 засідання ЛКК Погребищенської ЦПМСД від 24.11.2025, ОСОБА_3 «за станом здоров`я не може здійснювати догляд за хворим батьком інвалідом». Тобто, висновок ЛКК не свідчить, що сама ОСОБА_3 потребує постійного догляду.
Комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 не уповноважена на вивчення діагнозів громадян, вона уповноважена на вивчення документів щодо їх відповідності вимогам законодавства.
Позивачем також надано заяву ОСОБА_3 , нотаріально посвідчену, в якій вона покликається на різні причини, що не уможливлюють їй здійснювати постійний догляд за батьком, особою з інвалідністю - військова служба чоловіка та двоє малолітніх дітей.
Представник відповідача вказує, що за результатами розгляду доданих до рапорту документів, Комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 прийшла до висновку про те, що постійний догляд за ОСОБА_2 може здійснювати інший член сім`ї І ступеню споріднення - донька ОСОБА_3 .
З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що відповідачем було правомірно не складено акт обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 . Відтак, відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача.
09.02.2026 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.
У зв`язку з виключенням зі штату Вінницького окружного адміністративного суду судді Яремчука К.О. та на виконання розпорядження керівника апарату Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2026 року №37 здійснено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 120/17091/25.
За результатами проведеного повторного автоматизованого розподілу справи №120/17091/25 між суддями для її розгляду визначено суддю Дончика В.В.
Ухвалою суду від 19.03.2026 року адміністративну справу №120/17091/25 прийнято до свого провадження.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
Позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та має батька, який є особою з інвалідністю І групи.
28.10.2025 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за своїм батьком, який є особою з інвалідністю І групи.
29.10.2025 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась із запитом до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо складання акту обстеження сімейного стану сім`ї солдата ОСОБА_1 .
03.11.2025 року відповідач відмовив у складанні акту обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю відомостей про сестру військовослужбовця, ОСОБА_3
25.11.2025 року позивач повторно звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за своїм батьком, який є особою з інвалідністю І групи, надавши додатково відомості про сестру військовослужбовця, ОСОБА_3
26.11.2025 року Військова частина НОМЕР_1 повторно звернулась із запитом до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо складання акту обстеження сімейного стану сім`ї солдата ОСОБА_1 .
26.11.2025 року відповідач листом повідомив, що складання акту обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 є неможливим, адже встановлено, що сестра військовослужбовця ОСОБА_3 зобов`язана здійснювати утримання та догляд за своїм непрацездатним батьком., в силу вимог статті 202 Сімейного Кодексу України.
Позивач вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нескладаня акту обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 (батьком позивача), а тому звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII) .
Статтею 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року № 389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Так, пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час воєнного стану: а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі; г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу); з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
Згідно абзацу 13 пункту 3 частини 12 Закону №2232-XII під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема, у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (надалі - Положення №1153/2008), яким визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу": у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами здійснюється командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Згідно пункту 223 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_7, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.
Наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 року №170 затверджено Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Інструкція №170), якою визначено механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення №1153/2008.
Додатком 19 до Інструкції №170 визначено Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема, відповідно до підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції №170 при поданні до звільнення з військової служби за підставами через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років); документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме: 26) у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я: документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами); один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником ІНФОРМАЦІЯ_7; один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022, №154 затверджено Положення про ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі - Положення про ІНФОРМАЦІЯ_7).
Згідно абзацу 17 пункту 11 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_7 районні ІНФОРМАЦІЯ_7, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення перевіряють за зверненням командира військової частини або за заявою родичів (за наявності підстав) сімейний стан військовослужбовця.
Також, відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до змісту позову його предметом, зокрема, є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиконання обов`язку з проведення обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 , а також не складання акту обстеження сімейного стану військовослужбовця.
ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначив, що на їх адресу надійшов запит т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 щодо проведення обстеження сімейного стану ОСОБА_1 , який подав рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами - необхідністю здійснювати догляд за батьком, який є особою з інвалідністю 1 групи. До запиту військовою частиною надані документи, які подані військовослужбовцем ОСОБА_1 , відповідно до Положення та Інструкції.
Разом з тим, відповідач зазначає, що у встановлений законодавством строк для розгляду Звернення, комісією не було отримано офіційно підтверджені відомості про особу першого ступеню споріднення особи з інвалідністю ОСОБА_2 , а саме його доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Ця обставина унеможливила провести обстеження сімейного стану військовослужбовця, оскільки комісія не змогла підтвердити наявність або відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд.
Однак, із такими доводами відповідача суд не погоджується та виходить з того, що суб`єкт владних повноважень, яким є ІНФОРМАЦІЯ_4 , при реалізації своїх повноважень зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).
При цьому «у межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані «прямі повноваження», так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб`єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - так звані «похідні повноваження», «У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби».
Суд, зауважує, що відповідно до абзацу 17 пункту 11 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_7 перевіряє за зверненням командира військової частини або за заявою родичів (за наявності підстав) сімейний стан військовослужбовця, та згідно підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції №170 забезпечує складання акту обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, який затверджується його керівником.
Такі повноваження не є дискреційними, а тому, у разі отримання звернення командира військової частини або родичів щодо перевірки сімейного стану військовослужбовця, ІНФОРМАЦІЯ_4 зобов`язаний таку перевірку здійснити та скласти акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, який затверджується його керівником.
Отже, судом встановлено, що направлені на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 запити т.в.о. командира від 29.10.2025 року та від 26.11.2025 року, у якій просили здійснити обстеження сімейного стану позивача та за її результатами скласти та надати акт обстеження сімейного стану, зобов`язували ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити таку перевірку.
Однак, відповідач на час розгляду справи доказів проведення обстеження сімейного стану позивача та відповідного акту обстеження сімейного стану суду не надав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_4 допустив протиправну бездіяльність щодо нескладаня акту обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 (батьком позивача).
З огляду на встановлені обставини справи та з метою належного й ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати відповідача провести обстеження сімейного стану ОСОБА_1 та за його результатами скласти і видати акт перевірки сімейного стану.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити .
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нескладаня акту обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 .
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 провести обстеження сімейного стану ОСОБА_1 та за його результатами скласти і видати акт перевірки сімейного стану.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя Дончик Віталій Володимирович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua