Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №285/1577/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/1577/26 Головуючий у 1-й інст. Сташків Т. Г.

Номер провадження №33/4805/1156/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кошиль О.Ю., захисника Куницького А.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 05 березня 2026 року, о 20 год. 42 хв. по вул. Волі у м. Звягелі керував транспортним засобом Skoda Oktavia, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, тремтіння пальців рук, зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП Звягельської багатопрофільної лікарні відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.

На постанову суду захисником Куницьким А.В. подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що потягло за собою однобічне та не повне з`ясування судом всіх фактичних обставин справи, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки.

Зазначає, що на долучених відеофайлах не зафіксовано, що даним транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 , оскільки не заперечення останнім під час складання на нього адміністративних матеріалів не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Стверджує, що свідок ОСОБА_2 прямо підтвердив, що у вказаний час саме він здійснював керування автомобілем «SKODA ОСТАVІА», д.н.з. НОМЕР_1 , а наявні відеозаписи, не дають можливості ідентифікувати особу водія.

Захисник звертає увагу, що відеозаписи не є повними, вони фрагментовані, не є безперервним, що унеможливлює у повному обсязі встановити усі обставини справи, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Заслухавши пояснення захисника Куницького А.В. на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у медичному закладі.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан наркотичного сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

При цьому, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, даними, які підтверджуються:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №607229 від 05.03.2026 року (а.с. 2),

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння (а.с. 4),

- розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП (а.с 5),

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №6774579 від 05.03.2026 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 6),

- відеозаписом події (а.с 8).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.

Як вбачається з відеозапису, який міститься в матеріалах справи, працівниками поліції було зупинено автомобіль, оскільки керуючи транспортним засобом ОСОБА_1 завчасно не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив п.9.4 ПДР України, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В ході спілкування з ОСОБА_1 , було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння та було запропоновано пройти огляд в найближчому медичному закладі, однак водій відмовився.

При складанні протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Працівниками поліції роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду та складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №607229 від 05.03.2026 року.

Відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за відмову у проходженні огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, яке вважається закінченим, в момент, коли особа розуміючи свій обов`язок пройти огляд та наслідки такої відмови відмовляється виконати таку вимогу працівників поліції.

Апеляційний суд також наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Твердження про недоведеність факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, а не лише його поведінкою під час оформлення адміністративних матеріалів. На відеозаписі не зафіксовано жодної незгоди ОСОБА_1 із подіями, він отримав копію постанови, протоколу та підписав їх.

Посилання захисника на показання свідка ОСОБА_2 не є підставою для скасування постанови, оскільки останній не був допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції безпосередньо та не був повідомленим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень.

При цьому, під час складання протоколу ОСОБА_1 про такі обставини не повідомляв, пояснень не надавав, без заперечень підписав протокол, хоча як водій розумів серйозність правопорушення та можливі наслідки, що дає обґрунтовані підстави для сумніву в правдивості таких пояснень свідка, які на переконання суду направлені на уникнення відповідальності водієм.

При цьому захисником не наведено конкретних обставин, які саме неможливо встановити через фрагментарність відеозаписів, а також не зазначено, які саме відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, спростовуються змістом відеозаписів. Отже, посилання на фрагментарність відеозаписів має загальний характер та не спростовує зафіксованих ними обставин. В цих відеозаписах зафіксовано відмову ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп`яніння та оформлення протоколу з роз`ясненням прав та наслідків відмови, а тому в даному випадку працівниками поліції дотримано вимоги ч.2 ст. 266 КУпАП.

Підстав для визнання недопустимими доказів, якими суд обґрунтував свої висновки апеляційний суд не вбачає, а відповідні доводи захисника вважає голослівними та необґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Даних, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в матеріалах справи не має, не надані такі дані і при апеляційному розгляді справи.

За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Куницького Анатолія Вікторовича залишити без задоволення, а постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Житомирського

апеляційного суду В.В. Ляшук