Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №279/2458/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/2458/26 Головуючий у 1-й інст. Невмержицька О. А.

Номер провадження №33/4805/1159/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кошиль О.Ю., захисника Барановського І.І. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 05 квітня 2026 року о 21 год. 58 хв. по вул. Шевченка, 34, в м. Коростені, керував автомобілем марки «BMW» д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

На постанову суду захисником Барановським І.І. подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження по справі.

Вважає, що зі слів ОСОБА_1 , він не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак перед виконанням вимоги поліцейського щодо огляду, просив повідомити причину його зупинки.

Стверджує, що подавав заяву до суду першої інстанції з проханням надати йому для ознайомлення матеріали справи, зокрема, відеозапис події, проте станом на час розгляду справи доступу до відеозапису події в ЄСІТС не було надано, чим порушено його право на захист та справедливий суд.

Заслухавши пояснення захисника Барановського І.І. на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції при розгляді даної справи всебічно та повно дослідив всі наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В п. 7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, а зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №633057 від 05.04.2026 року (а.с. 4),

- розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП (а.с 5),

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.04.2026 року (а.с. 7),

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів(а.с. 8),

- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №6975006 від 05.04.2026 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 9),

- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с 10),

- рапортом працівника поліції (а.с 11),

- відеозаписом події (а.с 13).

На переконання апеляційного суду зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам зазначеним у ст. 251 КУпАП, повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи.

Як вбачається з відеозаписів, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, оскільки покажчики повороту за кермом автомобіля якого він був, не відповідають вимогам Державних стандартів України.

Працівниками поліції в ході спілкування з ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та було запропоновано пройти огляд на місці зупинки або поїхати до найближчого медичного закладу, однак на багаторазові запитання поліцейського «Чи буде він проходити огляд на місці зупинки за допомогою драгер чи в медичному закладі?», відповідав питанням «яка причина зупинки?», хоча перед цим йому декілька разів пояснювали причину зупинки. При цьому працівник поліції пояснив, що у разі уникнення відповіді буде розцінювати це як ухилення від проходження огляду. Пізніше працівник поліції запитав «Підписувати чи ознайомлюватись з протоколом будете? Так чи ні? Якщо буде інша відповідь, зарахую за відмову», на що ОСОБА_1 знову запитав «причина зупинки?». Ненадання протягом тривалого часу конкретної відповіді на запитання, поліцейський розцінив, як відмову останнього від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Працівниками поліції роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду та складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №633057 від 05.04.2026 року.

Відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за відмову у проходженні огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, яке вважається закінченим, в момент, коли особа розуміючи свій обов`язок пройти огляд та наслідки такої відмови відмовляється виконати таку вимогу працівників поліції.

Апеляційний суд вважає, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Даних, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в матеріалах справи не має, не надані такі дані і при апеляційному розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а лише просив поліцейського повідомити причину його зупинки, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи та дослідженого судом відеозапису, працівниками поліції після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, як із використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я. Натомість останній не виконав неодноразові законні вимоги поліцейських та не висловив однозначної згоди на проходження огляду, уникав прямої відповіді, вступав в суперечку, дій, які б свідчили про намір виконати вимоги не вчиняв, а затягував час, що за своїм змістом та правовими наслідками свідчить про відмову від його проходження. Саме така поведінка утворює об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Навіть у разі незгоди з підставами зупинки транспортного засобу такі обставини не звільняють водія від обов`язку пройти огляд у встановленому законом порядку та не виключають відповідальності за відмову від його проходження.

Доводи апеляційної скарги про порушення права на захист та справедливий суд у зв`язку з ненаданням доступу до відеозапису події в ЄСІТС є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Так, у матеріалах справи міститься заява захисника Бугайова М.В. від 22.05.2026 року про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи. На виконання зазначеної заяви того ж дня захисника було ознайомлено з матеріалами справи, що підтверджується його власноручною розпискою, відповідно до якої адвокат ознайомився з матеріалами справи та сфотографував необхідні матеріали.

Таким чином, твердження захисника про ненадання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи не відповідають фактичним обставинам. Сам по собі факт відсутності відеозапису в ЄСІТС не свідчить про порушення права на захист, оскільки сторона захисту фактично реалізувала своє право на ознайомлення з матеріалами справи до її розгляду, мала можливість робити копії матеріалів, заявляти клопотання, надавати докази та заперечення.

28.05.2026 р. захисник Барановський І.І. надав суду документи про представництво інтересів ОСОБА_1 і подав заяву про надання йому для ознайомлення матеріалів справи через кабінет «Електронний суд».

В матеріалах справи наявні дані, що захисник Барановський І.І. приймав участь в суді першої інстанції, давав пояснення, просив закрити провадження. Натомість відсутні докази, що він робив заяви про ненадання йому для ознайомлення усіх матеріалів справи, заявляв відповідні клопотання, а тому суд апеляційної інстанції вважає такі доводи безпідставними. Крім того, захисник не заявляв таких клопотань і в апеляційному суді.

Крім того, захисником не наведено жодних конкретних обставин, які б свідчили про те, що відсутність доступу до відеозапису саме через ЄСІТС перешкодила реалізації його процесуальних прав або вплинула на правильність вирішення справи судом першої інстанції. За таких обставин зазначені доводи мають формальний характер та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Барановського Ігоря Івановича залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Житомирського

апеляційного суду В.В. Ляшук