Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №292/361/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №292/361/26 головуючий суддя у І інстанції Лотуга В. Ф.

Номер провадження №33/4805/1309/26

Категорія ст.124 КУпАП Доповідач Волкова Н. Я.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м.Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді палати з розгляду кримінальних справ Волкової Н.Я., з секретарем Вербич Т.А., за участю о потерпілого ОСОБА_1 (дистанційно), представника потерпілого Перегуди А.П., у відкритому судовому засіданні по провадженню за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Пулинського районного суду Житомирської області від 10 серпня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №292/361/26 відносно ОСОБА_2 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Житомирського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на постанову Пулинського районного суду Житомирської області від 10 серпня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №292/361/26 відносно ОСОБА_2 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за результатами перевірки якої було відкрито апеляційне провадження.

Повноваження суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення визначено положеннями статті 294 ч.7-9 КУпАП, відповідно якої апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено наступне:

Постановою судді Пулинського районного суду Житомирської області від 10 серпня 2026 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Провадження у справі відносно ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, закрито у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 645002 від 19.04.2026, 19.04.2026 року о 17 год. 25 хв. на 174 км автодороги М-06 водій автомобіля Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 під час перестроювання не дала дорогу автомобілю, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку мала намір перестроїтися, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем BMW, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.2.3 б, 10.3 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, ухвалити нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, вважає постанову незаконною, необгрунтованою, ухваленою з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, такою, що базується на припущеннях, викривленні наданих пояснень, ігноруванні письмових доказів та безпідставній відмові у збиранні ключових доказів (експертиз).

В апеляційній скарзі зазначає, що відмова суду першої інстанції у призначенні судових експертиз є необґрунтованою та незаконною. Суд мотивував відмову тим, що захисником не було зазначено жодних «вихідних даних», необхідних для проведення експертизи. Вважає такий висновок суду необґрунтованим, оскільки вихідними даними для проведення експертизи були матеріали самої справи, зокрема схема місця дорожньо-транспортної пригоди, протокол про адміністративне правопорушення, фототаблиці та відеозаписи, долучені до матеріалів справи. Зазначені матеріали, на думку апелянта, об`єктивно фіксують слідову обстановку, дугоподібні сліди гальмування та заносу, гальмівний шлях, кінцеве розташування транспортних засобів, зокрема автомобіля BMW за межами проїзної частини, а також характер механічних пошкоджень транспортних засобів, а саме значне руйнування передньої правої частини автомобіля BMW із відривом колеса та пошкодження лівої передньої частини автомобіля Daewoo Lanos. Вважає, що зазначені матеріали є достатніми вихідними даними для проведення відповідних експертних досліджень.Також зазначає, що суд помилково дійшов висновку про відсутність необхідності у застосуванні спеціальних знань для з`ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди. На переконання апелянта, встановлення факту перебування автомобіля Daewoo Lanos у стані спокою чи русі в момент зіткнення, визначення механізму впливу технічної несправності, зокрема раптового заглухання двигуна, встановлення швидкості руху автомобіля BMW з урахуванням характеру деформацій та слідової обстановки, а також з`ясування наявності технічної можливості уникнення дорожньо-транспортної пригоди потребують спеціальних знань та належать до компетенції експерта-автотехніка. Посилається на те, що, відмовивши у призначенні експертизи та самостійно оцінивши обставини, для встановлення яких необхідні спеціальні знання, суд першої інстанції порушив вимоги ст. 245, 280 КУпАП. Зазначає, що висновок суду про те, що доводи щодо раптового заглухання двигуна спростовуються первинними власноручно написаними поясненнями ОСОБА_2 , наданими безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, є, на її думку, перекручуванням фактичних обставин справи. Вказує, що первинні пояснення були надані одразу після ДТП у стані глибокого емоційного потрясіння, у присутності двох малолітніх дітей, які перебували в салоні пошкодженого автомобіля. На переконання, той факт, що у первинних поясненнях детально не викладено обставини раптового заглухання двигуна, не свідчить про відсутність такої технічної несправності. При цьому суд, на думку апелянта, не надав належної оцінки розгорнутим письмовим поясненням, долученим до матеріалів справи, у яких зазначено, що від моменту раптової зупинки автомобіля у лівій смузі руху до моменту зіткнення минуло лише декілька секунд. За цей час ОСОБА_2 встигла увімкнути аварійну світлову сигналізацію, однак об`єктивно не мала можливості встановити знак аварійної зупинки. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції не врахував надані письмові заперечення від 01.07.2026 року та долучену до матеріалів справи детальну фототаблицю. На думку апелянта, суд здійснив оцінку доказів однобічно, не надавши належної оцінки обставинам, які свідчать про порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля BMW. Також зазначає, що суд залишив поза увагою фотоматеріали, пояснення та заяву ОСОБА_2 , подану до Державного бюро розслідувань, щодо можливого вчинення водієм автомобіля BMW після ДТП дій, пов`язаних із номерними знаками транспортного засобу. Вказує, що, відповідно до фотоматеріалів, непошкоджений номерний знак автомобіля знаходився окремо на ґрунті, тоді як місце його кріплення на транспортному засобі було порожнім. На її думку, це може свідчити про те, що номерний знак був знятий після дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, суд не врахував ту обставину, що автомобіль Daewoo Lanos перебував у нерухомому стані у світлу пору доби та був видимою перешкодою для інших учасників дорожнього руху. Вважає, що водій автомобіля BMW проявив неуважність, не стежив належним чином за дорожньою обстановкою та своєчасно не вжив заходів до екстреного гальмування. На думку ОСОБА_2 , дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок руху автомобіля BMW з небезпечною швидкістю та втрати його водієм керування транспортним засобом. Також не погоджується з покладенням судом в основу висновків показів свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що з відстані близько 20 метрів бачив, як автомобіль Daewoo Lanos зупинився під кутом приблизно 40–45 градусів, після чого різко почав рух із пробуксовуванням коліс безпосередньо перед зіткненням. Такі покази суперечать об`єктивній слідовій обстановці та фотоматеріалам, наявним у справі. Зазначає, що за умови різкого початку руху автомобіля Daewoo Lanos із пробуксовуванням коліс під кутом 40–45 градусів характер відкидання транспортних засобів та локалізація їх механічних пошкоджень мали б бути іншими. Крім того, звертає увагу на те, що свідок ОСОБА_3 не надавав письмових пояснень працівникам поліції безпосередньо на місці дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на відсутність часу, що ставить під сумнів його фактичну присутність під час зіткнення та обізнаність щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди. Вважає, що між діями ОСОБА_2 , а саме вимушеною зупинкою транспортного засобу у зв`язку з раптовою технічною несправністю, та наслідками дорожньо-транспортної пригоди відсутній причинний зв`язок. На переконання, матеріальна шкода була завдана виключно внаслідок дій водія автомобіля BMW, який рухався з небезпечною швидкістю, не впорався з керуванням, здійснив наїзд на відбійник, після чого допустив зіткнення з нерухомим автомобілем. З огляду на наведене, ОСОБА_2 вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Представник потерпілого ОСОБА_1 . Перегуда А.П. подав заперечення на апеляційну скаргу та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Пулинського районного суду Житомирської області від 10.08.2026 року без змін.

Вказує, що суд першої інстанції обґрунтовано та з дотриманням вимог чинного законодавства відмовив у задоволенні клопотання захисника про призначення автотехнічної та судової транспортно-трасологічної експертиз. Суд першої інстанції правильно зазначив, що обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, підлягають перевірці та оцінці у спосіб і порядку, визначених ст. 251, 252, 280 КУпАП. Тому призначення транспортно-трасологічної експертизи є доцільним за наявності об`єктів дослідження та достатніх вихідних даних, необхідних експерту для проведення відповідного дослідження. Водночас у поданому клопотанні не зазначено конкретних вихідних даних, які необхідно надати експерту, не визначено, які саме відомості, що містяться у матеріалах справи, потребують спеціальної експертної оцінки. Зокрема, не зазначено, де перебували транспортні засоби в момент зіткнення та де вони знаходяться на даний час, чи проводився їх ремонт після дорожньо-транспортної пригоди, не наведено відомостей про характер та локалізацію їх механічних пошкоджень, а також не конкретизовано механізм дорожньо-транспортної пригоди, який підлягає експертному дослідженню. Крім того, захисником не обґрунтовано, з яких підстав проведення експертиз має бути доручено саме експертній установі, що знаходиться за межами Житомирської області, а також у прохальній частині клопотання не визначено конкретних питань, які необхідно поставити на вирішення експерта. При цьому наявні у матеріалах справи докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, схема місця дорожньо-транспортної пригоди, письмові пояснення учасників ДТП, фото- та відеоматеріали, а також показання допитаного судом свідка, є взаємопов`язаними, достатніми та узгодженими між собою для встановлення фактичних обставин справи та їх оцінки судом відповідно до вимог ст. 252 КУпАП. Суд першої інстанції також обґрунтовано врахував, що під час судового розгляду встановлені фактичні обставини справи, які підлягають правовій оцінці, а тому необхідність у застосуванні спеціальних знань для їх з`ясування відсутня. Правова оцінка дій водія ОСОБА_2 щодо дотримання вимог пунктів 2.3 б та 10.3 Правил дорожнього руху України належить до компетенції суду та не потребує залучення відповідного спеціаліста. Суд першої інстанції правильно зазначив, що призначення експертизи за відсутності достатніх та конкретних вихідних даних може призвести до необхідності подальшого вирішення клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, безпідставного затягування розгляду справи та порушення розумних строків її розгляду. Крім того, суд обґрунтовано звернув увагу на те, що учасники справи, будучи наділеними правом збирати та подавати докази, мали можливість самостійно звернутися до експертної установи для проведення відповідних досліджень та подати їх результати суду як докази, якщо вважали проведення таких експертиз необхідним. Водночас таким правом своєчасно не скористалися. Щодо доводів ОСОБА_2 про те, що первинні письмові пояснення були надані у стані глибокого шоку після ДТП, зазначає, що такі твердження не відповідають фактичним обставинам справи. Первинні письмові пояснення були надані ОСОБА_2 у зв`язку з пропозицією працівників патрульної поліції, на яку вона добровільно погодилася. Перед наданням пояснень їй було роз`яснено положення ст. 63 Конституції України, після чого вона власноруч виклала обставини дорожньо-транспортної пригоди. Будь-якого тиску з боку працівників поліції чи інших осіб на ОСОБА_2 під час надання пояснень не здійснювалося. Вона мала можливість самостійно викласти будь-які відомості, які вважала необхідними, або взагалі відмовитися від надання письмових пояснень. Однак, погодившись добровільно викласти обставини ДТП, ОСОБА_2 не зазначила про раптове заглухання двигуна її автомобіля та вимушену зупинку транспортного засобу перед ДТП. Крім того, відомості про перебування ОСОБА_2 у стані глибокого шоку після ДТП відсутні в письмових поясненнях від 19.04.2026 року. Зокрема, у власноручно написаних поясненнях від 19.04. 2026 року ОСОБА_2 зазначила, що рухалася у правій смузі руху та, не побачивши позаду інших транспортних засобів, розпочала виконання маневру розвороту, що в подальшому призвело до зіткнення транспортних засобів. Зіткнення відбулося між передньою лівою частиною автомобіля Daewoo Lanos та передньою правою частиною автомобіля BMW, номерний знак НОМЕР_2 . ОСОБА_2 також проігноровано ту обставину, що водій автомобіля BMW до моменту ДТП рухався з дозволеною Правилами дорожнього руху України швидкістю, близько 100 км/год, що підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , доказів, які б спростовували зазначені показання та свідчили про перевищення водієм BMW встановленої швидкості руху, ні ОСОБА_2 , ні її захисником суду надано не було. Також ОСОБА_2 безпідставно стверджує, що водій автомобіля BMW втратив керування транспортним засобом до зіткнення внаслідок наїзду на металеве огородження. Натомість із наявних та досліджених судом доказів вбачається, що водій автомобіля BMW втратив керування саме внаслідок зіткнення з автомобілем Daewoo Lanos, а не внаслідок наїзду на металеве огородження. Зазначені обставини підтверджуються слідовою інформацією, зафіксованою на фотознімках із місця ДТП, а також схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яку ОСОБА_2 підписала без будь-яких зауважень.Таким чином, із наданих та досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , порушила вимоги пунктів 2.3 б та 10.3 Правил дорожнього руху України, не стежила належним чином за дорожньою обстановкою та під час перестроювання не надала дорогу автомобілю, який рухався в попутному напрямку по смузі, на яку вона мала намір перестроїтися. Внаслідок зазначених дій сталося зіткнення з автомобілем BMW, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів. Доводи ОСОБА_2 про те, що під час руху в автомобілі нібито раптово заглох двигун, обґрунтовано спростовані судом першої інстанції та поясненнями наданими безпосередньо після ДТП, а також показаннями потерпілого та свідка, допитаних у судовому засіданні. Суд першої інстанції обґрунтовано визнав зазначені пояснення правдивими, оскільки вони були надані безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди та узгоджуються з іншими доказами й обставинами, встановленими під час судового розгляду справи.

ОСОБА_2 та її захисник у судове засіданні не прибули, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду не подали, що не перешкоджає апеляційному розгляду.

Потерпілий ОСОБА_1 та його представник Перегуда А.П. заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили у її задоволенні відмовити. Представником подані письмові заперечення, які в судовому засіданні підтримані.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши особу, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, потерпілого, представника потерпілого, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, апеляційний суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.124 КУпАП відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п.10.3 ПДР України, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.

Згідно п.2.3 б Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Як на докази вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №645002 від 19.04.2026 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , схему дорожньо-транспортної пригоди.

На схемі місця ДТП від 19.04.2026, зображено розташування транспортних засобів, дорожньої розмітки, місце зіткнення, відстань від автомобіля Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , до краю проїзної частини з лівої сторони - 2 м та 2,2 м, відстань від автомобіля BMW, номерний знак НОМЕР_2 до краю проїзної частини з лівої сторони 14,4 м. Автомобіль Daewoo Lanos, під керуванням ОСОБА_2 , отримав механічні пошкодження у виді розбиття передньої частини транспортного засобу. Автомобіль BMW, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 отримав такі механічні пошкодження розбиття: передній бампер, капот, права фара, лобове скло, праве дзеркало, права сторона підвіски, деформовано четверо дверцят, заднє ліве крило, пошкоджено ЛФП, задній бампер, деформовано два передні крила. Схема місця ДТП підписана учасниками справи без зауважень.

З пояснень ОСОБА_2 , які надані нею на місці події, вбачається, що 19.04.2026 року близько 17 год.20 хв. вона керувала автомобілем Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_3 , по автодорозі Київ-Чоп, трасою М-06, приблизно 174 км, до селища Пулини зі сторони Звягеля завчасно перестроїлася у крайню ліву смугу і мала намір зайняти смугу, призначену для транспортних засобів, що очікують і здійснюють розворот. В цей момент відчула різкий, глухий удар по автомобілю. Після удару побачила як з лівої сторони пролетів автомобіль BMW білого кольору, номерний знак НОМЕР_2 . Перебуваючи в шоковому стані одразу викликала швидку допомогу, дуже сильно перелякалася за життя та здоров`я чоловіка, двох неповнолітніх дітей, які перебували на задньому пасажирському сидінні. Учасники ДТП тілесних ушкоджень не отримали.

ОСОБА_2 до суду першої інстанції налала письмові пояснення, в яких зазначила, що вину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні не визнає. Вказала, що маючи намір рухатися в напрямку селища Пулини, завчасно перестроїлася у крайню ліву смугу і мала намір зайняти смугу, призначену для транспортних засобів, що очікують і здійснюють розворот. Під час цього маневру двигун раптово заглох і автомобіль зупинився під прямим кутом відносно смуги очікування на розворот та крайньої лівої смуги. На момент удару її автомобіль перебував в нерухомому стані з увімкненою аварійною сигналізацією. Локалізація пошкоджень її транспортного засобу (спереду ліворуч) відповідає удару, завданому автомобілем BMW, який рухався з надмірною швидкістю, найвірогідніше, смугою, призначеною для транспортних засобів, що прямують на розворот, не впорався з керуванням, зачепив колесовідбійник та був відкинутий праворуч, що виключає будь-яку версію про зіткнення чи наїзд з її боку. Доказами керування водієм автомобіля BMW на шаленій швидкості є наявність дугоподібних слідів та пошкодження відбійника, велика площа розкиду уламків, кінцеве розташування вказаного автомобіля далеко за межами проїзної частини, а також вивертання колеса разом з елементами підвіски. Крім того, після зіткнення вона особисто бачила, як водій автомобіля BMW знімав (від"єднував) зі свого автомобіля державні номерні знаки. Вважає, що причиною ДТП стали виключно надмірна швидкість і втрата керування водієм автомобіля BMW, а не її дії, між її діями та пошкодженням транспортних засобів причинно-наслідковий зв`язок відсутній, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тому просить закрити провадження у справі відносно неї на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

Зі змісту пояснень потерпілого ОСОБА_1 , які надавались ним на місці події, вбачається, що 19.04.2026 близько 17 год. 25 хв. він керував автомобілем «BMW», номерний знак НОМЕР_2 , трасою М-06 в напрямку Києва, приблизно 174 км дороги. В транспортному засобі з ним перебувала пасажирка. Під час руху помітив як транспортний засіб Daewoo Lanos, зеленого кольору робив незрозумілі маневри та рухався з крайньої лівої смуги в попутному напрямку, він розпочав екстрено гальмувати проте, зіткнення уникнути не вдалося. Після ДТП відразу побіг до автомобіля Daewoo Lanos, де в салоні перебувала жінка та двоє дітей, які ушкоджень не отримали. На запитання, що будемо робити ОСОБА_2 відповіла, що просто хотіла розвернутися. Розворот водієм було здійснено в забороненому місці, ДТП бачив свідок.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 19.04.2026 року, близько 17 год. 25 хв., керуючи автомобілем BMW по автодорозі М-06, повертався з відпустки з м.Ужгород до м.Бровари. В автомобілі була пасажирка. Рухався зі швидкістю близько 105 км/год в напрямку м.Києва в крайній лівій смузі. За метрів 50-100 побачив попереду автомобіль Део Ланос, який знаходився у правій смузі та різко почав переїжджати дорогу в ліву сторону до місця розвороту. Автомобіль Део Ланос виїхав перпендикулярно до дороги, на ліву смугу руху на 1-1,5 м, навпроти місця для закінчення розвороту. Він застосував екстрене гальмування та повернув кермо ліворуч, однак зіткнення уникнути не вдалося, оскільки була дуже мала відстань до автомобіля, але такими діями запобіг жертв, які могли бути в автомобілі Део Ланос в результаті вдару в бокову його частину. Зіткнення відбулося на лівій смузі передньою правою частиною його автомобіля з передньою лівою частиною автомобіля Део Ланос. Під час зіткнення у його автомобілі відірвало переднє праве колесо, а автомобіль відкинуло в колесовідбійник зліва, а потім автомобіль з`їхав в кювет справа. Після зіткнення він зачепив лівою стороною колесовідбійник, після чого автомобіль з`їхав в правий кювет. Після ДТП водійка ОСОБА_2 вибачалась, пояснила, що проїхала поворот, тому мала намір розвернутися і не побачила його автомобіль. На місце пригоди приїжджала швидка допомога, однак ніхто госпіталізований не був, оскільки тілесних ушкоджень учасники не отримали. Зазначив, що стаж керування автомобілем більше 10 р. та в момент ДТП видимість була необмежена. Аварійна сигналізація на автомобілі Део Ланос увімкнена не була. Під час руху він рухався прямо в лівій смузі, маневру обгону та перестроювання не виконував, ніякого заносу не було. Автомобіль Део Ланос рухався впоперек дороги до місця для розвороту, а не стояв на дорозі, як вказує ОСОБА_2 . Зазначив, що відеореєстратора в його автомобілі не було, а номерний знак був на транспортному засобі і зняв його лише після оформлення ДТП. Автомобіль чи інші предмети після ДТП не переміщав.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомив, що 19 квітня 2026 року, керував автомобілем МАН, р.н. НОМЕР_4 з причепом та рухався по автодорозі М-06 з м.Ужгород до м. Київ. У зв`язку з тим, що автомобіль обладнаний тахографом, а тому згідно його даних мав зробити перерву в русі мінімум на 45 хвилин. О 16 год. 39 хв. зупинився на парковці для відстою вантажних автомобілів, що неподалік повороту на с. Ягодинку та приблизно на 176 км. автодороги М-06. Автомобіль знаходився на автостоянці, повернутий кабіною до виїзду на автодорогу під прямим кутом. Побачив, як приблизно о 17 год. 15 хв. автомобіль Ланос рухається на невеликій швидкості в напрямку м.Житомира в правій смузі та перестроївся ближче до колесовідбійника і зупинився під кутом 40-45 градусів до автодороги, що навпроти закінчення місця для розвороту. Від місця перебування його автомобіля до місця зупинки автомобіля Ланос було близько 20 метрів. По діях водія він зрозумів, що може бути трагедія, а тому вирішив підійти і допомогти водію автомобіля у створеній ситуації. Спускаючись з кабіни автомобіля почув, як Ланос почав різко рухатися з пробуксируванням коліс і саме в цей час побачив як автомобіль БМВ, що рухався в лівій смузі передньою правою частиною зіткнувся з передньою лівою частиною автомобіля Ланос, якого від удару розвернуло паралельно дорозі в напрямку м. Житомира. Відразу підбіг до автомобіля Ланос, за кермом якого перебувала жінка віком на вигляд 35-40 років. В автомобілі також було двоє дітей та чоловік, що перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння. Автомобілем БМВ керував чоловік та була одна пасажирка. Під час ДТП ніхто з учасників не постраждав. Зіткнення відбулося посередині лівої смуги правою передньою частиною автомобіля БМВ з переднім лівим колесом автомобіля Ланос. Від удару в автомобіля БМВ відпало переднє праве колесо і БМВ відкинуло в лівий колесовідбійник, а потім в правий кювет. З урахуванням свого водійського стажу, пошкоджень автомобіля БМВ та відстані, яку він подолав після зіткнення, вважає, що водій даного автомобіля рухався зі швидкістю близько 80-100 км/год. Зазначив, що дорога в цей час була завантажена інтенсивним рухом. На місце події приїжджала швидка допомога та поліція, якій він залишив свої дані та поїхав. Письмових пояснень поліції не надавав, оскільки вони його повідомили, що будуть відбирати після оформлення матеріалів, а він не міг чекати, оскільки і так у зв`язку з ДТП відставав від свого графіку по маршруту. На його думку, причиною ДТП була неуважність водія автомобіля Ланос. З водіями ОСОБА_4 та БВМ він не розмовляв, бачив, що водійка ОСОБА_4 була в шоковому стані від того, що сталося.

Взаєморозташування транспортних засобів, отримані ними механічні пошкодження, дорожня обстановка та її умови зафіксовано на долучених до матеріалів справи фотоматеріалах.

Відеозапис, долучений до матеріалів адміністративного провадження, відображає пошкодження транспортного засобу Daewoo Lanos.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість відмови суду першої інстанції у задоволенні клопотання захисника про призначення судових автотехнічної та транспортно-трасологічної експертиз є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.

Отже, призначення експертизи не є обов`язковим у кожній справі, а необхідність її проведення визначається з урахуванням конкретних обставин справи та питань, які потребують з`ясування із застосуванням спеціальних знань.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення експертиз, належним чином врахував, що стороною захисту не було надано достатніх та належних вихідних даних, які б дали можливість експерту провести запропоновані дослідження та надати обґрунтований висновок щодо поставлених питань. Посилання на наявність у матеріалах справи схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, протоколу про адміністративне правопорушення, фототаблиць та відеозаписів не свідчить про достатність таких матеріалів для проведення автотехнічного чи транспортно-трасологічного дослідження. Наведені матеріали підлягають оцінці з точки зору їх змісту та можливості використання як вихідних даних для вирішення конкретних питань, поставлених перед експертом.

Припущення апелянта щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди, швидкості руху автомобіля BMW, положення транспортних засобів у момент зіткнення та можливості уникнення дорожньо-транспортної пригоди не можуть бути вихідними даними для проведення експертного дослідження. Крім того, призначення експертизи з метою встановлення обставин, щодо яких відсутні об`єктивні та достатні вихідні дані, фактично призвело б до покладення на експерта обов`язку самостійно встановлювати фактичні обставини справи та оцінювати докази, що не належить до його компетенції, або визначення таких даних за ініціативою суду, що ж порушенням принципу змагальності.

Доводи апеляційної скарги проте, що суд першої інстанції самостійно вирішив питання, які потребують спеціальних знань, також є необґрунтованими.

Суд не встановлював за допомогою власних спеціальних знань технічні параметри руху транспортних засобів, швидкість автомобіля BMW, механізм утворення пошкоджень чи інші обставини, вирішення яких належить до компетенції експерта, а здійснив оцінку наявних у справі доказів у їх сукупності, у межах повноважень, передбачених ст. 245, 280 КУпАП.

Посилання на те, що первинні пояснення були надані ОСОБА_2 у стані емоційного потрясіння та в присутності малолітніх дітей, не спростовує їх змісту та не може бути підставою для відхилення зазначених у них відомостей. ОСОБА_2 не наведено об`єктивних даних, які б свідчили про те, що на момент надання пояснень вона не могла правильно сприймати обставини дорожньо-транспортної пригоди, розуміти зміст поставлених запитань чи викладати відомі їй обставини події. Водночас обставина раптового заглухання двигуна, на яку ОСОБА_2 посилається у подальших поясненнях, як на причину вимушеної зупинки транспортного засобу, є істотною для встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди. Тому її відсутність у первинних поясненнях, наданих безпосередньо після події, обґрунтовано врахована судом при оцінці послідовності та достовірності пояснень ОСОБА_2 . Посилання на емоційне потрясіння після дорожньо-транспортної пригоди не підтверджує факту наявності технічної несправності транспортного засобу та не спростовує відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження цієї обставини. Отже, наведений довід апеляційної скарги не дає підстав для висновку про необґрунтованість оцінки судом першої інстанції первинних та подальших пояснень ОСОБА_2 .

Окрім того, будь-яких об`єктивних доказів, які б підтверджували наявність у автомобілі Daewoo Lanos технічної несправності, що раптово виникла безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою та стала причиною його зупинки, матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 після вимушеної зупинки автомобіля увімкнула аварійну світлову сигналізацію та не мала можливості встановити знак аварійної зупинки у зв`язку з незначним проміжком часу до зіткнення, також не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зазначені обставини не підтверджують факту вимушеної зупинки транспортного засобу саме внаслідок раптової технічної несправності та не виключають необхідності дотримання водієм вимог Правил дорожнього руху щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про те, що суд не надав належної оцінки письмовим запереченням від 01.07.2026 року, фотоматеріалам та іншим поясненням ОСОБА_2 .

Незгода апелянта з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, не свідчить про їх однобічність чи неповноту. Суд першої інстанції дослідив наявні у справі докази та надав їм оцінку у їх сукупності, навівши у постанові мотиви, з яких одні докази були взяті до уваги, а інші доводи не знайшли свого підтвердження.

Посилання в апеляційній скарзі на можливе зняття номерного знаку з автомобіля BMW після дорожньо-транспортної пригоди також не впливають на правильність висновку суду щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Обставини, пов`язані з можливими діями водія автомобіля BMW після дорожньо-транспортної пригоди, не спростовують встановлених судом обставин, які передували зіткненню, та не перебувають у причинному зв`язку з порушенням ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху. Не є підставою для скасування постанови доводи про те, що автомобіль Daewoo Lanos перебував у нерухомому стані у світлу пору доби та був видимим для інших учасників дорожнього руху.

Наявність або відсутність порушень Правил дорожнього руху з боку іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди не виключає можливості одночасного порушення таких правил іншою особою та не звільняє ОСОБА_2 від відповідальності за допущене адміністративне правопорушення.

Твердження апелянта про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася виключно внаслідок руху автомобіля BMW, який перевищив швидкість та втрати його водієм керування, ґрунтуються переважно на її власній оцінці обставин дорожньо-транспортної пригоди та припущеннях. Належних та допустимих доказів, які б достовірно підтверджували рух автомобіля BMW з небезпечною швидкістю, втрату його водієм керування чи наявність інших обставин, які б виключали причинний зв`язок між діями ОСОБА_2 та наслідками дорожньо-транспортної пригоди, апелянтом не наведено.

Апеляційний суд позбавлений можливості надати правову оцінку діям водія BMW ОСОБА_1 , оскільки протокол про адміністративне правопорушення щодо нього не складався, а відтак питання про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення та його відповідальність у межах цього провадження не вирішується.

Не спростовують висновків суду першої інстанції і доводи щодо показань свідка ОСОБА_3 . Ненадання свідком письмових пояснень працівникам поліції безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди не свідчить про його відсутність на місці події та не є підставою для визнання наданих ним у судовому засіданні показань недостовірними. Показання свідка підлягали оцінці судом першої інстанції у сукупності з іншими доказами, і суд не був позбавлений права покласти їх в основу своїх висновків, якщо вони узгоджувалися з іншими встановленими обставинами справи.

Посилання апелянта на те, що характер механічних пошкоджень транспортних засобів та їх кінцеве розташування, нібито, суперечать показанням свідка, фактично зводяться до альтернативного тлумачення механізму дорожньо-транспортної пригоди. Водночас такі доводи не містять належного доказового підтвердження та не спростовують установлених судом обставин.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо відсутності причинного зв`язку між діями ОСОБА_2 та наслідками дорожньо-транспортної пригоди є необґрунтованими та спрямовані на переоцінку належним чином досліджених судом першої інстанції доказів.

З огляду на викладене, суддя місцевого суду в достатній мірі з`ясував обставини, які призвели до дорожньої аварії, надав їм об`єктивну оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 порушень п. 2.3 б, 10.3 ПДР.

Додаткових об`єктивних доводів, які б спростовували висновки, викладені в оскаржуваній постанові, або свідчили б про порушення норм КУпА при прийнятті рішення суддею, а також відповідних додаткових доказів в апеляційній скарзі не наведено і до апеляційного суду не надано. Досліджені судом докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_2 немає.

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Пулинського районного суду Житомирської області від 10 серпня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №292/361/26 відносно ОСОБА_2 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без задоволення.

Постанову Пулинського районного суду Житомирської області від 10 серпня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №292/361/26 відносно ОСОБА_2 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волкова Н.Я.