Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №161/14704/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/14704/26 Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л. М.

Провадження № 22-ц/802/1258/26 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів – Бовчалюк З.А., Федонюк С.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГТАРА» «ДНІПРЯНСЬКА АГРАРНА ФІРМА ім. Солодухіна», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головний сервісний центр МВС, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та відновлення становища, яке існувало до порушення за апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 серпня 2026 року в складі судді Присяжнюк Л. М.,

встановив:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГТАРА» «ДНІПРЯНСЬКА АГРАРНА ФІРМА ім. Солодухіна», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головний сервісний центр МВС, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та відновлення становища, яке існувало до порушення

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.07.2026 у позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, а саме:

- визначити ціну позову, виходячи з вартості спірного транспортного засобу TOYOTA HIGHLANDER, 2021 р.в., VIN: НОМЕР_1 ;

- надати суду докази на підтвердження вартості зазначеного транспортного засобу;

- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі за майновою та немайновою вимогами.

Ухвалою судді від 27.07.2026 продовжено АТ КБ «ПриватБанк» строк на усунення недоліків позовної заяви, що не перевищує п`яти днів, з дня отримання копії даної ухвали.

У визначений судом строк заявник не виконав вимог ухвали суду про усунення недоліків.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 04 серпня 2026 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить ухвалу суду скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Покликається на те, що позивач не заявляє вимог про визнання за собою права власності на спірний автомобіль, не є власником автомобіля, який був предметом договору купівлі-продажу, а тому не може заявляти вимогу про витребування майна, позов ґрунтується виключно на визнання правочину недійсним і застосування наслідків недійсності правочину. позивачем заявлено вимогу про відновлення становища, яке існувало раніше.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Дочірнього підприємства ТзОВ «ЮГТАРА» «ДНІПРЯНСЬКА АГРАРНА ФІРМА ім. Солодухіна» спростовує аргументи апеляційної скарги, вказує на правильність висновків суду першої інстанції , що позивачем заявлено вимогу, спрямовану на майновий результат позову.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки позивачем оскаржується ухвала суду про повернення заяви, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття постанови у даній справі є 07.09.2026 тобто, дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Із змісту позовної заяви вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» є кредитором Дочірнього підприємства ТзОВ «ЮГТАРА» «ДНІПРЯНСЬКА АГРАРНА ФІРМА ім. Солодухіна» та оспорює договір купівлі-продажу транспортного засобу , укладений між Дочірнім підприємством ТзОВ «ЮГТАРА» «ДНІПРЯНСЬКА АГРАРНА ФІРМА ім. Солодухіна» та ОСОБА_1 . Крім визнання договору купівлі-продажу недійсним, заявлено вимогу, у якій позивач просить відновити становище, яке існувало до порушення шляхом повернення у власність Дочірнього підприємства ТзОВ «ЮГТАРА» «ДНІПРЯНСЬКА АГРАРНА ФІРМА ім. Солодухіна» від теперішнього власника спірного автомобіля ОСОБА_2 .

Тобто позивач, крім немайнової вимоги про визнання договору недійсним, заявив вимогу про витребування майна від кінцевого власника на користь першого власника.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна. Ця норма є спеціальною імперативною нормою процесуального закону, яка прямо і безпосередньо відносить вимогу про витребування майна до вимог, що підлягають грошовій оцінці, незалежно від того, чи є ця вимога самостійною, чи заявлена як похідна від вимоги про визнання правочину недійсним. Похідний (зумовлений недійсністю правочину) характер вимоги про повернення майна є питанням її матеріально-правового зв`язку з іншою вимогою, а не підставою для виключення її з переліку вимог, зазначених у ст. 176 ЦПК України.

Застосувавши вказану норму, суд першої інстанції обгрунтовано залишив позовну заяву без руху для оплати вимоги про витребування майна судовим збором за ставкою майнового характеру.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 27 липня 2026 року надано додатковий строк для усунення недоліків, оскільки позивач, отримавши ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, подав заяву АТ КБ «ПриватБанк» про усунення недоліків позовної заяви, у якій висловив незгоду з ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху, та доводив суду, що вимога про повернення (витребування) транспортного засобу TOYOTA HIGHLANDER, 2021 р.в., VIN: НОМЕР_1 , є не самостійною майновою вимогою, а способом виконання в натурі наслідків недійсності правочину (реституцією), яка не підлягає грошовій оцінці, а тому має немайновий характер.

З матеріалів справи вбачається що копію ухвали позивач АТ КБ «ПриватБанк» одержав 29.07.2026 в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Станом на 04.08.2026 вимоги ухвали не виконані, недоліки позовної заяви не усунуті, що слугувало підставою для постановлення оскарженої ухвали відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України, згідно з якою, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не заявлено вимоги майнового характеру, оскільки зміст позовної заяви вказує на протилежне. Зокрема, позовна вимога , у якій позивач просить « ..відновити становище, яке існувало до порушення шляхом повернення у власність Дочірнього підприємства ТзОВ «ЮГТАРА» «ДНІПРЯНСЬКА АГРАРНА ФІРМА ім. Солодухіна» від теперішнього власника спірного автомобіля ОСОБА_2 » є вимогою, яка підлягає вартісній оцінці у розмірі вартості майна, яке заявник просить повернути від теперішнього власника до первісного, тобто, є вимогою майнового характеру.

Висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/105/20 щодо немайнового характеру вимоги про повернення земельної ділянки орендодавцю,не можуть бути застосовані у цій справі, оскільки стосуються не тотожних правовідносин. Зокрема, у справі № 905/105/20 спір виник з приводу орендних правовідносин, право власності на земельну ділянку протягом усього періоду орендних правовідносин залишалося за орендодавцем-позивачем, а вимога про повернення ділянки не змінювала власника майна і не впливала на склад майна сторін, у той час як у справі, що розглядається апеляційним судом, спірний транспортний засіб вибув з володіння боржника ДП ТзОВ «ЮГТАРА» «ДНІПРЯНСЬКА АГРАРНА ФІРМА ім. Солодухіна» на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу, право власності на нього було зареєстровано за ОСОБА_1 , а згодом – за ОСОБА_2 . Задоволення вимоги про витребування транспортного засобу безпосередньо призведе до зміни зареєстрованого власника майна та зміни складу майна сторін, що відрізняє спірні правовідносини від обставин справи № 905/105/20.

Посилання представника позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 717/2052/16-ц не спростовує висновків суду, оскільки визначені у цій постанові загальні критерії розмежування майнових і немайнових вимог (наявність чітко сформульованої вимоги до визначеного суб`єкта щодо вчинення чи утримання від дії) не виключають кваліфікації вимоги як майнової, якщо предметом такої дії є конкретне майно, що має визначену вартість і підлягає грошовій оцінці. Форма, в якій сформульована вимога (як вимога зобов`язати вчинити дію, а не як вимога визнати право власності), не змінює її суті: у даній справі задоволення вимоги про витребування транспортного засобу безпосередньо тягне зміну складу майна сторін та власника транспортного засобу.

Постанова Верховного Суду України від 14.03.2017 у справі № 21-3944а16, на яку посилається заявник, підтверджує необхідність дослідження саме суті заявлених вимог для цілей обчислення судового збору, а не лише формального переліку вимог. Дослідження суті вимоги про витребування транспортного засобу у цій справі свідчить, що вона спрямована на повернення конкретного визначеного майна, яке має ринкову вартість, тобто за своєю суттю є майновою.

У Постанові КГС ВП від 21.12.2022 року у справі №918/569/20, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18, визначено: наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Інші аргументи апеляційної скарги , у яких заявник посилається на висновки Верховного Суду щодо поняття та відмінностей вимог майнового та немайнового характеру, розмежування конкурсного та позаконкурсного оспорювання фраудаторних правочинів, на практику Європейського Суду про доступ до правосуддя, щодо надмірного формалізму, щодо права на справедливий суд, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі доводи заявник висловлює на підставі суб`єктивної оцінки обставин цієї справи та неправильного розуміння правових висновків Верховного Суду виходячи із заявлених позовних вимог.

Вимога оплатити судовий збір у розмірі, встановленому законом, є вимогою закону, тому не може вказувати ані на надмірний формалізм, ані на обмеження доступу до правосуддя.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскаржена ухвала відповідає вимогам закону і не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 183, 268, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 серпня 2026 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: