Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною
Дата: 26 серпня 2026 р.
Справа: №159/4258/25
Суддя: Матвійчук Л. В.
Справа № 159/4258/25 Головуючий у 1 інстанції: Смалюх Р. Я.
Провадження № 22-ц/802/1080/26 Доповідач: Матвійчук Л. В.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Матвійчук Л. В.,
суддів Карпук А. К., Осіпука В. В.,
з участю:
секретаря судового засідання Трикош Н. І.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи Шуляк Л. В.,
представника заінтересованої особи, щодо якої розглядається питання ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу зазаявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Орган опіки та піклування в особі Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області, про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
25 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та призначення йому опікуна. Заінтересована особи – Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_4 є двоюрідним братом заявника, який не усвідомлює значення своїх дій, не може керувати ними та потребує постійного стороннього догляду, у зв`язку з чим необхідно визнати ОСОБА_4 недієздатним, та призначити його опікуном заявника. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 про визнання недієздатним ОСОБА_4 та призначення опікуна задоволено частково.
Визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним внаслідок психічного захворювання.
Строк дії цього рішення встановлено терміном на 2 (два) роки.
У задоволенні вимоги про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено.
До призначення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 опікуна, обов`язки опікуна покладено на Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ковельської міської ради.
Судові витрати у справі віднесено на рахунок держави,
Роз`яснено, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення дворічного строку.
Не погоджуючись з рішенням судув частині відмови у призначенні опікуна, заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій вважає, що судове рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом були не повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Відповідно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а мотиви з яких виходив суд суперечать фактичним обставинам справи, просить рішення в частині відмови у призначенні опікуна скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовну вимогу задовольнити.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін.
Рішення суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_4 недієздатним не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, не переглядається.
Судом першої інстанції встановлено, щовідповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_1 від 12.04.1983 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Згіднодовідки до акту огляду МСЕК від 24.04.2024 ОСОБА_4 є особою з інвалідністю з дитинства 2 групи, довічно.
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого повторно, № НОМЕР_2 від 21.08.2024, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого повторно, № НОМЕР_3 від 21.08.2024, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Судом також встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є тіткою ОСОБА_4 , про що зазначив заявник у судовому засіданні та підтверджується її свідоцтвом про народження від 17.11.1966 № НОМЕР_4 .
Згідно з виписками ЛКК від 25.04.2025 №624 та від 29.10.2025 №1363 ОСОБА_7 за станом здоров`я не може надавати соціальні послуги, оскільки страждає на захворювання: стареча ядерна катаракта обох очей, вікова макулодитрофія обох очей, (волога форма), синдром сухого ока обох очей.
Довідкою РЖКП №1 від 26.06.2025 №485 підтверджується, що ОСОБА_4 проживає у АДРЕСА_1 без реєстрації.
З довідки управління соціального захисту населення №523/3-19 від 10.06.2025 встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради і є отримувачем допомоги по догляду за ОСОБА_4 , як особою з інвалідністю 2 групи внаслідок психічного розладу з 01.05.2025 по 31.10.2025. Відповідно до паспорта громадянина України ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 79 від 02.03.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад у формі помірної розумової відсталості з поведінковими порушеннями (F71/01), внаслідок цього ОСОБА_4 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Рішенням Виконавчого комітету Ковельської міської ради від 11.12.2025 затверджено висновок про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_4 . Висновок мотивований тим, що заявник є двоюрідним братом ОСОБА_4 по маминій лінії споріднення, здійснює належний фактичний догляд за братом, допомагає йому в побуті, забезпечує всім необхідним та дбає про його інтереси, відповідно до висновку про стан здоров`я, протипоказань до опікунства немає.
Копією військово-облікового документа з додатку Резерв + від 07.02.2026 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , 04.12.2023 визнаний ВЛК придатним до проходження військової служби, користувався правом на відстрочку до 03.05.2026 на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_8 від 11.05.2026 та доданою до неї обліковою карткою з реєстру Оберіг стверджується, що заявник перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 в категорії військовозобов`язаних (солдат резерву, потребує проходження базової загальновійськової підготовки), правом на відстрочку на час надання відповіді не користується. Відповідно до облікової карти військовозобов`язаного перебуває в картотеці вільних залишків. Підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Відповідно до ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Частиною 1 ст. 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (ч. 1 ст. 300 ЦПК України).
Зі змісту ч. 1 ст. 60 ЦК України та ч. 1 ст. 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19, від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21, від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23, від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23.
Відповідно до ст. 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Положеннями ст. 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Згідно зі ст. 64 ЦК України опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування. Відповідно до ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22 (провадження № 61-8758св23).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який наступними Указами Президента України продовжено, зокрема, і станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення та перегляду справи в апеляційному суді.
Законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення мобілізованого військовослужбовця чи військовозобов`язаного опікуном над недієздатною фізичною особою.
Разом з тим, Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 та від 23 липня 2025 року у справі № 279/3630/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129113719, https://reyestr.court.gov.ua/Review/127744396), сформував сталий правовий висновок щодо цього питання. Верховний Суд наголошує, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи, яка є військовозобов`язаною, в умовах воєнного стану має належно з`ясувати питання доцільності призначення саме його опікуном, ураховуючи закріплений у ст. 65 Конституції України обов`язок захисту Вітчизни та загальну мобілізацію, з урахуванням усіх обставин, у тому числі, здатності виконання функцій опікуна недієздатної особи іншими особами, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого призначення.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про призначення опікуна суд виходивз тієї обставини, що висновок Виконавчого комітету Ковельської міської ради ухвалений без належного з`ясування обставин щодо наявності інших родичів, які можуть виконувати функції опікуна та об`єктивної необхідності та доцільності призначення опікуном саме ОСОБА_1 з урахуванням наявності у недієздатного ОСОБА_4 тітки ОСОБА_8 , яка є матір`ю заявника.
Дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами його фактичну можливість виконувати обов`язки опікуна над недієздатним двоюрідним братом, який потребує стороннього догляду. Доцільність призначення вказаної особи, з огляду на наявність інших близьких родичів, зокрема тітки, та наведених інших обставин, орган опіки та піклування не з`ясував, що у даному випадку вказує на відсутність достатніх підстав для призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного брата.
Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження судом першої інстанції, не спростовують правильних висновків суду та зводяться до переоцінки доказів у справі.
Покликання суду в оскаржуваному рішенні, про те, що спільне проживання ОСОБА_4 із неповнолітніми дітьми заявника створює пряму і реальну загрозу для життя, здоров`я та нормального розвитку дітей хочаі є передчасним та таким, що не ґрунтується на належних і допустимих доказах, проте не впливає на правильність вирішення заяви про відмову в призначенні опікуна.
Висновки суду щодо відмови заявнику в призначенні опікуна узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 24 серпня 2026 року в справі № 159/7848/25, провадження № 61-3316св26.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в частині відмови у призначенні опікуна є законним та обґрунтованим.
Суд правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2026 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді :
Оригінал: reyestr.court.gov.ua