Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №755/2346/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/2346/26

Провадження №: 2/755/3740/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звертаючись з позовом до суду, просила: «стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дружини у твердій грошовій сумі 5 000 (п?ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду та до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - трирічного віку».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 листопада 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у Подільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, про що складено актовий запис № 1851 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 листопада 2025 року у справі № 755/18605/25 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Після розірвання шлюбу дитина проживає разом із позивачкою, яка перебуває у відпустці для догляду за нею до досягнення трирічного віку та фактично здійснює її догляд, у зв`язку з чим не має можливості працювати та отримувати заробіток.

Посилаючись на те, що відповідач є батьком дитини, працездатною особою та має можливість надавати їй матеріальну допомогу, позивач вказує на наявність у неї права на утримання відповідно до статті 84 Сімейного кодексу України.

З огляду на зазначене позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання у твердій грошовій сумі 5 000 грн щомісячно, починаючи з дня подання позову до досягнення дитиною трирічного віку.

13 березня 2026 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Положеннями статті 174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

29 травня 2026 року (вх. № ЕП-34493)до суду надійшов відзив на позов, поданий відповідачем ОСОБА_2 , з викладенням своєї позиції щодо підстав для відмови у задоволенні позову, пославшись на відсутність у нього можливості надавати позивачці матеріальну допомогу. Так, на виконанні у Солом`янському відділі державної виконавчої служби у місті Києві перебуває виконавче провадження № НОМЕР_5 щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. У свою чергу, відповідач працює адміністратором у ФОП ОСОБА_4 , що є основним джерелом його доходу, а відповідно до довідки від 18 травня 2026 року № 18/05 його дохід за період із 01 лютого 2026 року до 30 квітня 2026 року становив 27 818,18 грн, із яких 6 398,18 грн утримано як аліменти на утримання дитини.Посилаючись на зазначені обставини, відповідач стверджує, що з урахуванням розміру його доходу та наявних аліментних зобов`язань не має фінансової можливості надавати позивачці матеріальну допомогу у заявленому нею розмірі.

07 липня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 44133), подана позивачем ОСОБА_1 , з викладенням своїх контраргументів щодо позиції відповідача, висловленої у відзиві на позов, а також належності та допустимості доказів, долучених до позовної заяви.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до статті 268 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до положень статті 121 Сімейного кодексу України визначено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 12 листопада 2022 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (актовий запис № 1851). Після державної реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_5 змінено на « ОСОБА_6 ».

Під час перебування у шлюбі у подружжя народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії № НОМЕР_2 , виданим Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 25 квітня 2023 року (актовий запис № 740). У свідоцтві про народження дитини батьками записані: батько - « ОСОБА_2 », мати - « ОСОБА_1 ».

23 вересня 2025 рокуДніпровським районним судом міста Києва винесено судовий наказ та стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 23 вересня 2025 року та до повноліття дитини.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 червня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та визначення їх у твердій грошовій сумі задоволено частково.

Змінено встановлений судовим наказом Дніпровського районного суду міста Києва від 23.09.2025 року у справі № 755/18358/25 спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з частки від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на тверду грошову суму у розмірі 5 000 гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позову - відмовлено.

Відповідно до положень статті 84 Сімейного кодексу України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Відтак, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч. 4 ст. 84 Сімейного кодексу України).

Аналізуючи вище вказані норми закону, слід дійти висновку, що у дружини виникає право на отримання аліментів за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: перебування у зареєстрованому шлюбі з чоловіком, проживання разом із їх спільною дитиною, яка не досягла трьох років, та наявність у чоловіка достатніх коштів на надання матеріальної допомоги (аліментів).

Отже, за змістом вищевказаної норми права, можливість отримання аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.

Такий правовий висновок, вказаний і Верховним Судом у постанові від 12 листопада 2018 року у справі № 202/712/17, провадження № 61-28943св18, які є обов`язковими для врахування всіма судами України.

Сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв`язку з чим не працює та не має самостійного доходу. Отже, саме по собі перебування позивача у відпустці для догляду за дитиною та відсутність у неї самостійного доходу свідчать про наявність передбачених законом підстав для отримання нею утримання від відповідача, однак розмір такого утримання підлягає визначенню з урахуванням матеріального становища сторін та інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, доказів на підтвердження наявності у нього медичних протипоказань до працевлаштування чи зайняття певними видами діяльності матеріали справи не містять. Разом із тим, суд враховує, що відповідач має аліментні зобов`язання щодо утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь якого з нього стягуються аліменти у розмірі 5 000,00 гривень щомісячно. За наданою відповідачем довідкою про доходи за період із 01 лютого 2026 року до 30 квітня 2026 року його дохід становив 27 818,18 грн, з яких 6 398,18 грн утримано на виконання аліментних зобов`язань щодо дитини.

У свою чергу, позивачем не доведено здатність відповідача сплачувати аліменти її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн, щомісячно, чим не виконано вимоги статті 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку підлягає частковому задоволенню, присуджує відповідачу до сплати аліменти на користь та на утримання позивача у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 13 лютого 2026 року, і до досягнення дитиною - сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку, що відповідає межам принципу розумності та справедливості, є достатнім та доцільним захистом порушеного права позивача.

Відповідно до ст. 430 ч. 1 п. 1 Цивільного процесуального кодексу України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат з урахуванням вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судові витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1 331гривня 20 копійок, оскільки позивач звільнена від сплати судових витрат за подання позову про стягнення аліментів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 75, 77, 80, 84 Сімейного кодексу України, статтями 2, 10, 49, 76-81, 89, 141, 264-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки від його заробітної плати (доходу), щомісячно, починаючи із дня пред`явлення цього позову - 13 лютого 2026 року та до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В іншій частині позову - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Сторони цивільного процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я: