Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №750/4054/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 750/4054/26 Головуючий у 1 інстанції Крапивний Б. В.

Провадження № 33/4823/749/26

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд в складі головуючого судді Сиволапа Д.С., з участю захисника – Макієнко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеокоференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Макієнко С.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 серпня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 ,

притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на неї накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Місцевим судом встановлено, що о 22 год. 27 хв. 29 березня 2026 року ОСОБА_1 по вул. Михайла Коцюбинського, 79 у м. Чернігові керувала транспортним засобом «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.03.2026 (на підставі акта медичного огляду № 361 від 29.03.2026), чим порушила вимогу п.2.9.«а» Правил дорожнього руху.

Не погодившись із рішенням суду, захисник Макієнко С.О. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову місцевого суду скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях її підзахисної складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтовано, оскільки судом неповно з`ясовано обставини справи, надано неналежну оцінку доказам та не враховано істотні порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. На думку захисника, поліцейські безпідставно зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , в порушення Закону України «Про Національну поліцію» одразу ж не повідомили водієві про причину зупинки транспортного засобу. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 спочатку було оглянуто працівниками поліції за допомогою приладу «Драгер», за результатом якого зазначено показник 1,02 проміле. Не погодившись із зазначеним результатом, ОСОБА_1 вирішила пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Однак саме проведення подальшого медичного огляду не відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, оскільки у даному випадку після проведення медичного огляду за допомогою приладу «Драгер», яким було отримано позитивні результати 0,91 проміле та 0,83 проміле, жодного підтверджуючого лабораторного дослідження проведено не було. При цьому наявність у медичному закладі справного та повіреного приладу «Драгер» не свідчить про дотримання всієї процедури огляду та не замінює передбаченого Інструкцією підтверджуючого лабораторного дослідження. Повірка приладу підтверджує лише його метрологічні характеристики, але не підтверджує правильність проведення конкретного огляду та законність оформлення його результатів. Вказує, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, не забезпечує можливості належним чином перевірити проведення огляду та результати здійснені вимірювань. Так, під час огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу на відеозаписі не зафіксовано належним чином сам момент продування нею приладу «Драгер», а також не зафіксовано момент демонстрації результату вимірювання, який, відповідно до матеріалів справи, становив 1,02 проміле. Таким чином, з відеозапису неможливо встановити, чи саме внаслідок зафіксованої процедури було отримано зазначений результат та чи був він належним чином доведений до відома водія. Також, не забезпечено належної фіксації і під час проведення огляду закладі охорони здоров`я, оскільки ОСОБА_1 двічі продувала прилад «Драгер», за результатами чого було отримано показники 0,91проміле та 0,83 проміле проте на відеозаписі жодного з цих результатів належним чином не зафіксовано: не видно самого результату вимірювання, його демонстрації ОСОБА_1 та моменту, у який ці конкретні показники були отримані. Лише згодом працівником поліції усно було повідомлено про показник 0,83 проміле. Сам по собі паперовий чек із зазначеним показником не може усунути недоліки, оскільки доказування обставин правопорушення має здійснюватися на підставі доказів, отриманих у передбаченому законом порядку. Звертає вагу на те, що суд першої інстанції також безпідставно звів оцінку дій поліцейських до відсутності фізичного чи словесного тиску, хоча стороною захисту ставилося питання саме про законність застосованих заходів, дотримання процедури та забезпечення прав особи.

Будучи повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, її інтереси в засіданні представлені захисником Макієнко С.О. яка вважала можливим проводити судовий розгляд без участі особи, що притягується до відповідальності.

Заслухавши позицію захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 627396 від 29.03.2026, ОСОБА_1 29 березня 2026 року, о 22 год. 27 хв., по вул. Михайла Коцюбинського, 79 у м. Чернігові, керувала транспортним засобом «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.03.2026 (на підставі акта медичного огляду № 361 від 29.03.2026), чим порушила вимогу п.2.9.«а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП ( а.с.3).

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою та за формою і змістом відповідає вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки такі узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Викладені у даному протоколі факти ОСОБА_1 власноручно підтвердила своїм підписом та в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення особисто написала «з даною ситуацією частково згодна, бо це не зовсім була моя провина» (а.с.3).

Отже, даний протокол є документом, що фактично містить твердження компетентного державного органу про вчинення особою адміністративного правопорушення та одночасно є одним з джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.

Окрім протоколу факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 29 березня 2026 року в стані алкогольного сп`яніння підтверджується:

- чеком приладу «Drager Alcotest 7510», прилад № ARLM-0352, від 29.03.2026, згідно з яким за результатом тестування у ОСОБА_1 виявлено алкоголь у повітрі, що нею видихається – 1,02‰; від підпису остання відмовилась (а.с.4);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, проведеного за допомогою приладу «ДРАГЕР» № ARLM-0352; результат огляду ОСОБА_1 позитивний, становить 1,02‰; від підпису остання відмовилась (а.с.5);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.03.2026 (на підставі акта медичного огляду № 361 від 29.03.2026), згідно з яким ОСОБА_1 оглянуто лікарем 29.03.2026 о 22 год. 55 хв. та встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння (а.с.6);

- копією акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 361, заповненого 29.03.2026 о 22 год. 55 хв.; за результатами огляду водія ОСОБА_1 встановлено діагноз «алкогольне сп`яніння»;

- інформацією КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» від 01.06.2024 № 241, згідно з якою на посадах лікарів в лікувальних закладах охорони здоров`я працюють особи, які мають відповідну вищу медичну освіту, з відповідною своєму фаху спеціалізацією; лікарі КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», які здійснюють огляд осіб щодо виявлення стану сп`яніння, за своїм фахом є лікарі-наркологи (лікарі спеціалісти), а тому тематичне удосконалення за відповідною програмою отримано під час навчання в учбовому закладі;

- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0030 103 26 від 03.02.2026, чинне до 03.02.2027, відповідно до якого газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest 6820 № ARSL-0091 відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 «Метрологія. Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та видихуваному повітрі. Методика Повірки»;

- копією декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювання техніки № СДІ-1957-ЗВТ від 21.12.2023, згідно з якою газоаналізатор Drager Alcotest 6820 № ARSL-0091 відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що затверджений Постановою КМУ № 94 від 13.01.2016.

З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудного портативного відеореєстратора поліцейського слідує, що працівниками поліції був зупинений транспортний засіб «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом увімкнення проблискових маячків синього і червоного кольору під керуванням ОСОБА_1 .

З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського слідує, що під час перевірки документів водія та спілкування на запитання поліцейського ОСОБА_1 повідомила, що вживала алкогольні напої вдень перед керуванням автомобілем. При подальшому спілкуванні на уточнююче запитання поліцейського ОСОБА_1 зазначила, що зранку того дня вона вживала алкогольні напої, святкуючи свій день народження. Поліцейський попросив водія зробити видих в його сторону, після чого повідомив їй, що відчуває запах алкоголю. Тоді поліцейський повідомив ОСОБА_1 про підставу зупинки транспортного засобу – п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема, наявність пошкодження на правій частині заднього бамперу автомобіля, що може свідчити про причетність водія транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Потім поліцейський перевірив пальці рук водія на наявність тремтіння та вчергове запитав у останньої, чи вживала вона алкогольні напої перед керуванням автомобілем, на що ОСОБА_1 знову зазначила, що вживала алкоголь зранку. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що вбачає у неї ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, та запропонував їй пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля, на що водій погодилась. Перед продуттям приладу «Drager» ОСОБА_1 двічі вказала, що вранці того дня вона пила шампанське. Зі згоди водія проведено огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager»; результат огляду позитивний – 1,02‰. З цим результатом водій не погодилась, тому поліцейський запропонував останній пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що водій погодилась. По прибуттю до лікаря КНП «Чернігівська психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради, ОСОБА_1 продула прилад, після чого було встановлено, що остання перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Будь-яких зауважень з приводу проведеного огляду на стан сп`яніння та отриманого результату огляду ОСОБА_1 не висловлювала. Після цього, поліцейський роз`яснив права та обов`язки водію, склав протокол про адміністративне правопорушення, ознайомив водія з його змістом.

Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо неї ОСОБА_1 не зазначала, із заявами про неправильність дій чи порушення її прав під час огляду та складання протоколу до компетентних органів не зверталася і матеріали справи таких не містять.

Твердження апелянта про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння є недійсним, є неспроможними, з огляду на таке.

З відеозапису з місця події слідує, що ознаки сп`яніння виявлено поліцейським при первинному контакті з водієм на місці зупинки транспортного засобу, їх визначено шляхом візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо. Зокрема, поліцейський повідомив водію, що відчуває від неї запах алкоголю, на що ОСОБА_1 пояснила, що вранці того дня пила шампанське; поліцейський перевірив пальці рук водія щодо їх тремтіння, після чого повідомив про наявність ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 : запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Виявивши зазначені ознаки алкогольного сп`яніння поліцейський висунув вимогу ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, що узгоджується з вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху, згідно з яким водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу; за результатами продуття приладу «Drager» виявлено алкоголь у повітрі, що видихалося ОСОБА_1 , в обсязі 1,02‰, з чим остання не погодилась. Поліцейський запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодилась.

При цьому, апеляційним судом не встановлено порушень щодо процедури огляду, проведеного лікарем закладу охорони здоров`я.

Так, з дослідженої медичної документації стосовно ОСОБА_1 лікарем було встановлено наявність ознак алкогольного сп`яніння, які визначені в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння та за результатами проведеного огляду, зокрема за допомогою спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 лікарем установлений діагноз – алкогольне сп`яніння. Сумнівів у неупередженості та у компетентності лікаря, у суду не виникає. При цьому сама ОСОБА_1 , як це зафіксовано на відеозаписі, не заперечувала, що вживала алкогольні напої.

Апеляційний суд вважає помилковими та такими, що ґрунтуються на невірному тлумаченні вимог законодавства доводи апелянта про недійсність медичного огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння в зв`язку з непроведенням відповідних лабораторних досліджень, виходячи з нижче викладеного.

Відповідно до п. 10. Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

Аналогічний порядок огляду в закладі охорони здоров`я передбачений й положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

Так, згідно п. 8 Розділу ІІІ даної Інструкції огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Отже, обома вищевказаними нормативними документами передбачено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться двома способами:

- із застосуванням спеціальних технічних засобів;

- із застосуванням тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини.

При цьому підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням є обов`язковим лише в разі позитивного результату відповідного тесту.

Натомість обов`язок підтвердження лабораторним дослідженням огляду, проведеного із застосуванням спеціальних технічних засобів вищевказаними нормативними документами не передбачений.

Зважаючи на те огляд водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я проводився саме із застосуванням спеціального технічного засобу – алкотестера «Драгер 6820», без використання відповідних тестів, даний огляд не потребує підтвердження відповідним лабораторним дослідженням, а встановлений за результатами огляду діагноз є остаточним.

За таких обставин не потребують заповнення графи 20-25 у складеному за результатами огляду водія ОСОБА_1 . Акту медичного огляду від 29.03.2026 № 361, які заповнюються лише у разі проведення уточнюючих лабораторних досліджень.

З огляду на те, що поліцейські підозрювали водія ОСОБА_1 у перебуванні саме в стані алкогольного сп`яніння та остання не перебувала без свідомості, проведення її огляду в закладі охорони здоров`я із застосуванням спеціального технічного засобу – газоаналізатора «Драгер» цілком ґрунтується на вимогах закону.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що огляд на стан сп`яніння в медичному закладі відбувається не тільки за допомогою технічних заходів, а й на підставі встановлення зовнішнього вигляду, поведінки, стану свідомості, мовної здатності вегето-судинних реакцій, рухової сфери обстежуваної особи тощо. Тобто, висновок про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння здійснюється лікарем на підставі комплексу об`єктивних показників і використання технічних засобів є тільки часткою такого дослідження. Тому, оспорювання такого висновку є необґрунтованим.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, видається на підставі акта медичного огляду. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я.

Як слідує з копії акту медичного огляду № 361 від 29.03.2026, лікар встановив зовнішній вигляд водія ОСОБА_1 , поведінку обстежуваної особи, перевірено вегетативно-судинні реакції, рухові сфери, міміку, ходу, позу Ромберга, водій двічі продула прилад «Драгер», за результатом виявлено 0,91‰ алкоголю у повітрі, що нею видихається, пізніше – 0,83‰. Також встановив, що запах алкоголю від ОСОБА_1 на час обстеження різкий; її мова дещо змазана; обличчя гіперемоване; горизонтальний ністагм; похитування при ходьбі; пальце-носова проба з промахуванням. Такі результати огляду лікарем-наркологом підтверджують, що водій ОСОБА_1 мала ознаки алкогольного сп`яніння ( а.с. 33-34).

При цьому в обох випадках продування алктотестера у водія зафіксовані результати які значно перевищують, законодавчо визначений поріг для визначення стану алкогольного сп`яніння (0,20‰) та не перебувають в межах похибки відповідного технічного засобу.

При проведенні огляду в медичному закладі застосовано прилад Drager Alcotest 6820 № ARSL-0091, який повірено згідно зі свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0030 103 26 від 03.02.2026, чинним до 03.02.2027, відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019; згідно з декларацією вказаний прилад відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що затверджений Постановою КМУ № 94 від 13.01.2016.

При цьому безпосередні результати такого огляду викладені лікарем у відповідному висновку.

Наданий стороною захисту висновок спеціаліста ДУ «Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ України» ОСОБА_3 від 11.06.2006 згідно якого медичний огляд водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння нібито, недійсним через відсутність відповідних лабораторних досліджень, суд вважає недопустимим та неналежним доказом, оскільки він наданий фахівцем з судово-психіатричної експертизи, а не судової наркології, отриманий у не передбачений КУпАП спосіб, а спеціаліст, що його видав не попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384-385 КК України.

Крім того, суд не погоджується з твердженням, викладеним у зазначеному висновку спеціаліста про «недійсність» висновку лікаря нарколога, оскільки питання допустимості доказу, його юридичної сили та наслідків можливого недотримання порядку проведення медичного огляду належить до компетенції суду. Сам по собі висновок спеціаліста не може підміняти правову оцінку суду та встановлювати юридичний наслідок у вигляді недопустимості або недійсності іншого доказу.

Апеляційний суд зауважує, що на час проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не ставила під сумнів законність походження алкотестера та не пред`являла жодної вимоги надати сертифікат про його повірку, а також не висувала вимоги щодо незгоди з результатами тестування.

Доводи захисника про неповноту відеозапису є такими, що не впливають на висновки суду.

При цьому на відеозаписі зафіксована вся ключова інформація для надання правової оцінки діями ОСОБА_1 , зокрема факт керування нею транспортним засобом за обставин, вказаних у проколі, процедура проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я та пояснення водія про вживання вранці алкоголю.

Доводи сторони захисту про те, що на відеозаписі не зафіксовано результат продування спеціального технічного засобу «Драгер», самі по собі не свідчать про порушення порядку проведення огляду та не зумовлюють недопустимості отриманих за його результатами доказів. Відеозапис фіксує перебіг проведення огляду, тоді як безпосередній результат дослідження відображений у відповідному акті огляду (та роздруківці результату тестування). Чинне законодавство не передбачає, що допустимість результатів огляду залежить виключно від обов`язкового відображення на відеозаписі цифрового показника приладу. Питання достовірності та належності такого результату підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Відтак відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Критика апелянтом дій працівників поліції у даному випадку є безпредметною, з огляду на те, що виконання вимог поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння є обов`язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мала усі підстави оскаржити дії поліцейських у визначеному законом порядку.

Посилання апелянта, на те що у працівників поліції було упереджене ставлення до ОСОБА_1 , спростовуються відеозаписами, долученими до матеріалів справи, з яких вбачається, що всі дії працівників поліції відповідали вимогам Закону України «Про Національну поліцію», жодного упередженого ставлення до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не вбачається.

Крім того, на відеозаписі не зафіксовано будь-якого тиску з боку працівників поліції на ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення чи відібрання від нього письмових пояснень. Будь-яких інших доказів тиску на ОСОБА_1 працівниками поліції апелянт не надав, тому такі доводи необхідно оцінювати критично.

Посилання апелянта щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

З відеозапису встановлено, що одразу ж після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівник поліції пояснив, що підставою зупинки було є п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки на задньому бампері авто біля наявні сліди дорожньо-транспортної пригоди.

Також, згідно з рапорту поліцейського взводу № 2 роти № 3 УПП в Чернігівській області ДПП Шкіля Р.В. від 29.03.2026 підставою зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 аналогічно зазначено п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Вказаною нормою передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Також, суд апеляційної інстанції вважає, що в умовах запровадженого в державі воєнного стану та пов`язаних з цим певних обмежень прав і свобод людини, працівники поліції під час здійснення заходів з охорони громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану, наділені правом зупиняти та перевіряти транспортні засоби не лише з підстав, передбачених Законом України «Про Національну поліцію».

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вона керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, за якою її притягнуто до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Макієнко С.О. в інтересах ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 серпня 2026 року щодо ОСОБА_4 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяД. С. Сиволап