Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №766/7328/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/7328/26 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьміна О.І.

Номер провадження: 22-ц/819/1166/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач): Воронцової Л.П.,

суддів: Майданіка В.В.,

Склярської І.В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС",

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 червня 2026 року, ухвалене у складі судді Кузьміної О.І., в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (скорочене найменування - ТОВ "ФК "ЕЙС") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 25 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 763313497 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 7 000 грн, який в подальшому збільшено до 15 000 грн.

28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу № /1118-01, на строк до 28 листопада 2019 року, який відповідно до додаткових угод продовжено до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 129 від 13 квітня 2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, з урахуванням додаткових угод, ТОВ "Таліон Плюс" отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1

05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 05/0820-01.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року до договору факторингу№ 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, з урахуванням додаткових угод, ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1

11 липня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу № 111/07/25, згідно з яким до останнього перейшло право вимоги до відповідача в розмірі 51 247 грн 96 коп.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року, його заборгованість складає 51 247 грн 96 коп., із якої: 12 188 грн 62 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 39 059 грн 34 коп. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. та 7 000 грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23 червня 2026 року у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року не набуло права вимоги щодо відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №763313497, укладеним 25 серпня 2020 року, тому ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" не могло відступити ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги за кредитним договором №763313497, і в подальшому до ТОВ "Фінансова компанія "Ейс. Разом з цим, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, тому суд вважав, що у зв`язку саме з цією обставиною позивачем не доведено факту переходу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №763313497 від 25 серпня 2020 року, а наявні у справі реєстри прав вимог, де боржником зазначено ОСОБА_1 , самі по собі не свідчать про набуття позивачем прав кредитора щодо позичальника, оскільки належними доказами, крім реєстрів, є докази на підтвердження оплати за договором факторингу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись частково із рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив виключити з мотивувальної частини рішення від 23 червня 2026 року формулювання про укладення між ним та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" кредитного договору від 25 серпня 2020 року № 763313497 та усіх додаткових угод до нього та стягнути з позивача на свою користь понесені судові витрати.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 липня 2026 року справа розподілена колегії суддів Херсонського апеляційного суду у складі головуючого (суддя-доповідач) Воронцової Л.П., судді: Майданік В.В., Склярська І.В.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 14 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження.

23 липня 2026 року цивільна справа надійшла до суду апеляційної інстанції.

Ухвалами Херсонського апеляційного суду від 27 липня 2026 року витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога", Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" докази, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і заперечення інших учасників справи

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду у резолютивній частині є законним та обґрунтованим, однак у мотивувальній частині рішення суд безпідставно вважав доведеним факт укладення між скаржником та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" кредитного договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року та додаткових угод до нього, оскільки відповідач заперечував факт належного укладення договору, зокрема, допустимість та автентичність електронних доказів. Так, позивач не надав суду: оригіналу електронного документа; електронного файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис; сертифікатів або результатів перевірки електронного підпису; журналів реєстрації (лог-файлів), які підтверджують створення та підписання документа; відомостей щодо використання одноразового ідентифікатора саме для підписання повного тексту кредитного договору; технічних даних (метаданих), які б підтверджували дату створення документа, його незмінність після підписання та належність конкретній особі. Надані позивачем документи не дозволяють встановити, що текст кредитного договору, який міститься у матеріалах справи, є саме тією редакцією документа, яка існувала на момент його нібито укладення та була погоджена сторонами. Кредитний договір подано без усіх документів, які відповідно до його умов є невід`ємними частинами, зокрема, передбачені пунктом 4.1 договору. Правила надання грошових коштів подано окремим файлом, а не як складова єдиного документа, внаслідок чого відсутні підстави вважати, що саме ці Правила діяли на момент укладення договору та були погоджені позичальником. Крім того, між окремими документами, поданими позивачем, існують змістовні суперечності, зокрема, умови щодо процентних ставок, порядку їх нарахування та строків користування кредитом, визначені безпосередньо у кредитному договорі, не узгоджуються з положеннями Додатка № 1 "Графік розрахунків", що ставить під сумнів цілісність поданих документів та виключає можливість безумовного висновку про існування єдиного незмінного договору. Крім того, додаткові угоди, на які посилається позивач, не містять належного підтвердження їх підписання відповідачем навіть у спосіб зазначений позивачем (за допомогою одноразового ідентифікатора), що виключає можливість вважати їх складовою договірних правовідносин. Сам факт зазначення у одному з додатків одноразового ідентифікатора не підтверджує підписання всього тексту кредитного договору саме в редакції, поданій суду. Використання одноразового ідентифікатора може свідчити лише про вчинення окремої електронної дії, однак саме по собі не доводить, що відповідач погодив усі умови договору та його невід`ємних додатків у тому вигляді, який міститься у матеріалах справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до частини третьої статті 359 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 25 серпня 2020 року, вказаний документ містить персональні дані ОСОБА_1 , а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, дату народження, реквізити паспорта, номер телефону НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер банківської картки для перерахування коштів НОМЕР_3 , місце реєстрації/проживання АДРЕСА_1 , Договір (оферта) № 763313497, дата укладення договору: 25 серпня 2020 року, сума кредиту: 7000 грн, строк кредиту: 30 днів.

Згідно з договором № 763313497 від 25 серпня 2020 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" в особі директора Андронікової О.О., кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 7000,00грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається (Договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (п. 1.2.). На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,45 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (п.1.3). У випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення) (п.1.4). Відповідно до п. 1.5. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору. Цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (п. 4.18).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року "Графік розрахунків" сторони погодили наступний графік розрахунків: термін платежу 27 вересня 2020 року, сума кредиту 7000 грн 00 коп., нарахований процент: 945 грн 00 коп., до сплати (разом): 7945 грн 00 коп.

У договорі зазначено про його підписання одноразовим ідентифікатором 48U6XKZ4, відправлено 25.08.2020 20:41:20, введено 25.08.2020 20:41:59.

05 вересня 2020 року від імені ОСОБА_1 із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткову угоду до договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року, відповідно до умов якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 500 грн 00 коп.

05 вересня 2020 року від імені ОСОБА_1 із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткову угоду до договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року, відповідно до умов якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 400 грн 00 коп.

05 вересня 2020 року від імені ОСОБА_1 із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткову угоду до договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року, відповідно до умов якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 950 грн 00 коп.

05 вересня 2020 року від імені ОСОБА_1 із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткову угоду до договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року, відповідно до умов якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 950 грн 00 коп.

06 вересня 2020 року від імені ОСОБА_1 із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткову угоду до договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року, відповідно до умов якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 950 грн 00 коп.

06 вересня 2020 року від імені ОСОБА_1 із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткову угоду до договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року, відповідно до умов якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 900 грн 00 коп.

06 вересня 2020 року від імені ОСОБА_1 із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткову угоду до договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року, відповідно до умов якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1850 грн 00 коп.

06 вересня 2020 року від імені ОСОБА_1 із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткову угоду до договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року, відповідно до умов якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 2000 грн .

23 вересня 2020 року від імені ОСОБА_1 із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткову угоду до договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника продовжити строк, на який був наданий кредит за договором № 763313497 на двадцять дев`ять днів; на дату укладання цієї додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом; починаючи з 24 вересня 2020 року, позичальник сплачує за користування Кредитом 1,51 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди.

24 жовтня 2020 року від імені ОСОБА_1 із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткову угоду до договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором № 763313497 на тридцять днів. На дату укладання цієї додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом; починаючи з 23 жовтня 2020 року позичальник сплачує за користування кредитом 1,21 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди.

25 листопада 2020 року від імені ОСОБА_1 із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткову угоду до договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника продовжити строк, на який був наданий кредит за договором № 763313497 на тридцять днів. На дату укладання цієї додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом; починаючи з 22 листопада 2020 року, позичальник сплачує за користування кредитом 0,75 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди.

01 грудня 2020 року від імені ОСОБА_1 із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткову угоду до договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за договором № 763313497 на дев`ять днів. На дату укладання цієї додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом; починаючи з 22 грудня 2020 року позичальник сплачує за користування кредитом 0,75 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди.

25 грудня 2020 року від імені ОСОБА_1 із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткову угоду до договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за договором № 763313497 на двадцять чотири дні. На дату укладання цієї додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом; починаючи з 31 грудня 2020 року позичальник сплачує за користування кредитом 0,75 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди.

10 січня 2021 року від імені ОСОБА_1 із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткову угоду до договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за договором на шістнадцять днів. На дату укладання цієї додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом; починаючи з 24 січня 2021 року позичальник сплачує за користування кредитом 0,76 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди.

12 лютого 2021 від імені ОСОБА_1 із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткову угоду до договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 763313497 від 25.08.2020 р. (надалі - "Договір"), на наступну кількість днів: тридцять; На дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом.

Відповідно до платіжних доручень № cc0c1615-7fdf-41de-abe6-ff3301008594 від 25 серпня 2020 року на суму 7 000 грн, № d61cef0d-eb2f-4b30-a833-cb4e3e1afc85 від 05 вересня 2020 року на суму 500 грн, № e575dcd5-5267-4a08-8fa6-97621db4ee59 від 05 вересня 2020 року на суму 400 грн, № abc5723d-6a29-48ee-9f3d-5f970231febc від 05 вересня 2020 року на суму 950 грн, № 1fa16132-5119-41af-9c35-cbfe77257a1f від 05 вересня 2020 року на суму 950 грн, № aa4efcdd-1b8b-442f-96b2-bd3981fe0e9а від 06 вересня 2020 року на суму 950 грн, № 001bfca4-a532-4626-9399-fe0c57a4dc36 від 06 вересня 2020 року на суму 900 грн, № c150abc7-fd1a-43a6-bd2a-a15dd2422435 від 06 вересня 2020 року на суму 1850 грн, № f9b5d53c-1546-4309-9449-a9ae5619bfa8 від 06 вересня 2020 року на суму 2000 грн, вказані перекази здійснено ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", на ім`я ОСОБА_1 , код 3073506519, на картку НОМЕР_3; призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 763313497 від 25.08.2020, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 763313497 від 25 серпня 2020 року, складеним ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 13 квітня 2021 року складає 41 716 грн 30 коп., з якої: 29 527 грн 68 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 12 188 грн 62 коп. - заборгованість за відсотками.

28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого TOB "Манівео швидка фінансова допомога" зобов`язалося відступити ТОВ "Таліон Плюс" права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ "Таліон Плюс" зобов`язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження TOB "Манівео швидка фінансова допомога" за плату на умовах, визначених цим договором.

28 листопада 2019 року між TOB "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2020 року між TOB "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01, відповідно до якої викладено текст договору в новій редакції.

31 грудня 2021 року між TOB "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду №27 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року включно.

31 грудня 2022 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду № 31, відповідно до якої строк дії Договору факторингу №28/1118-01 продовжено до 31 грудня 2023 року включно.

31 грудня 2023 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01, якою продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до Реєстру права вимоги №129 від 13 квітня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01, ТОВ "Таліон Плюс" набуває право грошової вимоги до відповідача 41 716 грн 30 коп., з яких: 12 188 грн 62 коп. - загальна заборгованість за тілом кредиту; 29 527 грн 68 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 763313497 від 25 серпня 2020 року, складеним ТОВ "Таліон Плюс" заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 30 травня 2023 року складає 51 247 грн 96 коп., із якої:12 188 грн 62 коп. заборгованість за тілом кредиту, 39 059 грн 34 коп. - заборгованість за відсотками.

05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено Договір Факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого до ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" переходить право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до Реєстру прави вимоги № 9 від 30 травня 2023 року до договору факторингу № 05/0820-01, та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" набуває право грошової вимоги до відповідача в сумі 51 247 грн 96 коп., з яких: 12 188 грн 62 коп. - загальна заборгованість за тілом кредиту; 39 059 грн 34 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

11 липня 2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" укладено Договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до якого до ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" переходить право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до Реєстру боржників від 14 липня 2025 року до договору факторингу №11/07/25-Е, ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" набуває права грошової вимоги до відповідача в сумі 51 247 грн 96 коп., з яких: 12 188 грн 62 коп. - загальна заборгованість за тілом кредиту; 39 059 грн 34 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до частин 1-3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції переглядається в частині доводів апеляційної скарги про недоведення факту укладення між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" кредитного договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року та додаткових угод до нього.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції в оскарженій частині відповідає.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року у справі №761/35556/14 викладено висновок, що "невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення. Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов`язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні. Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Щодо реальних договорів, для укладення яких, крім згоди сторін, вимагається передання майна або вчинення іншої дії, частина друга статті 640 ЦК України передбачає правило, за яким договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним".

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі №234/7160/20, від 21.11.2021 року у справі №234/8084/20.

У справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено, що 25 серпня 2020 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 763313497 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора, який підписано відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора - 48U6XKZ4.

У відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 заперечував, зокрема, достовірність, цілісність та незмінність копії кредитного договору № 763313497 від 25 серпня 2020 рокута додатків до нього, наданих позивачем на обґрунтування позовних вимог. Зазначав, що надані позивачем копії не містять належних доказів накладення ним електронного підпису або використання одноразового ідентифікатора саме на текст договору у тій редакції, яка подана до суду.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що 25 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено договір № 763313497 в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи первісного кредитора та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 48U6XKZ4.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем надано візуальну форму електронного документа - договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року у PDF-форматі разом із відповідними додатками, які містять персональні дані відповідача, зокрема його реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, прізвище, ім`я та по батькові, адресу електронної пошти, номер телефону, а також одноразовий ідентифікатор.

Оцінюючи зазначені докази в їх сукупності, колегія суддів виходить із того, що укладення спірного договору передбачало вчинення відповідачем послідовних дій, спрямованих на його укладення, зокрема входу до інформаційно-комунікаційної системи, надання необхідних персональних та платіжних даних, зазначення номера телефону для отримання одноразового ідентифікатора та подальшого використання такого ідентифікатора для підписання правочину.

За таких обставин доводи про те, що відповідач не вчиняв дій, спрямованих на укладення кредитного договору, не узгоджуються з наданими у справі доказами. Без здійснення відповідних дій та надання необхідної інформації укладення договору в електронній формі було б неможливим.

Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений у передбаченому законом порядку та підписаний одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про належне укладення Договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року та наявність у ньому волевиявлення відповідача на його укладення.

Аналогічний правовий підхід викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 лютого 2026 року у справі №758/14925/23, на відносини, які виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів, поширюється дія Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Згідно ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Верховний Суд вказав, що використання підпису одноразовим ідентифікатором передбачене Законом України "Про електронну комерцію", де міститься також і його визначення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Фактично, оскільки законодавство не вимагає, щоб електронні договори підписувалися тими видами підпису, які забезпечують незмінюваність їхнього змісту (КЕП або УЕП), питання щодо дотримання письмової форми при їх вчиненні зводиться до того, чи можна вважати зміст цих договорів зафіксованим (вимога ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Однак відсутність матеріально-правових вимог до фіксації змісту електронного договору не означає, що це питання може ігноруватися в ході судового розгляду.

Верховний Суд наголосив, що можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа, залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП чи УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документа до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.

За відсутності примірників електронного кредитного договору з підписом за допомогою КЕП чи УЕП (електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису), суд має перевірити цілісність і незмінюваність документа, з`ясувавши, чи надсилався договір відповідачу, в якій формі (файл чи посилання), а також чи існувала технічна можливість його одностороннього редагування.

Суд касаційної інстанції зазначив, що розміщення договору за посиланням у простому PDF-форматі не є підтвердженням цілісності й незмінюваності тексту цього договору, оскільки цей формат дає можливість власнику вебсторінки (сайту) вносити зміни в односторонньому порядку. Якщо ж договір був направлений відповідачу у вигляді прикріпленого PDF-файлу, з електронної адреси позивача, яка чітко дає зрозуміти, що це саме його адреса, і сам текст листа та додатки до нього технічно неможливо змінити, то це є належним підтвердженням цілісності й незмінюваності електронного документа.

Таким чином можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Достовірність, цілісність і незмінність електронного документа з електронним або удосконаленим електронним підписом суд перевіряє через спеціальні програмні засоби чи онлайн-сервіси. Документи з іншим електронним підписом потребують додаткових процесуальних дій для підтвердження цілісності, зокрема, з`ясування способу надсилання, формату зберігання та можливості односторонніх змін. Паперова копія електронного доказу приймається судом, якщо не виникає сумнівів щодо її відповідності оригіналу.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27 липня 2026 року витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", у разі їх відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога": оригінал кредитного договору №?763313497 від 25 серпня 2020 року з накладеним кваліфікованим електронним підписом та всіма його невід`ємним частинами (Правила, додатки тощо); технічних лог-файлів інформаційної системи, що підтверджують використання одноразового ідентифікатора (SMS-підпису) при укладенні договору; IP-даних та інших відомосте про пристрій, з якого здійснювалось підтвердження; документів, що підтверджують ідентифікацію особи, яка вводила SMS-код.

На виконання ухвали суду представник позивача подав до суду заяву, в якій зазначив, що наданий позивачем кредитний Договір № 763313497 від 25 серпня 2020 року є оригінальним документом, повідомив про неможливість надання технічних лог-файлів інформаційної системи, даних щодо використання одноразового ідентифікатора (SMS підпису), IP-даних, відомостей про пристрій, документів, що підтверджують ідентифікацію особи, яка вводила SMS код, оскільки такі документи не перебувають у володінні позивача та не передавалися первісним кредитором у межах відступлення права вимоги. Зазначена інформація формується та зберігається первісним кредитором як власником відповідної інформаційно-телекомунікаційної системи.

Апеляційний суд констатує відсутність технічної можливості перевірити достовірність, цілісність і незмінність електронного документа з електронним або удосконаленим електронним підписом (кредитного договору) через спеціальні програмні засоби чи онлайн-сервіси з причин ненадання сторонами оригіналу електронного файлу з відповідними документами.

Водночас апеляційний суд враховує також те, що відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Відповідно до висновку Верховного Суду, в кладеного у постанові від 10 грудня 2025 року у справі № 701/171/25, цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Як встановлено матеріалами справи позивачем було надано візуальну форму оригіналу договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року, у якому містяться відомості про його підписання одноразовим ідентифікатором 48U6XKZ4, відправлення 25.08.2020 20:41:20, введення 25.08.2020 20:41:59.

Відповідно до платіжних доручень № cc0c1615-7fdf-41de-abe6-ff3301008594 від 25 серпня 2020 року на суму 7 000 грн, № d61cef0d-eb2f-4b30-a833-cb4e3e1afc85 від 05 вересня 2020 року на суму 500 грн, № e575dcd5-5267-4a08-8fa6-97621db4ee59 від 05 вересня 2020 року на суму 400 грн, № abc5723d-6a29-48ee-9f3d-5f970231febc від 05 вересня 2020 року на суму 950 грн, № 1fa16132-5119-41af-9c35-cbfe77257a1f від 05 вересня 2020 року на суму 950 грн, № aa4efcdd-1b8b-442f-96b2-bd3981fe0e9а від 06 вересня 2020 року на суму 950 грн, № 001bfca4-a532-4626-9399-fe0c57a4dc36 від 06 вересня 2020 року на суму 900 грн, № c150abc7-fd1a-43a6-bd2a-a15dd2422435 від 06 вересня 2020 року на суму 1850 грн, № f9b5d53c-1546-4309-9449-a9ae5619bfa8 від 06 вересня 2020 року на суму 2000 грн, вказані перекази здійснено ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", на ім`я ОСОБА_1 , код 3073506519, на картку НОМЕР_3; призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 763313497 від 25.08.2020, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

Факт отримання грошових коштів на виконання ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" умов договору № 763313497 від 25 серпня 2020 року та додаткових угод до нього відповідачем не спростовано, розмір зазначених транзакцій відповідає умовам укладених із відповідачем ОСОБА_1 правочинів.

Номер рахунку, на який перераховані кошти, відповідає номеру рахунку, зазначеному у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 25 серпня 2020 року.

Доказів, які б спростовували належність відповідачу банківського рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, або ненадходження кредитних коштів, скаржник не надав, однак мав об`єктивну можливість надати докази щодо ненадходження коштів кредиту, а саме відомості з банку про відсутність картки із реквізитами, яка вказана у заявці та платіжних дорученнях, або ж про те, що в день укладення кредитного договору та додаткових угод до нього кошти кредиту на банківську картку позичальника не надходили.

Колегія суддів зазначає, що персональні дані позичальника (ПІБ, РНКОПП, реквізити паспорта, засоби зв`язку), що необхідні для укладення договору, були отримані кредитором після самостійного повідомлення відповідачем.

Іншого способу отримати персональні дані позичальника кредитор не мав.

Доказів звернення до правоохоронних органів з приводу вчинення шахрайських дій з використанням персональних даних відповідача матеріали справи не містять.

Відтак відповідач не спростував факт самостійного волевиявлення позичальника щодо оформлення кредитних правовідносин, що є предметом спору у даній справі та спростовує доводи апеляційної скарги.

Посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04 лютого 2026 у справі № 758/14925/23 як на підставу для зміни рішення суду в оскарженій частині є безпідставним, оскільки наведена правова позиція не встановлює обов`язку сторони у кожному випадку надавати первинні технічні дані інформаційної системи або метадані створення електронного документа. Натомість у зазначеній постанові Верховний Суд виходить із необхідності оцінки електронного доказу в сукупності з іншими доказами та залежно від виду електронного підпису і способу формування документа. Суд касаційної інстанції не заперечує допустимість електронних документів, сформованих у системах електронної комерції, а лише вказує на необхідність перевірки їх цілісності у разі наявності обґрунтованих сумнівів.

За наявності усіх достовірних персональних даних позичальника у договорі, повідомлених кредитору, та фіксування досягнення згоди сторонами щодо всіх істотних умов договору у спосіб введення одноразового ідентифікатора, апеляційний суд вважає, що посилання скаржника про те, що позивач не надав доказів того, що договір дійсно був підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора у редакції, поданій до суду першої інстанції, не може свідчити про наявність обґрунтованих сумнівів у його цілісності.

Доводи скаржника про можливість внесення змін до кредитного договору, апеляційним судом відхиляються, оскільки, враховуючи надану позивачем сукупність доказів щодо змісту кредитного договору із належним відображенням даних щодо особи позичальника та її платіжних засобів потреби в дослідженні технічних обставин доставлення одноразового ідентифікатора позичальнику та його введення при укладення договору апеляційний суд не вбачає.

Відтак позивачем доведено наданими доказами існування стверджуваних обставин щодо укладення кредитного договору з відповідачем, його змісту, а також факту перерахунку кредитних коштів позичальнику та такі висновки є більш вірогідними ніж заперечення скаржника.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини укладення спірного кредитного договору, тому доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в оскарженій частині не спростовують.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, за наведених обставин, доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду в оскарженій частині - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 червня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: В.В. Майданік

І.В. Склярська